Доступність посилання

ТОП новини

Єльцин із Україною: не Мілошевич і не Путін


Ялта, Україна, 03.08.1992 рік. Президенти Росії та України Борис Єльцин і Леонід Кравчук (потискають один одному руки) після церемонії підписання угоди щодо Чорноморського флоту
Ялта, Україна, 03.08.1992 рік. Президенти Росії та України Борис Єльцин і Леонід Кравчук (потискають один одному руки) після церемонії підписання угоди щодо Чорноморського флоту

Тридцять років тому президентом Росії (точніше РРФСР) обрали Бориса Єльцина. Радянському Союзу лишалося «жити» пів року. Вже через два місяці після обрання Єльцин відіграв важливу роль у поразці «ГКЧП» – групи з оточення керівника СРСР Михайла Горбачова, що намагалася силоміць зупинити розвал імперії. А наприкінці 1991-го року Єльцин був одним із трійки лідерів радянських республік, який підписав Біловезьку угоду. Вона констатувала розпад СРСР. Розпалася б імперія, якби Росією керував не Єльцин? Ставлення до незалежної України у Єльцина і у його наступника Володимира Путіна – чи є різниця?

12 червня 1991 року відбулися перші в історії Росії всенародні вибори президента (президент СРСР Михайло Горбачов обійняв цю посаду внаслідок голосування на З'їзді народних депутатів). Перемогу переконливо здобув у першому турі опонент Горбачова – Борис Єльцин. Його підтримали 57 відсотків виборців. Саме Єльцину вдалося консолідувати навколо себе опозицію. Провладний кандидат на виборах президента, ексглава уряду СРСР Микола Рижков набрав лише 17 відсотків голосів. Інші четверо кандидатів отримали менше ніж 10 відсотків.

Москва, Росія, 20 серпня 1991року. Виступ президента РРФСР Бориса Єльцина на мітингу в розпал заколоту «ГКЧП». На мітингу майорять і українські прапори, на передньому плані – синьо-жовтий прапор
Москва, Росія, 20 серпня 1991року. Виступ президента РРФСР Бориса Єльцина на мітингу в розпал заколоту «ГКЧП». На мітингу майорять і українські прапори, на передньому плані – синьо-жовтий прапор

«СРСР розпався без великої крові»

СРСР розвалився би незалежно від того, хто очолив у червні 1991 року Росію, констатував у коментарі Радіо Свобода російський політолог, історик Михайло Савва. Радянський експеримент був приречений під тягарем неефективності, помилок і злочинів, накопичених за десятиліття існування «первого государства рабочих и крестьян».

Михайло Савва: «Безумовно, Радянський Союз розпався б у будь-якому разі, але...»
Михайло Савва: «Безумовно, Радянський Союз розпався б у будь-якому разі, але...»

Але відхід СРСР у небуття міг бути довшим і кривавішим, додає Михайло Савва. Без конфліктів не обійшлося – у Нагірному Карабасі війна триває десятиліттями. Однак розпад Югославії засвідчує: якби Єльцин діяв, як президент Сербії Слободан Мілошевич, агонія СРСР могла б затягнутися на роки. І ціна здобуття незалежності для України тоді виявилася б іншою.

ДОВІДКА: Югославські війни стали найбільш кривавими в Європі після Другої світової війни. За десятиліття воєн між сербами, з одного боку, і словенцями, хорватами, боснійцями й албанцями з іншого, а також за час хорватсько-боснійського конфлікту загинули понад 150 тисяч людей. При тому, що загалом населення Югославії до розпаду було в понад десять разів менше, ніж у СРСР (майже 300 мільйонів). І Югославія складалася з шести республік, а СРСР – із 15-ти.

Слободан Мілошевич – ключова фігура конфліктів, що настали після розпаду Югославії на початку 1990-х років, обвинувачений Міжнародним трибуналом з колишньої Югославії, помер у тюремній камері в Гаазі 11 березня 2006 року
Слободан Мілошевич – ключова фігура конфліктів, що настали після розпаду Югославії на початку 1990-х років, обвинувачений Міжнародним трибуналом з колишньої Югославії, помер у тюремній камері в Гаазі 11 березня 2006 року

«Безумовно, Радянський Союз розпався б у будь-якому разі. Це було зумовлено вже за кілька десятиліть до 1991 року. І всі соціальні процеси йшли до того, що ця держава не існуватиме. Але заслуга Єльцина є дуже великою в тому, що Радянський Союз розпався без великої крові. Радянський Союз розпався не за югославським варіантом – достатньо мирно. СРСР розпався в результаті домовленості, оформленої главами трьох республік – Росії, України і Білорусі», – зазначив Михайло Савва.

Експерт має на увазі Біловезьку угоду.

Біловезька Пуща поблизу Берестя (Білорусь), 8 грудня 1991 року. Президент України Леонід Кравчук (другий ліворуч), голова Верховної Ради Білорусі Станіслав Шушкевич (третій ліворуч) та президент Росії Борис Єльцин (другий праворуч) під час підписання Біловезької угоди
Біловезька Пуща поблизу Берестя (Білорусь), 8 грудня 1991 року. Президент України Леонід Кравчук (другий ліворуч), голова Верховної Ради Білорусі Станіслав Шушкевич (третій ліворуч) та президент Росії Борис Єльцин (другий праворуч) під час підписання Біловезької угоди
ДОВІДКА: 8 грудня 1991 року лідери і глави урядів Росії, України та Білорусі (Борис Єльцин і Геннадій Бурбуліс від РРФСР, Леонід Кравчук і Вітольд Фокін від України, Станіслав Шушкевич і В’ячеслав Кебіч від Білорусі) підписали у Біловезькій Пущі (Білорусь) угоду. У ній констатували припинення існування СРСР («Союз РСР як суб'єкт міжнародного права і геополітична реальність припиняє своє існування»).

«Процес пішов»

Через кілька тижнів після підписання Біловезької угоди – 26 грудня 1991 року – президент Росії Борис Єльцин пояснював необхідність її ухвалення надокучливістю Центру, тобто центральної влади СРСР на чолі із Михайлом Горбачовим.

Москва, Росія, 23.08.1991 рік. Зустріч президента СРСР Михайла Горбачова з депутатами російського парламенту після поразки путчу «ГКЧП». Відкрив зустріч президент РРФСР Борис Єльцин (праворуч)
Москва, Росія, 23.08.1991 рік. Зустріч президента СРСР Михайла Горбачова з депутатами російського парламенту після поразки путчу «ГКЧП». Відкрив зустріч президент РРФСР Борис Єльцин (праворуч)

«Узагалі ми хотіли чотирма державами у грудні 1990 року укласти договір без Центру. Настільки Центр усім набриднув, настільки, розумієш, усі від нього шарахалися, що ми якимось шляхом хотіли від нього піти. І ситуація розросталася настільки швидко, що було потрібно просто негайно зібратися у Мінську трьом главам держав. Ми про це і домовилися. Ми зібралися і виходить, що протягом однієї доби ми підписали відповідну угоду. Ну, а далі – процес пішов», – розповідав тоді Борис Єльцин, уживаючи фразу-мем, яку першим висловив його опонент Горбачов.

Але процес не пішов би, якби не волевиявлення українців на референдумі, що передував Біловезькій угоді, зазначають історики. 1 грудня 1991 року 90% тих, хто проголосував, висловилися за незалежність України. Зокрема, свій голос «за» віддали 54 відсотки виборців у Криму.

ДОВІДКА: Водночас у грудні 1991 року утворили Співдружність Незалежних Держав (СНД). Україна юридично не була членом СНД, але мала статус засновниці й учасниці. А з 2011 року брала участь у зоні вільної торгівлі в рамках співдружності, де ключову роль відіграє Росія. У травні 2018 року тодішній президент Петро Порошенко підписав указ про остаточне припинення участі у статутних органах СНД. У відповідь виконком СНД заявив, що не отримував від України жодних офіційних документів про вихід, тому вона нібито залишається в складі організації. А Київ продовжує денонсувати договори у рамках СНД, з одного із них – про узгоджену монопольну політику – вивів президент Володимир Зеленський. Загалом таких документів є понад двісті, денонсація триває.

«Єльцин не хотів зруйнувати Україну»

Борис Єльцин очолював Росію після розпаду СРСР майже 10 років. Протягом цього десятиліття попередник Володимира Путіна у Кремлі стикнувся з багатьма проблемами, більшість яких сам і створив. Лібералізація цін і приватизація за безцінь стратегічних підприємств у Росії, розквіт олігархату, зростання злочинності, сумнівні президентські перевибори 1996 року, розгін і розстріл у прямому сенсі цього слова парламенту, перша чеченська війна і початок другої, дефолт 1998 року, вибухи житлових будинків у Росії у вересні 1999 року… Це були внутрішні проблеми президента Єльцина. А на міжнародній арені одним із найбільших викликів для нього стали відносини з Україною.

І як зазначив у коментарі Радіо Свобода ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін, на відміну від нинішнього президента Росії, Єльцин визнавав право України на існування. У відносинах Москви і Києва у 90-ті було чимало складнощів – статус Чорноморського флоту в українському Криму, спроби реваншу проросійських сил на півострові, поставки газу Україні… Складнощі були, але вони вирішувалися, бо Єльцин не хотів знищення України, констатує Павло Клімкін.

Павло Клімкін: «Ставлення Єльцина до українців було все ж таки людським»
Павло Клімкін: «Ставлення Єльцина до українців було все ж таки людським»

«Я вважаю, що ставлення Єльцина до українців було все ж таки людським. Він не був у рамках міфології «скрєп». Так, він був глибоко радянською людиною, яка хотіла прийти до влади. І прийшла. Але Єльцин готовий був розмовляти. Він не хотів зруйнувати Україну і українську державність. Як цього хоче сучасний російський режим. І я не бачу в сьогоднішній Росії взагалі проукраїнських політиків. Можливо, останнім був Борис Нємцов. Там теж є різні моменти, але тим не менше він ставився до нас із прихильністю і симпатією. Після того, як його вбили, я не бачу в сьогоднішній Росії жодного проукраїнського політика. Єльцин таким теж не був. Але принаймні він не ставився до українців до людей третього сорту», – сказав Павло Клімкін.

Москва, Росія, 1 грудня 1998 року. Президент Росії Борис Єльцин (праворуч) і тодішній директор ФСБ РФ Володимир Путін
Москва, Росія, 1 грудня 1998 року. Президент Росії Борис Єльцин (праворуч) і тодішній директор ФСБ РФ Володимир Путін

За час свого президентства Єльцин зробив кілька висловлювань, що стали афоризмами. «Беріть суверенітету стільки, скільки ви його зможете проковтнути», «Я устал, я ухожу», – казав Єльцин. І одним із найвідоміших його афоризмів став такий: «Прокинувся вранці – подумай, що ти зробив для України».

  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG