12 листопада Європейська комісія представить свій «Щит демократії» – пакет пропозицій, які впроваджуватимуть протягом найближчих років, щоб захистити Європейський Союз і країни-кандидати від іноземного втручання та політичних маніпуляцій.
Так званий «Щит демократії» – це набір пропозицій, які мають реалізувати протягом кількох років. У проєкті документа, з яким ознайомилося Радіо Свобода, підкреслюється, що саме Росія є головною прямою загрозою як для Європейського Союзу, так і для держав, які прагнуть приєднатися до нього.
«Окрім своєї жорстокої агресивної війни проти України, Росія також нарощує гібридні атаки, ведучи боротьбу за вплив проти Європи. Тактики, які вона використовує, проникають глибоко в тканину наших суспільств і можуть мати тривалі наслідки, – зазначається у проєкті документа. – Поширюючи оманливі наративи, іноді включно з маніпуляцією та фальсифікацією історичних фактів, вони намагаються підірвати довіру до демократичних систем».
У 30-сторінковому тексті не згадується жодна інша країна, хоча ЄС раніше висловлював занепокоєння щодо спроб Китаю поширювати свій політичний вплив у всій Європі.
Епоха дезінформації
Проблема боротьби з дезінформацією та іноземним втручанням залишається суперечливою як у Брюсселі, так і за його межами.
Європейський Союз досі не оговтався після заяв віцепрезидента США Джей Ді Венса на Мюнхенській конференції з безпеки в лютому. Тоді він стверджував, що небезпека для ЄС походить не від Китаю чи Росії, а зсередини – через цензуру та придушення інакодумства.
Ця критика пролунала невдовзі після того, як Конституційний суд Румунії у грудні 2024 року скасував результати першого туру президентських виборів за кілька днів до другого туру.
Суд постановив, що Кремль проводив онлайн-кампанію на підтримку націоналістичного кандидата Каліна Георгеску, який посів перше місце.
Багато критиків звинуватили суд у політичному втручанні у вибори та обмеженні свободи слова.
Тому Європейська комісія діє обережно. Частково це пояснюється тим, що більшість таких питань належить до компетенції окремих держав-членів. Але Брюссель також побоюється погіршення відносин із великими онлайн-платформами, особливо американськими – Google, Microsoft та Meta, – оскільки трансатлантичні відносини стали непередбачуваними через торговельні конфлікти та побоювання, що США можуть скоротити військову присутність у Європі. Попри це, у проєкті зазначається, що ЄС має взаємодіяти з цими технологічними гігантами.
Більшість із них, за винятком платформи Ілона Маска X, підписали Кодекс поведінки ЄС щодо боротьби з дезінформацією. Це означає, що такі компанії, як Facebook і TikTok, регулярно звітують перед Європейською комісією про свої дії у цій сфері.
Визначення ролі штучного інтелекту
У документі пропонується, щоб Європейська комісія закликала такі компанії робити більше для «демонетизації дезінформації» та покращення системи виявлення й маркування контенту, створеного або зміненого за допомогою штучного інтелекту.
Фокус «Щита демократії» базується на трьох головних напрямках:
- покращення ситуаційної обізнаності;
- підтримка демократичних інституцій і вільних медіа;
- посилення залучення громадян.
Основна пропозиція полягає у створенні Європейського центру демократичної стійкості.
Це буде координаційний центр, який «об’єднає наявні мережі та структури, що займаються запобіганням, виявленням, аналізом і реагуванням на загрози в інформаційному просторі, а також сприятиме виробленню спільних підходів, практик і методологій, а також обміну даними та аналітикою».
Спроба створити подібну систему вже була у 2019 році – Система швидкого попередження, але вона не запрацювала ефективно.
Цього разу участь братимуть не лише інституції ЄС і держави-члени, а й країни-кандидати, як-от Молдова, Україна та держави Західних Балкан.
Єврокомісія підкреслює, що це не буде «Міністерством правди»: участь у проєкті буде добровільною, реалізація – поступовою, а центр діятиме «з повагою до компетенцій ЄС і національних урядів».
Спостереження за виборами
Інші ідеї передбачають запровадження вже наступного року «цифрового гаманця ідентичності ЄС» для громадян і резидентів, створення європейської мережі фактчекерів, які працюватимуть над спільною базою перевірених фактів, а також добровільної мережі інфлюенсерів, які підвищуватимуть обізнаність про правила ЄС і ділитимуться найкращими практиками.
У документі згадуються парламентські вибори в Молдові у вересні, під час яких Росія активно намагалася вплинути на результати.
У зв’язку з цим ЄС пропонує посилити місії спостереження за виборами поза межами блоку, щоб допомагати національним органам влади протягом усього виборчого циклу.
Ймовірно, Брюссель застосує цей підхід і на парламентських виборах у Вірменії наступного року. Також пропонують розширити мандат Європейської обсерваторії цифрових медіа (EDMO), яка займається дослідженнями й аналізом дезінформаційних кампаній.
Організація отримає більше фінансування, щоб активніше працювати під час виборів не лише в країнах-членах ЄС, а й у партнерських державах.
Документ також передбачає фінансову підтримку незалежних медіа та журналістів у країнах-сусідах ЄС, зокрема в Білорусі та Росії.
Хоча конкретних сум не наведено, більшість програм, передбачених у межах «Щита демократії», включено до пропозиції Європейської комісії про бюджет у розмірі 2 трильйони євро (2,3 трильйона доларів) у межах наступного семирічного бюджету ЄС, який почне діяти у 2028 році.
Форум