Польська депутатка облаяла таксиста-українця, кримчанка зазнала ксенофобських принижень у соцмережах через номінацію у конкурсі, автівку з українськими номерами пошкодили й написали «На фронт», а польку побили через те, що вона заступилася за українку у громадському транспорті. Це лише декілька ситуацій, які сталися у Польщі трохи більше ніж за місяць і набули публічного розголосу.
- Понад 8% українців заявили, що стикалися з дискримінацією за національною ознакою – зокрема через мову у Польщі, повідомляє Міжнародний комітет порятунку.
- Водночас у польському суспільстві дедалі гучніше лунають голоси активістів, підприємців та митців, які публічно захищають воєнних мігрантів та виступають проти ксенофобії.
- «Польща для поляків! Українців – геть. А тепер уявіть, якщо б те саме сказали Нідерланди, Великобританія, Німеччина: «Поляки – геть! Ніяких пільг, ніяких привілеїв, збирайте речі й повертайтеся до Польщі», – різко звернулася до своїх співвітчизників у соцмережах польська акторка Олександра Хулісевич.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дослідив, чому виникають конфлікти на національному ґрунті, хто й як роздмухує ненависть між поляками та українцями – і чи є за це реальні покарання.
«Уй**уй!»
Кримчанка Кіра Сухобойченко зіткнулася із хвилею ксенофобії у соцмережах після того, як її номінували на звання «Варшав’янка року». Цій премії понад сто років – нею нагороджують жінок, які зробили вагомий внесок у розвиток столиці Польщі. При чому участь у конкурсі можуть брати як інозенці, так і ті, хто народився не у Варшаві.
Раніше, наприклад, цей титул отримала уродженка Відня Ніколь Войчіцька.
Кірі – 19 років. Вона переїхала до Варшави, коли їй було вісім. Там здобула освіту, займається громадською діяльністю, за що неодноразово отримувала відзнаки. Наразі координує Центр інтеграції та адаптації українців і поляків у Варшаві. Цього року Кіра увійшла до списку з дев’яти номінанток на премію.
Нині під дописом про номінацію є понад п’ять тисяч коментарів. Серед них: «Вона варшав’янка чи українка?», «Вона варшав’янка, як я китаєць», «Українка не повинна отримати нагороду».
Членкиня міської ради Зофія Смелка-Лещинська звернулася до мера Варшави з офіційним запитом щодо відсутності реакції, запровадження постійної модерації коментарів, розробити чіткі правила редагування на прояви ворожнечі та обмежити коментування, якщо місто не може надати безпечний простір для спілкування.
«Повертайся додому, українська к**во»
На початку жовтня польська блогерка Клаудія Папроцька опублікувала у Тік Ток відео, в якому розповіла про інцидент, що стався з нею під час прогулянки з собакою поблизу дому. За її словами, того вечора їй на зустріч йшла інша жінка з твариною. Собаки зацікавилися одна одною, але блогерка вирішила повернутися додому, бо почувалася утомленою.
«Вона за мною йшла і кричала, що я повинна забрати собаку. А я вже її забрала і поверталася додому. Я її ігнорувала і продовжувала йти. А вона за мною йшла і кричала: «Уй**уй!». Я не зрозуміла, чи це до мене. Повернулася і запитала це. А вона мені відповіла: «Повертайся додому, українська к**во».
Блогерка додала, що вона полька, однак жінка не повірила і продовжувала ображати її – лаятися і показувати нецензурні жести.
«Я не розумію, що вона собі нафантазувала без жодних підстав. Тепер вечірні прогулянки мене лякають. І мені соромно за таку поведінку»
А в середині вересня у Вроцлаві невідомий пошкодив автомобіль із українськими номерами, який був на парковці: викрали номерний знак, а на лівому боці машини та капоті залишили напис «На фронт». Власник автівки, громадянин України, написав заяву про акт вандалізму. Слідчі не виключають ксенофобський мотив, а винного шукають, повідомляє видання 24wroclaw.
Згідно зі звітом Міжнародного комітету порятунку (IRC):
- Понад 8% опитаних українців у Польщі повідомили, що стикалися з дискримінацією за національною ознакою – зокрема через мову.
- Деякі респонденти також зазначили, що почуваються небезпечно у публічних місцях, вказували про домагання, онлайн-насильство або прояви ненависті.
- 41% українців зазначили, що агресія надходила від незнайомих людей. Найчастіше інциденти траплялися у громадському транспорті, медичних установах, серед сусідів, на роботі чи в соцмережах.
- Також 2,2% опитаних повідомили про дискримінацію та експлуатацію на ринку праці: зокрема про нижчу, ніж домовлено, зарплату, чи відсутність легальних контрактів.
Понад 21% опікунів дітей з України розповіли, що неповнолітні зазнавали певних форм насильства з боку польських однолітків.
У IRC наголошують, що це – лише ті ситуації, про які діти повідомили дорослим. Реальна кількість випадків, ймовірно, значно більша.
Також фіксують зростання справ, що підпадають під статтю 257 Кримінального кодексу Польщі – мова про фізичне або словесне насильство, вмотивоване етнічною чи расовою неприязню.
«Я не могла це слухати»
Зенобія Жачек – польська активістка, членкиня Комітету захисту прав орендарів.
Жінка пригадує: наприкінці вересня разом із товаришкою їхала за покупками. Коли вони сіли в автобус, почули крики. Згодом Зенобія зрозуміла, що чоловік ображає українку. Сама ж жінка сиділа спокійно і не реагувала на слова.
Відчула, що мушу щось зробити, бо не всі поляки такі.Зенобія Жачек
«Спершу було не зрозуміло, про що йдеться. Коли ми сіли далі в автобусі, я почула образи, мову ненависті, повторну агресію проти українки – про Бандеру, УПА, Волинь, «Забирайся з Польщі». Я не могла це слухати. Відчула, що мушу щось зробити, бо не хочу, щоб цей чоловік представляв поляків і говорив від мого імені. Не всі поляки такі.
Я підійшла і сказала: «Ви не вирішуєте, кому тут бути. Припиніть». Тоді він переключив агресію на мене – почав ображати, навіть щодо мого одягу – хоча сам був напівголий. Я сказала, що не хочу говорити, і повернулася на своє місце».
Побачивши, що подруга Зенобії знімала інцидент на телефон, чоловік продовжив ображати активістку, хапав її за одяг, а потім вдарив. Жінка отримала розсічення шкіри та незначні забої.
Нападника, каже полька, вдалося виштовхнути з автобуса на наступній зупинці, після чого водій зачинив двері.
Жінка розповідає, спочатку не зверталася до поліції. А оприлюднила фото та відео у соцмережі.
«Відео масово почали поширювати, його подивилися тисячі людей. Потім поліція сама зателефонувала: «Може, ви подасте заяву? Ми хочемо зайнятися цією справою». Я подала заяву. За декілька днів користувачі в інтернеті встановили особу й місце роботи чоловіка, передали дані поліції – і його затримали».
Активістка каже: якби тоді промовчала, почувалася б винною. І якщо така ситуація повториться, вона знову стане на захист – українки чи будь-кого, проти кого проявляють агресію.
Водночас Зенобія сподівається, що наступного разу інші пасажири підтримають її, а не мовчатимуть, як у цій ситуації в громадському транспорті.
Зенобія каже, що не раз чула про подібні прояви ксенофобії, цькування, булінгу щодо українців. І вважає, що в цьому причина декількох факторів:
Люди дуже сприйнятливі до дезінформаціїЗенобія Жачек
«Люди дуже сприйнятливі до дезінформації – будь-яке відео на YouTube їх «заводить». У моєму активізмі я працюю з орендарями – поляками, українцями, чеченцями, росіянами, ромами. Система соціального житла в Польщі слабка, вона не забезпечує людей. Через це дехто шукає винних – і з 2022 року почали казати: «Мені не дали квартиру, бо її забрали українці». Люди в це вірять, але це неправда. Українцям дуже важко отримати житло, місто не роздає його так просто.
Є загальна фрустрація: подорожчання, обман на роботі, невиплати. Політики це експлуатують: замість вирішувати проблеми праці й житла, шукають «цапів-відбувайлів» і поширюють дезінформацію. А третій фактор – російська пропаганда, яка підсилює розколи, шукаючи «лінії розлому» в кожному західному суспільстві».
Результати опитування Центру дослідження громадської думки показали, що ставлення польських громадян до мігрантів з України за останні шість місяців значно погіршилося.
Понад 50% вважають, що допомога Польщі українцям є надмірною. Натомість 46% оцінюють її як «адекватну». Більшість опитаних вважають, що лише ті українці, які працюють і платять податки в країні, повинні мати доступ до пільг і послуг, таких як 800 + або безкоштовне медичне обслуговування (58%). Кожен четвертий респондент погоджується, що, окрім роботи та сплати податків у Польщі, українці, які отримують доступ до цих послуг, повинні також мати статус біженця (25%). А кожен дванадцятий – що воєнні біженці взагалі не повинні користуватися такими послугами (8%).
На захист співробітниці з України став і власник автосервісу у польському місті Румя, опублікувавши відео на сторінках компанії у соціальних мережах. Автосервіс знімає ролики про свою роботу, і в деяких із них брала участь українка Анастасія. Саме під цими відео, за словами власника, почали з’являтися образливі коментарі, спрямовані проти дівчини через її національність.
У своєму ролику чоловік зазначає, що українка працює в нього легально, сплачує податки, часто працює понаднормово й сумлінно виконує свої обов’язки.
«Ви називаєте себе «патріотами», а самі нерідко їдете за кордон мити посуд. Кого ми виростили? Молодь, яка не може навіть впоратися з мітлою. А ви нападаєте на Анастасію, яка ремонтує автомобілі в тисячу разів краще, ніж усі ці наші «польські гусари».
Різко відповіла своїм співвітчизникам на ксенофобські коментарі щодо українців і польська акторка Олександра Хулісевич.
Польща для поляків! Українців – геть. Чому?Олександра Хулісевич
«Польща для поляків! Українців – геть. Чому? Тому що вони отримують допомогу? Тому що вони в нас тоді, коли їм найважче? Добре. А тепер уявіть, якщо б те саме сказали Нідерланди, Великобританія, Німеччина: «Поляки – геть! Нідерланди – для нідерландців, Великобританія – для англійців, Німеччина – для німців. Ніяких пільг, ніяких привілеїв, збирайте речі й повертайтеся до Польщі». І що? Це вже не так вигідно?
Нагадую: це поляки за кордоном обманюють систему, їздять на польських номерах, не платять дорожній податок, сідають за кермо напідпитку й псують усім репутацію. Це поляки працюють «на чорну», вигадують схеми, борються за пільги й шукають краще життя. Тому перш ніж написати ще один коментар «Українці – виїжджайте», подивіться у дзеркало. Бо можете бути таким самим гостем, якого самі ненавидите».
Нині ролик недоступний у мережі ТikTok. За словами акторки, відео видалили через «порушення правил платформи».
Покарання реальні?
Давід Денерт – польський юрист. Після початку повномасштабного вторгнення він активно спростовує у своїх соцмережах фейки та маніпуляції, що стосуються українців – як воєнних мігрантів, так й історичних подій.
Йдуть мільйони доларів, щоб посилити негативне ставлення до українцівДавід Денерт
«Перший пік я побачив у 2022 році, відразу після початку війни. Тут почалися з’являтися тези, що «бандерівці замордували поляків», «українці забирають в нас роботу», «через біженців обмежений доступ до медицини», «їздять на дорогих авто, але отримують нашу допомогу». Наступна хвиля – під час парламентських та президентських виборів. Партії зрозуміли, що можна здобути прихильність виборців, якщо дати людям «ворога». А тут є українці, які щось там отримують. Такі партії, як «Конфедерація», почали дуже системно це використовувати.
Це також і російська дезінформація – на неї йдуть мільйони доларів, щоб посилити негативне ставлення до українців, до війни. Мовляв, «це не наша війна, це війна України», «Зеленський втягує нас у війну», «це дрони були українські, які летіли». І це впливає. Знаєте, це як якийсь мур, щоб в якийсь спосіб нас розділити».
Нещодавно Давід допомагав українському таксисту. Сутичка сталася між ним і депутаткою міської ради Гданська Сильвією Цісонь. На своїй сторінці у Facebook Цісонь перепросила за нецензурну лексику щодо водія. Але нині справа перебуває на розгляді в прокуратури.
Покарання для обвинувачених – позбавлення волі
«Ситуація була така, що таксист їхав за вказаною адресою за геолокацією. Потім виявилося, що пані не хотіла їхати в це місце. На цьому ґрунті і виник конфлікт. Пані його образила на основі національності, обплювала, спробувала бити. Чоловік боронив себе газовим балончиком. Таксист подав заяву у поліцію, пані теж це зробила. Поліція закрила справу за заявою жінки, а щодо заяви чоловіка – слідство триває. І тоді буде суд».
В інших випадках, де юрист допомагав українцям – наприклад, у Щецині, коли п’яний пасажир побив таксиста-українця, або коли напали на чоловіка з дитиною у громадському транспорті, – суд уже виніс вироки за статтею про напад за національними ознаками.
Покарання для обвинувачених – позбавлення волі.
«У польському законодавстві тема дезінформації прописана вузько. Значно ширше це врегульовано в європейських законах. Дезінформація в цьому кодексі визначається як поширення неправдивої інформації або повторення таких повідомлень. І це карається лише у випадку, якщо це робиться виключно за дорученням іноземної розвідки.
Проте дезінформація може підпадати під інші статті. Наприклад, наклеп, шахрайство, образи. Але якщо фейки поширюються у мережі, то це фактично залишається без покарання. Тому я досліджую норми, які б можна було запровадити за такі дії. Водночас робити це треба дуже обережно, щоб це не обмежувало свободу слова».
Форум