У вівторок очікується, що Україна та країни Європейського союзу оголосять про припинення авіаційного сполучення з Білоруссю, також їхні літаки оминатимуть повітряний простір цієї країни. Це рішення очікується після інциденту, що стався у неділю, 23 травня, коли, за повідомленнями, за наказом Олександра Лукашенка і за допомогою винищувача в Мінську посадили літак Ryanair, яким із Афін до Вільнюса летів засновник опозиційного телеграм-каналу Nexta Роман Протасевич.
Західні країни називають цей інцидент «державним піратством» та вимагають звільнення 26-річного Романа Протасевича, якого в Білорусі звинувачують в екстремізмі. Також вони готують низку санкцій, про які, як очікується, буде повідомлено після завершення дводенного саміту 27 лідерів Європейського союзу у вівторок.
У понеділок президент України Володимир Зеленський доручив підготувати рішення про припинення авіасполучення з Білоруссю.
Як повідомляє пресслужба Офісу президента, про це він заявив під час наради за участю прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, секретаря РНБО Олексія Данілова, міністрів закордонних справ, внутрішніх справ, енергетики та інфраструктури, а також заступників голови ОП.
Ми над Білоруссю літати не можемо, не будемо, тому що це дуже небезпечноОлексій Данілов
У повідомленні мовиться, що уряд має підготувати рішення про припинення авіасполучення з Білоруссю та заборону повітряним суднам з українською реєстрацією навіть пролітати білоруським повітряним простором.
Коментуючи екстрене засідання РНБО в інтерв’ю Радіо Свобода Олексій Данілов сказав, що уряд на своєму позачерговому засіданні у вівторок, найімовірніше, ухвалить таке рішення.
«Ми над Білоруссю літати не можемо, не будемо, тому що це дуже небезпечно», – сказав Данілов.
Заклики до санкцій та порівняння зі «спецоперацією щодо «вагнерівців»
В особі Лукашенка ми маємо справу з Путіним. Інакше вже ніколи не буде. Треба мобілізувати всі необхідні засоби для попередження провокацій проти самої УкраїниДанило Лубківський
Колишні українські дипломати закликали керівництво України та Європейського союзу до рішучих дій.
«Треба розширити і посилити режим санкцій. Цю політику слід розраховувати на тривалий час. В особі Лукашенка ми маємо справу з Путіним. Інакше вже ніколи не буде. Треба мобілізувати всі необхідні засоби для попередження провокацій проти самої України», – пише на своїй сторінці у фейсбуці колишній заступник міністра закордонних справ України Данило Лубківський.
На його думку, Україна повинна бути в числі перших, хто поставить питання про ситуацію в Білорусі на порядок денний ключових міжнародних організацій, бо якщо вона не боротиметься за свободу Білорусі, «завтра ніхто не боротиметься за свободу нашу».
Це терористичний акт, в цьому немає ніяких сумнівівВолодимир Огризко
Колишній міністр закордонних справ, а нині керівник Центру досліджень Росії Володимир Огризко вважає, що Захід зараз має зібрати політичну волю і ухвалити жорсткі санкції проти режиму Лукашенка.
«Якщо санкцій не буде, Захід розпишеться у своїй беззубості. Це буде означати, що і Білорусь, і РФ можуть робити все, що хочуть, придушуючи будь-кого. Це терористичний акт, в цьому немає ніяких сумнівів», – говорить Огризко в інтерв'ю агентству УНІАН.
Якщо ж волі забракне і цього разу, то наслідки будуть ще гіршими, попереджає колишній український дипломат.
«Якщо це будуть чергові санкції «ні про що», то для Путіна, для Лукашенка, для всіх диктаторів пострадянського простору це буде означати, що вони можуть робити те ж саме, навіть більше», – застерігає Огризко.
Колишній шеф української дипломатії також розкритикував заяву радника керівника Офісу президента Михайла Подоляка, який в коментарі виданню «Українська правда» порівняв дії Лукашенка зі «спецоперацією з захоплення «вагнерівців», що воювали на Донбасі, яку, за повідомленнями, готували українські спецслужби, а у зриві якої звинуватили голову ОП Андрія Єрмака.
«Виходячи з підсумкової ціни події, безсумнівно, що головним організатором і вигодонабувачем примусової посадки є РФ. Більш того, зараз вже абсолютно очевидно, що саме РФ свого часу готувала щось подібне для України. У вигляді неіснуючої «спецоперації» з точно таким же примусовим сценарієм і подальшої максимальної дискредитації нашої країни, про що досі щиро жалкують окремі наші «корисні», скажімо так, медійні суб’єкти...», – сказав Подоляк.
За словами Огризка, «порівнювання «спецоперації з затримання бандитів-«вагнерівців» з хлопцем-опозиціонером не витримує жодної критики».
«Це незграбно і підло. Винуватці зриву спецоперації українських спецслужб мають бути встановлені і покарані. А спроби їх «відмазати» марні», – написав у твітері колишній міністр.
Потрібні нові підходи до забезпечення нашої безпеки, старі не працюватимуть, і зараз саме час почати домовлятися про них з нашими партнерамиПавло Клімкін
Міністр закордонних справ України в адміністрації Петра Порошенка Павло Клімкін вважає, що «реальним ударом по режиму буде заборона всього транзиту через Білорусь і конфіскація активів Лукашенка. Перше може зробити Євросоюз, друге – США».
За його словами, нинішня ситуація є на руку російському президентові Володимиру Путіну, який має «набагато кращий шанс протиснути свій сценарій зміни влади у Білорусі», а це несе набагато більші загрози для України.
«Все це означатиме, що потрібні нові підходи до забезпечення нашої безпеки, старі не працюватимуть, і зараз саме час почати домовлятися про них з нашими партнерами», – вважає Клімкін, який написав про це на своїй сторінці у фейсбуці.
Заяви у ЄС
Європейські лідери в понеділок погрозили обмежити міжнародний повітряний рух над Білоруссю і, можливо, обмежити її наземний транспорт.
Ми не можемо дозволити, щоб цей інцидент вичерпався на рівні попереджень або сильних пресрелізівСаймон Ковені
Дводенний саміт 27 лідерів Європейського союзу розпочався з обговорення цього питання і багато голосів у Європі закликали до жорстких нових санкцій проти Білорусі. Адже там триває переслідування опозиції з боку Олександра Лукашенка, який залишився при владі після президентських виборів минулого року, які не були визнані спостерігачами, опозицією і західними державами.
«Ми не можемо дозволити, щоб цей інцидент вичерпався на рівні попереджень або сильних пресрелізів», – заявив державному мовнику RTE Саймон Ковені, міністр закордонних справ Ірландії, де зареєстрована компанія Ryanair.
Він закликав до «справжніх санкцій», адже під загрозою були життя і маєток європейців. «Це була ірландська авіакомпанія, літак, який був зареєстрований у Польщі, на борту були громадяни ЄС і подорожував між двома столицями ЄС», – зазначив Ковені.
«Це можна охарактеризувати лише як авіаційне піратство, – додав він. – Я думаю, що ЄС повинен дати на нього дуже чітку відповідь, інакше ми подаємо тільки неправильні сигнали».
Італійський міністр закордонних справ Луїджі Ді Майо засудив цей крок як «викрадення з боку держави».
Президент Литви Гітанас Наудеда назвав цей інцидент «терористичним актом, що під патронатом держави», і запропонував заборонити білоруським літакам прилітати в аеропорти ЄС. Він також вимагав «серйозних санкцій» проти білоруського уряду.
Глава комісії ЄС Урсула фон дер Ляєн назвала поведінку режиму в Білорусі «обурливою та протиправною» і попередила, що вона «матиме наслідки». У своєму повідомленні в твітері вона закликала негайно звільнити Протасевича та додала, що винні «повинні бути піддані санкціям».
Самі санкції будуть обговорюватися на засіданні Європейської комісії у вівторок. У тому, що вони будуть, не сумнівається практично ніхто з оглядачів, суперечки йдуть лише про те, наскільки вагомими вони будуть.
Які авіакомпанії не літатимуть над Білоруссю?
Європейський оглядач Радіо Свобода Рікард Юзвяк говорить, що можна не сумніватися, що буде заклик до розслідування з боку Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО). Велика ймовірність того, що можуть заборонити державній білоруській авіакомпанії «Белавіа» літати в ЄС і всім авіакомпаніям ЄС не лише літати до Мінська, але і заходити у повітряний простір Білорусі.
Низка країн ЄС уже заборонила всі авіарейси в країну через Білорусь. Деякі компанії вже почали оминати територію Білорусі, не чекаючи на офіційне рішення.
Латвійська авіакомпанія airBaltic стала першою, яка заявила, що більше не літатиме через білоруський повітряний простір, а зареєстрована на Кіпрі Avia Solutions заявила, що це зробить і її дочірня авіакомпанія, що базується в Литві.
Міністр транспорту Литви Маріус Скуодіс заявив, що польський LOT та угорська авіакомпанія Wizzair наслідують їхній приклад, і оголосив, що всі рейси до та з литовських аеропортів повинні з півночі за Гринвічем уникати повітряного простору Білорусі.
Радниця міністра інфраструктури України, естонка Яніка Мерило повідомила у фейсбуці, що літак, яким вона летіла я з Києва до рідного Таллінна, оминав територію Білорусі.
Рішення про припинення польотів над Білоруссю, за словами Юзвяка, можуть бути ухвалені досить швидко, і до нього можуть долучитися не лише 27 країн ЄС, але і інші західні країни.
Про те, що дії проти Лукашенка будуть координуватися зі США, заявив державний секретар Ентоні Блінкен, який «рішуче засудив нахабний і шокуючий вчинок режиму Лукашенка», що посадив комерційний літак заради затримання журналіста. «Ми вимагаємо міжнародного розслідування та узгоджуємо з нашими партнерами подальші кроки», – заявив Блінкен.
Якими можуть бути європейські санкції?
Чи ЄС зупинить і весь наземний транзит, залишається під питанням, бо потенційні економічні втрати таких країн, як Польща, можуть бути вагомими. Також немає однозначної відповіді на запитання, чи будуть країни-члени ЄС блокувати виплати від Міжнародного валютного фонду (МВФ), які були виділені Мінську в рамках боротьби з наслідками пандемії COVID-19.
Оскільки керівники ЄС закликають до персональної відповідальності тих, хто організував «викрадення опозиційного блогера», то, на думку оглядача Радіо Свобода, можна з упевненістю очікувати персональних санкцій, подібних до тих, які були накладені внаслідок репресій проти демонстрантів, які пройшли після фальсифікованих президентських виборів у серпні. Тоді ЄС заморозив активи та заборонив надавати візи загалом 88 особам та 7 суб'єктам господарювання. Санкції поширилися в тому числі і на самого Лукашенка.
Рікард Юзвяк зауважує, що четвертий пакет санкцій розроблявся з початку цього року і повинен був бути представлений на розгляд Ради ЄС з питань закордонних справ 21 червня. Але робота йшла мляво, що, на його думку, віддзеркалювало «втому Білорусі» в Брюсселі, стан, у якому ЄС не може посилювати санкції, не завдаючи економічних збитків і собі, а тому нема «апетиту» для цього. Також скептики додавали, що протести в Білорусі згасли, а санкції, як здавалося, не вели до зміни поведінки влади.
Кілька тижнів тому за посилення санкцій виступили 9 країн зі Східної Європи, які представили кілька списків, що містять близько 70 імен осіб та організацій, переважно із сектору юстиції в Білорусі. Але, як повідомляється, цей список був пом'якшений, коли відповідні робочі групи в Брюсселі почали виключати з нього бізнесменів, наближених до Лукашенка, та «делікатних структур». Їх викреслювали, оскільки вони мають торговельні зв'язки з різними країнами ЄС.
Як каже Рікард Юзвяк, залишились у списку, найімовірніше, люди, які навряд чи мають банківські рахунки в Євросоюзі і не поїхали б на грецькі острови чи Лазуровий берег. Це, як він каже, закономірність, яка спостерігалася і в попередніх трьох раундах санкцій.
На думку оглядачів, слабка реакція ЄС на дії Лукашенка стала причиною, чому відчув, що зможе безкарно віддати наказ білоруським ВПС змусити посадити в Мінську пасажирський літак, що летів з однієї країни ЄС до іншої, з переважно громадянами ЄС на борту.
Білорусь насправді не стояла на порядку денному як серйозна дискусійна тема на єдиній раді закордонних справ ЄС цього року, і вона б не з'явилася на саміті ЄС у понеділок, якби не інцидент з Ryanair.
Нині ж європейські політики говорять про «безпрецедентні» дії білоруської влади, і це може підштовхнути владу ЄС до активніших дій.
Що говорять про це в Білорусі та Росії?
Державні ЗМІ у Білорусі повідомили, що рішення про втручання було ухвалене особисто Олександром Лукашенком, і зробив він це для того, щоб врятувати життя пасажирів, яким нібито загрожувала бомба в літаку.
Як заявив під час пресбрифінгу в Мінську директор департаменту з авіації Міністерства транспорту і комунікацій Білорусі Артем Сікорський, на електронну пошту Національного аеропорту в Мінську надійшло повідомлення про бомбу на борту рейсу Ryanair від імені руху «Хамас».
За його словами, у листі «солдати «Хамас» вимагали, щоб Ізраїль припинив вогонь у секторі Гази і щоб Європейський союз відмовився від підтримки Ізраїлю в цій війні.
«Відомо, що учасники Delfi Economic Forum повертаються додому рейсом 4978. У цей літак закладена бомба. Якщо ви не виконаєте наші вимоги, бомба вибухне 23 травня над Вільнюсом», – зачитав повідомлення Сікорський.
За його словами, рішення про посадку у Мінську ухвалив сам екіпаж після того, як білоруські диспетчери передали йому цю інформацію. Літак, за словами білоруського чиновника, «міг повернутися до Львова, до Києва, сісти у Варшаві, продовжити політ до Вільнюса», але обрав можливість посадити літак в Мінську.
Правоохоронні органи Білорусі бомби на борту не знайшли. А Слідчий комітет, головне слідче відомство Білорусі, заявив, що порушив кримінальну справу за фактом фальшивої загрози вибуху.
Цим зараз займаються агентства Євросоюзу з безпеки і НАТО. Ryanair співпрацює з нимиЗаява авіакомпанії
Сама авіакомпанія Ryanair у своїй заяві від 24 травня назвала ситуацію з посадкою літака компанії в Мінську «актом піратства» з боку білоруської влади.
«Ryanair засуджує незаконні дії білоруської влади, яка вчора перенаправила рейс FR4978 до Мінська, що є актом авіаційного піратства. Цим зараз займаються агентства Євросоюзу з безпеки і НАТО. Ryanair співпрацює з ними і не може дати докладніший коментар із міркувань безпеки», – сказано в заяві компанії.
Це можуть бути дії певних підозрілих сил, які намагаються демонізувати «Хамас»Заява палестинської організації
Пізніше і палестинське екстремістське угруповання «Хамас» заперечило, що воно нібито повідомляло про мінування літака Ryanair. В заяві речника організації Фавзі Бархума, якого цитує інформаційне агентство Reuters, сказано, що ця інформація спрямована на дискредитацію організації.
«Ми не вдаємося до таких методів, це можуть бути дії певних підозрілих сил, які намагаються демонізувати «Хамас» і підірвати глобальну симпатію до нашого палестинського народу та його законного опору», – йдеться в коментарі Бархума.
Росія, яка надала безпекову, дипломатичну та фінансову підтримку Лукашенку, звинуватила Захід у лицемірстві. У Москві нагадали, що в 2013 році рейс з Москви, на якому перебував президент Болівії, був перенаправлений до Австрії після повідомлень, що на борту міг перебувати втікач, викривач розвідки США Едвард Сноуден.
У Росії, де державні ЗМІ описували минулорічні протести року проти нечесних виборів, в яких переможцем оголосив себе Олександр Лукашенко, як західну змову, арешт зустрів схвалення серед прихильників президента Путіна. Редакторка прокремлівської телевізійної мережі RT Маргарита Симонян написала в твітері, що Лукашенко «розіграв це чудово». А депутат Держдуми Вячеслав Лисаков описав арешт білоруського журналіста Романа Протасевича, якому в Білорусі може загрожувати смертна кара, як «блискучу спецоперацію».
Хто такий Роман Протасевич
23 травня 2021 року за особистим наказом Олександра Лукашенка в аеропорту Мінська був примусово приземлений літак Ryanair Афіни – Вільнюс. В результаті затримали журналіста та блогера Романа Протасевича, який перебував на борту літака, а також його дівчину.
Роману Протасевичу 26 років. Як журналіст кілька років співпрацював з білоруськими виданнями. Згодом він приєднався до телеграм-каналу Nexta, де був головним редактором. На момент затримання він працював у команді телеграм-каналу «Білорусь головного мозку».
Брав участь у протестах ще підлітком
Ім'я Романа Протасевича стало відомим під час мовчазних мітингів 2011 року. Тоді колишнього кандидата на президентську премію 16-річного Романа затримали. Пізніше він заявив, що мусив забрати документи з ліцею БНТУ, і з його батьками стався конфлікт із політичних мотивів. Як писали ЗМІ, батько Романа в той час був старшим викладачем кафедри ідеологічної роботи Військової академії.
Після участі в мовчазних мітингах Роман Протасевич приєднався до «Молодого фронту». Він також намагався взяти участь у виборчій кампанії до Молодіжної палати Мінської міської ради.
З активіста в журналіста
Після школи Роман вступив на факультет журналістики Білоруського державного університету, але, як повідомляло Єврорадіо, був виключений. Співпрацював з багатьма білоруськими виданнями. Єврорадіо було останнім із них перед виїздом за кордон.
Перебування на Донбасі
Олександр Лукашенко 26 травня заявив, що Протасевич воював на Донбасі. Сам журналіст у 2020 році в інтерв’ю розповів, що він перебував у зоні проведення АТО як журналіст, знімав відео, де був поранений.
Стипендіат премії імені Вацлава Гавела
У 2017–2018 роках Роман Протасевич отримував стипендію від Вацлава Гавела та проходив стажування на Радіо Свобода.
Просив притулку в Польщі ще до президентських виборів
Причиною стало затримання журналіста Володимира Чудянцова, з яким Протасевич дружив у Білорусі. Чудянцова затримали 22 листопада 2019 року дорогою до Польщі. Була інформація, що Чудянцов співпрацює з телеграм-каналом Nexta. На тлі цих подій Роман вирішив залишитися у Польщі.
Залишив Nexta, приєднався до каналу «Білорусь головного мозку»
У Польщі Роман Протасевич відкрито співпрацював з каналом Nexta. Наприкінці вересня 2020 року, в розпал протестів у Білорусі, Протасевич оголосив, що йде з каналу. У березні 2021 року він оголосив про приєднання до команди каналу «Білорусь головного мозку», яким раніше керував блогер Ігор Лосик.
Його батька позбавили військового звання
Ім’я батька Романа – підполковника запасу Дмитра Протасевича – з’явилося в списку силовиків, яких Лукашенко позбавив військових звань на тлі протестів у Білорусі. «Мій батько прослужив в армії 29 років і звільнився восени 2019 року, після чого працював в інкасації. Він не брав активної участі в протестах, його жодного разу не затримували, ні до чого не притягували», – сказав тоді Роман Протасевич. За його словами, батьки виїхали за ним до Польщі, коли він попросив там притулку.
Білорусь оголосила в міжнародний розшук
Протасевича, як і засновника Nexta Степана Путила, Білорусь оголосила в міжнародний розшук. Їх звинувачують в організації масових заворушень та «групових дій, які грубо порушують громадський порядок», а також у розпалюванні соціальної ворожнечі. Блогерів внесли до так званого «переліку терористів», офіційна назва – «Перелік організацій та фізичних осіб, причетних до терористичної діяльності».
