Голова аналітичного відділу благодійного фонду «Повернись живим», а в минулому офіцер воєнної розвідки Антон Муравейник в інтерв'ю Донбас Реалії розповів про те, як можуть змінитися бойові дії у російсько-українській війні через суттєве погіршення погоди у найближчі тижні та місяці, проблеми, які це створює для військових та кому воювати буде важче – Україні чи Росії?
– Наскільки зараз є вагомим елемент використання безпілотників у зв'язці з артилерією і чи може він зникнути, зважаючи на погоду?
– Питання взаємодії артилерії і безпілотної авіації – воно критично важливе. По факту, це єдина частина одного і того ж розвідувально-ударного комплексу. Якщо ми говоримо про нові засоби артилерійського ураження, такі як американські гаубиці M777 або навіть ті самі французькі CAESAR і так далі – вони працюють на велику дальність і виявлення противника і коригування роботи артилерії відбувається якраз завдяки безпілотним літальним апаратам.
Тому, умовно кажучи, цей комплекс не буде нормально працювати, якщо з нього забрати щось одне. Наприклад, якщо забрати артилерію, то можна розвідувати, але ніхто не зможе вражати цілі, тому що не буде кому. А якщо прибрати безпілотну авіацію, то, відповідно, артилерія втратить свої «очі» і, відповідно, вона не зможе вражати противника ефективно.
Це означає, що погіршення погодних умов, яке неминуче станеться і вже стається, воно дійсно вплине на особливості ведення бойових дій. Воно їх жодним чином не зупинить, тим не менше, ми можемо говорити, можливо, про зниження інтенсивності роботи артилерії якраз таки через зміну інтенсивності польотів безпілотної авіації у зв’язку з погіршенням погодних умов. Тобто сильний вітер, дощ, туман і так далі. Є питання по зв’язку, є питання по цілісності апаратів. Тому це дійсно буде впливати на інтенсивність ведення розвідки та ураження.
– У мережі є сотні відео із скиданням боєприпасів із БПЛА – наскільки цей елемент важливий для ведення бойових дій?
– Це важливий елемент. Тим не менш, можливо дрони можна було б використовувати більш ефективно – це моя суб’єктивна думка. Насправді, коли подібні відео потрапляють в медіа або в соцмережі – потрапляють, здебільшого, успішні випадки скидання і влучання.
На жаль, не можна сказати, що це великий відсоток ефективності таких ударів, тим не менш ці удари, якщо вони ефективно влучають і знищують техніку – вони важливі. Фактично, питання ціна – якість такого «ударного» комплексу – вона доволі приємна. Умовно, можна однією гранатою знищити якийсь умовний БТР, підпалити склад БК або склад палива. В межах взводного опорного пункту, наприклад, на передовій.
Це може бути ефективно, проте загальна ефективність і влучання таких комплексів – вона не дуже задовільна, якщо чесно і, можливо, безпілотну авіацію можна було б використовувати більше для спостереження, супроводження своїх військ та коригування засобів ураження старшого начальника та засобів ураження бригадного рівня.
Оскільки ми бачимо в мережах і в медіа лише успішні випадки, то всі думають, що це суперуспішно. Підняв один дрон – це одну бомбу скинув, мінус один росіянин або мінус одна одиниця техніки. Це не так, і ми це знаємо безпосередньо з фронту – те, що нам розповідають експлуатанти цієї техніки. Точного співвідношення ніхто не скаже, тому що його ніхто не знає.
– На передовій опадає «зеленка» і те, що приховано там – краще видно із повітря. Це проблема?
– Це не те щоб проблема – це регулярна ситуація, яка відбувається кожен рік, а ми воюємо вже 9-ий рік і ми до такого звикли. Це все перекривається вчасною зміною маскувальних сіток, використанням, складок місцевості, використанням природних матеріалів для маскування. «Зеленка» падає кожен рік. Це оголяє не тільки позиції наших військ, але і позиції противника. Відповідно, це проблема двостороння і цього, на жаль, не уникнути.
В той же час якщо ми говоримо, наприклад, про Південь, де лісів майже немає, а є тільки лісосмуги, якими поділено великі поля та степи, то це ще більш проблемно. Тому що там всі позиції знаходяться, фактично, в лісосмугах і з настанням холодів і взагалі осінньо-зимового періоду, по-перше опадає «зеленка» і всі як на долоні, а по-друге цю лісосмугу починають по-трохи випилювати на бліндажі, перекриття і опалення своїх бліндажів в тому числі. Тобто лісосмуги рідіють і, фактично, від них нічого не залишається.
Це можна побачити на прикладі Донбасу, починаючи з 2015-го року. Там всі лісосмуги, які були біля Водяного на південному напрямку або біля Павлополя – вони, фактично, всі були облисілі. Також під час вогневого ураження дерева знищуються, перебиваються. Зараз ми бачимо подібний так званий типовий військовий пейзаж на підступах до Бахмута. Там все перепахане ворожою артилерією і авіацією. Відповідно, розраховувати на таке прикриття як дерева, зелень в подальшому – це проблема.
– У ЗСУ є досвід війни в різні сезони під час «окопної» війни, але тепер артилерії дуже багато і вона постійно веде вогонь і шукає цілі. Чи можна прогнозувати як війна відбуватиметься зараз?
В нашому випадку, коли мова йде про точність і ефективність, нам погода може дійсно заважати, тому що ми не зможемо ефективно розвідувати цілі
– Робота артилерії противника переважає роботу нашої артилерії суто в кількості: і в кількості снарядів, і в кількості стволів. Це очевидний факт, який неодноразово озвучувався нашим військово-політичним керівництвом. Тому ми продовжуємо просити у наших партнерів передати нам більше артилерійського озброєння і особливо БК до нього, боєкомплекту. Тому що ми не можемо відповідати симетрично на артилерійські удари противника. І, насправді, в наших умовах, симетрично відповідати і не вийде.
Тому противник воює кількістю, ми воюємо якістю. Це означає, що нам треба бути максимально точними, швидкими, маневреними і ефективними. Тобто це якраз про те, що має працювати оцей розвідувально-ударний комплекс на рівні бригад і на рівні ураження засобів старшого начальника в секторах, оперативно-тактичних угрупованнях і в оперативних угрупованнях військ. Мова йде про те, що якраз в нашому випадку, коли мова йде про точність і ефективність, нам погода може дійсно заважати, тому що ми не зможемо ефективно розвідувати цілі через погодні умови і коригувати артилерійський вогонь. Тобто для нас це дійсно може бути проблемою.
Росіяни, своєю чергою, можуть просто стріляти з максимальних дальностей по населеному пункту, який утримують наші сили оборони і не цілитись точно в якусь конкретну ціль, але, тим не менш, можуть просто знищувати цілий населений пункт суто «вогневим валом».
– Дороги на прифронтових територіях завжди не у найкращому стані. Якою їх роль буде зараз у наступі, обороні для військ?
– Дороги, як і вся інша транспортна інфраструктура – це один з найголовніших елементів при наступі. Не будемо далеко ходити. Ви можете згадати повномасштабний наступ у лютому-березні цього року росіянами проти України і якраз такий період часу, який вони обрали, він був якраз в несприятливих погодних умовах. Тим не менш, ми бачимо, що це їх не зупинило, але в той же час зіграло на руку нашим силам оборони, тому що, наприклад, на Чернігівщині противник був дуже скований в маневрі через те, що він міг пересуватися дорогами безпосередньо, які там нормальної якості були, з асфальтним покриттям, але вони не могли розгорнутися в бойовий порядок з маршової похідної колони, тому що всі поля довкола були якраз таки не сильно приморожені. І це означало, що коли танки або бронетехніка з’їжджали з дороги в поле вона там і залишалася.
Були вже випадки і з нашої сторони, коли ми пробували в контрнаступ і на два дні починалися дощі і, фактично, контрнаступ на цьому завершувався
Таке явище було притаманне не тільки Чернігівщині, а й Київщині, Сумщині та й в принципі на Донбасі ситуація була схожа. Це означає, що якраз в умовах отаких от перемінних і осінньо-зимових погодних умов дороги відіграють ключову роль. Контроль над цими дорогами також відіграє ключову роль і, власне, це ж питання не тільки наступу/оборони, це ж питання логістики.
З настанням дощового сезону і перед заморозками це дійсно буде проблема із постачанням, із пересуванням, із маневрами в тому числі. Це буде впливати. Тим не менш, ми не можемо говорити про те, що бойові дії зупиняться на якомусь з напрямків. Скоріше за все, бойові дії будуть тривати і далі, просто буде змінюватися, залежно від різних факторів, їх інтенсивність і формат.
– Тобто ті ж проблеми, що були у російської армії тепер будуть і з українського боку?
– Сенс той самий. Я завжди люблю приводити в приклад так звану Дебальцівську операцію, яка відбувалася взимку 15 року, коли була зима, була низька температура і були несприятливі погодні умови, тим не менше, якраз таки приморожений ґрунт на полях дозволив росіянам прориватися не по дорогам, а тупо по полям, по степам. І вони були менше обмежені в маневрі, ніж при такій погоді, як зараз.
Були вже випадки і з нашої сторони, коли ми пробували [йти] в контрнаступ і на два дні починалися дощі і, фактично, контрнаступ на цьому завершувався. Тому що ми обмежені в маневрі, тому що наша логістика обмежена в оперативності і ефективності і, знову ж таки, наша розвідка обмежена в своїх спроможностях при такій погоді.
У нас більшість ветеранів пройшли, в тій чи іншій мірі, практичну фазу застосування в зоні бойових дій. Росіяни, здебільшого, якщо і вчилися досвіду, то з теорії
– Чи готова російська армія воювати так, як воювала українська протягом останніх 8-ми років?
Ми ж якраз з ними 8 років і воювали. Коли ми говоримо про 1-ий і 2-ий армійські корпуси – це армійські корпуси безпосередньо російських Збройних сил. Безпосередньо 8-ої Загальновійськової армії, яка була створена в Південному військовому окрузі. Звісно, досвід отримується обома сторонами війни. Тим не менш, я вважаю, що ми нанесли противнику більше втрат у живій силі, якраз таки в тому числі на Донбасі, перш за все. І це означає є надія, що ми вибили у них набагато більше людей з досвідом, аніж вони у нас.
Хоча наші втрати, звісно, також значні, і це не можна опускати і нехтувати також не можна.
Тим не менш, я вважаю, що досвід в нашій армії узагальнювався краще. У росіян він, начебто, системно аналізувався, ми бачили різні методичні вказівки, які почали з’являтися ще в 2015 році, коли вони, начебто, офіційно ще не вторгалися в нашу країну.
Тобто на рівні вищих військових навчальних закладів росіяни викладали досвід, отриманий їх військовими на нашій території. Особливо розійшлося колись навіть по мережах, здається, досвід застосування розвідувально-ударного комплексу разом з «Орланом-10» і з МСТ-ою в самохідному варіанті (152 мм САУ МСТА-С, – ред.). Тобто це було.
Тим не менш теорія є теорія, а практика є практика. Тобто у нас таки більшість ветеранів пройшли, в тій чи іншій мірі, в тому чи іншому форматі практичну фазу застосування в зоні бойових дій. Росіяни, здебільшого, якщо і вчилися досвіду, то з теорії. Як я вже казав, скоріше за все ми їм нанесли великі втрати в живій силі і тому нам буде, напевно, простіше трохи. Хоча, будемо чесними, у нас також велика кількість військових була змінена в бойових бригадах або через втрати безповоротні або санітарні.
– Кому буде важче зараз воювати, зважаючи на обставини?
– Важче буде росіянам. В будь-якому разі. Тому що ми на своїй землі, вмотивовані, ми знаємо за що ми воюємо. Росіяни не знають, чому вони тут.
Так само, якщо в майбутньому буде питання стосуватися і білорусів – вони так само взагалі не збираються воювати, тому що вони не знають за що. Вони бачать, що ми наносимо ураження росіянам, а росіяни завжди для них були таким собі «еталоном непереможності». Тому ані білоруси, ані росіяни не будуть почуватися в безпеці в Україні ні на секунду. Це ми гарантуємо зі свого боку також.
Важче буде росіянам. В будь-якому разі. Тому що ми на своїй землі, вмотивовані, ми знаємо за що ми воюємо
– Як може виглядати тактика бойових дій у найближчі тижні і місяці?
– Насправді це немає сенсу обговорювати, тому що це залежить від багатьох різних факторів. При заморозках може бути одна тактика безпосередньо на полі бою, а при потеплінні – зовсім інша.
Дуже багато в таких умовах залежить від забезпечення і від командирів на місцях. Чим більш мотивований і ефективний командир буде у себе на позиції, і він зможе налагодити службу потрібним чином: забезпечити умови проживання особовому складу, підвезення боєприпасів, харчування і гігієнічних засобів в тому числі.
В такі часи ініціатива спускається, і важливість цього не можна переоцінити, на керівників нижчої ланки: командирів відділень, взводів, рот. І від того, як вони налагодять свою службу буде залежати те, як вони будуть воювати.
В той же час певні задачі і спроможності – це задача безпосередньо вищих командирів: командирів бригад, начальників штабів бригад, служб забезпечення і так далі.
В цьому плані ми маємо нормальний досвід якраз таки підвозу, і якщо ми говоримо, що погода буде погіршуватися, то, скоріше за все, на певних напрямках інтенсивність буде спадати. Це як наслідок всього, що ми проговорили. Ми знаємо, що в таких випадках робити, а там, де держава не справиться – допоможуть волонтери та благодійники.
Найновіші світлини з Бахмута
