Пандемія коронавірусу оголила й загострила багато суспільно-психологічних проблем, в якими стикаються українські жінки у повсякденному житті. Під час карантину (та й після його закінчення) жінка опинилася буквально розчахнутою між домашнім господарством, онлайн-освітою дітей і власною дистанційною роботою. Як вплинув COVID-19 на становище жінок в Україні і за кордоном з’ясовувало Радіо Свобода.
Перехід на відділену працю збільшив робоче навантаження на жінок – опитування
З 12 березня 2020 року на два з половиною місяці Україна опинилася на жорсткому карантині. Зачинилися школи, дитячі садочки, спортивні секції, торговельно-розважальні центри, кав’ֹярні і ресторани. Життя зупинилось «на паузі», а звичний світ звузився до розмірів квартири, в кращому випадку власного будинка з присадибною ділянкою.
Під час локдауну 62% українок поєднували роботу з хатніми справами, а також допомагали своїм дітям опановувати новий виклик доби – дистанційну освіту. 37% жінок після оголошення карантину перейшли на дистанційну роботу.
Майже чверть опитаних жінок зазначили, що після переходу на віддалену працю, їхнє робоче навантаження збільшилося, при цьому 40% респонденток скаржилися, що рівень їхніх доходів, навпаки, впав.
Лише кожній п’ятій жінці вдалося розподілити домашні клопоти зі своїм чоловіком. А кожна десята жінка змушена була працювати вночі після того, як виконала усі справи по господарству. Такі дані дослідження щодо становища жінок під час пандемії, яке провела асоціація жінок-юристок «Юрфем».
Як зазначають авторки, результати звіту свідчать про те, що «неоплачувана домашня праця (яку наразі здебільшого виконують жінки) у випадку дистанційної роботи погіршує становище жінок, призводить до надмірного їх навантаження».
Карантинні обмеження стали однією з причин для звільнення працівників підприємств, особливо у сфері торгівлі і послуг. Серед звільнених співробітників 45% складали жінки, наголошується у дослідженні, і їх згодом менше працевлаштовували, ніж чоловіків.
Статки і жінок, і чоловіків під час карантину зменшилися, проте жінки і надалі продовжували отримувати на 20% меншу зарплату, як і до пандемії, зауважують авторки звіту.
«Мармурова плита» обов’язків
Поширення коронавірусу – це випробування для всіх жінок, незалежно від того, який у них фінансовий достаток, чи мають вони дітей, чи ні, зауважує Ірина Віртосу, якій належала ідея провести онлайн-опитування «Жінки проти пандемії».
Опитали майже 1000 респонденток у всіх регіонах України.
Одна з основних проблем, з якою стикнулися жінки, була втрата фінансової незалежності. 17% опитаних жінок позбулися роботи через карантин, 9% – змушені були поставити свою підприємницьку діяльність на паузу. Крім падіння добробуту, жінки скаржилися також на збільшення кількості хатніх справ, поєднання їх з навчанням дітей. Жінки нарікали, що їм катастрофічно бракує часу на себе.
«Потрібно подбати про фінансовий тил та розподіл обов’язків у родині, щоб хатня праця й дистанційне навчання не лягли мармуровою плитою на жінок, про відкриті гарячі лінії для тих, хто потребує психологічної допомоги, про альтернативні рішення надання соціальних послуг вразливим групам», – зауважує Ірина Віртосу.
Про традиційні цінності і «берегинь»
Надмірне психоемоційне навантаження, хронічний стрес, які супроводжують жінок і після зняття карантину, призводять до появи у соцмережах розпачливих постів.
«Це про те, що я більше не можу цього робити. Я досягла такої точки, коли не знаю, як далі працювати з дому з двома молодшими учнями на голові. Я закінчилася. Мене вже немає», – пише у фейсбуці мама двох маленьких дітей.
Подібні настрої і думки притаманні жінкам з інших країн. Німецьке телебачення показало історію жінки, яка сама виховує двох малюків і при цьому мусить працювати вдома онлайн.
Жителька Берліна Мері Ґреммлер, організовує курси підвищення кваліфікації для фармацевтів, паралельно з цим порається на кухні, намагається втихомирити синів які їй заважають. Мері каже, що їй так важко, що вона готова інколи просто сісти й цілий день проплакати. Діти потребують уваги, ласки, хочуть, щоб з ними гралися, а їй доводиться постійно пояснювати, що мамі треба працювати.
«Вчора я була настільки розпорошена, що двічі приготувала обід. Я поставила готуватися їжу в духовці, а потім ще ввімкнула плиту й приготувала на пательні другу страву. В результаті був обід для двох родин», – каже жінка.
За даними опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» , 83% українців вважають, що найважливіше завдання для жінки у суспільстві – це дбати про дім і сім’ֹю. А 75% респондентів переконані, що основна функція чоловіків полягає у зароблянні грошей.
Такі традиційні патріархальні цінності не поділяє батько двох дітей, філософ за освітою і письменник за покликанням Артем Чапай.
Необхідно змінювати громадську думку, що чоловік не лише може, але й має взяти на себе частину хатніх обовֹֹֹֹֹֹ’язківАртем Чапай
Коли діти були малюками, він пішов у декрет, щоб доглядати за ними.
Нині, каже Артем у коментарі Радіо Свобода, всі хатні справи вони з дружиною ділять навпіл.
Унікальним чоловіком він себе не вважає, і хоча в його оточенні є знайомі з подібною життєвою позицією, але приклад Артема радше виняток, ніж правило для українського суспільства.
«В Україні, певно, 90% домашньої роботи покладені на жіночі плечі. Вона і за дітьми дивиться, і їсти готує, і працювати по роботі встигає. Як на мене, одними законами тут мало що зміниш. Необхідно змінювати громадську думку, що чоловік не лише може, але й має взяти на себе частину цих обовֹֹֹֹֹֹязків. І при цьому він аж ніяк не втратить своєї мужності. Навпаки, проявить свої найкращі чоловічі якості», – вважає Артем Чапай.
За спостереженнями Артема, за рівні права жінок і чоловіків, як правило, виступають люди з вищою освітою і ті, які часто подорожували за кордон, або якийсь час жили там. Він переконаний, що має виростити ціле покоління, перш ніж ці європейські цінності приживуться в Україні.
