Кількість українців, в яких є ознаки депресії, дещо зросла, свідчать дані соціологічного опитування, яке опублікувала соціологічна група «Рейтинг» 21 квітня.
Дані групи базуються на третій хвилі дослідження психоемоційного стану українців, яка тривала з 10 по 12 квітня. Перша і друга хвилі відбулися 27-28 березня і 3-4 квітня відповідно. Участь в третьому опитуванні взяли 1 627 респондентів віком від 18 років.
Автори дослідження визначили такі діапазони індексів, які свідчать про наявність ознак розладів у населення (якщо значення менше – ознак немає, якщо більше – вони виражені):
- депресія: 1,7 – 3,0
- тривога: 2,1 – 3,4
- паніка: 1,5 – 2,4
- втома: 1,9 – 3,0
- розлад сну: 1,9 – 3,0
Порівняно з попередньою хвилею зріс індекс депресії – з 2,3 до 2,4. Індекси втоми та розладів сну не змінилися – 2,5, так само як і рівень паніки – 1,5. Індекс тривожності навіть знизився – з 2,7 до 2,6.
Збільшення проявів депресії соціологи пов’язують із обмеженням фізичної активності та відсутністю нових вражень.
Читайте також: Опитування: 61% українців вважає оптимальними запроваджені владою заходи для боротьби з COVID-19
«Життя на карантині – це часто «день бабака», – монотонна одноманітність, яка призводить до зниження настрою, млявості. До того ж депресія міцно пов’язана із втомою (чим вищий рівень втоми, тим вищий – депресії) та розладами сну (так само). Виявлена тривожність є ситуативною (виникає в наслідок дії незвичних стресових факторів середовища), на відміну від особистісної, яка є константною психологічною властивістю індивідів. Падіння такої тривожності вірогідно пов’язане із адаптацією до нових умов, зниженням відчуття невизначеності», – йдеться в коментарі до дослідження.
Автори припускають, що зростання рівня паніки наразі малоймовірне, адже вона виникає у відповідь на загрозу в незвичній ситуації і триває недовго, від кількох хвилин до кількох днів, тоді як карантин триває вже кілька тижнів.
Читайте також: Шмигаль: транспорт запускатимуть поетапно і не раніше 11 травня
Соціологи звертають увагу на те, що у респондентів передпенсійного віку частіше спостерігаються розлади сну та втома, однак рівень тривожності і в них, і в людей найстаршого віку знижується.
«Жінки надалі демонструють вищий рівень усіх емоційних показників, аніж чоловіки. У динаміці за цей час у жінок помітне зниження рівня тривоги, – вони краще адаптувалися та призвичаїлися до змін. У чоловіків фіксується зростання показників депресії та розладу сну, які міцно пов’язані між собою», – свідчать дані дослідження.
Крім того, помітно нижчі показники розладів сну і депресії в тих, хто працює не з дому, тому що робота допомагає урізноманітнити життя під час карантину та хоча б почасти зберегти активність.
«В усіх категоріях практично однакові індекси втоми. Також серед тих, хто працює у віддаленому режимі, рівень тривоги та паніки вищий, аніж в тих, хто ходить на роботу, оскільки працювати віддалено – це незвична ситуація, яка потребувала адаптації, до цих пір багато процесів ще не налагоджені, є частина завдань, які загалом неможливо зробити віддалено, або якість виконання яких знижена. Ті, хто мають можливість ходити на роботу, зберегли більшу частину свого звичайного життя та робочої взаємодії, ніж ті, хто працює віддалено», – зазначено в звіті.
Коментуючи вплив сімейних обставин на емоційний стан, соціологи називають сім’ю «ресурсом підтримки», який допомагає знизити стрес. Однак, якщо стосунки в сім’ї напружені, це ще більше підвищує рівень негативних психоемоційних проявів, адже можливість проводити час поза домом обмежена. Автори дослідження припускають, що після завершення карантину саме в сім’ях із конфліктними стосунками зросте кількість розлучень.
21 квітня голова МОЗ Максим Степанов повідомив, що його відомство пропонує подовжити карантин до 12 травня, але водночас запровадити певні послаблення, серед них – дозволити відвідувати парки, музеї та бібліотеки, однак з дотриманням обмежень.
12 березня в Україні розпочався карантин у навчальних закладах через загрозу епідемії коронавірусної інфекції і щоб не допустити її поширення. З 17 березня заборонено роботу закладів розваг та громадського харчування (окрім приготування їжі на винос), обмежено рух транспорту. Працюють магазини продуктів та побутових товарів, а також аптеки.
Карантин мав тривати до 3 квітня, однак згодом уряд продовжив його ще на три тижні – до 24 квітня.
Із 6 квітня в Україні Кабінет міністрів запровадив жорсткіші правила карантину: у громадських місцях не можна перебувати без маски чи респіратора на обличчі, ходити групами більше ніж по двоє та відвідувати парки, сквери або ж прибережні зони.
