Видання The Washington Post опублікувало розслідування, у якому розповіло про те, коли США дізналися про намір президента Росії захопити майже всю Україну, чому Путін вирішив це зробити, а також про те, як відреагували на інформацію про намір Кремля розпочати широкомасштабну війну в Європі у Білому домі, керівництві країн ЄС та самій Україні.
Найвище політичне керівництво США дізналося про плани Путіна напасти на Україну у жовтні 2021 року. Про це розповідається у великому розслідуванні видання The Washington Post.
Розвідувальні, військові та дипломатичні керівники США прибули до президента та віце-президента Джо Байдена та Камалі Харріс з доповіддю із супутниковими зображеннями, перехопленими розмовами та інформацією від джерел, які розкривали плани вторгнення Росії. Видання стверджує, що на той момент усе для переходу кордону та настання вже було готове.
Розвіддані, які показали президенту США, свідчили, що Москва розраховувала повалити українську владу у Києві за три-чотири дні. За інформацією WP, в адміністрації Байдена, з огляду на кількість накопичених військ, не сперечалися щодо того, що захоплення української столиці можливе, але не погодилися, що за такий короткий час.
Чому Путін вирішив розпочати широкомасштабну війну?
The Washington Post, опираючись на дані розслідування, стверджує, що Володимир Путін вирішив піти на широкомасштабну війну, бо «вікно можливостей для нього закривається»: Україна далі зближується з ЄС і НАТО, а у 69-річного очільника Кремля залишається не так багато часу, щоб увійти в історію політиком, який би відновив контроль Росії в Євразії.
Путін вважав, як пише видання, що США і Європа перебувають не в тому стані, щоб протистояти Росії.
Адміністрація Байдена, як вважали в Кремлі, була «принижена неприглядним виведенням військ» з Афганістану та блискавичним захопленням країни талібами у 2021 році, Меркель йде зі своєї посади і передає владу неперевіреному наступнику, Макрон бореться з консерватизмом, що зростає в країні, а Британія перебуває в економічній кризі після брекзиту. Водночас, протидія епідемії коронавірусу вимагає від США і ЄС великих ресурсів, сама Європа при цьому вразлива, бо залежна від російських енергоресурсів.
Реакція країн на розвіддані про наміри Путіна
США відправили переговорників до Путіна, Патрушева, Лаврова і, коли це не дало жодного результату, до президента України Володимира Зеленського.
Судячи з тексту розслідування, президенту України ця інформація видалася спекулятивною, тому що російська армія і раніше йшла на подібні «хитрощі».
У виданні кажуть, що міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба сказав, що нібито США передали надто мало конкретних розвідданих, які б верифікували інформацію про підготовку російського вторгнення. Така інформація надійшла лише за чотири чи п'ять днів до початку повномасштабної війни.
До середини листопада про плани вторгнення в Україну від очільниці розвідки США Евріл Гейнс дізналася Північноатлантична рада НАТО, що складається з постійних країн-членів Альянсу. Деякі представники поставилися до неї вкрай скептично.
Серйозно погрози сприйняли лише Великобританія та країни Балтії.
The Washington Post стверджує, що навіть такі європейські лідери, як Макрон і Меркель, не могли повірити, що Путін зважиться на «настільки ірраціональний крок» і вторгнеться в Україну, не розуміли того, що відбувається, і в Україні.
«Поставте себе на наше місце. З одного боку, США кажуть вам щось зовсім неймовірне, а решта моргають очима і кажуть, що це не те, що може статися, – каже глава МЗС Дмитро Кулеба. – Я не міг повірити, що нам загрожує війна такого масштабу. Єдиною країною у світі, яка наполегливо і впевнено говорила нам, що будуть ракетні удари, були США. Всі інші схилялися до того, що війна можлива, але швидше це буде локальний конфлікт на сході України».
Як США намагалися запобігти війні
США зрозуміли, що дипломатичний шлях врегулювання конфлікту не цікавить Росію, і збільшили військовий контингент у Європі – з 74 тисяч до 100 тисяч осіб, із чотирьох ескадр до 12-ти, і з п'яти до 26 кораблів.
З дозволу Агентства національної безпеки США встановили пряму лінію зв'язку між українськими військовими та європейським командуванням військами США в Європі.
Також адміністрація Байдена вирішила розголосити значну частину секретної інформації, щоб позбавити Путіна приводів для вторгнення.
Зокрема, американська розвідка виявила сплановані провокації під «чужим прапором», що нібито Україна сама розпочала вторгнення, напала на Росію.
Також світ дізнався про реальні масштаби нарощування військ на західному кордоні Росії – в операції мали бути задіяні 100 батальйонно-тактичних груп чисельністю до 175 тисяч військових.
- 12 січня директор ЦРУ Вільям Бернс розповів Зеленському про плани Росії.
- За інформацією ЦРУ, російські військові планували завдати ударів по Києву, зробити висадку в Гостомелі, блокувати столицю і змістити, у тому числі шляхом вбивства, найвище керівництво країни за допомогою діючих диверсійних груп.
- Незважаючи на небезпеку життя для самого Зеленського та його родини, президент України відмовився їхати разом з іншими керівниками з Києва.
«Якби ми повідомили українцям [про напад], росіяни взяли б нас протягом трьох днів, – каже Зеленський. – Загалом, наше внутрішнє чуття було правильним: якщо ми посіємо хаос серед людей перед вторгненням, росіяни нас зжеруть. Під час хаосу люди тікають із країни. Хоч би як цинічно це звучало, але це саме ті люди, які все зупинили».
Президент України додав, що якби українці почали покидати країну і виводити гроші, це було б фатальним знекровленням, яке б призвело до м'якої капітуляції перед Путіним.
Як Лавров та Шойгу відповідали на запитання щодо планів вторгнення в Україну?
21 січня 2022 року в Женеві відбулася зустріч глав МЗС Росії та США Лаврова та Блінкена.
The Washington Post описує її так: нібито після невдалих переговорів Блінкен запросив Лаврова залишитися наодинці на хвилину і запитав про причини того, що відбувається – «це справді стурбованість діяльністю НАТО або месіанська віра Путіна, що Україна має належати Росії?».
Лавров мовчки залишив зал, пише видання. Це була остання особиста зустріч російських та американських політиків перед вторгненням.
Не менш цікаво газета описує зустріч міністрів оборони Великобританії та Росії Бена Уоллеса і Сергія Шойгу, що відбулася днем раніше.
Уоллес нібито намагався запропонувати переговори між НАТО та Росією, але, не досягнувши успіхів, попередив Шойгу, що українці запекло воюватимуть за свою свободу.
Як пише видання, Шойгу відповів, що його мати була українкою, сама Україна – частина «нашої країни», а росіяни можуть страждати та зазнавати поневірянь як ніхто інший, якщо справа дійде до санкційного тиску та економічної блокади. Проте наприкінці зустрічі Шойгу сказав Уоллесу, що планів вторгнутися в Україну Росія нібито не має.
Як українська влада відреагувала на вторгнення?
Напередодні початку вторгнення глава МЗС України Кулеба отримав конкретну інформацію – «в аеропорту А стоять п'ять транспортних літаків, які готові будь-якої миті перекинути десантників в український аеропорт Б».
Це виявилося правдою, але атака на столицю провалилася.
Неназвані представники західної розвідки сказали WP, що, оглядаючись на безладну атаку на Київ, вони визнають, що переоцінили ефективність російської армії.
Як пише видання, на початку широкомасштабного вторгнення Володимир Зеленський у розмові з Джо Байденом просив його зв'язатися з якомога більшою кількістю світових лідерів та переконати їх зателефонувати Путіну, щоб зупинити вторгнення.
The Washington Post закінчує розслідування фразою президента України, яка нібито прозвучала у розмові з Байденом:
«Надайте нам усі розвідувальні дані, які тільки зараз у вас є. Ми будемо боротися, ми захищатимемося, ми зможемо вистояти, але нам потрібна ваша допомога».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
Загалом, за час повномастабної війни від 24 лютого 2022 року по кінець червня 2024 року ООН верифікувала дані про щонайменше 33 878 постраждалих цивільних, серед них 11 284 загиблих.
Реальна кількість втрат, зазначають експерти, набагато більша. Тільки під час блокади і бомбардування Маріуполя, як заявляє українська влада, могла загинути понад 20 тисяч людей.
