Вугільна «яма»: як Україна подолає енергетичну кризу і до чого тут ДТЕК, Росія та імпорт з Білорусі

Україна «стабілізувала» дефіцит вугілля, стверджують в Міненерго, водночас його кількість на складах електростанцій менша навіть за гарантований мінімум. Росія блокує постачання вугілля до України залізницею зі сходу, відтак його імпортують морем. Чи допоможе Україні ядерна енергетика зменшити вугільну кризу, яку роль відіграє імпорт електроенергії з Білорусі та що чекає на енергетику та на українців узимку, з'ясовувало Радіо Свобода.

Україна ввійшла в опалювальний сезон з найбільшим дефіцитом вугілля в історії, його запаси на теплових електростанціях на початку холодів були приблизно уп'ятеро меншими, ніж заплановані урядом, і відтоді залишаються критично низькими.

На 9 грудня на складах українських ТЕС було 413 тисяч тонн вугілля, причому на 11 з 12 теплових електростанцій його було менше мінімальних гарантованих запасів. На єдиній Криворізькій ТЕС (належить ДТЕК)– трохи більше за «мінімалку». На Трипільській (належить державній «Центренерго») – на 3% менше за мінімальний гарантований рівень.

Найгірше з запасами на найбільш активно працюючій Бурштинській ТЕС (ДТЕК): там вугілля вдев'ятеро менше за гарантований мінімум, а також на Вуглегірській («Центренерго») – запаси вп'ятеро менші за мінімальні.

Як наслідок, на початку грудня 18-20 вугільних енергоблоків в Україні стоять через відсутність вугілля, такі дані наводить «Укренерго».

Водночас в Міністерстві енергетики запевняють, що ситуацію в галузі змогли стабілізувати, зокрема за допомогою імпорту вугілля морем та за рахунок максимального використання атомних електростанцій: зараз працюють 14 з 15 енергоблоків АЕС.

Статистика свідчить, що запаси вугілля на ТЕС почали повільно рости: за перший тиждень грудня їх стало на 12% більше, ніж було у кінці листопада, стверджують у відомстві.

«Останніми днями ми бачимо стабілізацію в постачанні, пішло накопичення», – сказав міністр енергетики Герман Галущенко на засіданні комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг 1 грудня.

Президент України Володимир Зеленський, зі свого боку, анонсував, що Україна замовила 11 суден з вугіллям. Три з них вже привезли до України близько 200 тисяч тонн чорного золота, воно поповнило запаси приватних ТЕС (компанії ДТЕК) і державних («Центренерго»).

Паралельно Україна поступово нарощує власний видобуток: в листопаді державні та приватні шахти дали 2,5 мільйони тонн вугілля, на 7% обігнавши план.

Втім, власне вугілля без урахування імпорту навряд чи задовольнить всі потреби енергетики, наводить свої розрахунки Радіо Свобода енергетичний експерт, голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко. Частину вугілля викуповують металургія та інші споживачі. До того ж, кілька енергоблоків ТЕС споживають антрацит, який можна лише імпортувати: всі українські шахти з цим сортом вугілля залишилися в окупації, уточнює експерт.

Чому вугілля настільки важливе?

Зазвичай в Україні третину електроенергії виробляють вугільні теплоелектростанції. З початку грудня, в умовах дефіциту «чорного золота», їхня частка у виробництві впала нижче 25%, а доля АЕС – навпаки, перевищила 60%. Ще близько 3% енергії Україна імпортує з Білорусі. Але саме теплові електростанції беруть участь у балансуванні енергосистеми: на відміну від АЕС, вони здатні при потребі швидко збільшувати та зменшувати потужність (маневрувати) і компенсувати години, коли українці значно активніше використовують електроенергію. Наприклад вранці та по обіді. Частково здатна покривати денні піки та нічні «провали споживання» гідроенергетика, але її потужності недостатньо, особливо у зимовий період, свідчить статистика системного оператора «Укренерго».

Паралельно ТЕС і ТЕЦ на вугіллі опалюють українські міста. І щоб не зменшувати температуру в помешканнях, на заміну дефіцитному вугіллю використовують газ. Так, нині перейшли на блакитне паливо київські ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 і харківська ТЕЦ-5. Собівартість тепла й електроенергії з газу в 2-3 рази вища, ніж з вугілля (залежно від цін), тому ТЕЦ отримують доплату від системного оператора НЕК «Укренерго» за кожен кіловат, вироблений з газу, пояснює економічна та енергетична оглядачка «Главкому» Наталка Прудка. За її словами, ці кошти йдуть з тарифу на диспетчеризацію, який отримує «Укренерго». Однак оглядачка не виключає, що в підсумку ці додаткові витрати все одно покриватимуться коштом платників податків.

Чому вугілля так мало?

Те, що вугілля на складах ТЕС менше, ніж треба, було помітно ще на початку осені, на це неодноразово звертало увагу Радіо Свобода.

На старті опалювального сезону запаси, згідно з планами уряду, мали сягнути 2,8 мільйонів тонн, але в реальності вугілля було менше уп'ятеро.

Уряд , а також власник приватної теплогенерації, компанія ДТЕК, говорять, що постачання імпортного вугілля морем вирішить проблему.

Якщо винести за дужки високі ринкові ціни на нього, які зараз є у світі, чи розв'яже проблему морський імпорт? Чи його вистачає для того, щоб українці були з теплом і без відключень?

Зараз Україна споживає 50 тисяч тонн вугілля на добу для виробництва електроенергії. В умовах сильних морозів, якщо роботу вугільних ТЕС мінімізувати, а атомну енергетику використовувати по максимуму, то Україні може вистачити 70 тисяч тонн на день, наводить свої розрахунки Сергій Дяченко. Близько 80 тисяч тонн на день здатні видобувати українські шахти, однак енергетики можуть отримати не все: частина цього вугілля йде на потреби металургів та інших споживачів.

До того ж, Україна нині видобуває вугілля газової групи, яке може задовольнити українську теплоенергетику лише на 80-90%. Інший сорт вугілля, антрацит, якого потребує частина енергоблоків ТЕС, видобувався на шахтах, що опинилися за лінією фронту. І зараз антрацит можна лише імпортувати з інших країн.

Однак вугільний дефіцит повторюється вже другу зиму. Торік запаси на ТЕС були трохи більші, однак в опалювальний сезон 2020-2021 років ще й була недостатня кількість блоків АЕС в роботі. Цього року НАЕК «Енергоатом» готовий задіяти всю свою потужність: вже працюють 14 з 15 енергоблоків.

Тоді чому енергетична криза повторюється? Експерти, урядовці й представники генерації називають кілька причин.

Світові ринки та енергетична криза

Світ переживає енергетичну кризу, на початках якої Китай заблокував постачання вугілля з Австралії, й через це став скуповувати на світових ринках скраплений газ, вугілля та інші енергоресурси. На тлі цього світові та європейські ціни на енергоносії б'ють рекорди, а попит на них зростає через настання холодів і те, що світова економіка відновлюється після карантинних обмежень. Про цей чинник говорять, зокрема, Сергій Дяченко а також директор енергетичних програм «Центру Разумкова» Володимир Омельченко.

Дії Росії

Ціни на природний газ на європейському ринку цього року б’ють рекорди: вони в рази вищі, ніж торік, і справа не лише у вищому попиті. Голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко зауважує, що цю ситуацію спричинив російський «Газпром», який певний час «тримає Європу на голодному пайку», щоб підштовхнути її скоріше сертифікувати новий російський газогін – «Північний потік-2».

Втім, як наслідок, зросли ціни на інші види палива, зокрема і на вугілля. Паралельно Росія припинила постачати антрацит, який Україна вже не може видобувати самостійно через війну на Донбасі. Та заблокувала альтернативне вугілля з Казахстану, яке також треба везти залізницею через Росію. Наразі Україна намагається постачати паливо від казахів морем, пояснив в інтерв'ю Радіо Свобода український прем'єр Денис Шмигаль. Паралельно вугілля везуть суднами з інших куточків світу.

Як пояснили в компанії ДТЕК, лише вона додатково законтрактовала понад мільйон тонн: залізницею з Польщі та морем з інших країн.

«На сьогодні ДТЕК домовився про імпорт в Україну 8 суднових партій з вугіллям із США та Колумбії (майже 545 тис. тонн) Перше судно, законтрактоване компанією для потреб державної «Центренерго», прибуло 20 листопада. Другий «Панамакс», для потреб ТЕС ДТЕК Енерго, прибув 5 грудня. Разом із поставками із Польщі (компанія підписала дві угоди на поставку сукупно 340 тис. тонн) та Казахстану (у попередні періоди), це вже понад 1 млн тонн законтрактованого імпортного палива для стабільного проходження опалювального сезону».

Але не вся українська енергетика здатна обійти вугільну блокаду Росії.

• Луганська ТЕС в місті Щастя

Вона працює впритул до лінії фронту – це основне джерело електроенергії для підконтрольної частини Луганщини. Залізниця, на якій вона стоїть – веде до Росії та до окупованого Луганська і не має сполучення з рештою України. Найближча точка, до якої вагони з імпортним антрацитом можуть доїхати – місто Сєвєродонецьк. Від нього до гілки залізниці, яка веде до Луганської ТЕС – ще 40 кілометрів. Перевантажувати вугілля на вантажівки в обсягах від 1500 тонн щодоби (це понад 100 вантажних автомобілів) малореально, вважають експерти, а додаткову гілку залізниці в бік ТЕС не збудували.

Максим Тімченко, керівник компанії ДТЕК, у коментарі телеканалу «Настоящее время» визнав, що Луганській ТЕС вугілля вистачить на два тижні.

«У нас проблема з постачанням антрациту. Альтернатив особливо немає, я дуже сподіваюся, що ситуація з постачаннями з Росії буде розблокована», – каже Максим Тімченко.

Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, пресслужба ДТЕК визнала, що Луганська ТЕС має технічну можливість перейти на спалювання природного газу. Але оскільки собівартість електроенергії від цього зросте, для такої заміни потрібна підтримка уряду.

«Починаючи з першого дня блокування вугілля ми зверталися до уряду, Міненерго, НКРЕКП та інших органи влади для прийняття рішень, які дозволять станції отримувати газ за економічно обґрунтованою ціною. Однак... досі рішення не було ухвалене», – відповіли в компанії.

Закликає уряд втрутитися і енергетична експертка Ольга Кошарна.

«Для Луганської ТЕС потрібне рішення на державному рівні. Адже це – форсмажор. Можна зробити те, що передбачили для трьох ТЕЦ (в Києві та Харкові), які мають доплату для компенсації використання газу», – згадує експертка.

Втім, Росія має достатньо важелів, щоб і далі погіршувати енергетичну ситуацію в Україні, наприклад, зменшуючи транзит газу Україною або посилюючи свій вплив на Білорусь, яка нині імпортує до України електроенергію зі своєї АЕС.

Про такий сценарій попереджає енергетичний експерт, колишній заступник начальника департаменту енергоефективності НАК «Нафтогаз» Олексій Хабатюк.

Непрофесіоналізм влади

Найгіршою із забезпеченням вугілля була ситуація на ТЕС державної «Центренерго», на тлі цього попереднє керівництво компанії звільнили перед початком опалювального сезону.

Керівництво «Центренерго» було нездатне підготуватися до зими, визнає директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко. Ще більшою проблемою він вважає «демпінгові умови», які, на його думку, влада та пов'язані трейдери утримували на ринку близько півроку.

«Головна причина кризи: в період квітня - серпня (це найважливіший час для накопичення вугілля) НКРЕКП створила на ринку демпінгові умови. Ціна в цей період бувала навіть нижчою за собівартість електроенергії виробленої на АЕС –найдешевшої в країні. Ми бачили демпінг, маніпуляції, «торгівлю повітрям». Як наслідок, всі три українські компанії теплогенерації працювали з великими збитками».

А отже гравці ринку отримали «негативні сигнали», не були зацікавлені в накопиченні вугілля та й не мали на це достатніх коштів, говорить Омельченко.

«Це виглядало як змова НКРЕКП, окремих трейдерів та депутатів комітету з питань палива та енергетики », – ділиться міркуваннями експерт.

Про ознаки подібної змови говорить і Ольга Кошарна. Проте вона бачить однією з її цілей імпорт електроенергії з Білорусі зі значною націнкою, в інтересах окремих політиків, близьких до Банкової.

Радіо Свобода звернулося щодо цих питань до НКРЕКП та до представників профільного комітету парламенту і сподівається на відповідь.

Експерти говорять і про те, що Міненерго вчасно не зреагувало на проблеми з цінами на продаж електроенергії та з дефіцитом вугілля, які стали помітні влітку.

Компанія ДТЕК, зі свого боку, також вважає, що низькі ціни були однією з причин зриву підготовки до опалювального сезону.

«Більшу половину цього року теплова генерація працювала в умовах системної кризи на енергоринку. Вона стала наслідком збиткових тарифів у перші сім місяців року та досі невирішеними боргами на балансуючому ринку. Це близько 11 млрд грн, з яких понад 1,2 млрд грн – борги НЕК «Укренерго» перед генераціями ДТЕК Енерго. Це ті кошти, які вже давно могли піти на закупівлю дефіцитного вугілля, ремонтну кампанію тощо», – відповіли в ДТЕК Радіо Свобода.

Це спростовує голова парламентського комітету з енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус.

«Низькі ціни на електроенергію тут не можуть бути ніяким виправданням: по-перше, працює ринок і держава не встановлювала якісь нібито низькі ціни на електроенергію, а по-друге, з серпня вони були очевидно високими. Якщо низькі ціни (або якісь інші причини) не дозволяли формувати склади вугілля, то енергетичні компанії мали б одразу повідомити уряду, що не можуть цього зробити. Якби вони сказали про це у серпні, то держава ухвалювала б інші рішення, розуміючи, що на теплову генерацію покладатися не можна», – наголосив депутат.

Андрій Герус пояснює, що коли в липні «штучно обвалювали ціни», то «це були дії певної генерації», яка демонструвала можливості свого впливу на ринок. І від цього постраждало, зокрема, і «Центренерго». Яке, до того ж, стверджує депутат, має проблеми з менеджментом та з ефективністю управління.

Що ж до імпорту з Білорусі, то, за словами Геруса, в листопаді доступ на міждержавний перетин купили чотири гравці, в тому числі державний НАЕК «Енергоатом». Але в підсумку почала імпорт компанія «ТЕТ груп». Депутат звернув увагу на те, що кінцевим бенефіціаром компанії є Віталій Бутенко, який раніше очолював компанію «ДТЕК Трейдінг», що входить до структури «ДТЕК». Кінцевим бенефіціаром обох компаній є Рінат Ахметов.

Енергетичний шантаж

Дефіцит вугілля на ТЕС виникає щоразу, коли виробника електроенергії не влаштовують ціни, зауважує Сергій Дяченко.

«Регуляторним органам треба став жирну «двійку». Підхід на кшталт «приватні виробники самі все вирішать і підготуються до зими» цілком неправильний. До того ж, маємо ознаки саботажу. Є така собі енергетична прикмета: завжди, коли компанія теплогенерації (зокрема, ДТЕК) починає говорити про низькі ціни на її електроенергію, накопичення вугілля на її ТЕС буде падати», – стверджує Дяченко.

Дефіцит вугілля виглядає як «елемент шантажу», припускає Ольга Кошарна.

«І уряд, і ДТЕК – доклалися до цієї кризи. Ми бачимо в рази менші запаси вугілля (ніж потрібно) на їхніх ТЕС. При цьому ДТЕК має свої шахти й може збільшувати вугільні запаси на своїх електростанціях. Тож нинішня ситуація є елементом шантажу», – вважає експертка.

Володимир Омельченко додає, що нарощуванню видобутку вугілля передують інвестиції та підготовка а це місяці роботи. Про значний час, потрібний для нарощування імпорту або видобутку, згадують й інші експерти.

Компанія ДТЕК, зі свого боку, говорить про причини кризи, не пов'язані з діями самої компанії. Й уточнює, що зараз саме вона нарощує як імпорт вугілля до України, так і видобуток його.

Що допоможе: АЕС – чи струм з Білорусі

Імпорт електроенергії з Білорусі упродовж доби варіюється від 400 до 900 мегават, такою є статистика «Укренерго». І це приблизно співставно з обсягами експорту з Бурштинського енергоострова, а також з величиною сумарного недовантаження енергоблоків українських АЕС.

«Всеукраїнська Енергетична Асамблея» у своєму огляді української енергетики робить із цього висновок, що імпорт електроенергії з Білорусі станом на початок грудня не потрібен у таких обсягах, та що він «витісняє з роботи АЕС» .

«Натомість «Енергоатом», депутати, медіа ніяк не коментують причини недовантаження АЕС та таке співвідношення , як це наприклад, широко практикувалося у 2020 році», говорять автори звіту. ​

За даними системного оператора «Укренерго», в період вечірнього піку 9 грудня не працювали на свою повну потужність сім з 14 блоків українських атомних електростанцій, які нині в роботі. Один з них, енергоблок потужністю 440 мегават на Рівненській АЕС, був задіяний лише наполовину: ще половина його потужності позначена як резерв.

Максимальне використання атомної енергетики цієї зими – один з важливих кроків для мінімізації енергетичної кризи, вважає Сергій Дяченко.

Наталка Прудка уточнює, що українські АЕС в цьому плані є надійнішими, ніж непередбачуваний імпорт з Білорусі, яка, до того ж, є близьким союзником країни-агресора.

Ольга Кошарна, між тим, наголошує, що максимальну роботу АЕС не вийде балансувати без вугілля, або ж доведеться вдаватися до «балансування за рахунок споживачів», тобто обмежень споживання та віялових відключень.

Що ж до імпорту з Білорусі, то, думку Кошарної, передумови для нього створені навмисно, в інтересах окремих гравців енергоринку та представників влади.

«Імпорт з Білорусі – це схема, в якій задіяні фірми-прокладки. З яких, за моєю інформацією, збагачуються конкретні представники влади, зокрема в Офісі президента. Імпорт ще можна було пояснити потребою економити вугілля, як це пояснював керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький. Якби не одночасний експорт електроенергії з Бурштинського енергогострова», – деталізує експертка.

В цій ситуації якою є мета імпорту електроенергії з Білорусі? За словами Андрія Геруса, такий невеликий за обсягами імпорт сприяє конкуренції на ринку.

Частина експертів та посадовців уточнюють, що цей імпорт дає змогу заощаджувати дефіцитне вугілля. ​

Чи потрібен імпорт з Білорусі для стабільності української енергосистеми? Співрозмовник Радіо Свобода в уряді, дотичний до управління енергетикою, який попросив не називати його, пояснює: постачання з Білорусі є «комерційним питанням», і воно не є обов'язковим для балансування української енергосистеми, оскільки «в диспетчерів є безліч інших інструментів для цього». Так само є «комерційним питанням» експорт української електроенергії, яку виробляє Бурштинська ТЕС, і він залежить від рішень цієї генерації, додає посадовець.

Кого врятує Бурштинська ТЕС: Україну чи ЄС?

Україна опинилася у дивній ситуації: Бурштинська ТЕС (належить ДТЕК) спалює дефіцитне вугілля для експорту електроенергії до ЄС, тоді як об'єднана енергосистема імпортує майже такий самий обсяг електроенергії з Білорусі, констатує Ольга Кошарна.

«Сьогодні вранці експорт електроенергії з Бурштинського острова становив 638 МВт, імпорт із Білорусі – 600 Мвт, – зауважила енергетична експертка 8 грудня. – Міністр енергетики та керівник «Укренерго» розповідають, що імпорт із Білорусі дозволить економити вугілля на наших ТЕС. Не можу зрозуміти, яким чином за такого обсягу експорту та за катастрофічно низького запасу вугілля на Бурштинській ТЕС? І, зауважу, НКРЕКП не виявляє жодного занепокоєння через порушення ліцензійних умов щодо запасів на ТЕС Бурштина».

Експорт з Бурштинського енергоострова в останні дні – порівнюваний з імпортом електроенергії з Білорусі, свідчать дані «Укренерго».

Статистика Міністерства енергетики тим часом показує, що Бурштин спожив понад 33 тисячі тонн імпортного вугілля з початку грудня. Це половина одного з суден з вугіллям, які прибувають до України, або трохи менше половини від обсягу імпортованого палива, який з початку грудня використала українська енергетика загалом. Між тим, нинішні запаси вугілля на цій станції одні з найменших в Україні.

Чи можна Бурштинську ТЕС частково переорієнтувати для підтримки об'єднаної енергосистеми (ОЕС) України? Технічна можливість існує: її окремі енергоблоки можуть «перемикатися» на енергоострів або на ОЕС, на прохання диспетчера.

В компанії ДТЕК запевнили Радіо Свобода, що Бурштин передовсім забезпечує потреби ОЕС і споживачів свого енергоострова, а експортує незатребувану ними електроенергію.

«Бурштинська ТЕС експортує електроенергію за залишковим принципом, коли є потужності, які не використовуються для енергоострова та ОЕС України. Експорт завжди здійснюється в рамках довгострокових контрактів. Їхнє невиконання ставить під сумнів взаємовідносини з європейськими країнами», а також може поставити під загрозу синхронізацію і інтеграцію України в енергоринок ЄС, вважають у ДТЕК.

Зараз Бурштинська ТЕС працює майже на максимальній потужності: десятьма з 12 своїх енергоблоків, тоді як решта українських ТЕС, разом узяті, використовують 14-16 блоків, свідчить статистика «Укренерго» за початок грудня.

Основною причиною такої ситуації є неоднакові правила ціноутворення в Бурштинському енергоострові та на решті території України: НКРЕП визначило на «острові» нижчі граничні ціни на електроенергію, ніж в решті країни; закономірно, що це спонукає енергетиків продавати більший обсяг електроенергії за високими цінами до ЄС і цим компенсувати менші ціни в енергоострові, пояснює Володимир Омельченко. Він припускає, що без граничних цін (прайс кепів) можна обійтися, оскільки цей інструмент не є ринковим, вважає експерт. Якщо ж його застосовувати – то цінова «стеля» має бути значно вищою, як це є на Заході, й однаковою для всієї країни.

«Зимові пригоди» 2021-22: віялові відключення, вугілля на мінімумі, АЕС – на максимумі

Яким буде цьогорічний опалювальний сезон? Україна, з її майже порожніми складами вугілля у грудні, вже увійшла в енергетичну кризу. Яку можуть додатково поглибити дії Росії та Білорусі, попереджають експерти. Проте зважені дії уряду та учасників ринку можуть зменшити її масштаб, наголошує більшість фахівців, з якими говорило Радіо Свобода.

Вони згадують про кілька особливостей, які, ймовірно, матиме холодний сезон 2021-22.

• Віялові відключення населених пунктів. Про цей сценарій згадують всі опитані експерти. Натомість прем'єр Денис Шмигаль запевнив Радіо Свобода, що уряд «не розглядає і не планує» варіанту відключати від електрики оселі українців.
• ​«Балансування промисловістю»: обмеження електропостачання великих енергоємних підприємств у пікові години та її максимальне енергоспоживання вночі. Про ймовірність такого сценарію говорять експерти Ольга Кошарна, Володимир Омельченко, Сергій Дяченко, його вважає вірогідним, але збитковим для економіки ексміністр інфраструктури Володимир Омелян. В енергетичній термінології цей сценарій називають ГОП(графік обмеження потужності). «Укренерго» звітує, що у грудні ані ГОП, ані віялові відключення не застосовували.​
• Аварійна допомога, а також комерційний імпорт електроенергії з Білорусі або, менш імовірно, з Росії (вважають ексочільниця Міненерго Ольга Буславець, Володимир Омельченко, Сергій Дяченко, Ольга Кошарна). Експерт з енергетичних питань Юрій Корольчук, між тим, вважає виходом з енергетичної кризи імпорт як з Білорусі, так і з Росії.​
• Додаткові витрати на імпорт дорогих вугілля та газу, робота ТЕС «з коліс». Про це говорять енергоексперт Сергій Дяченко та інвестиційний банкір Сергій Фурса. «Робота з коліс» – можлива, але має ризики, якщо порушиться логістика. Приклад такої роботи – Бурштинська ТЕС, яка несе найбільше навантаження в українській теплогенерації, але має мінімальні запаси. На ТЕС постачається достатньо палива для безперебійної роботи, запевняє пресслужба ДТЕК.

«Станом на 7 грудня на території ТЕС знаходиться 159 вагонів, які очікують розвантаження та ще 1137 перебувають в дорозі. Обсягів палива достатньо для надійного і безперебійного забезпечення потреб енергосистеми», відповіла Радіо Свобода енергокомпанія.

• Економія на опаленні, що може спричинити певне зниження температури в домівках українців (Володимир Омельченко, Сергій Фурса).​
• Тепла зима – чи не єдиний сценарій, за якого можна уникнути глибокої енергетичної кризи (так вважають Сергій Дяченко, Володимир Омельченко, Ольга Кошарна​).
• Активне постачання видобутого та імпортного вугілля. За цієї умови можна мінімізувати проблеми під час опалювального сезону,на це розраховують представники приватної теплогенерації та уряд.

«Вугілля українського видобутку та ритмічне постачання імпортованого вугілля через морські порти дає можливість стабільного проходження осінньо-зимового періоду 2021-22 року», – наголосив заступник міністра енергетики Юрій Власенко.

Про це говорить і експерт Сергій Дяченко. На прохання Радіо Свобода він зробив розрахунки вугільних потреб. Якщо зараз українська енергетика споживає близько 50 тисяч тонн чорного золота на добу, то у період морозів за умови активної роботи АЕС українські ТЕС зможуть обійтися 70 тисячами тонн вугілля на добу.

«Вугілля, на відміну від газу, простіше імпортувати і накопичувати у зимовий сезон. За умови ритмічних поставок його має вистачити для забезпечення ТЕС», – говорить експерт.

Однак він визнає, що замовлення і доставка вугілля морем потребують досить тривалого часу.

Колишній міністр інфраструктури Володимир Омелян згадує і про логістичні перешкоди, зокрема тривалість морських перевезень «чорного золота» з інших куточків планети, пропускну здатність портів та дефіцит залізничних вагонів в Україні, які роблять неможливим швидке покриття дефіциту палива.

«Вугільні» цифри: скільки має Україна та скільки їй треба?

Загальний видобуток вугілля в Україні – 28,8 млн тонн на рік, і цей показник поступово скорочується, такі дані наводить Укрстат.

Енергетичного вугілля газової групи видобувають 21,8 млн тонн на рік.

Доступу до власного вугілля антрацитової групи Україна не має: всі шахти і родовища на окупованій частині Донбасу. Відтак Україна імпортує антрацит. Журналістські розслідування виявили, що частина вугілля з окупованих районів Донбасу надходило з Росії, під виглядом іноземного, за сприяння співголови ОПЗЖ Віктора Медведчука. Це наразі є одним з епізодів кримінальних проваджень проти нього.

Українським ТЕС на період листопад-березень потрібно близько 17 млн тонн вугілля.

Можна видобути в Україні за цей період – 11 млн тонн. Втім, Україна наростила видобуток дещо вище плану: за листопад він склав 2,5 мільйонів тонн.

Є контракти на імпорт вугілля в листопаді-березні, загальним обсягом 4,5 млн тонн, повідомляє Міненерго.

У відомстві вважають, що таким чином потрібен додатковий імпорт обсягом 1- 1,65 млн тонн.

Компанія ДТЕК говорить, що змогла додатково законтрактувати близько мільйона тонн імпортного вугілля.

Бурштинська, Трипвльська, Зміївська та Слов'янська ТЕС використовують понад 90% імпортованого вугілля,свідчить груднева статистика Міненерго.

Українська енергетика останнім часом споживає 15% антрациту і 85% газового вугілля. Такі розрахунки наводить керівник «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» Сергій Дяченко.

Між тим, за даними ДТЕК, наразі українська теплова генерація потребує лише близько 6% антрациту в загальному обсязі вугілля.