Вийшов на мітинг ‒ штраф, написав пост у соцмережі ‒ арешт, заговорив на заборонену тему ‒ тюремний термін. Після анексії Росією Криму можуть звинуватити в екстремізмі просто за побутову бесіду. Саме така історія сталася з кримчанином Мурадом Алієвим, якому через помилку слідчого вдалося ненадовго опинитися на волі й утекти з території півострова.
За версією слідчих ФСБ Росії, Мурад Алієв ‒ небезпечний кримінальний елемент, який утік на материкову частину України. Він нібито закликав до екстремістської діяльності в Криму, розпалював ненависть і ворожнечу.
Вперше Алієв з'явився перед телекамерами в Києві 15 серпня. Тільки тоді, коли з Сімферополя виїхали його батьки, Мурад наважився розповісти свою історію.
Переворот і придушення
На сайті російської Федеральної служби виконання покарань запевняють: у керченській виправній колонії №2 створені «оптимальні умови». Заклад розрахований на 800 ув'язнених. Окрім двох гуртожитків і лазні, тут є православний храм, мечеть і кімната психологічного розвантаження.
Кримчанин Мурад Алієв потрапив сюди за грабіж, але сам він вважає, що справа проти нього з'явилася для звітності розкриття злочинів.
«Мені показали телефон, я пізнав цей телефон. Я купував телефон без документів, зробив помилку таку... Я говорив: так, цей телефон мені знайомий, але, я нічого ні в кого не забирав», ‒ згадує кримчанин.
Його засудили на два з половиною роки, в грудні 2016 року етапували в Керченську колонію. Тоді вона вважалася «чорною».
На тюремному жаргоні це означає, що тут неформально «правлять» кримінальні авторитети та «блатні». Мобільні телефони, наркотики, будь-які продукти можна купити через них. Але, взимку 2017 року, Керченська колонія №2 починає стрімко «червоніти».
«Червоними» вважаються в'язниці, в яких адміністрація жорстко придушує правління «блатних», забираючи торгівлю та грошові потоки під свій контроль.
«Є глобальна проблема в цілому із застосуванням насильства та відсутністю можливості розслідувати, що там відбувається. І раніше це завжди були дуже закриті установи, але зараз там зовсім немає громадських інструментів, щоб їх контролювати, туди не може піти комісар з прав людини, туди не може приїхати український омбудсмен. Тільки один раз був такий візит», ‒ каже координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Мурад Алієв стверджує: тортури та побиття ув'язнених у Керченській колонії №2 почалися з приїздом п'ятьох наглядачів із російського Омська.
Їх спеціально прислали для того, щоб показати місцевій адміністрації, як потрібно жорстко працювати з ув'язненимиМурад Алієв
«Їх спеціально прислали для того, щоб показати місцевій адміністрації, як потрібно жорстко працювати з ув'язненими. Як потрібно перетворити ув'язненого на тварину. Аж до того, що людину зґвалтували. Я бачив, як він дивився на мене, він плакав», ‒ згадує Алієв.
Ув'язнені почали масово писати скарги. У відповідь на це 30 липня 2017 року з перевіркою Керченську колонію відвідав директор російської федеральної служби покарань Геннадій Корнієнко. Перед його приїздом омських наглядачів, каже Мурад, відіслали додому. Однак, майже одразу з'явилися нові відрядження.
«Привезли з Саратова. Дворцевой Дмитро Вікторович. Це взагалі жахливий садист... Ця людина ходила ночами, хлопці розповідали: «Відкриваю очі, а він сидить навпроти, дивиться і посміхається». Псих. Людина ‒ псих... Люди самі ухвалювали рішення, розбирали ліжка, їли гачки, ковтали леза. Намагалися себе вбити. Це молоді хлопці, які намагалися себе вбити», ‒ розповідає Мурад.
Зі злодія в екстремісти
Ця людина ходила ночами, хлопці розповідали: «Відкриваю очі, а він сидить навпроти, дивиться і посміхається». Псих. Людина ‒ псих...Мурад Алієв
Коли до закінчення терміну залишилося півроку, кримчанина раптово посадили в автозак і кудись повезли. Від слідчого ФСБ він дізнається, що його знову звинувачують ‒ відразу за двома статтями: розпалювання ненависті й ворожнечі, заклики до екстремістської діяльності.
Доказ ‒ аудіозапис із Керченської колонії, на якій Мурад розмовляє зі ще одним ув'язненим.
«Я дивувався, чому мені такі питання ставлять. Сирія, війна, чому голови відрізають, чому такі відео?.. Експерт сказав: «Так, це екстремізм». А там просто слова ‒ кяфіри (невірний, іновірець ‒ КР), терористи, Сирія. Все, цього достатньо», ‒ каже колишній в'язень.
Захисником Мурада виступив кримський адвокат Едем Семедляєв. Каже, що справи про екстремізм у Криму клеяться легко. За російським законодавством і слідство, і експертизу доказів проводить сама ФСБ.
«Була вилаштувана розмова таким чином: «А як ти ставишся до війни в Сирії? А ти б поїхав у Сирію чи ні»?.. Це не був якийсь публічний виступ, але вони це підносили, як п'ятничну проповідь у мечеті. Тобто, ніби то ці слова були сказані на п'ятничній проповіді перед великою кількістю людей», ‒ згадує справу Едем Семедляєв.
За інформацією Кримської правозахисної групи, за весь період анексії Росією українського півострова мінімум 79 осіб були позбавлені волі за надуманими звинуваченнями. Сотні кримчан покарали штрафами та адмінарештами.
«Сімферопольська група», «Севастопольська група», «Ялтинська», перша і друга «Бахчисарайські групи». Під цими назвами ‒ долі десятків кримчан, яких російські слідчі звинувачують у тероризмі та екстремізмі. «Не один уже був випадок, коли Росія відкривала справи або проводила обшуки за ті пости й публікації, які були зроблені ще навіть до березня 2014 року... Це називається «ретроспективне застосування законодавства». Воно, звичайно, заборонене, Росія не має права цього робити... Але люди отримують реальні терміни», ‒ зазначає координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.
Статтю екстремістську ‒ розпалювання ворожнечі ‒ Росія використовує так, як їй до вподобиОльга Скрипник
«Цю статтю екстремістську ‒ розпалювання ворожнечі ‒ Росія використовує так, як їй до вподоби. Не для того, щоб дійсно боротися з цією ворожнечею, а тільки якщо її не влаштовує українець, кримський татарин, активіст, журналіст. Ось тоді вона її застосовує», ‒ підкреслює Скрипник.
«Це шок, коли ти сидиш у мішку, не бачиш нікого, звідки удар зараз буде... По голові щось там стукнуло... «Говори, все нам розповідай! Хто лідери? Яка ідеологія?» ‒ ділиться спогадами Мурад Алієв.
Втеча
Мурад Алієв свою провину не визнав, але слідчому матеріалів для звинувачення вистачило. Уже шостий місяць Мурад перебував у СІЗО, саме за цю помилку й зачепився адвокат Едем Семедляєв. За російським законодавством півроку ‒ максимально можливий термін арешту.
«Слідчий, який не догледів і, скориставшись цією помилкою, цим недоглядом, нам вдалося перевести Мурада під підписку про невиїзд», ‒ каже адвокат.
Для Алієва залишився один вихід.
Я знав, що є шляхи, я не взяв ніяких речей ‒ без нічого... Увечері сів на автобус без квитка, дістався до Керчі. Там сів на паромМурад Алієв
«Я знав, що є шляхи, я не взяв ніяких речей ‒ без нічого... Увечері сів на автобус без квитка, дістався до Керчі. Там сів на паром», ‒ згадує він свій шлях.
Далі Мурад дістався до Краснодара, а звідти подолав півтори тисячі кілометрів до білоруського Гомеля, скориставшись тим, що між Росією та Білоруссю немає паспортного контролю. З Гомеля кримчанин вирушив до Києва на автобусі. Кордон перетнув з українським паспортом.
«Тут по-іншому зовсім. Тут люди інші навіть. Видно ставлення українців. Із жалем і братнім теплом. Вони зрозуміли, хто такі кримські татари», ‒ крокуючи Києвом, міркує кримчанин.
Тут Мурад знайшов роботу на будівництві, обживається на новому місці й допомагає правозахисникам діставати інформацію з Керченської колонії. Каже, коли сам перебував в ув'язненні, найбільше гнітила байдужість людей із того боку паркану з колючим дротом.
