Прорвати блокаду: проблеми вступної кампанії до вишів України для кримчан

В освітні центри «Крим-Україна» та «Донбас-Україна» для вступу до українських закладів вищої освіти (ЗВО) за спрощеною процедурою у 2021 році звернулося вдвічі менше абітурієнтів, ніж роком раніше. Про це повідомила українська омбудсмен Людмила Денісова. На її думку, це пов'язано з тим, що Росія дискредитує навчальні заклади України.

Окрім того, за оцінкою Денісової, Україна робить недостатньо для інформування жителів Криму про можливості вступу до вишів материкової частини України за спрощеною схемою.

Тим часом ЮНЕСКО у своїй новій доповіді звернтає увагу на те, що Росія створює все більше перешкод для вступу кримчан до українських вишів: зокрема, шляхом запровадження обмежень на виїзд із Криму до Херсонської області у зв'язку з пандемією.

У червні 2021 року Міністерство реінтеграції тимчасово окупованих територій України презентувало програму реінтеграції молоді з Криму та непідконтрольної частини Донбасу з бюджетом у 130 мільйонів гривень. Про те, що відбувається з українською вступною кампанією для кримчан, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Російська влада офіційно ніяк не коментувала питання поїздок абітурієнтів на материкову частину України з метою подальшого навчання. Керівниця освітнього спрямування Української Гельсінської спілки з прав людини Валентина Потапова висловила Крим.Реалії думку, що перед тим, як слідом за Людмилою Денісовою оголосити кампанію зі вступу кримчан цього року до українських вишів провальною, необхідно дочекатися офіційних результатів після її завершення 24 вересня.

‒ За нашими відомостями й відчуттями, кількість випускників, які вирішили вступати до українських вишів, збільшилася, тому заява Денісової стала для нас цебром холодної води. Насправді аж до оприлюднення офіційних відомостей Міністерства освіти ми з вами лише гадатимемо на кавовій гущі.

Іноді інформація у нас подається некоректно, і лише один з прикладів цього ‒ відомості на сайті президента України про те, що за спрощеною схемою абітурієнти з Криму можуть вступати абсолютно в усі виші країни. Це не так! Так, 285 вишів відкрили свої двері для кримчан, але загалом їх більше ніж 600. Умовно кажучи, доступна для вступу лише третина. Інша справа, що це топові установи, і вони повністю закривають усі освітні потреби: там медичні, культурні, мистецькі виші тощо. Тобто загалом все нормально.

Водночас Валентина Потапова погоджується з омбудсменом в оцінці інформаційної кампанії: значна частина кримчан, яка зверталася до її правозахисної організації, у принципі не знала про можливість вступу до вишів на материковій Україні.

‒ Напевно, 40% звернень з Криму в нас звучали так: чи правда, що існує спрощений порядок для вступу? У підсумку ми звернулися до кримчан і попросили, щоб вони звідти спробували знайти інформацію про освіту на материковій частині України.

Якщо ввести запит українською мовою ‒ перше ж посилання веде на сайт Міністерства освіти, і на пошук інформації йде трохи більше ніж три хвилини. А ось якщо шукати російською, то потрібне посилання виявляється 15-м або 16-м на другій або третій сторінці. Тому я за те, щоб інформацію розміщували обома мовами. Це при тому, що можливість скласти зовнішнє незалежне оцінювання російською у кримчан є, за що вони були дуже вдячні. Адже українська мова фактично вичищена з території Криму. Ще є проблема невідповідності шкільних програм на півострові українським, нехай і не суттєва.

Валентина Потапова також зазначає, що карантинні обмеження помітно заважають кримчанам, які вступають або вже навчаються на материковій Україні, мати постійну підтримку з боку членів сім'ї, з якими їх розділяє адміністративний кордон.

Крим.Реалії звернулися із запитом до Міністерства освіти та науки України з проханням озвучити попередні відомості про кількість абітурієнтів з Криму цього року, а також розповісти про те, як відомство планує доносити до кримчан інформацію про можливості вступу за спрощеною схемою. У міністерстві зазначили, що готові відповісти на запит після закінчення вступної кампанії 2021 року.

У свою чергу, заступниця міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Інна Драганчук пояснює, як у відомстві планують проривати російську інформаційну блокаду української освіти для кримчан.

‒ Найскладніше зараз ‒ це якраз комунікація з нашими громадянами на тимчасово окупованих територіях. Усі зусилля, які докладають уряд і міжнародні організації для інформування абітурієнтів, блокуються окупаційною владою. Основний канал комунікації зі вступниками сьогодні ‒ це сайт «Вступ просто». Його основне завдання ‒ максимально лаконічно подавати інформацію щодо переїзду на материк, вибору навчальної установи та всіх супровідних процедур.

Найближчим часом ми запустимо інформаційну кампанію, яка буде націлена на найширше коло учасників процесу через соціальні мережі. Тобто буквально робитимемо рекламну вибірку, націлену на нашу цільову аудиторію. Я думаю, що це принесе результат.

Окрім того, Інна Драганчук вважає підготовчі курси в межах урядової програми реінтеграції молоді з тимчасово окупованих територій досить успішним проєктом.

‒ Незважаючи на спрощену процедуру вступу, в абітурієнтів були певні труднощі ‒ наприклад, необхідність приїжджати окремо, щоб подати документи до вишу фізично. Цього року ми запустили спеціальні підготовчі курси: приїжджаючи до нас, абітурієнти могли залишатися на них, готуватися до вступу й не повертатися додому. Тобто наприкінці червня діти, які приїхали на курси, вступали в обрані виші та навчалися, отримуючи при цьому стипендії в розмірі двох прожиткових мінімумів. Відповідно, станом на 1 вересня вони були вже сильніше інтегровані в соціум, де їм належить навчатися наступні п'ять років. Курси виявилися дуже популярними...

Після активної інформаційної кампанії до нас приїхало 198 дітей. Вони були першопрохідцями, як і університети, які взяли на себе дуже непросту роль формування програм з реінтеграції. Всі залишилися дуже задоволені.

За словами Інни Драганчук, зараз міністерство ініціює програму стажування студентів з тимчасово окупованих територій в європейських університетах за окремою квотою.

Втім, юристка громадської організації «КримSOS» Анастасія Калініна нарікає на те, що проводити цілеспрямовані інформаційні кампанії для кримських абітурієнтів технічно вкрай важко.

‒ Ми вітаємо ініціативи МінТОТ, однак, судячи з нашого моніторингу, дуже мало людей знають про них, оскільки інформаційна кампанія була не такою сильною. Ми публікували багато статей і на своєму сайті, і у фейсбуці, намагалися поширити інформацію про ці підготовчі курси, вступну кампанію. Але можливості фейсбуку не завжди доступні в Криму через санкції, тобто не можна зробити таргетовану рекламу на півострові. Сподіваємося, що наступного року, якщо курси триватимуть, більше людей дізнається про них. Тут, звичайно, потрібно врахувати і роль пандемії в тому, що багато хто не зміг приїхати: за російськими законами, неповнолітній не може виїхати без супроводу хоча б одного дорослого. При цьому досі відсутня опція дистанційного подання документів й онлайн-навчання.

Анастасія Калініна нагадує, що у «КримSOS» працює гаряча лінія, куди можна звертатися з будь-якими скаргами й питаннями, та обіцяє після закінчення вступної кампанії опублікувати детальний звіт про її підсумки. Міністерство освіти та науки України пропонує покрокову інструкцію вступу для кримчан онлайн.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Оприлюднена нова доповідь генерального секретаря ООН про порушення прав у Криму