Бойові дії між Вірменією та Азербайджаном навколо Нагірного Карабаху не вщухають і, на думку деяких експертів, затягуються із перевагою для азербайджанської сторони. Куди рухається нинішнє загострення, яке не витримує перемир’я?
Останнє перемир'я між Вірменією й Азербайджаном у боях за Нагірний Карабах не витримало й кількох годин – майже одразу обидві сторони обмінялися звинуваченнями у його порушенні.
18 жовтня речниця Міністерства оборони Вірменії Шушан Степанян повідомила, що азербайджанські війська перейшли в наступ на південному напрямку у бік водосховища, щоб зайняти вигідні позиції.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв повідомив про встановлення азербайджанського прапора над Худаферинським мостом, який поєднує невизнану Нагірно-Карабську республіку та Іран. Якщо азербайджанські військові встановлять контроль над районом біля водосховища, пояснюють журналісти BBC, це означатиме, що «вони просунулися на понад 40 км на південній ділянці фронту з початку бойових дій і тепер перебувають у 40 км від визнаного міжнародною спільнотою кордону з Вірменією».
«Наступ Азербайджану дуже ретельно продуманий, і з точки зору військового планування дуже грамотний, – говорить військовий експерт Олег Жданов в коментарі Радіо Свобода, – тому що вони йдуть до власного кордону і далі, я вважаю, рухатимуться вздовж кордону Вірменії і Азербайджану».
«Азербайджан налаштований рішуче»
«Я думаю, що Азербайджан налаштований рішуче хоча б у питанні того, щоб відвоювати території, які фактично Вірменія називає «буфером» – тобто ті території, які були захоплені у попередні роки за час протистоянь і загострень», – пояснює у коментарі Радіо Свобода керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
Що стосується самого Нагірного Карабаху, ситуація, на думку фахівця, є складнішою – там гори і серйозні висоти у понад три тисячі метрів, які з військової точки зору не так просто захопити.
«Враховуючи географічний ландшафт, у вірменської сторони є певна перевага. Думаю, що ситуація на тій лінії бойового зіткнення може затягнутися», – припускає Мусієнко.
Повною мірою планований Азербайджаном бліцкриґ, можливо, і не вдасться, адже конфлікт вже затягується, припускає експерт. Однак, на його думку, конфлікт затягується із перевагою для азербайджанської сторони.
На думку Олега Жданова, із кожним звільненим населеним пунктом азербайджанці відчувають себе все впевненіше.
«На мою думку, наступ продовжуватиметься у тому темпі, який дозволятимуть ресурси», – сказав в коментарі Радіо Свобода експерт Центру близькосхідних досліджень Сергій Данілов. Стратегічною метою Азербайджану, за його словами, є перерізати Лачинський коридор, що з'єднує Степанакерт із територією Вірменії.
Сценарії розвитку подій
Є два сценарії розвитку поточних подій, вважає керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
- Перший – відбудуться переговори двох сторін за посередництва Туреччини, Росії або інших держав. Тоді, принаймні на час перемовин, конфлікт може бути заморожений.
- Другий сценарій – у разі неготовності сторін до перемовин, Азербайджан продовжуватиме вести наступальні дії.
«Але, враховуючи, що попереду зима, і в гірській місцевості раніше випадає сніг, що складає труднощі для техніки – все може затягнутися і конфлікт перейде у «стадію затягування»», – зауважує Мусієнко.
Тоді це може тривати щонайменше до наступного року.
Що може міжнародна спільнота?
Міжнародні оглядачі раніше висловлювали побоювання щодо потенційного втручання у ситуацію навколо Нагорного Карабаху зовнішніх гравців – Росії та Туреччини.
Вони наголошували, що у часи коронавірусної кризи міжнародна спільнота не може приділити належну увагу конфлікту у Нагірному Карабасі.
Щодо подальшої ролі міжнародної спільноти, Жданов припускає, що крім закликів до перемовин ніхто ніяких конкретних дій зробити не зможе.
«Справа у тім, що міжнародне право на боці Азербайджану і вирішити конфлікт без силового втручання просто неможливо», – додає експерт.
Рада безпеки ООН 19 жовтня проводить закриті консультації щодо ситуації довкола Нагірного Карабаху. Генеральний секретар ООН Антоніу Ґутерріш закликав Азербайджан і Вірменію поважати перемир’я, зупинити бої і припинити напади на цивільних.
Турецькі безпілотники
З іншого боку, каже Мусієнко, можна говорити про вплив інших держав у сенсі – «хто кому постачає зброю».
«Туреччина зацікавлена в тому, щоб постачати свої ударні безпілотники, якими вони дуже пишаються, і таким чином робить їм своєрідну рекламу – щоб показати іншим країнам, що, можливо, варто їх купувати», – говорить експерт.
Безпілотники під час останнього загострення конфлікту навколо Нагірного Карабаху привернули чимало уваги військових експертів – цього разу дрони використовуються набагато частіше, ніж раніше.
«Завдяки вдосконаленим турецьким дронам, що належать азербайджанським військовим, наші втрати на фронті зменшились», – хвалився Ільхам Алієв турецькому телеканалу.
«Ці безпілотники демонструють силу Туреччини, і це також надає нам сил», – додав азербайджанський лідер.
Вірменська діаспора у США, Європі, теж шукає способів придбати безпілотники, звернув увагу Сергій Данілов.
«Зрозуміло, що без сучасних видів озброєнь перспективи вірменської армії достатньо сумнівні», – зазначає фахівець. Це також сприятиме тому, що нові гравці будуть змушені визначатися з позиціями стосовно цього конфлікту, каже він. Експерт також припускає продовження інтернаціоналізації конфлікту.
Але, на думку Мусієнка, навряд чи хтось з інших країн втручатиметься у цей конфлікт військовим чином – навіть Росія, яка є членом договору про колективну безпеку з Вірменією, не дуже поспішає на допомогу Єревану.
Туреччина, на його думку, більш активно демонструє прихильність Азербайджану, ніж Росія – Вірменії.
Міноборони Вірменії звинуватило Азербайджан у порушенні перемир’я на лінії зіткнення в Нагірному Карабасі.
Міноборони Азербайджану пізніше повідомило, що це збройні сили Вірменії порушили режим перемир’я, здійснивши артилерійський обстріл по азербайджанських позиціях на лінії зіткнення в Нагірному Карабасі. За даними Баку, у ніч на 18 жовтня вірменські військовослужбовці обстріляли з мінометів і артилерії околиці Джебраїла і села на річці Араз, а підрозділи азербайджанської армії вдалися до «адекватних заходів» у відповідь.
Верховний представник Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель засудив порушення перемир’я в Нагірному Каарабасі, оголошеного Вірменією й Азербайджаном 17 жовтня.
Бойові дії «ведуть до більших страждань цивільних. Це загострює конфлікт між державами і відповідними суспільствами, роблячи загоєння ран ще складнішим», – йдеться у заяві Борреля, оприлюдненій 18 жовтня.
Увечері 17 жовтня голови МЗС Вірменії, Азербайджану і Росії провели тристоронні телефонні переговори, в ході яких наголосили на важливості дотримання режиму припинення вогню. Після цього Баку і Єреван оголосили нову дату перемир’я – північ 18 жовтня. У сепаратистському Нагірному Карабаху повідомили, що готові дотримуватися нові домовленості.
Однак через кілька годин після оголошених термінів перемир’я сторони взаємно звинуватили одна одну в нових обстрілах.
Збройний конфлікт у Нагірному Карабаху різко загострився в кінці вересня. 10 жовтня сторони за посередництва Москви домовилися про перемир’я, проте незабаром після його вступу в силу заявили про обстріли.
Внаслідок бойових дій загинули щонайменше 600 солдатів і цивільних жителів. Нинішнє загострення конфлікту вважається найгіршим з часів припинення вогню 1994 року.
Читайте про історію конфлікту тут:
Нагірний Карабах: конфлікт у 10 відповідях
