Запоріжжя – Зібралися виходити на пенсію, а у даних реєстру застрахованих осіб на порталі електронних послуг Пенсійного фонду України відсутня інформація про сплату єдиного соціального внеску у період військової служби з мобілізацією в АТО в 2015 році. З такою проблемою зіткнулися запорізькі ветерани війни на Донбасі. Після того як поділилися своїми історіями в соцмережах, то виявилося, що це загальноукраїнська ситуація.
Ветеран війни на Донбасі Олександр Чернишов з кінця 90-х працює на одному з металургійних підприємств Запоріжжя. З 2015 року за мобілізацією служив в АТО. Після повернувся на своє попереднє місце роботи, і цього року збирається на пенсію.
«27 січня 2015-го мене призвали – принесли повістку. Я слухняний громадянин. Пішов. Коли нас проводжав воєнком, то казав: хлопці, принесіть нам перемогу, а ми за вас приглянемо за родинами, за дітьми. Де служив? 27 реактивна бригада сумська, а потім нас перевели до 32 полку, а звідти вже забрали до 36-ої, морпіхів. З ними ще з’їздив в АТО, і звільнився звідти. Зараз, як йти на пенсію, то жінка каже: а чого ти не зайдеш до Пенсійного фонду через е-банк чи id-банкінг? Я зайшов, в мене за 15-й рік 5 місяців і чи-то 22, чи-то 23 дні. Я кажу: «Стоп. Не може так бути», – розповідає Олександр Чернишов.
За консультацією звернувся до ветеранської організації на власному заводі. Її очолює також ветеран війни на Донбасі, за сумісництвом керівник центру допомоги учасникам АТО при Запорізькій ОДА Андрій Несмачний.
«Я у себе перевіряв через сайт Пенсійного фонду. Заходжу на свою сторінку. Там повністю є інформація з 4-го року. Повністю моя зарплатня. Всі виплати, які робили мої роботодавці. Заходжу 15-й рік – нуль», – ділиться ветеран війни на Донбасі.
Цією історією Андрій Несмачний поділився ще з одним запорізьким ветераном війни на Донбасі Олександром Єрмаковим. Він працює на іншому запорізькому заводі і також не зміг знайти в електронних даних Пенсійного фонду інформацію про сплачений за нього ЄСВ під час перебування в АТО у 2015 році. Згодом на пост Олександра Єрмакова у соцмережах про ситуацію відгукнулися з схожими історіями ветерани війни на Донбасі з різних регіонів України.
В свою чергу Андрій Несмачний підготував інформаційний запит до свого підприємства. Як офіційно там повідомили, діяли в рамках чинного законодавства. Адже згідно роз’яснень фіскальних органів, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включалася сума грошової допомоги (у тому числі в натуральній формі), що надавалася фізичним особам або членам їхніх сімей (діти, дружина, батьки), військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом у зв`язку з мобілізацією.
«У 15-му році наша держава видала постанову 105 про повернення коштів, які сплачують підприємства мобілізованим робітникам у вигляді заробітної платні. У 14-му році держава не компенсувала нічого, тому підприємства просто сплачували за свої кошти. В 15-му році нібито добра мета допомогти підприємствам була. Ця блага мета для мобілізованих працівників вийшла боком. З січня 16-го року перестала ця постанова діяти. Перестала держава компенсувати зарплатню підприємствам, і підприємства платили вже самі», – ділиться Андрій Несмачний.
Не сплачувалося ЄСВ – немає пенсії, нема пенсійного стажуАндрій Несмачний
Додає: «Простим словами, не сплачувалося ЄСВ – немає пенсії, нема пенсійного стажу. Наша фіскальна служба кожен рік давала різні пояснення. Один рік давала пояснення, що підприємства повинні були сплачувати податки за мобілізованих. Іншим листом писали, що попередній не дійсний, що податки можна не платити».
І історія запорізьких ветеранів війни на Донбасі не поодинока. Про це свідчить не лише реакція на неї у соцмережах інших атовців, а й судові процеси. Так, цього року з структурами Пенсійного фонду судився ветеран війни на Донбасі з Дніпропетровщини. Він вимагав визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування доходів при призначенні пенсії, включаючи компенсаційні виплати у зв`язку з військовою службою згідно з оголошенням часткової мобілізації, які не підлягали оподаткуванню за період проходження військової служби у 2015 році. Втім, суд відмовив у задоволенні позову.
«Оскільки на компенсаційні виплати з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та /або введення воєнного стану не нараховується та не утримується єдиний внесок, то ці суми не можуть враховуватися для обчислення пенсії», – йдеться у постанові суду.
Платити чи не платити?
17 березня 2014 року виконуючий обов'язки президента України Олександр Турчинов своїм указом оголосив проведення часткової мобілізації в Україні. В липні цього ж року Державна фіскальна служба (орган, на який покладено адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати, здійснення контролю за сплатою єдиного внеску, а також надання роз’яснення з питань застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску – ред.) та Пенсійний фонд видали спільний лист із роз’ясненням як мають стягатися податки з осіб, що потрапили під дію указу про мобілізацію. Згідно цього документу, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нараховувався на виплати, які компенсувалися з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період.
Втім, вже 29 вересня 2014 року Державна фіскальна служба відкликала цей документ через відсутність механізмів виплати компенсації з державного бюджету мобілізованим особам. У новому листі відомства зазначалося, що «оскільки відсутній порядок відшкодування компенсаційних виплат з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, страхувальник при нарахуванні таким працівникам середнього заробітку має виконувати усі покладені на нього Законом № 2464 («Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» – ред.) функції».
4 березня 2015 року постановою Кабінету міністрів було затверджено «Порядок виплати компенсації за 2014–2015 роки підприємствам, установам, організаціям, фермерським господарствам, сільськогосподарським виробничим кооперативам незалежно від підпорядкування і форми власності та фізичним особам - підприємцям у межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, а також працівникам, які були призвані на військову службу під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом».
Відповідно, у 15-му році Державною фіскальною службою України було надані нові роз’яснення щодо стягнення ЄСВ з мобілізованих осіб. Так, згідно з листом відомства від 19 жовтня 2015 року, при нарахуванні мобілізованим працівникам доходу у вигляді середнього заробітку, що компенсується з бюджету, вказаний дохід не мав оподатковуватися податком на доходи фізичних осіб, військовим збором та не є базою нарахування та утримання єдиного внеску.
В той же час, у документі зазначалося, що «якщо роботодавець нараховує працівникам, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, середній заробіток та не подає звіти на отримання компенсаційних виплат із бюджету (наприклад, через проблеми із засвідченням звітів військкоматами) і відповідно не отримує такі компенсації, то сума середнього заробітку, що виплачується за рахунок коштів роботодавця у складі заробітної плати, є об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб, військовим збором і базою нарахування та утримання єдиного внеску».
Те, що з компенсаційних виплат мобілізованим з держбюджету не стягається ЄСВ підтвердили у відповідь на запит Радіо Свобода у Пенсійному фонді України. Як повідомили у відомстві, «період отримання виплат, що компенсуються з бюджету в межах середнього заробітку працівників, призваних на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятих на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та/або введення воєнного стану, не зараховується до страхового стажу».
Виплати від Міноборони
В той же час згідно п.1 ст.4 закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», платниками єдиного внеску є роботодавці військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та «Про військовий обов’язок і військову службу».
Чомусь реєстр Міністерства оборони і реєстр Пенсійного фонду між собою не контактують, тому Пенсійний фонд не бачить виплат від Міністерства оборониАндрій Несмачний
Відповідно єдиний соціальний внесок стягався з сум грошового утримання, яке мобілізовані отримували від Міністерства оборони. Втім, така сплата внеску не знайшла своє відображення на порталі електронних послуг Пенсійного фонду у особистих даних ветеранів війни на Донбасі, з якими спілкувався кореспондент Радіо Свобода.
«Міністерство оборони повинно було сплачувати такі ж внески з нашої зарплатні військової. Вони це робили. Але чомусь реєстр Міністерства оборони і реєстр Пенсійного фонду між собою не контактують, тому Пенсійний фонд не бачить виплат від Міністерства оборони. Тому це доводиться робити у ручному режимі – шукати свої військові частини, брати у них виписки, йти до Пенсійного. Пенсійний з нами розмовляти не хоче. З тими, хто ще не пенсіонер. Кажуть, приходьте, коли будете на пенсію виходити. Мені через 11 років на пенсію. Де я через 11 років буду свою військову частину шукати? Я не знаю», – ділиться Андрій Несмачний.
Факт сплати військовими частинами внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період проходження військової служби військовослужбовцями (в тому числі тими, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період) офіційно підтверджують у Міністерстві оборони України у відповідь на запит Радіо Свобода. У відомстві зазначають, що сплата внесків здійснювалася на загальних підставах.
В той же час у міністерстві пояснюють, що згідно з пунктом 9 розділу IV Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435 (зі змінами) та погодженого з Мінсоцполітики та Пенсійним фондом України, з 1 червня 2016 року військові частини (установи) формують і подають до органів Пенсійного фонду України звіти щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової та альтернативної служби) у розрізі кожної застрахованої особи. У попередній період надання такої звітності до органів Пенсійного фонду України не було передбачено нормативно-правовими актами.
Урядом вже робилися спроби врегулювати проблеми, які виникали внаслідок розбіжностей через відсутність подібної звітності. Як пояснили на запит Радіо Свобода у Міністерстві оборони України, постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №770 (далі – постанова №770) затверджено порядки зарахування періодів служби до страхового стажу та подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов’язкового державного соціального страхування відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб начальницького і рядового складу, поліцейських, якими передбачено централізований обмін інформацією між Державною фіскальною службою України та Пенсійним фондом України щодо періодів служби та суми грошового забезпечення військовослужбовців на підставі податкової звітності, внесення Пенсійним фондом до реєстру застрахованих осіб відсутніх відомостей про періоди служби, суми грошового забезпечення, а у разі відсутності цієї інформації – подання персоніфікованої звітності за встановленою формою військовими частинами.
Як повідомляють у Міноборони, відповідно до пункту 3 Порядку подання відсутніх у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування персоніфікованих відомостей про грошове забезпечення та сплату страхових внесків за період з 1 липня 2000 року до 31 грудня 2016 року, необхідних для призначення пенсій військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам начальницького і рядового складу, поліцейським, затвердженого постановою №770, відомості про періоди служби, суми грошового забезпечення та сплату страхових внесків вносяться Пенсійним фондом до реєстру застрахованих осіб на підставі інформації з податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формами №8 ДР і №1 ДФ, які Державна фіскальна служба передає Пенсійному фонду в електронному вигляді на центральному рівні в порядку, встановленому цими відомствами.
Пенсія на пільгових умовах
Хвилює ветеранів і те, чи зберігається за ними пільговий стаж на час мобілізації. Саме за таким планує йти на пенсію запорізький ветеран війни на Донбасі Олександр Чернишов. Має 21 рік «гарячого стажу» на металургійному підприємстві.
Має таке право, кажуть державні органи. І це, перш за все, підтверджує судова практика. Так, 16 червня 2020 року Верховний суд підтвердив рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 лютого 2017 року, яким було визнано протиправними дії Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області щодо відмови зарахувати позивачу часу служби за мобілізацією до пільгового стажу в кратному обчисленні на час проходження військової служби в особливий період.
Суд дійшов висновку, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах. Як йдеться у матеріалах суду, позивач у справі – ветеран війни на Донбасі до та після мобілізації працював на гірничому підприємстві, на ВСП «Шахтоуправління Тернівське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» (Шахта «Самарська»).
Схожі висновки суддів Верховного суду містяться і в низці постанов за іншими позовами ветеранів війни на Донбасі. Зокрема, постановою від 2 квітня 2020 року у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17) підтверджено рішення суду першої інстанції визнати протизаконним відмову органів Пенсійного фонду зараховувати час перебування в АТО до пільгового стажу ветерану війни на Донбасі, що працював на підземних роботах.
Радіо Свобода звернулося по відповідні роз’яснення до Пенсійного фонду України. У відповідь на нього у відомстві повідомили, що «згідно з частиною 6 статті 2 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» до видів військової служби відноситься, зокрема, військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період. Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, зокрема, що час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України» (далі – Закон №1932), зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону №1932, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах».
Як зазначають у Пенсійному фонді України, для підтвердження пільгового стажу ветеранам війни на Донбасі потрібно буде надати до відомства трудову книжку, уточнюючі довідки, видані підприємствами, установами, організаціями або їх правонаступниками відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження стажу та, за періоди роботи за Списками №1, №2 після 21.08.1992, накази про результати атестації робочих місць за умовами праці, проведеної на підприємстві. Якщо до пільгового стажу зараховуються періоди визначені статтею 8 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», то також надаються документи, що підтверджують зазначені відомості.
Що ж робити?
Наразі запорізькі ветерани війни на Донбасі разом з юристами готують звернення і власні пропозиції до центральних органів влади щодо проблемної ситуації. Сподіваються, що це допоможе остаточно врегулювати розбіжності між базами даних різних відомств і максимально спростить для їх побратимів процедуру підтвердження сплати соціальних внесків за час служби за мобілізацією в разі, якщо така потрібна.
«Плануємо писати листи на Кабмін. Виходити на профільні міністерства – з ними працювати. Будемо шукати народних депутатів, бо щось потрібно робити на законодавчому рівні тому, що це не рівень мого заводу, не рівень навіть області. Це рівень держави. Виходить, що у нас є у держави обов’язки, права, у громадян – обов’язки, права. Ми свої обов’язки виконали: держава позвала нас на війну – ми пішли на війну, ми захистили державу. Держава в плані нашого соціального забезпечення, не знаю, чому так було зроблено помилково чи навмисно, не дотримала всі свої обов’язки. Атовців близько 400 тисяч. 400 тисяч атовців втратили рік свого стажу. Якось не дуже правильно», – вважає Андрій Несмачний.
На швидке врегулювання на загальнодержавному рівні ситуації сподівається і його колега Олександр Чернишов. Він планує вийти на пенсію вже в листопаді цього року.
