Білий дім відкритий до поступок республіканцям щодо питань міграції, щоб забезпечити нову допомогу для України. Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела. Зокрема, видання пише, що Білий дім і Конгрес США намагаються укласти угоду, яка таки дозволить надати військову допомогу Україні та Ізраїлю, але водночас перешкоджатиме нелегальній імміграції через американсько-мексиканський кордон.
6 грудня законопроєкт про надання допомоги Україні, Ізраїлю та Тайваню не пройшов процедурне голосування в Сенаті. І тоді президент США Джо Байден заявив, що він буде готовий піти на значні поступки у питанні безпеки кордонів.
Водночас у Білому домі кажуть про те, що намагатимуться схилити Росію до мирних переговорів на умовах України до кінця 2024 року.
«Ми хотіли б, щоб до кінця наступного року Росія постала перед вибором. Або вони сядуть за стіл переговорів на умовах, які будуть прийнятними для України, на основі вимог Статуту ООН щодо суверенітету і територіальної цілісності України, всієї української території, або вони зіткнуться з сильнішою Україною, підтриманою сильнішою оборонно-промисловою базою в Сполучених Штатах, в Європі і в Україні, яка матиме більше можливостей перейти в наступ», – заявив заступник радника президента США з нацбезпеки Джонатан Файнер.
Валерій Чалий, голова правління Українського кризового медіа-центру, надзвичайний і повноважний посол України у США (2015-2019 рр.) в етері програми Радіо Свобода «Свобода Live» заявив, що Вашингтон має важелі впливу, щоб схилити Росію до переговорів на умовах України до кінця 2024 року.
– Схилити Росію до переговорів на умовах України до кінця 2024 року – хіба Вашингтон має для цього важелі впливу? І чому їх не застосували раніше, якщо так?
Без кількасот ракет більшого радіусу, ніж сьогодні, щоб хоча б діставало до Криму – без цього цей план не реалізується
– Звичайно, є. Мені приємно чути, що корекція цього плану, який був створений ще минулого року, в перші тижні, десь, я думаю, через днів 10 після широкомасштабної агресії, відбувається. План, умовно, складався з того, щоб не допустити переходу війни за територію України географічно, тобто, щоб не було жодних загроз для країн НАТО, не допустити ядерної ескалації і намагатись поступово врегулювати цю ескалацію. В цьому плані, звісно, ненадсилання вчасно ракет Україні, літаків і багато чого іншого. Тепер робиться корекція.
Дуже сподіваюся, що ці слова, які були висловлені на Аспенському високому форумі з питань безпеки, стануть дійсним втіленням, якщо і не нового підходу, то певної корекції дій США. Ті цілі, про які щойно заявив офіційний представник Білого дому, вони мають конкретні виміри.
Це ухвалення всього пакету, за який зараз ведеться політична боротьба. І за рахунок цього пакету – надання Україні такого типу і такої кількості озброєнь, щоб цей план став реальністю.
Скажу так: без кількасот ракет більшого радіусу, ніж сьогодні, щоб хоча б діставало до Криму – без цього цей план не реалізується. А це значить надання ATACMS, партнери мають надати кількасот ракет. Не три, не п’ять, а кількасот.
План примусити Путіна до переговорів має бути підкріплений великою кількістю додаткових озброєнь
Це, звісно, ті ж збільшення постачання в достатній кількості снарядів, у тому числі і для HIMARS, безпілотники більш потужні, високоточна зброя у великій кількості.
План примусити Путіна до переговорів має бути підкріплений великою кількістю додаткових озброєнь.
– Які шанси, що допомога Україні буде проголосована цього року, враховуючи, що 14 грудня у Палаті представників починаються канікули?
– Ми вже втратили з жовтня два місяці. І дійсно, якщо по військових питаннях є залишки, які зараз меншими обсягами постачаються, то вже по деяких напрямах стосовно підтримки українського бюджету, економіки – цього вже немає.
Це потребує рішення в грудні. Це мало би бути до Різдва, тобто до цих канікул.
Звісно, деякі конгресмени кажуть, як і раніше, вони казали, що можуть ще й на Різдво працювати, але цього не буде. Це треба ухвалити зараз, тоді питання не відкладеться на потім.
На сьогодні ця ситуація загострюється, проте якраз може вирішитись на своєму піку. Я за це досить спокійний, бо це інтереси США, і тут ніхто не захоче виглядати тим, хто поставив під удар національні інтереси США. Республіканці у своїй політичній боротьбі, на мій погляд, вже перейшли ці лінії, бо коли кажуть про кордон з Мексикою, то показують стіну.
Але там йдеться більше не про фізичний захист кордону. Там йдеться про інше ставлення до нелегальних мігрантів. Тобто це удар по іміджу президента Байдена і Демократичної партії, якщо вони погодяться, що ті нелегали, які вже в’їхали на територію США, не можуть претендувати на статус біженця.
Це дуже непопулярна річ в Каліфорнії та у тих штатах, куди ці люди (не від хорошого життя) намагаються переїхати. У тому числі з Мексики, але там не тільки мексиканці.
Якщо питають: «Де план перемоги?», то, на мою думку, ухвалення цього пакету – частина плану перемоги.
Тому я думаю, що це буде політично сміливий крок з боку Джозефа Байдена, якщо він поставить свої рейтинги під удар, але все-таки дотисне ухвалення всього пакету.
Тому що це не тільки гроші для України – 61,4 мільярда, не тільки для Ізраїлю чи для безпеки США в цілому, але це ще й план дій на наступний рік.
Там розписано план фінансування. І якщо питають: «Де план перемоги?», то, на мою думку, ухвалення цього пакету – частина плану перемоги.
|
– Путін оголосив, що балотуватиметься на виборах президента РФ у березні 2024-го. Причому це сталося після того, як його нібито попросили так звані представники угруповання «ДНР». Чи це якось впливає на геополітику, чи це якось впливає на дипломатію між РФ і іншими країнами?
– Путін не має шансів залишити посаду президента живим. Тобто, його вихід в з цієї посади – для нього загроза не тільки в політичному, а тепер вже і в фізичному плані. Тому він не має виходу.
Він має йти на ці вибори, як би йому цього не хотілося. Це питання його особисто життя і виживання. Він буде там доти, доки це буде дозволяти його режим. Вже він звідти не вийде. Більше 20 років авторитарного диктаторського панування. Між цими 20 роками ще був Медведєв, такий собі дублер. А насправді Путін все ще керував країною. Це було видно, коли була війна в Грузії. Медведєв не міг ухвалити рішення, поки Путіну не додзвонились стосовно входу російських танків в Тбілісі.
Це величезний період. Уже пішов його третій десяток років при владі, і це нічого хорошого не приносить. До 2014 року він, можливо, міг би піти іншим шляхом.
Але потім він обрав свій шлях, і дуже багато додав туди своїх внутрішніх радянських переживань: він завжди згадує «подворотня Ленинграда, Советский Союз». На жаль, цей «Советский Союз» не помер. Поки Путін керує – «Советский Союз» живе в Росії. І виборці його такі самі – «советские люди».
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
Форум