Українські атаки безпілотників серйозно вплинули на авіасполучення у Росії, змусивши найбільші аеропорти, що обслуговують Москву та Санкт-Петербург, обмежити свою діяльність. Росія 7 липня продовжила обстрілювати українські міста, включно з Харковом та Одесою.
Спочатку в «Шереметьєво» (Москва), «Пулково» (Санкт-Петербург), а згодом – в аеропортах Мурманська та Нижнього Новгорода протягом доби були скасовані понад 300 рейсів. Ще понад сотню рейсів, у тому числі в інших аеропортах, затримали на понад дві години.
Багато пасажирів провели в аеропортах понад 9 годин. Люди змушені були сидіти й лежати на підлозі – вільних місць не залишилося навіть у кафе та бізнес-залах, пише «База». Працівники аеропорту в Мурманську розповідають, що обурені пасажири «буквально виламували ворота на посадку».
Міністерство транспорту Росії повідомило, що польоти були також призупинені в аеропортах Іванова, Калуги, Кірова, Пскова та Тамбова.
Кількість пасажирів, чиї рейси були перенесені або скасовані 6 липня, лише в одному «Шереметьєво» досягла 15 тисяч осіб. Пасажири в розмові з редакцією проєкту «Окно» розповіли, що провели в аеропорту по 6–9 годин, і в перші кілька годин їм навіть не давали води.
Літак за маршрутом Москва – Алмати, рейс SU1946, понад 15 годин не міг вилетіти з «Шереметьєво», повідомляло видання «Осторожно, новости».
Деяким пасажирам стало зле – їм викликали швидку допомогу.
При цьому пасажирам не повідомили причину затримки рейсу. Співробітники «Аерофлоту» заявили, що «нічим їм не зобов’язані».
У Міністерстві транспорту Росії заявили, що «ситуація під контролем», зазначивши, що авіакомпанії мають достатньо ресурсів для роботи в складних умовах.
Через авіаційний колапс у Москві та Санкт-Петербурзі виник дефіцит квитків на потяги між двома мегаполісами. Люди були змушені витрачати від 30 до 80 тисяч рублів (це приблизно від 330 до 880 доларів) на попутки або таксі.
7 липня президент Росії Володимир Путін звільнив міністра транспорту Романа Старовойта та призначив виконувачем обов’язків міністра його заступника – колишнього губернатора Новгородської області Андрія Нікітіна.
Причин звільнення не назвали. Деякі місцеві ЗМІ повідомляють, що підготовка до заміни Старовойта тривала кілька місяців, однак ці дані офіційно не підтверджені.
Звільнений з посади міністра Роман Старовойт вчинив самогубство. Про це стало відомо близько 16:00 7 липня. Спочатку про це повідомили телеграм-канали, близькі до силовиків. Згодом інформацію офіційно підтвердив Слідчий комітет РФ. Наразі неясно, коли і чому це сталося.
«За попередніми даними, самогубство Старовойта може бути пов’язане з імовірною кримінальною справою. За словами джерел, свідчення проти Романа Старовойта дав колишній голова Курської області Олексій Смірнов (раніше він обіймав посаду його заступника)», – пише видання «База».
Смірнова підозрюють у шахарйстві під час будівництва фортифікаційних споруд і затримали в квітні 2025 року. За його керівництва в регіон увійшли підрозділи української армії, які захопили низку населених пунктів на Курщині.
Мер Москви Сергій Собянін заявив, що шість українських дронів були збиті під час наближення до столиці Росії, але не уточнив, чи було завдано якоїсь шкоди.
Про збиті дрони також повідомили місцева влада Санкт-Петербурга та Калуги.
Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков повідомив, що внаслідок українських атак дронів біля прикордонної зони постраждали двоє мирних жителів.
Тим часом Міністерство оборони Росії заявило, що за ніч збило 91 український дрон. За даними відомства, найбільше дронів було перехоплено над Бєлгородською (20), Курською (14) та Липецькою (9) областями.
У Краснодарському краї Росії уламки дрона впали на територію Ільського нафтопереробного заводу, однак пошкоджень або пожежі не зафіксовано. У Брянській області внаслідок удару дрона в Климовському районі постраждала жінка.
У Підмосков’ї жителі Сергієва Посада та Краснозаводська повідомляли про до 10 вибухів.
Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що у ніч на 7 липня Сили оборони здійснили вогневе ураження «Краснозаводського хімічного заводу» у Московській області РФ. На підприємстві здійснюється виробництво піротехнічних засобів та боєприпасів, зокрема термобаричних бойових частин для БпЛА типу Shahed.
Вранці 7 липня ударів завдавали обидві сторони – Росія знову обстріляла кілька районів України.
Повітряні сили ЗСУ 7 липня повідомили, що Росія запустила 101 безпілотник, зокрема «Шахеди», дрони-приманки, а також чотири зенітні ракети С-300/400.
Станом на 9:30 ранку сили ППО України нейтралізували 75 російських дронів – 58 було збито вогнем, ще 17 подавлено засобами радіоелектронної боротьби. Незважаючи на ці заходи, українські військові підтвердили удари дронів по 10 об’єктах, ще в семи випадках зафіксували падіння уламків.
В Одесі російська атака дронами спричинила значні руйнування. За словами голови Одеської обласної військової адміністрації Олега Кіпера, були пошкоджені об’єкти цивільної інфраструктури, зокрема автомайстерню та кілька автомобілів.
До 33 зросла кількість постраждалих внаслідок останньої атаки РФ на Харків, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов. «Серед постраждалих – троє дітей: хлопці 8 і 17 років та 10-річна дівчинка. Вони мали гостру реакцію на стрес. Лікарі надають усім постраждалим необхідну допомогу», – повідомив голова обласної військової адміністрації у телеграмі.
Київ також зазнав атаки, але жертв не зафіксовано. Проте в трьох районах міста було зафіксовано пошкодження: уламки дронів влучили у трубопровід великого діаметра, фасади будівель та вікна.
Український уряд та міжнародні спостерігачі стверджують, що Росія навмисно атакує цивільну інфраструктуру, включно з житловими будинками, школами, лікарнями, енергетичними системами та водопостачанням. Москва заперечує удари по цивільних об’єктах, незважаючи на численні докази таких атак з початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року.
У тексті використано матеріали проєкту «Окно»
Форум