В Україні пожвавішали розмови на тему можливого проведення виборів пізніше цього року. Спочатку кілька чільних американських представників натякнули: Україна могла б провести вибори, продемонструвавши «силу своєї демократії». Потім президент України Володимир Зеленський сказав, що вибори неможливі під час активних бойових дій, але пізніше могли б відбутися. Потім лідер опозиції Петро Порошенко сказав, що влада ніби вже готує вибори на жовтень.

• Які проблеми з виборами в час війни?
• Чому зараз активізувались розмови про можливість виборів?
• І хто б виграв, якби вибори були найближчої неділі?

Розбираємо.

Треба сказати, що коли йдеться про можливість чи (не)доцільність виборів, то мають на увазі як президентські, так і парламентські вибори. А також навіть і місцеві.

Володимир Зеленський обіймає посаду президента з весни 2019 року, а Верховна Рада України обиралась на дострокових виборах у липні 2019 року. Термін повноважень як президента, так і парламенту – 5 років.

Але, згідно з Конституцією, вибори не можуть проводитись під час воєнного стану – а він був запроваджений з початку російської повномасштабної агресії проти України. Воєнний стан нинішній склад Верховної Ради подовжив до 9 травня 2025 року.

Але про вибори – навіть у час війни – все одного говорять. Причому як в Україні, так і за її межами.

Про вибори як «ознаку здорової демократії», говорив, наприклад, спецпредставник президента США із питань України та Росії Кіт Келлог на початку лютого в одному з інтерв’ю. Він сказав, що Україна має бути готова провести вибори під час війни, оскільки здатність зробити це є, за його словами, ознакою зрілої демократії.

Заяви від чільних американських представників щодо виборів лунали й раніше. Так, ще в 2023 році – коли про можливе перемир’я чи мирну угоду щодо завершення російсько-української війни ще активно не говорили – американський сенатор Ліндсі Грем, перебуваючи в Києві, закликав Україну провести вибори. Грем – не пересічний сенатор, а близький друг Трампа, який навіть переконав його висунутись на виборах у 2024 році, на яких Трамп і переміг вдруге.

Сам Трамп у лютому під час одного з імпровізованих брифінгів, сидячи за столом Овального кабінету Білого дому після підписання чергової порції виконавчих розпоряджень, теж висловися – щоправда побіжно, – що Україні треба вибори провести.

Але чи порушують питання виборів американці на переговорах з Україною?

«Ні, ми не мали офіційних розмов з адміністрацією США. На жодній із зустрічей чи телефонній розмові ми не чули цю умову чи вимогу цього року… Ви питаєте про позицію США, але чому не питаємо про європейську позицію? Жоден європейський лідер це не говорить нашому президенту», – сказав, відповідаючи на запитання Радіо Свобода, заступник глави Офісу президента Ігор Жовква 17 лютого під час виступу в Центрі європейської політики в Брюсселі.

Чому зараз заговорили активно?

Все через два інтерв’ю, що їх дав лідер «Європейської солідарності», якого називають головним опозиціонером влади, Петро Порошенко. В інтерв’ю «Українській правді» та виданню «Цензор.нет» в середині лютого він сказав, що влада, не оголошуючи офіційно про можливість виборів, насправді до них ніби готується.

Порошенко, проти якого були запроваджені санкції РНБО за поданням уряду, сказав, що знає про підготовку влади до виборів, які нібито плануються на 26 жовтня 2025 року, з джерел в правоохоронних органах. Але, стверджує, що не лише.

«За нашими джерелами в поліграфкомбінаті «Україна», який зараз опрацьовує, скільки треба бюлетенів. За нашими джерелами в Центральній виборчій комісії, яка починає внесення змін до реєстру виборців. За нашими джерелами в Мін’єді, що відкривають перший офіс в Берліні. Виключно для підготовки до виборів. Тому я думаю, що вибори будуть в кінці року», – сказав Порошенко «Цензору.нет».

За його словами, «мрія влади провести всі вибори одночасно. Але американці цього не дають робити. І от вони зараз готують все так, щоб лишити без опонентів. І вповзти знову у владу, руйнуючи демократію, свободу, прозорість виборів. Тому що вони бояться йти з влади», – додав Порошенко в інтерв’ю, водночас стверджуючи, що ані він сам, ані його політсила до виборів не готуються.

Раніше «Українська правда» писала, що декілька політичних сил почали тихенько створювати виборчі штаби в регіонах, також без зайвого галасу ніби купуються рекламні площі для виборчої агітації тощо.

Цікаво, що адміністрація Трампа хоче угоди про припинення вогню до Великодня, яке цього року припадає на 20 квітня. Причому цьогоріч Великдень разом будуть святкувати християни західного і східного обрядів. Якщо після цього припустити скасування воєнного стану – то справді Україна могла б провести вибори за пів року – якраз, до речі, це припало б на кінець жовтня.

Формально чільні політики і політсили в листопаді 2023 року в рамках так званого «Діалогу Жана Моне» уклали на Закарпатті угоду, що вибори відбудуться не раніше, аніж через шість місяців після завершення дії воєнного стану.

Петру Порошенку відповів глава парламентської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія дописом в соцмережах.

«Бачу знову пішли якісь розмови про вибори. Не вперше за час війни. Тому вчергове нагадаю…, що вибори під час воєнного стану неможливі», – заявив Арахамія.

Яка назагал позиція влади?

На безпековій конференції в Мюнхені, що відбулась в середині лютого, президента Володимира Зеленського запитала про вибори ведуча української дискусії, журналістка Крістіан Аманпур.

«Я готовий говорити про вибори. Але українці цього не хочуть. Повністю не хочуть, бо вони бояться. Бо інакше ми втратимо воєнний стан. Солдати повернуться додому – а Путін окупує всю нашу територію. Це відбудеться. Бо зараз ми мобілізовані, ми – один організм, одна країна. Саме тому дуже важливо зберегти її. Нам потрібна єдність всередині країни. Тому йдеться не про мене, йдеться про майбутнє нашої країни, про сьогоднішній день…. Якщо комусь не подобається – він може вибрати інше громадянство, якщо хоче», – відповів Зеленський.

Серед проблем організації виборів: як проводити вибори на передовій, як голосуватимуть військові, як організувати волевиявлення внутрішньо переміщених осіб або українських біженців за кордоном тощо.

Також у владі наголошують, що навіть за умов простого припинення активних бойових дій – це ще не означатиме скасування воєнного стану.

«Сам факт тимчасового припинення точно не усуває ті загрози, які послугували у введенні правового режиму воєнного стану. Це ж не означає, що Росія відвела свої війська з тимчасово окупованих територій чи свої засоби ураження, які можуть завдавати ударів по Україні. З огляду на психічний стан Путіна, я думаю, ми можемо очікувати будь-якого розвитку подій. Тому без гарантій того, що це матиме наслідком довготривалий мир, я не думаю, що воєнний стан може бути скасований», – сказав в інтерв’ю Радіо Свобода чільний депутат від правлячої партії «Слуга народу» Федір Веніславський.

Путін вже кілька разів в інтерв’ю російським ЗМІ говорив про нібито «нелегітимність» Зеленського, який вже перебуває на посаді більше п’яти років.

Політологи і джерела ЗМІ у владній команді кажуть, що в Офісі президента України є три підходи до президентських виборів. Одні вважають, що Володимир Зеленський має йти на вибори і перемогти, пішовши на другий президентський термін. Інші вважають, що він може піти, але, вочевидь, програє вибори. Є й третя група – ті, які кажуть, щоб Зеленський не балотувався, а залишився президентом воєнного часу, за каденції якого Україна вистояла у війні і з цим спадком увійти в історію.

«Всі наші вибори проводились вчасно і демократично. І президент прийшов до влади в демократичний спосіб… Ви ніколи не чули від президента, що він не готовий до виборів чи що він не хоче виборів. Якщо будуть створенні всі умови – президент, ясна річ, готовий (до виборів)», – каже Ігор Жовква з Офісу президента під час виступу у Брюсселі, відповідаючи на запитання Радіо Свобода.

«Ми знаємо, звідки йде цей наратив. Є лише одна людина, яка хоче виборів. І ми знаємо його ім’я, але сьогодні не буду називати його», – додав Жовква, не пояснивши, має на увазі експрезидента України Порошенка чи російського керманича Путіна.

Що каже соціологія

Опитування групи «Рейтинг», оприлюднене в листопаді минулого року, каже, що 36 відсотків або однозначно, або скоріше підтримують проведення президентських виборів у час війни. А 60 відсотків рішуче не підтримують або скоріше не підтримують.

Вибори до Верховної Ради в час війни підтримують 47 відсотків.

Щодо персональних розкладок, то, згідно з дослідженням центру «Соціальний моніторинг», оприлюдненому в тому ж таки листопаді, то у відповіді на запитання, за кого б ви проголосували, якби вибори були зараз, на першому місці опинився Валерій Залужний (27%), а далі йдуть Володимир Зеленський (16%), Петро Порошенко (7%), Кирило Буданов (6%).

Рівень підтримки Дмитра Разумкова та Юлії Тимошенко – на рівні чотирьох відсотків у кожного з них.

Щодо рівня довіри, то, згідно з дослідженням, проведеним спільно «Діловою столицею» та «Нью Імідж Маркетинг Груп» на початку 2025 року, лідерами суспільної довіри з-поміж українських політичних, державних і громадських діячів є Валерій Залужний (72%), Кирило Буданов (62%) та боксер Олександр Усик (60%).

Володимир Зеленський демонструє негативну динаміку за цим показником. Рівень довіри до нього знизився з 54% у квітні 2024 року до 49% у січні 2025 року.

На думку політолога та блогера Олексія Голобуцького, причини такого падіння пов’язують із важкою соціально-економічною ситуацією в Україні, корупційними скандалами та недостатньою ефективністю владних структур. «Громадяни покладають значну частину відповідальності за ці проблеми саме на президента, що негативно впливає на рівень його підтримки», – зазначив Голобуцький.

Досвід інших

В самих США під час Другої світової війни вибори відбувались. Франкліна Рузвельта з чотирьох перемог на виборах дві припадають на воєнний час – він вигравав вибори в 1940 році (формально США ще не були у війні, бо японський напад на Перл-Гарбор стався в 1941 році) та 1944 роках. США хоч і були учасником війни в антигітлерівській коаліції, однак формально бойові дії не велись на американській території.

У Британії вибори були в 1935 році, а потім під час війни не проводились. Британія зазнавала авіанальотів і бомбардувань німецької «Люфтвафе», і німцями були окуповані британські острови Джерзі та Гернзі в протоці Ла-Манш.

Наступні вибори відбулись вже в липні 1945 року – війна в Європі вже була завершена, але Друга світова війна завершилась через пару місяців капітуляцією Японії.