«Це моє майбутнє, і я хочу жити тут»: цивільна курсантка Василина – одна з понад шести тисяч пілотів БПЛА, які пройшли підготовку на українських секретних тренувальних базах. Поки на фронті життя переважно «пішло під землю», а логістику на найнебезпечніших ділянках перебрали на себе наземні роботи, українці масово опановують «війну екранів», зауважують журналісти телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время» (створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).
Як вчорашні цивільні вчаться збирати безпілотники з китайських деталей, чому командири вже не вважають дрони «бонусом» і чи зможе Україна виробити заплановані сім мільйонів власних систем, щоб здобути технологічну перевагу?
Ми сприймали їх як якийсь додатковий, допоміжний бонус. Зараз ми розуміємо, що це – основаКомандир полку
Командний пункт однієї з бригад ЗСУ. Офіцери керують боєм через екрани. Через масове застосування дронів на фронті життя тут пішло під землю. Із розвитком технологій та в умовах дефіциту особового складу дрони перетворилися на один із основних видів зброї.
«Ми сприймали їх як якийсь додатковий, допоміжний бонус. Зараз ми розуміємо, що це – не бонус, це – основа. Сьогодні, якщо в тебе є піхота, яка стоїть на позиції, цю піхоту треба завести, вивести тощо. Зараз неможливо зайти піхотинцю чи групі піхоти або заїхати машиною – це неможливо», – каже командир полку.
Поряд із повітряними дронами безпілотні системи активно освоюють на землі. Наземні дрони тепер доставляють їжу та боєприпаси на найнебезпечніші позиції.
«Це зараз логістика. Ти можеш утримувати позиції, якщо в тебе є чим тримати», – коментує пілот дрона.
Наземні роботи, як і повітряні, вдосконалюють щодня.
«Раніше це була іграшка, яка їхала до кілометра, – розповідає командир полку. – Далі почали це все розвивати, переналаштовувати, з’явилися майстерні. Так само як FPV-дрон пройшов свій шлях розвитку».
Війна технологій уже настає«Шима»
Але за кожним безпілотником на війні стоїть людина. На цій тренувальній базі (ми не розкриваємо її назву та місце розташування з міркувань безпеки) підготували вже понад шість тисяч пілотів дронів.
«Це докорінно змінило хід війни. На сьогодні війна технологій уже настає», – каже інструктор із позивним «Шима».
Вчитися керувати високотехнологічними машинами приходять цивільні українці. Василина, яка нещодавно стала курсанткою, каже, що для неї це навчання – спосіб наблизити мир: «Це моя країна і моє майбутнє. Я хочу жити тут, а для цього нам потрібна країна без війни. Тому я тут».
Курсанти вчаться не лише літати, а й самостійно збирати безпілотники. Поки що переважно з китайських комплектуючих. Інструктор із технологій з позивним «DC» зазначає, що з цим пов’язані певні ризики: «Ми спираємося на китайські технології, на жаль. І вони можуть вирішити перекрити поставки – це може статися будь-якої миті».
Цього року Україна планує наростити виробництво безпілотників. У Міноборони країни називали цифру у понад сім мільйонів власних дронів за рік.
