Доступність посилання

ТОП новини

Якби Україну взяли в НАТО: що змінилося б для Європи в цілому, і Росії?


Фотоколаж: президент України Володимир Зеленьсикий (ліворуч) і президент Росії Володимир Путін
Фотоколаж: президент України Володимир Зеленьсикий (ліворуч) і президент Росії Володимир Путін

Президент Росії Володимир Путін у розмові по відеозв'язку із президентом США Джо Байденом заявив, що Кремль хоче отримати «юридично зафіксовані гарантії, що виключають розширення НАТО у східному напрямку», бо мовляв це загрожує безпеці Росії. Однак, сама Росія у 2014 році порушила територіальну цілісність України, окупувавши Крим і спровокувавши та підживлюючи конфлікт на Донбасі. І зараз погрожує Україні широкомасштабним вторгненням, сформувавши поблизу кордонів з Україною щонайменше 100-тисячне ударне угрупування військ.

А чи існувала б така загроза для України, якби вона вже була членом Північноатлантичного безпекового альянсу? Чи була б зараз така напружена ситуація в Європі та світі? І що б сталося, якби зараз Україну взяли в НАТО? Радіо Свобода зібрало відповіді безпекових аналітиків на ці гіпотетичні запитання?

Президент США Джо Байден під час розмови із президентом Росії Володимиром Путіним не дав йому і не міг дати жодних гарантій нерозширення НАТО на схід, проте заявив пізніше, що сподівається обговорити питання, які хвилюють Росію на спільній із союзниками по НАТО зустрічі.

  • При цьому видання AP, із посиланням на свої джерела, повідомило, що нібито високопоставлений представник Держдепартаменту нещодавно дав офіційному Києву зрозуміти, що у найближчі 10 років прийняття країни до НАТО не слід очікувати.
  • Білий дім це заперечив. «Ні, це абсолютна неправда», – заявила речниця Білого дому Джен Псакі на брифінгу 9 грудня.
  • Разом із тим, як запевнив держсекретар США Ентоні Блінкен за результатами зустрічі Байдена і Путіна: «Ми ясно дали зрозуміти, що вважаємо неприйнятним, коли одна країна намагається вказувати іншій, яким має бути її вибір, у тому числі щодо того, з ким їй вступати в асоціації».

«Меседж президента (Байдена) є чітким: він, звісно, підтримує прагнення України, так само як підтримує прагнення багатьох країн приєднатися до безпекових альянсів по всьому світу», – підтвердила на брифінгу і речниця Білого дому Джен Псакі.

  • Також 9 грудня президент США Джо Байден провів переговори з лідерами «Бухарестської дев’ятки» або так званого східного флангу НАТО, під час яких обговорив ситуацію на російсько-українському кордоні.

Українці «за» вступ до НАТО... «дякуючи Росії»

Між тим, як показують цьогорічні дослідження Центру Разумкова: громадяни України після нападу Росії на Україну змінили своє ставлення до НАТО і тепер у своїй переважній більшості хочуть, щоб Україна отримала «натовську парасольку безпеки».

Якби референдум стосовно вступу України до НАТО відбувся навесні 2021 року, то:

  • в ньому взяли б участь переважна більшість (71%) опитаних українців, що є свідченням високого суспільного інтересу до стратегічного курсу країни;
  • за вступ до НАТО готові проголосувати 54% опитаних українців, проти вступу – 31%, не визначилися з вибором – 15%;
  • найбільша частка прихильників вступу зафіксована у віковій категорії 18–29 років – 64%;
  • баланс між прихильниками та супротивниками (зменшення рівня підтримки) змінюється з віком майже лінійно, але навіть у найстаршій віковій категорії (60+) відносна більшість респондентів (48%) готові проголосувати за вступ, «проти» – 37%;

Найбільш актуальними для України, на думку переважної більшості опитаних Центром Разумкова громадян, є загрози від Росії (74%) та від зовнішньої агресії (72%).

Більшість опитаних соціологічною групою «Рейтинг» у листопаді 2021 року громадян України теж підтримали вступ України в НАТО.

То що було б, якби Україну взяли в НАТО?

Радіо Свобода запитало про це в аналітиків із питань безпеки:

Андрій Загороднюк, ексміністр оборони України, голова правління Центру оборонних стратегій:

– Якби Україну взяли у НАТО, то ситуація б докорінно змінилася. Сторінка була б перегорнута, Росія б зрозуміла, що, так би мовити «поїзд пішов», і що Україна остаточно не може повернути до зони її впливу. І, швидше за все, напруга б спала, бо зараз головне завдання Росії ­унеможливити членство України в НАТО та розширення НАТО на схід.

Але поки Росією керуватимуть ті, хто нею керує зараз, загроза залишатиметься. Вони, звичайно, й надалі намагалися б розхитувати ситуацію, але все ж суттєво переглянули б свою стратегію щодо України. Бо зараз більшість їх намірів базується на тому, що наразі в Кремлі впевнені, що вони все ще можуть не допустити Україну в НАТО і ЄС, і перетворити її в Білорусь №2, що є основною ціллю Росії.

Ігор Кабаненко, адмірал, колишній заступник міністра оборони України, колишній перший заступник головнокомандувача ВМС ЗСУ та радник-посланник Місії України при НАТО у Міністерстві закордонних справ України:

– Якби Україна стала членом НАТО, то, на мою думку:

  • це б де-юре збалансувало безпекове середовище в Європі, оскільки НАТО – це оборонний альянс;
  • це б усунуло залишки штучно створеного Москвою пограничного розподілу в Європі після колапсу СРСР;
  • це дало б Росії шанс внутрішньої трансформації;
  • від цього б виграла регіональна безпека загалом;
  • це б актуалізувало завдання України в рамках подальшої модернізації, адже інтеграція в НАТО – це цільова взаємосумісність, а не імплементація на свій лад тих чи інших стандартів.

Якщо ж говорити про загрозу широкомасштабного вторгнення, то я сподіваюся, що його не буде. Все-таки у Росії поки немає 3-5 кратної переваги в живій силі, озброєнні і техніці. Окрім того, думаю, Кремль не захоче потрапити в міжнародну ізоляцію та понести важкі економічні втрати. Але, проведення локальних операцій на певних напрямках – можливе. Південь, скоріш за все, може стати центром турбулентності.

Олексій Мельник, співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки, координатор міжнародних проєктів Центру Разумкова:

– Питання надто гіпотетичне з огляду на часові рамки та геополітичні зміни, що передуватимуть такій події. Більш певними є оцінки неминучого загострення протистояння з РФ в момент ухвалення рішення стосовно ПДЧ для вступу в НАТО і впродовж періоду до отримання членства. Водночас, на той час, фактор Росії, імовірно, вже не матиме такої ваги як зараз.

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики «Стратегія XXI», звернув увагу у своєму пості на фейсбуці:

– Чому публічні риторичні питання Путіна з приводу міфічної ракетної зброї НАТО в Україні є нікчемними і це просто маніпуляція? Та тому що реальність короткого «підльотного часу» вже давно існує і Москва цим не сильно переймається.

Володимир Путін каже: «Уявімо, що Україна стане членом НАТО. Якщо на території України виникнуть якісь ударні комплекси, підлітковий час до Москви буде 7-10 хвилин, а при розміщенні гіперзвукової зброї – 5 хвилин. А що нам робити?».

Латвія зі 2004 року член НАТО, а отже десь в районі Резекне гіпотетично могли з'явитися «ракети НАТО». А відстань Резекне – Москва (643 км) по прямій практично така ж сама як і Харків – Москва (648 км).

Очевидно, що для Альянсу зараз слушний час розмістити ударні сили і засоби саме в Латвії. Тому саміт НАТО зараз саме в Ризі і 40-тисячний контингент Альянсу може бути розміщений саме там.

Данило Лубківський, директор Київського Безпекового Форуму, дипломат:

– На моє переконання, членство України в НАТО – це історична закономірність, яка відповідає смислу та логіці сучасних міжнародних відносин, а також засадничому баченню Європи як цілісної, вільної й мирної.

Росія спекулює, що вступ України до НАТО змінить баланс сил в Європі

Довгострокове об’єднання Європи – це один з ключових викликів ХХІ століття. Завершення цього процесу можливе лише із приєднанням до її єдиного простору цінностей та інституцій України, Молдови Грузії і, вірю, в майбутньому – вільної Білорусі – загалом тих держав і народів, які усвідомлюють свою європейську приналежність.

Росія спекулює, що вступ України до НАТО змінить баланс сил в Європі. Цей аргумент не витримує критики.

Навпаки, вступ України в НАТО – означає:

  • єдиний спосіб врівноважити безпекове становище на сході Європи;
  • виправити те, що становить явний «дисбаланс загроз» внаслідок агресії Росії проти України;
  • змінити ситуацію щодо неоголошеної анексії Білорусі та конфліктів Кремля з іншими сусідами.

Вступ України до НАТО додає безпеці Європи нові вмотивовані, навчені і спроможні оборонні сили. Тобто це – дуже практичний внесок з боку Києва. Це ревіталізує Альянс і може створити нові моделі відносин в його рамках.

Така необхідність продиктована безпековими інтересами. Але рівною мірою важливим є компонент демократичних прав і свобод, верховенства права, вільних і конкурентних економічних відносин.

Вступ України в НАТО створить основу для довгострокового миру і вплине на демократичне перетворення самої Росії
Данило Лубківський

Якщо Україна зуміє в буквальному значенні вирвати для себе історичний шанс і зробити все можливе і неможливе, щоб відповідати базовим вимогам цього простору, а НАТО буде достатньо далекосяжним і матиме достатньо політичної волі, щоб прийняти Україну і не «прогинатися» під погрозами Росії, тоді цей історичний акт не лише створить реальні основи для довгострокового миру в нашій частині Європи, але й матиме вплив на демократичне перетворення Росії, що також належить до принципових проблем нашого століття.

Не варто боятися погроз Росії. Варто боятися слабкості власних рішень, які заохочують агресію Росії.

  • 14 червня 2021 року в комюніке за підсумками саміту НАТО було підтверджено, що Україна отримає членство через План дій щодо членства (ПДЧ) в Альянсі.

«Ми підтверджуємо рішення, ухвалене у 2008 році на Бухарестському саміті НАТО, про те, що Україна стане членом Альянсу і при цьому План дій щодо членства (ПДЧ) буде невід’ємною частиною цього процесу», мовиться в комюніке.

  • За місяць до цього, у травні 2021 року, американський сенатор-демократ Кріс Мерфі на брифінгу в Києві за підсумками зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським сказав наступне: «Я розумію стурбованість НАТО перспективою інтегруватися з країною, де є конфлікт, що триває. Але, відверто кажучи, якби Україна та Грузія отримали ПДЧ у 2008 році, не думаю, що конфлікт узагалі був би».
  • У 1994 році Україна відмовилася від ядерної зброї в обмін на гарантії її безпеки і суверенітету від США, Росії і Великобританії. Був укладений Меморандум про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (так званий Будапештський меморандум).
Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG