В Україні спалахнули жваві дискусії щодо того, чи усувати ім’я видатного російського композитора Петра Ілліча Чайковського з назви Національної музичної академії України у Києві (колишньої Консерваторії). Студенти НМАУ виступають за перейменування – усунення імені Чайковського, проте збори викладацького складу академії, що відбулися 26 грудня, вирішили залишити ім’я композитора. Між тим, уряд наполягає, що ім’я Чайковського усунути треба, бо він є знаряддям імперської політики нинішнього Кремля. Сам композитор вважав себе саме російським композитором і росіянином, незважаючи на часткове українське походження і українські мотиви в його музичній творчості.
Ім’я Петра Чайковського київська Консерваторія, заснована в 1863 році, отримала за радянських часів – в 1940 році, якраз на соту річницю Чайковського.
Про перейменування Консерваторії, яка пізніше стала Національною музичною академією, не йшлося після здобуття незалежності Україною, проте це почало жваво обговорюватись на тлі нинішньої широкомасштабної російської військової агресії проти України.
Багато кому логіка такого кроку бачиться в світлі потреби деколонізації України. Аргументи тут такі: якщо знімають пам’ятники Пушкіну і Горькому, перейменовують вулиці й площі Толстого, усувають монументи Катерині Другій – чому найпрестижніший музичний навчальний заклад має носити ім’я російського композитора Петра Чайковського?
Коротко про суперечку
Ще у червні цього року Вчена рада НМАУ проголосувала за те, аби не усувати імені Чайковського з назви музичного вишу. Рада звернулась до керівництва України щодо «небезпеки маніпулювання іменем Чайковського як імперським наративом». У зверненні наголосили на тому, що композитор мав українське походження.
Факт того, що академія досі носить ім'я російського композитора Чайковського, – це відвертий плювок у бік самостійності української культуриЕлектронна петиція
На початку листопада, коли Україною якраз котилася хвиля «пушкінопаду», як це назвали в соцмережах, було зареєстровано електронну петицію на сайті Офісу президента України, яка, щоправда, набрала значно менше голосів від потрібних 25 тисяч, щоб її розглянув президент Зеленський.
«Національна музична академія України – провідний науковий та культурний осередок, розташований в центрі столиці, на майдані Незалежності. Факт того, що академія досі носить ім'я російського композитора Чайковського, – це відвертий плювок у бік самостійності української культури, а будь-які спроби виправдати це різноманітними міфами – черговий прояв комплексу меншовартості. Належність геніального російського композитора Петра Чайковського до української культури відверто «притягнена за вуха», – говориться в петиції.
І ось в кінці грудня чергові збори викладацького складу НМАУ знову ухвалюють рішення – не перейменовувати назву вишу і не усувати імені Чайковського.
«Ми розчаровані тим, що трудовий колектив Національної музичної академії України… вважає, що потрібно ще далі розбиратися, чи варто забирати ім’я Петра Ілліча Чайковського з назви провідного музичного вищого навчального закладу України, чи ще треба деякий час це питання вивчати, – написав у фейсбуці міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко. – І це в той час, коли всі наші театри відмовились виконувати Чайковського, а Путін відкрито говорить, що це його культурне знаряддя».
Китайський аспект?
Рушієм перейменування вишу в самій музичній академії виступає студентство. На це, до речі, звертає увагу міністр Ткаченко, який назвав студентство «основним стейкхолдером освітнього процесу і яке досить активно висловлювалося щодо однозначного перейменування закладу».
Чайковський, безумовно, не був українофобом. Творчістю він багато чим пов’язаний з Україною. Хоча і великим українофілом Чайковський так само не бувМаксим Стріха
В електронному листі, надісланому Радіо Свобода, студентські активісти пишуть, що рішення щодо перейменування навчального закладу гальмується міркуваннями щодо Китаю, де НМАУ має філіал, і, до того ж, багато китайських студентів навчаються у Києві.
«Для Китаю престижно мати в назві Чайковського саме через паралелі з московською консерваторією», – пишуть в листі студенти.
«Не секрет, що для Китаю ім’я Чайковського є принциповим. Ну, китайці знають Чайковського, але вони не знають Веделя, Бортнянського чи Березовського. Але континентальний комуністичний Китай найближчим часом не буде якимось стратегічним партнером України», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода культуролог Максим Стріха.
«Найважливішим чинником є намагання зберегти позиції на китайському ринку освітніх послуг. Не знаю, чи варто так робити, я розумію, що фінансово це є річчю дуже привабливою (для НМАУ). Але чи морально це є, з погляду тих, хто сьогодні вмирає під Бахмутом чи Кремінною, я не знаю», – риторично запитує культуролог.
Що говорив про себе сам Чайковський?
І хоча Чайковський з Україною був тісно пов’язаний, часто бував, проте в Києві був лише двічі – у 1890 та 1891 роках.
У Києві Чайковський зустрічався з українським композитором Миколою Лисенком і пропонував йому постановку опери «Тарас Бульба» Лисенка у Петербурзі на сцені імператорського театру. Проте з однією умовою, – що лібрето має бути перекладене російською мовою. Лисенко не прийняв цю умову, а відтак і не побачив свою оперу на сцені за свого життя.
Сам Чайковський мав значний вплив українських мелодій на свою творчість – його Друга симфонія, складена з українських мотивів, називається «Українською» («Малоросійською» в оригіналі). Також Чайковський написав оперу «Мазепа» на мотиви пушкінської «Полтави», має оперу «Черевички» за мотивами українських оповідань Миколи Гоголя тощо…
Чайковський чітко ідентифікував себе як російський композиторАнтон Дробович
«Чайковський, безумовно, не був українофобом. Врешті-решт творчістю він багато чим пов’язаний з Україною. Хоча і великим українофілом Чайковський так само не був. Опера «Мазепа» написана на лібрето за Пушкіним, і це лібрето, м’яко кажучи, імперське», – каже в інтерв’ю Максим Стріха.
Але в питанні самоідентифікації Чайковський був недвозначним. Про себе він говорив як про російського композитора. Попри частково українське походження і досить значну частину життя, проведеного в Україні, сам композитор не вважав себе українцем.
«Я – росіянин у найповнішому сенсі цього слова», – писав він в одному з листів до Надії фон Мекк у 1878 році, яка була його фінансовим меценатом. «Я – реаліст і корінна російська людина», – писав композитор у 1891-му одному зі своїх знайомих.
Чайковський – це прекрасно, але не в назві основної музичної академії України!Оксана Линів
Раніше очільник Українського Інституту національної пам’яті (УІНП) Антон Дробович акцентував, що Чайковський «чітко ідентифікував себе як російський композитор» і не мав прямого стосунку до Київської консерваторії.
Відома диригентка Оксана Линів, оркестри під проводом якої виконували твори Чайковського на Заході після вторгнення Росії в Україну, в фейсбуці написала: «Друзі, Чайковський – це прекрасно, але не в назві основної музичної академії України!»
«Хочемо ми того чи ні, Чайковський сьогодні є одним із символів путінської імперської Росії, – каже в інтерв’ю культуролог Максим Стріха. – Я, скажімо, був би противником перейменування якоїсь вулиці Чайковського в Києві, коли йдеться про одну з шести тисяч вулиць. Але коли іменем Чайковського названий провідний мистецький виш, то сьогодні це ім’я абсолютно недоречне. Маємо набір першорядних композиторів, гідних увічнення».
За якоюсь злою іронією, в будинок в Тростянці Сумської області, де також любив бувати Чайковський і де він написав свою «Першу симфонію» (її ще називають «Російською»), у квітні 2022 року влучив російський снаряд під час артилерійського обстрілу міста. В будівлі, яка є пам’яткою архітектури 19-го століття, і на який висіть меморіальна дошка, зчинилась пожежа.
В центральному парку Тростянця, до речі, є й меморіальна стенд біля пам’ятника композитору і на ньому російською мовою міститься напис: «Выдающийся русский композитор Петр Ильич Чайковский».