Український політикум традиційно активно розпочав осінній політичний сезон. Цього разу, як зазначає газета «День», він матиме додаткову напругу – місцеві вибори, заплановані на 25 жовтня. Видання пише, що для партії влади показники електоральних симпатій не дуже втішні (порівняно з тим, що було рік тому), а отже тотальної перемоги чекати не варто. І поки влада втрачає, мовиться далі, опозиція потроху набирає, особливо її проросійська частина. Що не може не тривожити, зазначає газета, особливо «в умовах невигідних Мінських угод і постійного тиску з боку Кремля».
Продовження реформи децентралізації і адміністративно-територіального устрою – ще одне завдання для влади, пише далі газета. А ще ухвалення бюджету на наступний рік, що в умовах економічної регресії та коронавірусу потребуватиме додаткових серйозних зусиль і є викликом для нинішнього уряду, конфігурація якого може змінитися, йдеться в статті.
Тож чи варто чекати довгоочікуваних реформ? Чи збережеться чинний склад уряду? Чи втримає свій базовий рейтинг Володимир Зеленський? І що взагалі чекає на українців в політичному житті цієї осені? Про це «День» поцікавився у експертів.
Політолог Володимир Фесенко нагадує, що традиційно осінь є періодом бюджетного процесу, який цього року буде непростим. На нього буде впливати два чинники, які загострюють боротьбу інтересів, каже він. Перший – карантин, бо питання боротьби з епідемією потребує додаткових коштів, тож у бюджеті потрібно збільшувати витрати на медицину, і питання – за рахунок чого? Друга проблема – економічна криза, додає він.
Експерт не береться прогнозувати рейтинг Зеленського, бо «ми ж бачимо, як нестандартно розвивається його рейтингова ситуація».
З прогнозами інших експертів видання знайомить в статті «Що нам готує новий політичний сезон. Вибори, реформи, бюджет додадуть перцю».
Дописувач газети «День», журналіст Микола Семена пише, що окупаційна влада в Криму, як і всюди на захоплених територіях, вважає місцеве населення «трофеєм», експлуатує його, ігнорує його культурні потреби, дискримінує за ознакою місця походження і проживання, формує соціум для електоральної підтримки ідей «русского мира»...
Видання знайомить з результатами дослідження моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» під назвою «Заміна населення Криму: скільки колонізаторів насправді переїхали до півострова». В дослідженні наголошується, що замість довоєнної кількості населення Кримського півострова з Севастополем у 2,35 мільйона осіб сьогодні «де-факто» в Криму і Севастополі наявне населення становить щонайменше 3 мільйони осіб.
Автори дослідження називають переселення колонізаторів на окуповані території «міграційною зброєю» окупантів. Утім, «переробка населення» – це, власне, не мета окупантів, йдеться далі в статті. «Метою завойовників Криму є створення непотоплюваної військової бази посередині Чорного моря. Розміщення зброї, а передусім ракет, у Криму, в тому числі з ядерними боєголовками», – на цьому наголошується в матеріалі «Крим: соціально-культурна «переробка» населення».
«Зеленський хоче до кінця року завершити війну на Донбасі: чому це неможливо», – у статті під таким заголовком «Факти» нагадують, що, виступаючи на урочистостях, присвячених Дню незалежності України, президент Володимир Зеленський сказав про те, що вірить в можливість завершення бойових дій в Донецькій і Луганській областях до кінця цього року.
Утім, як стверджує військовий експерт Микола Бєлєсков, «мир на Донбасі, яким його б хотіли бачити українці, настане не скоро. Але повне припинення вогню внаслідок заморожування конфлікту цілком можливе найближчим часом».
Утім, на думку експерта, формат Придністров'я для України буде дуже небезпечним. Особливо якщо б Кремлю вдалося нав'язати Києву якісь виплати для жителів Донбасу, серйозніші, ніж пенсії. Це б означало, що Україна взяла цей регіон на своє утримання. Саме так зараз робить Молдова щодо Придністров'я, зазначає він.
Газета «Україна молода» пише, що черговим «пряником» влади перед місцевими виборами стало підняття мінімальної зарплати з 1 вересня – із 4 723 гривні до 5 тисяч. Утім, як зазначає видання, якщо врахувати беззаперечну тенденцію швидкого зростання цін в Україні, то озвучений крок у кращому випадку дозволить «щасливчикам» (а це будуть найбільш малозабезпечені верстви населення) лише зберегти свій рівень доходів.
На підвищення «мінімалки» потрібно 5 мільярдів гривень, і ці гроші планують узяти з коштів, зекономлених на обслуговуванні державного боргу, інформує газета.
Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розповів про плюси й мінуси від підвищення «мінімалки».
До плюсів депутат відніс те, що збільшення «мінімалки» поліпшить її співвідношення до середньої зарплати, також зросте попит на внутрішньому ринку й відбуватиметься детінізація економіки.
А ось мінусів виявилося набагато більше, зауважує газета. Адже стрімке підвищення «мінімалки» в умовах економічної кризи може стати шоком для бізнесу, який поставлять перед вибором, як забезпечити вимушене збільшення оплати праці: піднімати ціни на свою продукцію, звільняти робітників, виводити їх «у тінь» або відмовлятися від інвестицій.
Докладніше йдеться в публікації «Розбагатіємо чи спіймаємо облизня? До чого може призвести підвищення «мінімалки» до 5 тисяч».
