Контрольно-дисциплінарний комітет Української асоціації футболу відкрив провадження проти 26 українських футболістів, які виступали за команди угруповань «ЛДНР». Про це повідомляється на офіційному сайті УАФ. Що буде далі з цими гравцями?
Що трапилося?
За даними УАФ, дев’ятеро українців у складі так званої «збірної ДНР» виступали у товариському матчі проти команди так званої «Республіка Абхазія». Матч відбувся 25 вересня 2020 року на стадіоні Динамо в місті Сухумі (Грузія).
А ще 17 гравців змагалися на турнірі «Ліга братських народів» у складі команди «Схід-вугілля», яка представляла окремі райони Луганської області. Турнір тривав у Сухумі з 8 до 12 грудня 2020 року.
А хто грав?
В Українській асоціації футболу опублікували повний перелік гравців, які виступали на цих матчах. Так, за команду угруповання «ДНР» грали:
- Бессалов Артем Леонідович, 1983 р.н.;
- Гарненко Станіслав Андрійович, 1987 р.н.;
- Лагода Андрій Олегович, 2002 р.н.;
- Махно Ярослав Миколайович, 1993 р.н.;
- Охмат Євген Ігорович, 1987 р.н.;
- Пархоменко Артем Олександрович, 2000 р.н.;
- Томазов Савелій Сергійович, 1998 р.н.;
- Федотов Євген Олександрович, 1987 р.н.;
- Фролов Владислав Володимирович, 1988 р.н.
А ось представниками угруповання «ЛНР» були:
- Асьмаєв Сергій Вадимович, 1995 р.н.;
- Бєбєнін Вячеслав Миколайович, 1995 р.н.;
- Бєлавін Марк Євгенович, 1997 р.н.;
- Варванін Олександр Олександрович, 1997 р.н.;
- Дризь Сергій Сергійович, 1992 р.н.;
- Єрьомін Олексій Володимирович, 1988 р.н.;
- Жарий Сергій Сергійович, 1986 р.н.;
- Захаров Михайло Олександрович, 1995 р.н.;
- Зубахін Іван Олегович, 1986 р.н.;
- Коновалов Роман Віталійович, 1984 р.н.;
- Майборода Олександр Олександрович, 1996 р.н.;
- Наумов Євген Сергійович, 1995 р.н.;
- Рудницький Іван Віталійович, 1991 р.н. ;
- Рябчинський Владислав Сергійович, 1996 р.н.;
- Ткачєв Андрій Сергійович, 1988 р.н.;
- Циндрик Сергій Олексійович, 2004 р.н.;
- Яковленко Олексій Віталійович, 1996 р.н.
Цікаво, що дехто з цих гравців уже під час війни на сході України грали в українських клубах. Наприклад, Артем Бессалов виступав до 2017 року за МФК «Миколаїв».
А що далі?
Це вже не перша справа КДК України щодо українських гравців, які виступають за команди окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДО і ОРЛО). Ці гравці зареєстровані в інформаційно-аналітичній базі УАФ, а отже українська асоціація може покарати цих футболістів, що суттєво вплине на майбутнє гравців.
«Українська асоціація футбол – це офіційний представником ФІФА та УЄФА в Україні. Тому її рішення має офіційний статус для цих міжнародних організацій. І дискваліфікуючи таких гравців, УАФ припиняє їх ігрову кар'єру. Адже вони не мають права грати на офіційному рівні ніде. Тобто в українських клубах вони грати не можуть, в Європі їх ніхто не чекає, Росії вони теж не потрібні, бо буде покарання від ФІФА та УЄФА», – розповідає спортивний аналітик Іван Вербицький.
Футболісти з ОРДЛО після кожного такого рішення своїм місцевим ЗМІ пояснюють, що такі заборони ніяк не впливають на їхнє майбутнє, апелюючи, «у майбутньому їх визнають, і всі заборони України втратять чинності». Проте переглядаючи профілі дискваліфікованих гравців, там у переліку команд, за які вони грають, вже сьомий рік фіксуються тільки окуповані міста, іноді Росія. Тобто шансів пограти за якісь дійсно серйозні клуби у них немає.
А що з молоддю?
Ще у 2017 році в УАФ заявляли, що вони відстежують виступи всіх українських гравців за команди з окупованих територій, але розглядають історію кожного окремо. Звичайно, що в ситуації з молодими гравцями, які на початку війни ще вчилися у ДЮСШ, «санкції» можуть бути іншими.
Чи УАФ відстежує всіх гравців?
Іноді гравцям, які виступали в клубах в ОРДЛО, вдається заграти за українські клуби. Але це до того часу, як вболівальники не оприлюднять інформацію про його «футбольне минуле». Більше це стосується тих футболістів, які виступали на окупованій території, але не виступали в пресі, не підтримували гучно угруповання «ЛДНР». Проте у випадках, коли фанати надавали інформацію – і клуби, і УАФ одразу реагували за відпрацьованою схемою.
Так, у 2016 році гравець «збірної» угруповання «ЛНР» Олександр Яскович хотів потрапити в заявку краматорського клубу «Авангард», проте йому це не вдалося. Своєчасно підняли хвилю негативу вболівальники.
Чи така реакція УАФ стосується тільки гравців із ОРДЛО?
У 2018 році команда Karpatalya з українсько-угорською символікою та контурами Закарпатської області України на емблемі виграла так званий чемпіонат світу серед збірних невизнаних утворень, який проводить Конфедерація незалежних футбольних асоціацій (CONIFA). Після чого УАФ заборонила довічно здійснювати будь-яку діяльність, пов’язану з футболом (зокрема адміністративну й спортивну), 14 громадянам України, які є гравцями угорської футбольної команди Karpatalja.
В середині 2017 року припинили обслуговувати матчі української футбольної прем’єр-ліги кримські арбітри Юрій Вакс та Анатолій Жабченко, які, серед іншого, використовували закриті Україною пункти пропуску. Зокрема, ці судді літали на матчі чемпіонату України з Сімферополя транзитом через Москву та Мінськ. Обидва арбітри були включені до бази «Миротворець».
Чи бувають «виключення з правил»?
Захисник Олексій Лобов грає в київському футбольному клубі «Оболонь», який виступає в українській Першій лізі. Угода з гравцем розрахована до 30 червня 2022 року.
Наприкінці серпня на той момент 23-річний Лобов на правах оренди перейшов у житомирське «Полісся». Через кілька днів з ним припинили співпрацю через протести вболівальників, які заявили, що Лобов грав у чемпіонаті контрольованого Росією угруповання «ЛНР» на непідконтрольній Україні території Луганської області. Проте не виступав за збірну угруповання «ЛНР» на турнірах.
«Якщо відкрити «Вікіпедію» та інші україномовні сайти – цієї інформації не було. З 2014 по 2017 роки були прогалини. Оскільки він молода людина, йому всього 23 роки, ми цьому не приділили належної уваги. Від фанатів ми дізналися, що на російських сайтах і порталах Луганщини зазначено, що цей футболіст грав у 2014–2016-х під егідою так званої «ЛНР». Для нас ця інформація була як сніг на голову. До нас ніхто не звертався з фанатів, щоб з'ясувати цю ситуацію», – так прокоментували ситуацію тоді в клубі «Полісся».
Лобов, який народився в нині підконтрольному бойовикам Алчевську, у коментарі ютуб-каналу «ТаТоТаке» заявляв, що не мав можливості відразу покинути окуповану територію.
«У той момент і в тому віці я подумати не міг, що так все могло статися, що футбол настільки переплетений з політикою. Зараз – це факт. Я просто продовжував займатися своєю улюбленою справою, не підозрюючи, що це може бути для когось образою», – сказав Лобов.
Він заявив, що «ніколи не підтримував і не прославляв «ЛНР» і «ДНР», і покинув непідконтрольну Україні територію, «як тільки з’явилася можливість».
Пізніше з'явилася інформація, що ультрас клубу «Оболонь» виступили на захист гравця.
«Лобов виявився нормальним хлопцем, а єдине, в чому його можна звинуватити – це те, що народившись під Алчевськом і займаючись футболом у місцевій ДЮСШ, він в 17 років не зміг відразу виїхати з окупації. Залишившись грати якийсь час в футбол, при першій нагоді виїхав і почав професійну кар'єру в Краматорську. Потім були матчі за студентську збірну України (через що він вже має проблеми «там»), контракт із «Колосом», оренда в Краматорськ та ін… Підводячи підсумок. Цей гравець потрібен клубу, а він сам дуже хоче грати за «Оболонь». Ми, не схвалюємо таке ігрове минуле Лобова, тим не менш не будемо чинити опір цьому переходу і бажаємо грою довести все сказане на тих зустрічах», – сказано в заяві ультрас.
Рішення щодо 26 футболістів, які виступали за так звані «збірні» угруповань «ЛДНР», мають ухвалити в цьому місяці. Радіо Свобода буде стежити за розвитком цих подій.
