Херсонська область, селище Каланчак. Один з контрольно-пропускних пунктів з окупованим Росією українським Кримом. Щодня адміністративний кордон тут перетинає кілька сотень людей. Запитань про ситуацію з водою на півострові кримчани переважно уникають. Поза камерою багато хто визнає, що боїться за свою безпеку після повернення на півострів. Але є і ті, хто про проблему говорить відкрито, повідомляє телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
«Все сохне. Води немає. У них проблеми – і у нас проблеми. Життя своє під цю воду і будуєш: є вода – швидко біжиш скупатися, набрати ванну і чайник. Зараз почали тільки вночі відмикати, а так давали вранці три години і ввечері три години», – розповів телеканалу «Настоящее время», створеному Радіо Свобода з участю «Голосу Америки», житель Сімферополя.
Ситуація з водопостачанням в окупованому Криму стала критичною в 2020 році. Мала кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, а Північно-Кримський канал, який був основним джерелом прісної води для півострова, вже сім років перекритий.
Перекриває подачу дніпровської води з Північно-Кримського каналу на півострів дамба в Херсонській області. Звідси до Криму – не більш від кілометра. Зараз це стратегічний об'єкт, який цілодобово охороняється. Цю бетонну греблю на 107-му кілометрі Північно-Кримського каналу до кінця свого часу так і не добудували – не вистачило грошей. Тому під сильним напором воду сюди ще бояться пускати. «На схилі видно смужку 13,05 – це горизонт води, коли вода подавалася в Крим. Такий рівень підтримувався у каналі», – розповідає Наталія Тарапун, співробітниця управління Північно-Кримського каналу.
Поки ця дамба поблизу адмінкордону в експлуатацію не введена, від попадання води в Крим її страхує ще одна тимчасова дамба – з мішків із піском. Вона – в 16 кілометрах звідси. Її в 2014 році побудували місцеві фермери Херсонської області власними силами. А все тому, що шлюзи, які Північно-Кримський канал перекрив після анексії півострова, розміщені набагато далі звідси, за кілька кілометрів. І відповідно, під загрозою посухи опинилися не тільки землі півострова, але і частина території материкової України.
«У нас тут до цього місця є багато сільгоспвиробників рисових систем. Вони між собою склалися, орендували техніку, зробили дамбу і потім домовилися з Північно-Кримським каналом, щоб допустити воду сюди, щоб могли заливати ось ці всі поля рисові», – розповідає голова Мирненської громади Андрій Сучок.
Нам потрібна водаАндрій Сучок
Мирненська громада – кілька сіл, які розташовані впритул до адмінкордону з окупованим Кримом. Андрій Сучок каже, що залишилася ще ділянка каналу в Херсонській області, яка не поповнюється водою через перекриття: «Близько 6 тисяч гектарів землі ми не можемо зрошувати. Проблема в тому, що нову дамбу зробили – трошки не доробили перед самим Кримом. І ось ці 16 кілометрів протягом декількох років не заповнюються водою. Нам потрібна вода».
Врожай був менше за 15% з гектараОлександр Курчина
Олександр Курчина – один з фермерів у Херсонській області, вирощує пшеницю. Його поля який рік вже засихають без поливу – вони якраз розміщені поблизу відрізка Північно-Кримського каналу між двома дамбами. Вода сюди не потрапляє. «У зв'язку з торішньою посухою врожай був менше за 15% з гектара. Це у скільки разів менше? У чотири рази, – констатує фермер. – Чому ось цю дамбу сьогодні не прибирають і не дають воду до нової побудованої дамби? Це питання не до нас, а до уряду».
Обласна влада обіцяє вирішити цю проблему до кінця 2021 року – а саме: розібрати тимчасову дамбу з мішками і добудувати до кінця постійну бетонну поблизу адмінкордону з Кримом, інакше конструкція просто не витримає напору води.
«Її треба довести до розуму. На понад 80% вона готова, – підтверджує голова Херсонської обласної державної адміністрації Сергій Козир. – Її треба добудувати. І тоді це дасть можливість збільшити поля зрошення. І тим людям, які перебувають на нашій території в Херсонській області, дати доступ до води».
Але далі Херсонської області, доки Крим не повернеться під контроль України, вода точно не потече, запевняє Сергій Козир. І навіть якщо російські війська підуть на відкриту агресію заради контролю над Північно-Кримським каналом, за його словами, регіон готовий до оборони. «Ми проводимо роз’яснювальну роботу, щоб ніякі провокатори не вносили в масу смуту, бо їх точно тут ніхто зустрічати не буде. Якщо думають, що буде хліб і сіль, то дуже сильно помиляються», – говорить Сергій Козир.
Постійний представник президента України в Криму Антон Кориневич вважає, що російська влада не може вирішити питання з водою в Криму. «Вона може намагатися це робити, але вона не може його вирішити фактично зараз. По суті, це єдине питання, яке окупаційна адміністрація РФ самостійно вирішити зараз ніяк не може. І тому Україна не повинна вирішувати головне питання окупаційної адміністрації Росії», – говорить Кориневич.
Проте в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій заявляють, що в разі гуманітарної катастрофи на окупованому півострові Україна готова організувати конвої питної води для населення.
Окупація та анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся не визнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу.
Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції.
Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості».
Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
