Кіра і Максим, неповнолітні з Маріуполя, розповіли, як їх примусово вивезли російські військові. Інформаційну кампанію «Викрадені голоси», частину плану дій Офісу президента Bring Kids Back UA щодо депортованих українських дітей, днями представили в Празі. У чеську столицю на запрошення українського посольства прибули вже згадані маріупольці, повернені з депортації, а також уповноважена президента України з прав дитини та дитячої реабілітації Дар’я Герасимчук.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» відвідав захід і розповідає про ініціативу.
Суть кампанії
«Насамперед їжджу я (в рамках кампанії у різні країни – ред.) для того, щоб донести нашу історію і щоб така історія, як (трапилася – ред.) з нами, не повторилася більше ні з ким, – зазначив Максим, який виступив на пресконференції 24 лютого, у день третьої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну. – Не тільки з українськими дітьми, а взагалі».
Максим прагне своєю історією спонукати міжнародну спільноту допомогти Україні релокувати неповнолітніх з окупованих територій. Він згадує про дітей, які були з ним в окупації і які там залишаються надалі чи були вивезені до Росії.
«Коли ми були в Донецьку, я спілкувався з ними, а потім, коли виїхав, зв’язок з ними зник. Але точно знаю, що вони – в Росії», – каже Максим.
Кампанія «Викрадені голоси» покликана привернути уваги всієї світової спільноти до теми українських дітейДар'я Герасимчук
«Кампанія «Викрадені голоси» покликана привернути уваги всієї світової спільноти до теми українських дітей, які були викрадені російською владою, адже сьогодні це – українські діти, а завтра це може бути дитина будь-якої іншої країни світу», – каже Герасимчук.
Кампанія із залучення міжнародних партнерів до повернення український дітей з російських рук і «розбудови нової глобальної системи безпеки дітей» проводиться, з її слів, не в останню чергу тому, що «Україна використала абсолютно всі можливі наявні механізми, за якими ми могли би повернути дітей».
«І, на жаль, жоден механізм ефективно не спрацював задля того, аби ми повернули відразу масово всіх дітей. Саме тому ми працюємо над тим, щоб розробити програми медіації, використовуючи зв’язки і голос інших країн, які можуть виступати посередниками в цьому процесі», – каже Герасимчук.
Уповноважена та діти також з’явилися на сцені на мітингу у середмісті Праги під назвою «Разом за Україну», який був організований до третіх роковин початку повномасштабної війни Росії проти України. До цього вони були в Нідерландах та Латвії.
«Повернення мінігрупками»
Україні вдалося повернути 1 223 дитини з майже 20 тисяч лише ідентифікованих Україною дітей, яких депортувала або незаконно перемістила Росія, за словами міністерки соціальної політики Оксани Жолнович.
«І це надзвичайно мало, порівняно з тією кількістю дітей, яких ми маємо повернути. Мова йде про сотні тисяч українських дітей», – каже Герасимчук і додає, що Росія «всіляко перешкоджає» поверненню неповнолітніх, через що цей процес дуже непростий.
«Тому сьогодні повернення дітей виглядає як повернення мінігрупками чи індивідуальні операції порятунку дітей за допомогою чи за співпраці великої урядової команди України, сил неурядових громадських організацій та країн посередників», – пояснює посадовиця.
Максим – один з тих понад тисячі дітей, яких вдалося повернути. Його історія показує один зі способів, за яким російські військові примусово переміщували дітей. А, за словами радниці Герасимчук, «росіяни мають щонайменше шість сценаріїв викрадення дітей».
Росіяни мають щонайменше шість сценаріїв викрадення дітейДар'я Герасимчук
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Максим, студент Маріупольського будівельного фахового коледжу, переховувався з друзями у підвалі гуртожитку. Хлопцеві тоді було 15 років. Переживши активні бойові дії, з його слів, він та ще кілька однокурсників вирішили наприкінці березня самостійно вибиратися з Маріуполя. Однак, каже, на одному з блокпостів їх затримали російські військові і відправили в лікарню в Донецьку, не давши виїхати на підконтрольну Україні території.
«Ми приїхали в лікарню перші, а потім ще завозили туди дітей, в сумі нас було більше 25, і це тільки ті, кого я бачив. Потім цих дітей забрали в Росію під приводом, що вони поїдуть в табір і через тиждень повернуться», – каже Максим.
Із Донецька забрати хлопців їхньому офіційному опікуну вдалося аж через п’ять місяців.
«Проте їх вже готували до російської родини і їм вже підготували російські документи», – каже Герасимчук.
Кірі було 11 років, коли вона пережила найгірший період бойових дій в Маріуполі з батьком і його дівчиною Анною, розповідає посадовиця. В період, коли вони переховувалися в підвалах і сховищах, дитина згадує про те, що не було їжі.
Їх вже готували до російської родини і їм вже підготували російські документиДар'я Герасимчук
Під час виступу в Празі розповіли: 17 березня батько Кіри загинув на балконі квартири під час обстрілу, і через дев’ять днів переховування в підвалі дівчина, Анна та ще п’ятеро інших дітей і дорослих ішли пішки в напрямку до Мангуша, де інша дівчинка зачепила розтяжку поруч з Кірою. Через вибух Кіра отримала поранення уламком у вухо. Російські військові, почувши вибух, прибули на місце і відправили дівчину в Донецьк до лікарні, повідомила уповноважена.
Місяць Кіра лежала в цій лікарні і не могла пригадати, що з нею відбувалося, каже Герасимчук. Але в один момент дівчинка пригадала, що серед речей має розряджений телефон загиблого батька, зарядила його і, зрештою, зателефонувала дідусеві. Дідусь, як і більшість батьків, родичів й опікунів, які особисто забирають з Росії та окупованих територій дітей, змушений був подолати дуже довгу дорогу, фільтрацію, перевірку й допити, розповіла делегація у Празі.
Я була дуже рада, що мене ніхто не вивезе в дитячий будинокКіра
«Я була дуже рада, що мене ніхто не вивезе в дитячий будинок», – каже Кіра про емоції, які вона переживала, дізнавшись, що по неї приїхав дідусь.
Кіра та Максим пройшли реабілітацію після повернення на підконтрольну територію України і їздять в супроводі психологині.
«Діти завжди потребують обов’язкової програми реінтеграції після повернення. І все залежить від віку дитини, від стану, ситуації, з якої її викрали росіяни. Чи бачила вона смерті своїх рідних, бачила смерть своїх батьків, чи сама вона була поранена? І взагалі де вона перебувала в Російській Федерації і що вона пережила: чи були це катування, чи були це інші приниження? Саме тому для кожної дитини складається індивідуальна програма реабілітації, яка інколи триває рік. А за потреби дитини це може бути дуже довготривала програма», – каже Герасимчук.
Обоє дітей кажуть: хочуть миру. А Максим ще прагне піти на навчання військової справи.
Дефіцит механізмів
«Ми маємо притягнути їх (посадовців у РФ – ред.) до відповідальності, але, перш за все, маємо змусити їх повернути абсолютно кожну українську дитину, і сьогодні ми це маємо зробити спільно», – каже посадовиця.
Сьогодні, за словами уповноваженого ВР з прав людини Дмитра Лубінця, на тимчасово окупованих територіях України перебуває 600 тисяч дітей. Уповноважена президента з прав дитини Дар’я Герасимчук називає цифру в «кілька сотень тисяч дітей», які могли бути депортовані чи примусово переміщені Російською Федерацією. Українській владі вдалося ідентифікувати лише близько 20 тисяч дітей.
Однозначно, мова йде про десятиліття, за якими ми будемо долати ті наслідки, які спричинила Росія українським дітямДар'я Герасимчук
«Точно можу сказати, що Росія має потужну кампанію індоктринації українських дітей і мілітаризації. На сьогоднішні вони продовжують відкривати мілітаризаційні організації, такі, як філіали організації «Перших» чи «Юнармії» по різних містах окупованих територій. Вони продовжують промивати мізки українським дітям, вони застосовують свої методики під час навчання на окупованих територіях, використовують абсолютно все, аби насадити свою пропаганду для кожної дитини, яка опинилася на окупованій території», – каже Герасимчук.
«Однозначно, мова йде про десятиліття, за якими ми будемо долати ті наслідки, які спричинила Росія українським дітям».
- У березні 2023 року МКС видав ордер на арешт щодо президента РФ Володимира Путіна і російської уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової, підозрюючи їх у воєнних злочинах – незаконній депортації і переміщенні дітей з окупованих територій України. Москва ці звинувачення відкидає.
Форум