Станом на серпень 2018 року приєднання до НАТО підтримує 42% українців, позаблоковість – 35%, а військовий союз із Росією та країнами СНД – 6%. Решта опитаних не визначилися із вибором. Такі дані наводить Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Серед іншого, в статистичних даних йдеться про те, що результати опитувань кардинально змінилися в травні 2014 року. Експерти пояснюють це агресією Росії проти України.
Представники Фонду наводять дані за 2007 та 2012 роки. Так, в період з 2007 по 2012 роки бажання позаблоковості України зросло із 31-го відсотка до 42. Тим часом питання військового союзу із Росією та країнами СНД у суспільстві значно падало, на тому етапі, із 31 до 26 відсотків. А вже в 2014 році підтримка ідеї військової співпраці з Росією впала вдвічі. Тим часом підтримка ідеї приєднатися до країн членів Північноатлантичного альянсу в 2014 році різко зросла і до кінця цього ж року набирає підтримку серед українців у 46 відсотків. Тим часом як питання позаблоковості чи військової співпраці із Росією різко послаблює свої позиції серед населення.
В цьому питанні варто зазначити, що до окупації Росією Криму та встановлення нею фактичного контролю над окремими регіонами Донецької та Луганської областей опитування соціологи проводили по всіх регіонах України. Після подій в 2014 році і по сьогоднішній день порівняння із довоєнним періодом вважається не релевантним, оскільки не врахована частина східних областей та Криму, де погляди кардинально відрізняються від західної чи центральної частин країни.
Яка громадська думка щодо НАТО в Україні?
Опитані українці західної та центральної частин держави здебільшого підтримують приєднання до НАТО, у той час як східним та південним регіонам більше імпонує Україна як позаблокова країна чи її зв’язок із Росією.
Необізнаність у справах альянсу
Як пояснюють експерти у сфері інтеграції України в НАТО, люди не обізнані у процедурах і системі роботи альянсу. Популярними є ключові слова, з якими українці здебільшого асоціюють Північноатлантичний альянс: агресивний блок, військовий, імперіалістичний. Серед іншого, як стверджують дослідники, люди не до кінця усвідомлюють, яким чином ухвалюються рішення в альянсі – методом консенсусу. Такі знання, за даними опитування, показали 19 відсотків респондентів – майже кожен п'ятий.
Слід більше інформувати українців про сівпрацю з країнами НАТО – експерт
На вплив нинішньої передвиборної кампанії, яка уже по факту стартувала, звертає увагу заступник начальника Управління співробітництва з НАТО Сергій Вербицький.
«В НАТО є 16 трастових фондів, серед яких 8 працює з Україною. Серед країн, які отримують цю допомогу, – Вірменія, Азербайджан, Йорданія, Мавританія, Чорногорія, Сербія, Молдова і Україна. На всі ці країни НАТО розрахувало 74 мільйони євро, з яких 39,5 – це саме на українські трастові фонди, що становить десь 62%. Деякі політичні сили наполягають на позаблоковості. Мені здається, що це абсолютно деструктивно, тому що це саме нас може відірвати від будь-якої міжнародної допомоги», – стверджує Сергій Джердж, голова громадської ліги «Україна-НАТО», заступник голови Громадської ради при Міністерстві закордонних справ України.
Річна національна програма «Україна з НАТО» не є планом співробітництва, це є документ, який регламентує хід внутрішніх реформ в УкраїніСергій Вербицький
«Річна національна програма «Україна – НАТО» не є планом співробітництва, це є документ, який регламентує хід внутрішніх реформ в Україні. Це своєрідна дорожня карта, яка, на думку української сторони, є переліком заходів, ініціатив, які наближають нас до членства в НАТО. До набуття Україною тих стандартів, цінностей та норм, які сьогодні панують в Північноатлантичному альянсі», – заявив Вербицький.
Попри нестрімке зростання підтримки вступу в НАТО, Україна продовжує рухатися в цьому напрямку. І нині слід відмовитися від популістичних заяв, а прописати план інтеграції в Північноатлантичний альянс у Конституцію України, вважає народний депутат України Ганна Гопко. Для цього слід знайти в парламенті консенсус між усіма політичними силами: як і правлячої сили так і опозиційної, аби знайти потрібних 300 голосів для змін у головний закон країни.
«Україна, попри триваючу російську агресію, має усі шанси. Чому? Тому, що ми для НАТО були би дуже потужним партнером. Не просто жертва російської агресії, як хотів би змалювати Кремль, як багато хто в Україні намагається нас постійно позиціонувати. Україна вже зараз витрачає понад 5% ВВП на сектор безпеки й оборони. Хто з країн-членів альянсу стільки витрачає? Україна має вже зараз одну із найпотужніших армій світу. І, одного дня, я сподіваюся, буде політична стабільність та консенсус, подальше зростання громадської думки і пришвидшення темпів реформ», – каже український парламентар, заступник співголови міжпарламентської ради України – НАТО Ганна Гопко.
До слова, якщо б проводився референдум про приєднання до НАТО – то участь взяли би 63% опитаних в серпні цього року. Серед них – 67% виступають за приєднання до НАТО, 26% – проти і 5% – не визначилися. Такі дані навели соціологи фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Резюмуючи звіт соціологів, експерти дійшли висновку, що нині слід працювати над популяризацією інтеграції України в НАТО як запоруку безпеки та стабільності в країні в цілому.
24 серпня під час військового параду до Дня Незалежності в Києві президент Петро Порошенко заявив, що наполягатиме на закріпленні у Конституції прагнення України приєднатися до Європейського союзу і вступити до НАТО.
Голова Верховної Ради Андрій Парубій переконаний, що відповідні зміни до Конституції реально внести до завершення поточної каденції парламенту.
У березні НАТО внесло Україну до числа країн, які прагнуть вступу до альянсу. Заступник генерального секретаря НАТО Роуз Ґоттемоллер заявляла, що прагнення України до членства у Північноатлантичному альянсі і Європейському союзі є важливою і реалістичною метою. Для цього, за словами заступниці Єнса Столтенберґа, Україні варто зосередитися на реформах.
