Доступність посилання

ТОП новини

Електросамокати та гіроскутери є – закону немає. Як захистити права користувачів легкого електротранспорту?


Гіроскутери, електросамокати та моноколеса все частіше можна побачити на вулицях Києва.
Гіроскутери, електросамокати та моноколеса все частіше можна побачити на вулицях Києва.

Гіроскутери, електросамокати та моноколеса все частіше можна побачити на вулицях Києва та інших великих міст України, які перевантажені автомобілями. Це просто зручно та економить купу часу, кажуть їх користувачі. А під час карантину, коли рух громадського транспорту обмежено, персональні засоби пересування стають ще більш затребуваними.

Проте на відміну від велосипедистів, права та обов'язки тих, хто їздить по місту на електросамокатах чи гіробордах, не захищені законом. З правової точки зору, вони не є учасниками дорожнього руху, не зважаючи на те, що деякі з подібних пристроїв розвивають швидкість понад 50 км на годину.

На цю мить у Верховній Раді зареєстровані два проєкти закону, які покликані легалізувати користувачів легкого електротранспорту в Україні: один – від фракції «Голос», інший – альтернативний, від «Слуги народу». Радіо Свобода розповідає, з якими труднощами стикаються люди на персональному електротранспорті в Україні, як законодавчі ініціативи можуть захистити їх права, та як регулюють це питання за кордоном.

Тому що це зручно. Але і небезпечно

«З травня до листопада я пересуваюсь на електросамокаті майже кожен день. Для мене це зручний спосіб зекономити час на дорогу до магазину, на зустріч, на курси, в кіно чи на фестивалі», – розповідає Анастасія Волокіта.


Перейти на електросамокат вона вирішила також і з екологічних міркувань, адже електротранспорт не створює шкідливих викидів. Ще один плюс – такий транспорт займає значно менше місця, а отже і дороги можна розвантажити.

«Більшу кількість життя на дорозі людина знаходиться одна. Для того, щоб доїхати до роботи чи в магазин, величезний автомобіль не завжди потрібен. Індивідуального виду транспорту може бути достатньо», – каже Анастасія.

Водночас пересуватися на самокаті по проїжджій частині вона не ризикує. Каже, що водії в Україні ще не звикли звертати увагу навіть на мотоциклістів. А спеціально відведені велодоріжки чи смуги, які призначені для громадського транспорту, теж часто ігнорують.

Ольга Руденко на своєму гіроскутері
Ольга Руденко на своєму гіроскутері

Ольга Руденко, яка живе у місті Боярка (Київська область) час від часу їздить на гіроскутері. Проте пересуватися дорогами навіть у маленькому місті їй боязко.

Я намагаюсь сама поступатися дорогою. Мені трохи страшно
Ольга Руденко


«Я намагаюсь сама поступатися дорогою. Мені трохи страшно. Якщо бачу, що хтось їде, зсуваюсь на край дороги і поступаюсь місцем», – каже Ольга.

Що пропонують законодавці?

цей вид транспорту фізично є, а в законі – немає
Юлія Клименко


«На даний момент, якщо стається якесь ДТП за участю, наприклад, моноколеса, то, фактично, немає юридичної підстави ні для одної, ні для іншої сторони про щось говорити, навіть отримати якесь страхове відшкодування... цей вид транспорту фізично є, а в законі – немає», – каже у коментарі Радіо Свобода Юлія Клименко, депутатка від фракції «Голос».

Юлія Клименко, депутатка від фракції «Голос»
Юлія Клименко, депутатка від фракції «Голос»

Вона – одна з ініціаторок законопроєкту про «легалізацію» користувачів портативного електротранспорту. Згідно із ним, їм тепер буде дозволено пересуватися по велодоріжках, а там, де це неможливо – по узбіччю. Фактично, регуляції мало відрізнятимуться від правил для велосипедистів, статус яких як учасників дорожнього руху у законодавстві вже зафіксовано.

Серед іншого, проєктом передбачено, що у темний час доби на одязі користувачі портативного електротранспорту мають бути світловідбивачі, а на самому засобі пересування має бути увімкнений ліхтарик чи фара. Проєкт забороняє користуватися телефоном під час руху, а також бути у нетверезому стані.

Однак, специфічні правила, такі як гранична швидкість пересування, вік користувачів та інші нюанси, у проєкті не прописані. Це має бути так званий «парасольковий» закон, пояснює Юлія Клименко. Решта правил експлуатації нового виду транспорту мають регулювати підзаконні акти, які мають розробити міністерство інфраструктури та МВС.

«Види транспорту постійно змінюються, їх конфігурація, інженерна конструкція змінюється, тому немає сенсу це все зазначати у законодавстві…підзаконні акти можуть бути швидше модифіковані», – каже Клименко. Вона запевняє, що нове законодавство також дозволить почувати себе безпечніше і водіям, які «ще не знають, як реагувати на людей на електроколесах, гіроскутерах та електросамокатах».

Відсутність інфраструктури

В Україні користувачі портативного електротранспорту зіткнулися із проблемою, яка вже давно відома велосипедистам – відсутність необхідної інфраструктури.

Ти або їздиш тротуарами, і тоді не ризикуєш власним здоров'ям, але можуть постраждати пішоходи. Або ти їздиш по дорогах, але тоді вже ризикуєш власним здоров'ям
Антон Кучма

«Ти або їздиш тротуарами, і тоді не ризикуєш власним здоров'ям, але можуть постраждати пішоходи. Або ти їздиш по дорогах, але тоді вже ризикуєш власним здоров'ям. Відсутні з'їзди, що для колясок, що для самокатів. Це вічна проблема. Ну і якість доріг в нас – всі розуміють, яка», – розповідає киянин Антон Кучма, який нещодавно придбав електросамокат.

Його він використовує здебільшого тоді, коли виходить на прогулянку із собакою. А от для Анастасії Волокіти електросамокат дійсно замінив транспорт. Для неї важливо мати змогу припаркувати свій засіб пересування безпечно.

«Відсутність безпечних та противандальних місць для паркування. Загалом, я дуже вдячна більшості магазинів, аптек за те, що вони дозволяють заходити з самокатом. Кінотеатри йдуть на зустріч і дозволяють на час сеансу залишити його або в підсобці, або в гардеробі», – каже Анастасія і зазначає, що у Києві небезпечно припаркувати самокат неможливо.

Анастасія Волокіта зі своїм електросамокатом
Анастасія Волокіта зі своїм електросамокатом

Новий законопроєкт питань інфраструктури не торкається – це задача інших документів, пояснює Юлія Клименко.

«Є окремі містобудівні вимоги і закон про розвиток місцевого самоврядування та інші. І от на рівні цих законів безумовно треба прописувати і велосипедні доріжки, і повороти, з'їзди», – каже вона.

І поки українські міста не прилаштовані для електросамокатів та моноколес, їх власникам доводиться дбати про власну безпеку самостійно.

Як себе убезпечити?

«Я їжджу зазвичай по вулицях, які паралельні головній. Там мало машин, і дороги рівні», – розповідає Ольга Руденко, яка їздить на гіроскутері у Боярці. Вона також самостійно встановила світловідбивачі на нього світловідбивачі.

Задля безпеки Ольга Руденко самостійно встановила на своєму гіроскутері світловідбивачі
Задля безпеки Ольга Руденко самостійно встановила на своєму гіроскутері світловідбивачі

Якщо законопроєкт про «легалізацію» портативного електротранспорту ухвалять, то такі світловідбивачі стануть обов’язковими. Однак, чи виконуватимуться приписи на практиці, користувачі сумніваються.

«Мені здається це буде, як з крайньою правою смугою для громадського транспорту. По цій смузі їздять усі, хто хоче. Так само і з велодоріжками», – каже Ольга.

Антон Кучма звертає увагу на те, що недобросовісними можуть бути не лише водії чи пішоходи, які ігнорують велодоріжки, але також і самі користувачі електротранспорту.

«Окрім прав, завжди повинні бути і обов'язки. Якщо вони [користувачі портативного електротранспорту] стають учасниками дорожнього руху –це добре. А от чи будуть вони самі виконувати правила – це питання», – каже він.

Також невідомо, чи змінять підготовку водіїв у випадку, якщо портативний елктротранспорт легалізують. «Це вже питання до виконавчої влади», – каже Юлія Клименко.

Згідно із проєктом, на електротранспорті буде можне пересуватися і на тротуарах, але не швидше, ніж пішоходи. Те ж стосується і наземних та підземних переходів.

Частіше за все я чую як діти вигукують: «О, мама, електросамокат! Я такий хочу», або бабусі кажуть онукам: «Оце мені такий треба, щоб за тобою встигати
Анастасія Волокіта


«Біля дітей та літніх людей особливо уважно проїжджаю, щоб не налякати і не зачепити. Звісно буває що хтось все одно неочікувано лякається, але чим більше в місті стає такого транспорту, тим більше люди звикають. Частіше за все я чую як діти вигукують: «О, мама, електросамокат! Я такий хочу», або бабусі кажуть онукам: «Оце мені такий треба, щоб за тобою встигати», – каже Анастасія Волокіта.

А як за кордоном?

Аби ухвалити новий закон, він має відповідати директивам ЄС. Обидва проєкти (і «Голосу», і альтернативний) комітет з питань інтеграції України з ЄС рекомендував парламенту до розгляду, але зазначив, що обидва потребують допрацювання, аби максимально врахувати регуляції, що існують в ЄС.

Проте і всередині Євросоюзу, і в інших країнах правила для кермувальників персональним електротранспортом різняться. Наприклад, у Франції та Іспанії пересування персонального електротранспорту по тротуарах повністю заборонене.

Кермувати електроскутерами або електросамокатами у Франції можна з 12 років, у Німеччині – з 14-ти, а у Південній Кореї – лише з 16-ти. Обмеження по швидкості також різняться: наприклад, в Німеччині вона не має перевищувати 20 км на годину, а в Італії – 30 км на годину.

А ще в Італії та Швеції уряд виплачує кермувальникам персонального електротранспорту субсидії, аби підтримати перехід на екологічні засоби пересування. У Великій Британії використання портативного електротранспорту на дорогах стане легальним лише у червні цього року і лише за умови оренди такого засобу у шеринговому сервісі.

В Америці регуляції щодо електротранспорту різняться від штату до штату. Так, у Мічигані та Орегоні кермувати такими засобами можна лише з 18 років. В 11 штатах обов’язковий шолом для кермувальників молодше 16.

У Маямі персональний електротранспорт заборонений, а в Нью-Йорку його дозволили лише минулого року. У штаті Західна Вірджинія взагалі немає законів про користування портативним електротранспортом.

«На даний момент і Євросоюз, і Америка переглядають зараз існуючі правила, тому що швидкість цього транспорту радикально змінилась за останні 5-10 років… Країни насправді наздоганяють прогрес і модифікують зараз правила під нові види транспорту», – каже Юлія Клименко.

  • Зображення 16x9

    Сашко Шевченко

    Журналіст проєкту Радіо Свобода «Ньюзрум» з січня 2020 року. Співпрацював з виданнями Hromadske.ua та «Детектор медіа». У червні 2019 року пройшов двотижневе стажування у команді data-журналістики The Guardian в Лондоні. Здобув ступінь магістра журналістики в університеті City (Лондон, Сполучене Королівство). Цікавлюсь міжнародними подіями та новинами технологій. 

XS
SM
MD
LG