На початку 2018 року, коли українські медіа повідомили, що генеральному прокурору Юрію Луценку відмовили у в’їзді до Сполучених Штатів, тодішній генеральний прокурор України поквапився спростувати ці новини.
І мав на це причини.
«Це було б кінцем його політичної кар’єри», – Дарія Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції, сказала Радіо Свобода.
Луценко пропрацював ще 16 місяців і зіграв ключову роль у подіях, які призвели до першого суду щодо імпічменту тодішнього президента США Дональда Трампа у 2020 році.
Досі публічно невідомо чи Луценку, в якого були напружені відносини з посольством США в Україні через сумніви щодо його готовності боротися з корупцією, справді заборонили в’їзд до США: американське законодавство забороняє Державному департаменту розкривати таку інформацію в більшості випадків.
Але тепер двопартійна група американських законодавців хоче це змінити. Вони просувають законопроєкт, який надав би Держдепу право розкривати імена чиновників, бізнес-магнатів та інших осіб, яким США забороняють в’їзд через можливі «серйозні несприятливі наслідки для зовнішньої політики», що часто пов’язано з підозрами в корупції, порушеннями прав людини та міжнародною агресією.
Законопроєкт відомий як REVEAL Act може замінити розділ у Законі про імміграцію та громадянство (Immigration and Nationality Act – INA), який запобігає публічному оприлюдненню осіб, заборонених до в’їзду із зовнішньополітичних міркувань.
Клептократи покладаються на анонімність. Коли ми викриваємо їхні злочини, ми приборкуємо їхню владуБен Кардін
Його прибічники кажуть, що в разі схвалення цей законопроєкт стане новим інструментом уряду США для боротьби з корупцією та порушеннями прав людини на тлі зростаючого занепокоєння у Вашингтоні через регрес у становленні демократії, основних свобод та верховенства права в багатьох частинах світу, зокрема в Росії, Білорусі та інших колишніх радянських республіках.
«Клептократи покладаються на анонімність. Коли ми викриваємо їхні злочини, ми приборкуємо їхню владу. Сполучені Штати мають не дозволяти шахраям та їхнім дружкам ховатися за конфіденційністю», – заявив Бен Кардін, сенатор-демократ від штату Меріленд та співініціатор REVEAL Act, коли законопроєкт представили Конгресу 20 липня.
«Величезний крок»
Коли ви публічно забороняєте когось, це величезний крок для всієї боротьби з корупцієюСерік Медетбеков
Серік Медетбеков, представник Коаліції громадянського суспільства Казахстану, організації що об’єднує різні демократичні та правозахисні групи в цій країні в Центральній Азії, сказав Радіо Свобода, що ухвалення цього закопроєкту було б «важливим сигналом» від Заходу активістам, як він сам.
«Коли ви публічно забороняєте когось, це величезний крок для всієї боротьби з корупцією», – каже Медетбеков, який лобіює у Конгресі санкції проти 22 громадян Казахстану.
Каленюк каже, що це також надішле «потужний сигнал» нинішнім чиновникам про те, що вони «можуть стати наступними» у списку заборонених на візу, якщо вони теж будуть займатися корупцією або порушувати права людини.
Наразі немає публічної інформації про кількість людей, яким заборонений в’їзд до США через можливі «серйозні несприятливі наслідки для зовнішньої політики» відповідно до розділу INA, хоча це цілком можуть бути сотні людей, включаючи багатьох бізнес-магнатів та чиновників з колишнього Радянського Союзу.
Імена певних осіб, яким може бути заборонений в’їзд відповідно до цього розділу INA, можна дізнатися із санкційних списків Міністерства фінансів США, документів Державного департаменту опублікованих відповідно до Закону про свободу інформації (Freedom of Information Act – FOIA) та діяльності іноземних лобі в США.
Міністерство фінансів має оприлюднювати імена осіб, яких санкціонує, щоб американські компанії та фізичні особи знали, що з ними краще не укладати угоди. Включення їх до санкційного списку не означає, що особі заборонено в’їзд до США, але ймовірність висока, оскільки заборони на візи є частим елементом таких заходів.
Посадовці Держдепу іноді висловлюють думки щодо іноземних бізнес-магнатів та чиновників у своїх листуваннях, які можна отримати через запити про публічну інформацію. Такі погляди, як наприклад оцінки когось як «корумпованого», можуть натякати на те, що цій особі заборонений в’їзд до США, але прямого зв’язку немає.
Іноземні бізнес-магнати, яким заборонений в’їзд, іноді наймають лобістські компанії для допомоги відхилити цю заборону або отримати виняток.
Казахський мільярдер Олександр Машкевич, підозрюваний у тривалому розслідуванні щодо хабарництва у Великобританії, у лютому цього року найняв вашингтонську Sonoran Policy Group для лобіювання в уряді США щодо питань, «що стосуються бізнесу та подорожей». Проте прямих доказів того, що йому заборонили в’їзд, немає.
Український мільярдер Ігор Коломойський, щодо якого давно ходять чутки про його заборону в’їзду до США, у 2017 році за 80 тисяч доларів найняв компанію для лобіювання в Державному департаменті щодо «видачі американської візи E-2 для інвесторів».
І несподівано у березні цього року Держдеп публічно заборонив Коломойському та його найближчій родині в’їзд до Сполучених Штатів за причетність до корупції у 2014-2015 роках, коли він був губернатором Дніпропетровською області.
Для цього це міністерство закородонних справ США використало розділ 7031(c) Закону про Державний департамент, закордонні операції та асигнування на відповідні програми, який не лише доручає Держдепартаменту забороняти особі та її найближчій родині в’їзд, якщо є достовірні докази їхньої участі в корупції чи порушеннях прав людини, але також дає йому право оприлюднювати їхні імена.
США та не тільки?
Після першого використання повноважень розділу 7031(c) щоби зганьбити колишнього генерального прокурора Албанії Адріатика Лалла у 2018 році, Держдеп публічно називав уже більше 160 осіб, яким заборонено в’їзд до США відповідно до цього положення, включно з найближчими родинами чиновників.
Проте використання цього положення для заборони в’їзду певних осіб є обмеженим порівняно з INA, оскільки воно вимагає більше доказів їхньої причетності до корупції чи порушень прав людини.
А їх часто важно отримати, адже іноземні уряди можуть не хотіти співпрацювати та обмінюватися матеріалами зі США.
Розділ INA «набагато швидший, набагато гнучкіший і не вимагає такого рівня достовірних доказів», – Пол Массаро, старший політичний радник Комісії з питань безпеки та співробітництва в Європі, сказав Радіо Свобода.
Відома також як Гельсінська комісія США, це незалежна комісія американського уряду, яка просуває права людини та демократію в Європі та Центральній Азії. Її троє провідних членів – Кардін, конгресмен-демократ Стів Коен та сенатор-республіканець Марко Рубіо представили законопроект REVEAL Act.
Держдепартамент використав INA, щоб у лютому цього року заборонити 76 громадянам Саудівської Аравії, які «вважаються причетними» до погроз саудіувським дисидентам за кордоном, включно зі вбивством журналіста Джамаля Хашокджі.
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що Держдепартамент також розгляне можливість зробити це відповідно до розділу 7031(c) з можливістю оприлюднення їхніх імен.
Якщо законопроект REVEAL Act ухвалять, Блінкен матиме повноваження назвати їх без необхідності отримання достовірних доказів.
Інші країни «можуть наслідувати» США, що розширить вплив законопроєкту, каже конгресмен-республіканець Стів Шабот, ще один ініціатор законопроекту REVEAL Act.
Щоб він став законом, цей законопроєкт мають ухвалити обидві палати Конгресу США, і його має підписати президент Джо Байден.
Представники адміністрації Байдена мало говорять про REVEAL Act, але Массаро каже, що в цього законопроєкту двопартійна підтримка. Він очікує, що REVEAL Act стане законом.
Якщо REVEAL Act ухвалять, адміністрація все ще зможе зберегти конфіденційність імен певних осіб, яким заборонений в’їзд через занепокоєння щодо «серйозні несприятливі наслідки для зовнішньої політики», якщо вважається, що це відповідає національним інтересам США.
Коли ви публічно забороняєте когось, це величезний крок для всієї боротьби з корупцієюСерік Медетбеков
