Норвегія, Північна Македонія, Албанія, Україна і Грузія приєдналися до рішення Євросоюзу продовжити санкції проти Росії, запроваджені через анексію Криму.
Відповідну заяву оприлюднили на сайті Ради ЄС 27 липня.
У заяві вказано, що Європейський союз «бере до відома це зобов’язання і вітає його».
У Кремлі поки не коментували цю заяву. Однак раніше міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав «заразною» практику запровадження санкцій проти його країни, російських політиків і компаній після анексії Криму і звинуватив у цьому США.
Лавров також визнавав, що відносини між Росією і Євросоюзом зруйновані через події в Україні та в Криму.
У листопаді 2020 року голова МЗС Росії заявив, що Захід «зриває злість», вводячи санкції через анексію Криму.
Рада Європейського союзу 21 червня продовжила ще на рік дію пакетів санкцій, запроваджених проти Росії через окупацію й анексію українського півострова Крим.
Після анексії Криму і Севастополя в червні 2014 року ЄС запровадив обмежувальні заходи, які застосовуються до компаній і фізичних осіб. Під санкції підпадають імпорт продукції з Криму або Севастополя до ЄС, інвестиції в Крим або Севастополь, туристичні послуги в цих окупованих регіонах.
Зокрема, європейські круїзні судна не можуть заходити в порти на Кримському півострові, крім випадків надзвичайних ситуацій, заборонений експорт певних товарів і технологій кримським компаніям або для використання в Криму в транспортному, телекомунікаційному та енергетичному секторах, а також у секторах, пов’язаних із розвідкою і видобутком нафти, газу і мінеральних ресурсів; забороняється надання технічної допомоги, посередницьких, будівельних або інженерних послуг, пов’язаних з інфраструктурою в цих секторах.
«Кримський пакет» санкцій є складовою політики невизнання незаконної анексії Криму Росією, щороку він продовжується, списки підсанкційних осіб і компаній коригуються залежно від зміни ситуації.
