У Херсонському слідчому ізоляторі утримували ув’язнених, які продовжували перебувати в цих стінах і після окупації Росією міста. Але незадовго перед звільненням Херсону окупаційна влада відчинила перед ними двері і в’язні потрапили на свободу.
Через тиждень після того, як їх випустили окупанти, «Схемам» вдалось поговорити з ув’язненими українцями.
«Вони (окупанти – ред.) виїхали, госпобслузі віддали ключі і кажуть: «Випустіть людей, нас уже не буде». Прийшли, відкрили двері, кажуть: «Немає нікого, всі повтікали». Сказали: «Куди хочете – туди і йдіть». Ми повиходили усі. Зразу куди? Додому, бо там же документи і все. Тут швидко всіх половили і назад привезли», – розповідає колишній в’язень Херсонського слідчого ізолятору Павло.
Після звільнення міста частина арештантів повернулась в ізолятор добровільно, кажуть у прокуратурі.
– Тобто ці люди, яких обвинувачувала українська влада, вони були випущені? – запитав журналіст.
– Так, – відповів прокурор Херсонської обласної прокуратури Павло Машковський.
– І зараз відомо, усіх знайшли?
– Ні, не всіх знайшли, деякі особи самі приходять і здаються на блокпостах.
Декому з обвинувачених далі не продовжували арешт.
«Не було судового рішення щодо тримання під вартою. Немає такого, щоб обрали запобіжний захід, і його тримають безкінечно», – каже прокурор.
Двоє чоловіків з буцегарні, з якими «Схеми» поговорили в Херсоні, розмірковують, що робитимуть на волі – доки рішення щодо них не винесе суд.
«Зараз як вільна людина – куди хочеш, туди йди. Навіть гривні не дали», – каже колишній ув'язнений Юрій.
«Вони (українські правоохоронці – ред.) сказали: «Подивіться, що до чого, нікуди не лізьте, не займайтесь мародерством, щось налагодиться – і потрапите тоді до «хати»(ізолятор– ред.). А зараз знайдіть можливість, щоб перебути цей час». Ми всі – селяни, ми з села, знайдемо і бабусям та дідусям будемо допомагати, буде і що поїсти», – розповідає Павло.
Прокуратура порушила провадження щодо смерті ув’язненого під час окупації. Ув’язнені буцегарні розповіли журналістам про жорстоке поводження представників окупаційної влади.
– Росіяни глумилися, жорстко глумилися. Гранати, бувало, кидали, коли питання виникали щодо справи, щодо утримання, бувало таке – з «хати» забирали. Було таке, що в «хату» стріляли. Чули, що одного застрелили, – розповів Павло.
– Ви чули? – уточнив журналіст.
– Всі чули.
«Росіянин зайшов, ногою двері відкрив і так: «Всем встать» або «Лицом в пол ложитесь». Коротше, при Україні краще було», – розповідає Юрій.
«Хлопців, я знаю, били дуже сильно. Так, що багатьом хлопцям доводилося порізи робити, тобто, різати собі вени, різали шию, багато мерців вивезли. Одного хлопця застрелили, я достеменно знаю», – розповідає одна з колишніх ув’язнених.
Ця жінка, яка попросила не називати її імені, розповіла про умови утримання: «Якщо заходив якийсь співробітник, то всі мали повернутись до вікна, руки за спину. Не рухатися, не повертатися. Деяких ставили на коліна».
А згодом, щоб поспілкуватися зі своєю 7-річною дитиною телефоном, каже жінка, їй треба було фізично працювати до одинадцятої вечора.
«Раз на два тижні нам могли дати зв’язок на три хвилини, щоб зателефонувати додому, але лише, якщо ти станеш до праці і заробиш це. Тим, хто не брався до роботи, не давали зв’язку. Ми фарбували, білили, ось все, що тут пофарбовано, побілено, тут цілковито зроблено нашими руками. Така робота була не раз, можна було ще і ще виходити білити, те саме, ще один шар наносити, аби чимось займатися», – розповіла жінка.
І жінка, і чоловіки з буцегарні розповіли про колишніх працівників ізолятора, які пішли на співпрацю з окупантами.
– Керівництво, хто «перевзувся», як по нашому кажуть, відчули владу свою, почали зарозумілість свою показувати. Хто дійсно за Україну був, одразу виїхали звідси. А ці, що залишилися при владі російській, тут працювали, – розповідає Павло.
– Як вони себе поводили? – запитав журналіст «Схем».
– Та як? Оце вони здебільшого і знущалися над людьми тут.
Жінка-ув’язнена розповіла «Схемам», що зустріла одного із тих, хто співпрацював з окупантами – одного разу просто на вулиці.
– Одного я достеменно бачила чоловіка, який працював тут.
– За яких обставин? – уточнив журналіст.
– Просто зустріла на вулиці, в цивільному одязі.
– Він вас впізнав?
– Безсумнівно. Розвернувся – і пішов в інший бік.
Херсонська обласна прокуратура досліджує співпрацю працівників буцегарні з окупаційною владою.
«Деякі особи були колаборантами, здійснювали колаборантську діяльність та перейшли на бік окупантів. Ми шукаємо документи, збираємо доказову базу», – розповів прокурор Павло Машковський.
За джерелами у Херсонській прокуратурі, п’ятьох осіб, які працювали в буцегарні, затримали і повідомили про підозру у державній зраді.
Журналістам вдалось потрапити в середину ізолятора. На стінах – написи російською мовою.
На камері номер п’ять зазначені прізвища людей, які перебували тут за російської влади.
«Ці приміщення до окупації не використовувалися», – розповідає правоохоронець.
Після деокупації виявилося, що частина приміщень ізолятора пошкоджена через пожежу.
«Тут була пожежа. Слідство встановлює, хто це зробив – або ув'язнені, або окупаційна влада», – сказав співрозмовник «Схем» – представник з пенітенціарної системи.
4 грудня 2022 року, вже після деокупації, Херсонський слідчий ізолятор потрапив під обстріли армією РФ, частина будівель була пошкоджена. За інформацією від джерел «Схем», ув'язнених перевели до пенітенціарних закладів в інших областях.
Станом на середину грудня, 76 ув’язнених з цієї буцегарні так і не змогли розшукати. Серед них є обвинувачені чи засуджені за вбивства та грабежі.
