Троє учнів на всю школу. На Львівщині можуть закрити 21 освітній заклад

ЛЬВІВ – Із 1 вересня цього року на Львівщині можуть закрити 21 школу, переважно у селах. А 22-м – понизити ступінь. Рішення залежить від територіальних громад, які не мають достатньо грошей на утримання шкіл, в яких обмаль учнів. Загалом у 21 школі, які можуть ліквідувати, навчаються 274 школярі.

Для окремих громад зачинити школу – означає знищити село. Якісну освіту для дітей чи збереження школи, який вибір зроблять місцеві депутати?

Село Трудовач, що 55 км від Львова, – у переліку тих, де з 1 вересня може зачинитися школа. Вона розташовується у старій будівлі, половина якої порожня. У початковій школі в одному класі навчається три учениці, одна – з особливими потребами. Марія Лутінська – єдина вчителька у цій сільській школі, також вона і директор. Працює у сільській школі понад 20 років.

«У попередні роки були класи по 13 дітей. Загалом у школі навчались 24 дитини, а зараз лише 3. Веду підготовчу групу з майбутніми першокласниками, яких двоє. Щороку 1-2 першачки. Батькам добре, що малі діти і вчаться біля дому, не їздять у сусідні села. Якщо закриють школу, то, сподіваюсь, що не залишусь без роботи, може, щось мені запропонують. Але громада проти того, щоб у селі не було школи», – говорить Марія Лутінська.

У селі Трудовач проживає понад 300 людей, переважно старших. Молодь виїжджає з села у пошуку роботи у міста або за кордон. Дітей у селі – обмаль. «Не буде школи, то і села не буде», – кажуть люди. Селяни побоюються, якщо школу закриють, то про розвиток їхнього села можна забути. Тут чимало занедбаних хат. Збираються селяни хіба що на богослужіння у церкві.

«Я ще ходила у цю школу. Добре, коли є школа, діти не так рано встають, вони ще маленькі, щоб їздити. А як той автобус возитиме?» – говорить мама двох дітей, віком 2 і 5 років.

Старшокласники із села Трудовач навчаються у Гологорах або Великій Вільшаниці, відстань у кожне з цих сіл – до 3 км. Дорога між ними, пояснюють тут, жахлива, але шкільний автобус їздить. Якщо з 1 вересня територіальна громада вирішить зачинити школу у Трудовачі, то школярі навчатимуться у цих сусідніх селах, де просторі й сучасні школи.

Для прикладу у Гологорах навчається 101 учень. Попри те, що з кожним роком чисельність школярів зменшується, класи заповнені. Школа відремонтована, є сучасне обладнання, тобто підтримуються належні умови для навчання. У середньому в кожному класі – 10 і більше школярів. Викладають двадцять вчителів, розповів Радіо Свобода директор Гологірського навчально-виховного комплексу Олег Попович. Бо, окрім школи, у приміщенні працює дитячий садочок. У цьому освітньому закладі готові прийняти дітей із Трудовача.

Наразі територіальна громада не ухвалила рішення щодо закриття чотирьох шкіл – у Трудовачі, Верхобужі, Тростянці, Підгородньому. Староста Андрій Брославський зауважив, що це питання обговорювалося на сесії.

«У селі Верхобуж 44 тисячі гривень йде на учня на рік, у місті Золочеві – 18 тисяч. Що то за така господарка? Без громади школи ніхто не закриє, але недоцільно утримувати, коли у школі навчається лише три учні. У такому випадку краще вже їх довозити у села Велика Вільшаниця і Гологори. Тут школи утеплені, гарні умови, туалети. А дороги, у планах, відремонтувати. Немає проблем довозити дітей до школи», – зауважив Андрій Брославський.

У гірському районі на Старосамбірщині у Стрілківській територіальній громаді можуть зачинити 5 сільських шкіл, де навчається по кілька школярів. Рішення щодо трьох освітніх закладів депутати ухвалили.

«Рішення стосується реорганізації і ліквідації шкіл, які економічно були витратними. На одного учня– до 85 тисяч гривень на рік. Наприклад, у початковій школі у селі Смерічка у різних класах – 5 дітей. То немає доцільності цю школу тримати. Там є альтернатива – поруч у селі базова школа для 1-9 класів. Їздить «Школярик», може довозити дітей. Згідно з рішенням сесії, закрили школи в селах Дністрик і Головецько-Золотнівка Стрілківської ОТГ. Це є початкові школи, опорна – у селі Головецько. Я це рішення не підтримав, бо там по 13 і 17 дітей у школах і видатки на учня близько 45 тисяч гривень, не так багато, але депутати більшістю голосів проголосували», – говорить Іван Пикус, депутат Стрілківської об’єднаної територіальної громади.

Є брак грошей і учнів

Державна субвенція на освіту, яка покриває лише зарплату вчителям, розраховується за формулою, згідно з чисельностю учнів у класі. Відповідно, чим менше школярів, тим менше фінансування отримує місцевий бюджет на її утримання. За рахунок місцевого бюджету, тобто за кошт громади, оплачуються комунальні послуги, утримується технічний персонал. Малими за чисельністю школами вважаються ті, де менш ніж сто учнів.

У середньому держава на одного учня витрачає на рік 15-20 тисяч гривень. Але у школі з малою кількістю учнів сума видатків у рази більша, ніж у великій школі. Бо є кілька учнів, а витрати на комунальні потреби, інженерно-технічний персонал – незмінні, тому і видатки більші.

На сьогодні на Львівщині дефіцит бюджету на школи становить близько 200 млн гривень. У кінці року громадам бракуватиме коштів на зарплату вчителям, пояснюють у департаменті освіти Львівської обласної державної адміністрації.

«Щоби вирішити питання дефіциту, фінансової заборгованості, територіальні громади спланували оптимізацію мережі шкіл. Це лише плани. Бо рішення – за сесіями тергромад. Є багато звернень від громадськості з проханням не закривати школи. Ми рекомендуємо проаналізувати: школа перспективна чи ні. Звичайно, якщо демографічна ситуація вказує на зменшення кількості дітей, то вкладати кошти для облаштування, утримання малочисельної школи, мабуть, неперспективно. При оптимізації треба враховувати можливість довезення дітей, відстань, якість дороги, якість освіти», – каже Ірина Сислюк, посадовиця департаменту освіти Львівської обласної державної адміністрації.

У Міністерстві освіти вважають, що оптимізація шкіл, реорганізація, тобто створення опорних закладів освіти, сприятиме покращенню рівня знань дітей, які проживають у селі, що буде меншою різниця успішності між дітьми у селі та місті, а ще вища кваліфікація вчителів, добра матеріально-технічна база створять рівний доступ усіх дітей до якісної освіти.

Територіальні громади не поспішають зачиняти школи і обіцяють знайти фінансування. В окремих населених пунктах зіштовхуються зі спротивом людей. Те, що місцеві депутати не розглядають питання про закриття шкіл, де обмаль дітей, неналежні умови навчання – політичне рішення, а не логічно обґрунтоване, вважає експерт з питань регіонального розвитку Тарас Баранецький. За його словами, перш аніж зачинити проблемну малокомплектну школу, треба батькам запропонувати альтернативу, врахувати стан дороги, якою возитимуть дітей.

«Бувають випадки, коли на збори батьків щодо долі школи приходять батьки-вчителі, по суті, люди, які бояться втратити роботу. У тих громадах, де були закриті школи, немає такого, що село деградує чи люди виїхали. Як правило, там, де школи закривають, у приміщенні облаштовують майстерню, клуб, читальню. Є питання – школа чи діти. Якщо утримувати стіни і платити зарплату вчителям, то треба триматись за школу з останніх зусиль. Якщо потрібна школа, де діти соціалізуються, отримують навики, беруть участь у гуртках, їх вчать найкращі вчителі, є обладнання, то варто малі школи закривати. Раніше на школу дивились просто як на школу, а зараз об’єднання громад, яке має повноваження в гуманітарній сфері, дивиться на школу як на частинку гуманітарного простору. А це – школи, садочок, клуб, бібліотека», – наголосив Тарас Баранецький.

Загалом у 21 школі, що можуть закрити з нового навчального року, навчаються 274 учні.

Якщо ж у селі, де школу ліквідують, демографічна ситуація покращиться, зросте число дітей шкільного віку, то громада теоретично може звернутись із проханням відновити роботу школи. Хоча, якщо приміщення роками не використовуватиметься, то навряд чи воно буде придатне для навчання дітей, наголошують фахівці.