Автори: Максим Савчук, Павло Лісниченко, Олена Мудра, Кирило Овсяний, Анастасія Комендантова
Родовища корисних копалин в Україні, відкриті і розвідані ще за часів Радянського Союзу, часто протягом десятиліть залишаються законсервованими, занедбаними і без господаря.
Аби приватне підприємство отримало право видобувати на таких ділянках, існує процедура отримання спеціальних дозволів на промислову розробку родовищ – які надає Державна служба геології і надр. Компанія має подати із заявою цілий пакет документів: гідрогеологічна і структурна карти, характерні геологічні розрізи, результати хімічного і біологічного аналізу, висновок із оцінки впливу на довкілля, звіт з громадського обговорення тощо.
Та, як виявили учасники проєкту «Схеми в регіонах», чітко дотримуються цієї процедури далеко не всі. Зокрема, йдеться про компанії, які восени 2019-го отримали спецдозволи на видобуток в області коштовних руд танталу та золота на Кіровоградщині. І співвласники цих компаній вивели нас на оточення одного з впливових українських міністрів.
Друге розслідування в межах циклу програм «Схеми в регіонах» – з Кіровоградщини.
Кіровоградська область, 18 кілометрів до обласного центру – Кропивницького.
Клинцівське родовище.
Саме там, на території між селами Губівка і Калинівка знайшли запаси золота. І сталося це ще в радянські часи – розповідає доцент кафедри інженерної геології і гідрогеології Одеського національного університету Сергій Кадурін.
«Клинці – це доволі відоме в Україні родовище. Його відкрили ще в радянський час і основні пошуково-розвідувальні роботи, оцінка запасів, проводилися ще в радянський час, – пригадує експерт. – Більше того, у той час, в останній час радянського періоду, на початку незалежності України там була збудована шахта. Але, на жаль, подальші роботи вже не проводилися з економічних міркувань, з різних причин».
Станом на цей час шахти Клинцівського родовища законсервовані і занедбані.
Однак дуже скоро роботи тут можуть відновитися. Адже восени минулого року приватна компанія отримала спецдозвіл на видобуток.
І, як встановили журналісти, відбулося це з порушенням порядку подання документів для його отримання – а низка антикорупційних видань пов’язує власників цієї компанії-переможця із самим міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим.
Команда проєкту «Схеми в регіонах» вирушила на Кіровоградщину, аби дослідити в деталях: хто і в який спосіб отримує спецдозволи на видобування тут копалин, чому місцева влада заявляє, що не може на це вплинути, а думку місцевих мешканців часто ігнорують.
А щоб це дослідити, спочатку треба повернутись до подій, які сталися у Кропивницькому у вересні 2019-го.
Мовчазна згода?
17 вересня у Кропивницькому відбулась чергова сесія Кіровоградської обласної ради. Окрім традиційних питань – змін до бюджету і комунальної власності – депутати розглядали і надання спецдозволів на розробку перспективних родовищ області.
Зокрема, і погодження фірмі «Ліра Майн Мінералз» дозволу на розробку Клинцівського золоторудного родовища.
Примітно, що під час голосування більшість присутніх депутатів це рішення не підтримала: «за» проголосували лише 4 з них, «проти» – 11.
Голова комісії з питань промисловості облради Олексій Мірошниченко розповідає: ще на засіданні комісії компанія «Ліра Майн Мінералз» видалася підозрілою.
Депутати заявили про відсутність низки документів, зокрема висновку з оцінки впливу на довкілля; матеріалів стосовно узгодження питань щодо використання земельних ділянок для здійснення планованої діяльності підприємства з їхніми з власниками і матеріалів стосовно проведення громадських слухань. Саме тому, мовляв, депутати і не погодили дозвіл.
«По-перше, нікому було і питання поставити: представники не з’явилися, – пояснює Мірошниченко. – По-друге, відповідно до інформації, яку нам вдалося витягти із відкритих джерел, ця компанія зареєстрована за півроку до нашої комісії. За цією адресою зареєстровано понад 20 компаній – це київська реєстрація цих компаній, це підставні директори та незрозумілі власники».
Здавалося б, питання вирішене. І підприємству, що претендувало на видобування дороговартісної копалини, варто працювати над підготовкою другої спроби справити враження на депутатів.
Та все виявилося значно складнішим.
Вже за три дні, 20 вересня, на офіційному сайті Державного інформаційного геологічного фонду України з’являється інформація, що компанії «Ліра Майн Мінералз» все ж надали спецдозвіл на розробку Клинцівського родовища.
Як таке можливо?
Журналісти взялися дослідити це питання і виявили, що аналогічна ситуація трапилася і з ділянкою Мостового родовища танталу, який широко використовується в ядерній, хімічній та інших сферах.
17 вересня обласна рада не проголосувала за надання спецдозволу товариству «Таурус Інфініті» – але за тиждень ця фірма його отримала.
Це означає, що і «Ліра Майн Мінералз», і «Таурус Інфініті», попри те, що не мали погодження обласної ради, можуть починати промислову розробку унікальних родовищ танталу і золота. Вони мають спецдозволи, які їм надала Державна служба геології і надр.
Як же так могло статися?
Журналісти звернулися із цим запитанням до голови обласної ради Олександра Чорноіваненка – але той каже, що повноваження депутатів облради завершуються на етапі погодження рішення.
«Я, по чесному, не знаю, чи отримала ця фірма погодження, тому що нам такої інформації не надходило, – запевняє очільник Кіровоградської облради. – Наша функція, коли рішення приймається сесією, ми самі направляємо рішення до Держгеонадр, що розглянули і прийняли таке-то рішення. Якщо рішення є, ми направляємо саме рішення в частині того, що ми погодили. Якщо ні, то ми це рішення не направляємо – а направляємо тільки лист, що на сесії розглядалося таке-то питання, і депутати не підтримали дані рішення».
Підстава для надання спецдозволів прямо вказана в цих же спецдозволах – ідеться про особливий пункт 9 абзацу Порядку їхнього надання.
Про що мова? Про те, що для отримання дозволу на користування надрами на території області справді необхідне погодження обласної ради.
Але, як зауважили журналісти, час на це погодження обмежений 45 календарними днями від дня отримання листа з пакетом документів від Держгеонадр. Якщо протягом 45 днів питання не ставлять на голосування, вступає в силу так званий принцип мовчазної згоди. Мовляв, «мовчить» облрада – значить не проти надання спецдозволу.
А як же було у випадку із золотом і танталом? «Схеми в регіонах» проаналізували дати.
Листи від Держгеослужби і щодо родовища танталу, і щодо золота надійшли в обласну раду в один день – 10 липня 2019 року. Відповідно, строк у 45 днів від цієї дати спливає 23 серпня.
А сесія, на якій розглядали рішення щодо погодження дозволів, відбулася аж 17 вересня.
Виходить, депутати просто не поспішали ставити питання на розгляд – а станом на момент голосування вже настала «мовчазна згода». Тому фактично компанії зрештою отримали ліцензії – чітко за процедурою.
Але є одне але.
За спрощеною процедурою?
Відповідно до Порядку надання спецдозволів, перед тим, як Держгеонадра починають розглядати надання спецдозволів, компанії, які хочуть видобувати копалини, мають разом із заявою додати пакет документів – у якому, серед іншого, звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення і висновок з оцінки впливу на довкілля.
Заяви «Таурус Інфініті» і «Ліра Майн Мінералз» надіслали в Держгеонадра 1 та 3 липня, відповідно, і були зареєстровані в Держгеонадрах 5 липня.
Однак: звіт про громадське обговорення «Ліри» датований 23 серпня, а «Таурус Інфініті» – 16 серпня; звіт з оцінки впливу на довкілля «Ліри» опубліковано 16 липня, «Таурус Інфініті» – 10 липня; висновок з оцінки впливу на довкілля «Ліри» опубліковано 29 серпня, а «Таурус Інфініті» – 21 серпня.
Крім того, і депутати обласної ради на своїй комісії 16 серпня заявили, що отримали неповний пакет документів від Держгеонадр.
Таким чином, обидві компанії 5 липня не могли подати разом із заявою в Держгеонадра весь перелік документів, тому що деякі з них отримали вже після цієї дати.
Та незважаючи на це, заяву Держгеонадра зареєстрували, і процес надання спецдозволів компаніям розпочався. А це – порушення процедури подачі документів на отримання спецдозволів, наполягає Софія Шутяк – провідна юридична консультантка у міжнародній благодійній організації «Екологія-Право-Людина».
«Законодавець прописав, що звертатися із заявою про видачу спецдозволу на надрокористування можна тільки тоді, коли в тебе є на руках вже готовий звіт, – пояснює юристка. – Тому моя позиція однозначна: будь-які строки в процедурі до надання дозволів про спецнадрокористування повинні рахуватися з моменту подання заяви, але з повним переліком документів. І однозначно має бути вже на руках висновок. Недоцільно і неправильно подавати документи і брати їх до уваги, розглядати Держгеонадрам, якщо висновку з оцінки впливу на довкілля немає».
Такої ж думки і доцент кафедри інженерної геології і гідрогеології Одеського національного університету Сергій Кадурін.
«Має бути спеціальним чином укладена заявка до геослужби від цього майбутнього надрокористувача. Де він повинен пояснити, хто він, що він, що за компанія, що вони хочуть робити, як вони планують це робити, – пояснює науковець-геолог. – Там, звісно, має бути складено такий документ з оцінки впливу на навколишнє середовище».
Таким чином, за словами експертів, було порушено процедуру подачі документів на отримання спецдозволів на видобуток танталу та золота компаніями «Ліра Майн Мінералз» і «Таурус Інфініті». Адже висновки і звіти з оцінки впливу на довкілля та звіти про громадське обговорення були надані компаніями не разом із заявою, а пізніше.
«Схеми» надіслали запит у Державну службу геології і надр із питанням, чому там прийняли заявки компаній, незважаючи на відсутність у них повного пакету документів.
Ось що там повідомили: «У пункті 4 Примітки до Додатку 1 Порядку зазначено, що в разі відсутності у заявника, який подав до 1 вересня 2019 року (...) результатів оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля, такий заявник подає разом із заявою засвідчену своїм підписом копію поданого відповідно до Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» повідомлення про плановану діяльність…».
Отже, Держгеонадра послалися на зміну до Порядку подачі документів, яка передбачає, що для компаній, які подали заяви до 1 вересня 2019 року, достатньо повідомлення про плановану діяльність.
Утім, якщо ще раз звернутися до графіку подання цими компаніями документів, стає помітної ще одна неузгодженість у датах.
Листи «Таурус Інфініті» і «Ліра Майн Мінералз» надіслали в Держгеонадра 1 та 3 липня відповідно. Зареєстровані вони в Держгеонадрах 5 липня. І так – зміна до порядку про можливість доотримання документів справді існує. Але ця можливість з’явилася 6 липня – саме тоді вперше опублікували постанову в офіційному виданні, і вона набрала чинності. Тобто, на час подачі заяв і їхньої реєстрації вона не діяла.
Чому компаніям дали можливість іти за спрощеною процедурою, яка не діяла на момент подачі заяви, а з’явилася у майбутньому? «Схеми» надіслали ще один запит в Держгеонадра.
Крім того, учасники проєкту «Схеми в регіонах» звернули свою увагу на ще один аспект: наскільки дослухалися до думки мешканців, домівки яких розташовані у безпосередній близькості до родовищ? Наскільки активно вони були залучені до дискусії, про що йдеться у тих же звітах про громадське обговорення, які надали компанії Держгеонадрам?
Щоб отримати відповіді на ці питання, журналісти вирушили в села Копанки й Петроострів поблизу Мостового родовища танталових руд і до сіл Клинці й Калинівка, між якими розташоване Клинцівське золоте родовище.
Тут видобуватимуть тантал
Мостове родовище танталових руд розташоване просто під полем у Маловисківському та Новомиргородському районах. До села Копанки, що межує з родовищем, з боку селища Смоліне знімальній групі доїхати пощастило. Була суха погода, і єдина ґрунтова дорога, що веде до села, не була розмитою.
Та місцеві, яких журналісти там зустріли, наполягали, що нічого не чули про громадські обговорення: «Щодо танталу я нічого не можу сказати. В нас тут були громадські слухання тільки щодо літію».
А сам голова села Олег Чумак каже, що дізнався і про видобуток танталу, і про те, що вже навіть відбулися слухання, лише від знімальної групи.
– А про компанію «Таурус Інфініті» ви що-небудь чули?
– Перепрошую, вони до нас не зверталися.
– Але саме вони будуть видобувати тантал біля вашого села.
– Тантал? Чи літій?
– Тантал.
– Вибачте, на даний час представники даної фірми не зверталися.
– Але 26 липня цього року проходили громадські слухання.
– По танталу? – здивовано перепитав Чумак.
Основну користь від видобутку танталу, вочевидь, отримає інше село поблизу – Петроострів. Принаймні у Петроострівській сільській раді знають і назву фірми – «Таурус Інфініті», і про плани цієї фірми на родовище.
Голова села Тетяна Єфіменко в цілому підтримує розробку танталового родовища на ввіреній їй території. Чиновниця каже, що в серпні вона разом із 16 односельчанами їздила на громадські обговорення до Кропивницького.
«Нам повідомляли про те, що буде розробка. Також і я, і жителі села, ми їздили в Кіровоград (перейменований у Кропивницький – ред.) Там були слухання з приводу впливу на навколишнє середовище…, – пригадує староста села Петроострів. – Люди бояться, як це буде впливати на екологію, як буде на воду впливати, як буде на повітря впливати. Це все ми задавали, це все ми читали, це все можна знайти також на сайті і почитати. Тому є багато такого, що люди побоюються».
Тут видобуватимуть золото
Села Калинівка та Клинці важко назвати успішними, незважаючи на їхню відносну близькість до обласного центру: пару десятків кілометрів, півгодини їзди на машині – і ви в Кропивницькому. Населення сіл – менше від тисячі осіб. Де-не-де клапті асфальтованої дороги, напівзруйновані колгоспні приміщення – все це спадок радянського минулого. Та поодинокі відремонтовані будинки. Саме між цими селами географічно розташоване Клинцівське золоте родовище.
У самому селі Клинці добре обізнані з планами видобутку золота і покладають на «Ліра майн мінералз» великі сподівання.
Староста села Ольга Хомутенко пояснює, що населений пункт має небагато можливостей наповнити власний бюджет, а поява приватних золотодобувачів може прогодувати селян не один рік. Каже: громадські слухання були, і компанія уже надає допомогу громаді – поки у формі презентів.
«Не працюючи ще, ще виготовляючи документи, вони нам, потрошку нашому селу допомагають, – розповідає староста Клинцівської сільради. – У нас був день села, вони нам допомогли, закупили подарунки для наших мешканців села, подарували електроплиту для нашого дитячого садочка».
Інша ситуація у селі Калинівка. Схоже, тамтешні мешканці особливої вигоди від видобутку не отримають. Ті, з ким журналістам вдалося поспілкуватися, про плани розробки родовища не знають.
– Чи знають у вашому селі, що поруч будуть видобувати золото?
– Золото?
– Так. Заїжджають інвестори і, власне, планують розробляти оце Клинцівське – родовище. Чи планували щось чи, можливо, обіцяли зробити дорогу в селі чи налагодити якийсь зв’язок?
– Нічого ніхто не робить.
Навіть староста Світлана Скоробагата визнає: не надто обізнана про плани «Ліра Майн Мінералс» видобувати золото. Знає про це з чуток – але особисто з нею з цього приводу не спілкувалися.
«Це я знаю тільки із розмов, на балачках… Поки ще ніхто, нічого, ніякого… Я думаю, не розробок ніхто не робив, ніяких документів ще не виготовлено. Я думаю, якщо вже буде підготовлено, тоді вже буде спілкування. А так ще нема нічого. Розвідувальні роботи тільки велись», – пояснює староста Калинівського старостинського округу.
Таким чином, можна підсумувати: компанії «Таурус Інфініті» та «Ліра Майн Мінералз» таки проводили громадські обговорення. Однак, по-перше, вони відбулися вже після подачі заяви в Держгеонадра. А по-друге, до них були залучені далеко не всі охочі мешканці населених пунктів, біля яких планують видобування. Не знали про ці слухання навіть деякі старости.
Окрім того, із Клинцівським родовищем золота є ще одна проблема.
Поблизу села Губівка на Кіровоградщині, де планують видобувати золото, розташований ліс – і невдовзі його може й не стати.
Ділянка, надана «Ліра Майн Мінералз», включає в себе і майже сотню гектарів лісу – каже очільниця Кіровоградського обласного управління лісового та мисливського господарства Наталія Ревенко.
«Ця ділянка, яка може бути в розробці, знаходиться на території державного лісового фонду України, користувачами якої є Компаніївський лісгосп. Там дуже багато зауважень і питань стосовно тварин, міграції тварин. Ми побачили, що там майже 98 гектар лісу – це хвойні лісові насадження, це культури лісові, молодий ліс, простими словами, – пояснює вона журналістам. – Якщо сьогодні буде використовуватися державний лісовий фонд в цьому напрямку, то необхідно зробити вилучення землі. Вилучення землі повинно проходити через Кабінет міністрів України – є відповідна постанова, яка регламентує цей порядок вилучення цієї землі. І повинні бути відшкодування за вилучення землі. Ми подивилися, там близько 21 мільйона гривень в держбюджет України, і окрім цього збитки, завдані лісовому господарству – тобто, це ті дерева, що будуть пошкоджені по факту».
Очільниця лісгоспу запевнила нас: вони вже готові залучати прокуратуру.
У цій історії залишилося дати відповідь лише на одне питання: хто може стояти за фірмами, яким, незважаючи на порушення встановленого законом порядку подання документів, таки вдалось отримати бажані спецдозволи?
Золото та тантал для «аваківських»?
Історії компаній, які отримали право видобували золото та тантал, досить схожі. Обидві засновані восени 2018 року та на момент розгляду їхніх питань в Кіровоградській облраді мали в засновниках нікому невідомих осіб. Та найцікавіше сталося вже після проведення сесійного засідання.
Наприкінці листопада 2019 року в один день співвласниками ТОВ «Ліра Майн Мінералз» і «Таурус Інфініті» стають мешканці Харкова Олександр Настенко та Віталій Якименко. Ці особи знані не лише активною роботою у сфері надровидобування, а й зв’язками з оточенням міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Їх неодноразово досліджували у своїх матеріалах журналісти видання «Наші гроші».
«У 2014 році, відразу після того, як влада в Україні була змінена і за квотним принципом «Народний фронт» отримав у своє підпорядкування правоохоронні органи, внутрішні і органи міністерства природи – і в тому числі ті структури, що займаються розвідкою корисних копалин – на ринок вийшло кілька фірм з різним назвами, такі ТОВки, які масово почали отримувати спецдозволи на видобуток рідкоземельних металів, таких як: берилій, тантал, нікель, уранові руди, в тому числі і літій, – розповідає редактор видання «Наші гроші» Юрій Ніколов. – Ці компанії відзначались тим, що майже завжди в їхньому складі були засновниками люди із прізвищами Настенко та Якименко. Плюс там ще кілька прізвищ у різних комбінаціях. Доволі скоро виявилось, що всі ці люди не просто так зібрались в одному місці, а вони між собою пов’язані зв’язками з найближчим оточенням Арсена Авакова, одного з лідерів «Народного фронту» тих часів».
Настенко та Якименко були співзасновниками ТОВ«Українські рідкісні метали» разом із Романом Дружбіним. А Дружбін є співзасновником ТОВ «Центральна нафтогазотранспортна компанія», в якій у 2016 році Віталій Якименко та Олександр Настенко замінили Юлію та Олександра Павлюченка.
Олександр Павлюченко був помічником колишнього народного депутата від «Народного фронту» Ігоря Котвіцького. Самого Олександра Павлюченка «Дзеркало тижня» свого часу називало «кумом Авакова».
Окрім того, в інтерв’ю «Ліга.Новости» Арсен Аваков називав Ігоря Котвіцького своїм давнім приятелем, з яким свого часу мав спільний бізнес. У свою чергу Котвіцький є найдовіренішим та найближчим партнером керівника МВС Арсена Авакова саме по нафтогазодобувному бізнесу.
Після перемоги на виборах Володимира Зеленського та партії «Слуга народу» у згаданої пари підприємців, вочевидь, з’явився ще один шлях до владних кабінетів. Син Віталія Якименка Павло серед інших «слуг» пройшов до Верховної Ради і наразі входить до Комітету з питань екологічної політики та природокористування.
Сам депутат, з яким журналістам вдалося поспілкуватися в кулуарах Ради, про родинні успіхи в бізнесі говорить не надто охоче.
– У чому секрет успіху вашого батька?
– Спитайте у батька.
– Можливо, ви знаєте, ви ж син.
– Поняття не маю.
– Вашого батька пов`язують із Арсеном Аваковим, говорять, що у них є близький зв'язок…
– Із інтернету виключно читав.
Зв’язатися із Якименком-старшим журналістам не вдалося. А от його бізнес-партнер Олександр Настенко пояснив причини реєстрації заяв на отримання спецдозволів попри неповний пакет документів тією ж зміною до порядку, яка, як виявили журналісти, на час реєстрації документів не діяла.
«Подання висновку про ОВД та звіту не вимагалося, а вимагалося лише повідомлення про плановану діяльність: «примітка 4 до додатку #1 до постанови 615 в редакції від 06.07.19: 4. У разі відсутності у заявника, який подав до 1 вересня 2019 р. відповідно до пункту 8 цього Порядку заяву разом з документами, зазначеними у цьому додатку, з метою (…) видобування корисних копалин, результатів оцінки впливу на довкілля на плановану діяльність (...) такий заявник подає разом із зазначеною заявою (...) копію (...) повідомлення про плановану діяльність», – написав Олександр Настенко.
Настенко заперечив своє знайомство із Арсеном Аваковим.
Крім того, прессекретарка міністра повідомила, що він заперечує свою причетність до Настенка і Якименка і їхніх компаній.
Перед публікацією «Схеми» отримали нову відповідь від Державної служби з геології і надр. У відомстві пояснили підстави надання спецдозволів «Таурус Інфініті» та «Ліра Майн Мінералз», попри ненадання із заявою повного пакету документів, тим, що «Опрацювання поданих заяв здійснювалося у період із 05.07.2019 до 10.07.2019. На момент опрацювання заяв діяла постанова в редакції від 06.07.2019».
Однак юристка «Інституту розвитку регіональної преси» Оксана Максименюк переконана: таке пояснення не відповідає нормам закону і судовій практиці.
«Якщо брати до уваги, що зміни вступили в силу на наступний день після того, як була зареєстрована заява, то, відповідно до вимог законодавства, зокрема Конституції, яка каже, що закон не має зворотної дії в часі, сам орган мав розглядати цю заяву відповідно до тих норм, які діяли на момент подачі заяви. Тобто на момент реєстрації даної заяви у відповідній інстанції, – каже Максименюк. – З цього приводу є свіже рішення, яке набрало законної сили в листопаді минулого року, стосується також державного підприємства Держгеонадра. І, в даному випадку, суд першої інстанції і Апеляційний суд чітко зазначив, що заява має бути розглянута на підставі того законодавства, яке діяло на момент реєстрації заяви».
Таким чином, учасники проєкту «Схеми в регіонах» виявили, що два підприємства восени 2019-го з порушенням процедури, попри незгоду облради, отримали спецдозволи на видобуток коштовних руд танталу та золота в Кіровоградській області. До громадських обговорень щодо видобутку були залучені далеко не всі охочі мешканці та старости сіл, розташованих біля родовищ. А засновників компаній, які планують видобуток, пов’язують із оточенням чинного міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, а також – і з народним депутатом від «Слуги народу».
«Схеми в регіонах» – спільний проєкт програми «Схеми: корупція в деталях» та Інституту розвитку регіональної преси. Протягом пів року група із чотирьох регіональних журналістів відвідає чотири регіони України – Сумщину, Закарпаття та міста Одесу і Кропивницький – у яких підготує і видасть в ефір чотири регіональні розслідування.
