Протягом усієї своєї каденції генпрокурор Юрій Луценко регулярно демонстрував свою лояльність до президента Порошенка: був на його політичних заходах, запрошував на весілля до власного сина. Такі дії заборонені кодексом професійної етики працівника прокуратури, адже кумівство у владі – не просто рудимент старої політичної системи, а й пряма загроза верховенству права. Тож чи є довіра до розслідування ГПУ, в рамках якого підлеглі Луценка нібито намагаються відібрати в оточення Порошенка газовий бізнес, визнавши незаконною видачу державою ліцензії на видобуток газу за заниженою ціною? Чи справді Луценко пішов би проти інтересів свого кума Порошенка? «Схеми» проаналізували цей процес – це швидше схоже на банальну гру в піддавки.
Кодекс професійної етики працівників прокуратури забороняє генеральному прокурору брати участь у будь-якій політичній діяльності, демонструвати свої політичні переконання. Однак нинішній очільник ГПУ Юрій Луценко нехтував цим правилом протягом всієї своєї каденції.
Так, восени 2017-го він брав участь у закритій заміській зустрічі фракції «Блок Петра Порошенка» у резиденції «Залісся», а на весілля свого сина запрошував міністрів, депутатів та президента.
Зрештою, він підтримав Петра Порошенка і під час його висунення на другий президентський термін, виступивши з промовою на тематичному форумі, хоча у коментарі «Схемам» зазначив, що агітував не за Порошенка, а лише «закликав усіх голосувати за збереження сильної, міцної, європейської України!»
«Не переживайте, я у відпустці» – так відповів генпрокурор на запитання журналіста, що він робить на форумі у робочий час.
Аполітичність закладена у кодекс прокурорської професійної етики не випадково. Коли мова заходить про розслідування, які зачіпають інтереси президента чи його команди, дружні стосунки очільника головного правоохоронного органу з президентом та його політичною силою кидають тінь на незалежність роботи всієї прокуратури.
Тож на чиєму боці опиниться генпрокурор, коли хтось із цих людей стане фігурантом розслідування ГПУ?
На початку 2018-го «Схеми» вже розповідали, що ціле газове родовище на Полтавщині відійшло оточенню президента Порошенка за безцінь. При тому, що держава могла отримати за нього в десять разів більше. Розслідувати ймовірну високопосадову корупцію після виходу сюжету взялися детективи НАБУ.
«Зловживання своїм службовим становищем керівництвом Держгеонадр – це є підслідність НАБУ», – пояснює юрист громадської організації «Центр протидії корупції» Андрій Савін.
Тим часом своє розслідування проводять і підлеглі Луценка, відмовляючись передати матеріали справи в Антикорупційне бюро за підслідністю.
Чи є підстави вважати, що мета ГПУ, яку очолює кум президента, – покарати винних і забрати родовище в оточення Порошенка? Чи це якась зовсім інша гра, не в інтересах держави?
Гра в піддавки
Нині Генеральна прокуратура у суді намагається оскаржити рішення Державної служби геології та надр України про продаж спецдозволу на видобування газу на одному з найбільших родовищ Полтавської області – компанії «Аркона Газ-Енергія». Підстава – підозра у порушенні процедури видачі такої ліцензії. Вимога – визнати наказ Держгеонадр протиправним і скасувати його.
«У цьому випадку підприємство отримало поза аукціоном, поза конкурсом цей спецдозвіл. А для цього повинні бути спеціальні підстави», – зазначає представник Генпрокуратури Юлія Кузнецова.
Натомість юрист ТОВ «Аркона Газ-Енергія» Назар Кульчицький опонує: «Якщо буде визнаний незаконним цей спецдозвіл, то фактично це буде становити втручання в права власності нашого клієнта».
Спеціальний дозвіл видобувати газ та газовий конденсат на одному з найбільших родовищ Полтавщини – Свистунківсько-Червонолуцькому – Держгеонадра отримала приватна «Аркона Газ-Енергія» у травні 2017-го. Це відбулося без аукціону. Термін – 20 років. Ціна питання – близько 4 мільйонів гривень.
Напівдержавна «Укрнафта», яка роками досліджувала й розробляла родовище на Полтавщині і також претендувала на цю ліцензію, була готова заплатити за неї вдесятеро більше – 45 мільйонів гривень.
Однак їй двічі відмовили через нібито невідповідність документів і великий податковий борг.
Чому настільки різні цифри? Є пряма залежність: менше вуглеводнів – дешевша ліцензія. За розрахунками «Аркони», обсяги корисних копалин на родовищі в рази менші, ніж за розрахунками «Укрнафти». Але спеціалісти «Укрнафти» наполягають: за роки розвідувальних робіт на Полтавщині вони краще уявляють справжні об'єми вуглеводнів. Нині ця компанія у судовому процесі щодо визнання незаконною видачу спецдозволу виступає як третя сторона.
«Будь-яких технічних можливостей для проведення видобувних робіт ця компанія не має, – наголошує представник ПАТ «Укрнафта» Євген Кисельов. – Це новостворене підприємство, яке фактично було створене для отримання цього спецдозволу».
Компанію «Аркона», якій вдалось практично за безцінь придбати право видобувати газ, контролює оточення Петра Порошенка. Це вдалося виявити в результаті журналістського розслідування «Схем».
Про це свідчить одразу декілька фактів.
По-перше, один із засновників фірми – юрист і адвокат Олексій Гребенченко – на початку 2000-х років працював на підприємстві «Укропткульттовари», кінцевим бенефіціарним власником якого був і досі залишається український президент.
По-друге, зв'язок з Банковою простежився через Наталію Маловацьку, яка у другому кварталі 2017-го як нотаріус переказала двом іншим власникам фірми приблизно по півтора мільйони гривень кожному, що могло бути оплатою за входження в перелік засновників цієї фірми – офшорної компанії з Белізу.
Це могло б бути звичайною нотаріальною дією, якби не той факт, що чоловік Наталії Маловацької – юрист з команди Петра Порошенка Олексій Маловацький.
Нині він – член Вищої ради правосуддя, яка може звільняти суддів та рекомендувати їх на посади.
Під час позачергових виборів у 2014 році Маловацький був заступником керівника юридичної служби Порошенка як кандидата в президенти і керував юридичною службою президентського блоку під час дострокових виборів до Верховної Ради восени того ж року.
Після успішних президентських виборів Порошенко залишив юриста Маловацького у своїй команді.
Раніше у коментарі «Схемам» Маловацький заявляв, що йому не знайома фірма «Аркона Газ-Енергія», а на запитання про те, як сталося так, що його дружина як нотаріус перерахувала три мільйона гривень, відповідав: «Я думаю, що це неправдива інформація, абсолютно неправдива».
Тим часом, кінець 2018-го року приніс ще один суттєвий доказ, який підтверджує зв’язок «Аркона Газ-Енергія» з оточенням Петра Порошенка.
Новий співвласник
У жовтні до складу засновників «Аркона Газ-Енергія» приєднався Олег Ольховий – зайшов замість белізького офшору. Нині він володіє найбільшою часткою фірми – майже 50 відсотками. Хто він?
«Схеми» спробували познайомитись з новим власником, але за місцем реєстрації фірми не знайшли.
«У нас такої фірми немає», – сказав у відповідь журналістам охоронець будівлі.
Олег Ольховий раніше був директором компанії «Спортивно-оздоровчий комплекс «Монітор», більш відомого як спортивно-розважальний клуб «П’ятий елемент», власниками якого були і досі залишаються Петро Порошенко та його соратник Ігор Кононенко.
Згадки про Ольхового можна знайти у ЗМІ. У 2004 році – на старті роботи «П’ятого елементу» – він як директор розповідав виданню «Компаньон» про філософію майбутнього цього закладу.
У президентському спорт-клубі підтвердили, що Ольховий, хоч і рідко, але буває тут і досі, та пообіцяли йому передати, що його розшукують журналісти.
Та «Схемам» вдалось додзвонитись до нового співвласника «Аркона Газ-Енергія». От тільки говорити він не захотів.
«Я по телефону ніяких консультацій не даю. Я не хочу давати нікому ніяких інтерв’ю, просто тому що я маю право на своє життя, правда ж?» – коротко зазначив Ольховий.
Козирі
Ще раніше Окружний адміністративний суд Києва визнав законною видачу ліцензії фірмі «Аркона Газ-Енергія», але прокурори на це рішення подали апеляцію.
Щоправда, з-поміж аргументів прокурорів «Схеми» не виявили ключового – про занижену вартість, за якою родовище перейшло під контроль фірми з оточення Порошенка. Прокуратура судиться лише щодо процедурних моментів.
Юрист ГО «Центр протидії корупції» Андрій Савін пояснює: «Щодо позову ГПУ – скоріш за все, це все робиться для того, щоб ця справа була заздалегідь програшною. Щоб цю справу програли – і потім прозвітували, що ми, начебто, вчинили всі дії для того, щоб позбавити підприємство незаконного дозволу, однак нам не вдалося, і щоб всі питання були до суду».
Якщо провести аналогію з грою в карти, то підлеглі Луценка, нібито в боротьбі за повернення державних надр, позбулися ключового, вирішального козиря. Як це трапилось?
За даними «Схем», Генеральна прокуратура звернулась до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ) з проханням провести аналіз, аби з'ясувати, скільки грошей недоотримав державний бюджет від продажу ліцензії.
«Я не можу вам розкривати сильно секрети, які стосуються кримінальних проваджень, – відповів журналістам його директор Олександр Рувін. – У нас ще там матеріалів немає всіх. Тільки розпочато, і все. На стадії проведення».
Водночас, за інформацією «Схем», готується проект висновку експертів, який підтверджує, що спецдозвіл був проданий за адекватною ціною. Виходить, у КНДІСЕ можуть не зважити на результати вивчення родовища, які вказують на набагато більші запаси газу?
Про незалежність керівництва цього Інституту може свідчити один факт. У 2016 році журналісти «Схем» у київському ресторані бізнес-центру «Леонардо» зафіксували зустріч: директор Інституту судових експертиз Олександр Рувін зустрічався з головою Окружного адміністративного суду Києва Павлом Вовком.
У зустрічі з ними брав участь і народний депутат від «Блоку Петра Порошенка», соратник Порошенка та Кононенка – Олександр Грановський, який має тісні контакти з правоохоронцями.
Тож якщо в рамках свого розслідування Генпрокуратура може заручитися такою експертизою, яка виводить з-під удару компанію «Аркона Газ-Енергія» щодо ймовірних збитків державі, то як бути з суддями?
Президент неодноразово наголошував на успіхах судової реформи, отже, судді в Україні незалежні і керуються виключно законами?
На гачку?
Законність видачі ліцензії нині у рамках адміністративного позову Генпрокуратури щодо видачі спецдозволу «Аркона Газ-Енергія» вивчає Шостий адміністративний апеляційний суд. Головуюча – суддя Галина Земляна.
Через тиждень після того, як вона отримала її на розгляд (за допомогою системи авторозподілу), їй прийшов «лист щастя» від Вищої ради правосуддя. Там розглядають скаргу проти неї… півторарічної давнини – від червня 2017 року.
Член Громадської ради доброчесності Галина Чижик пояснює: «Вища рада правосуддя є неефективною, тому що в неї лежить десь кілька десятків тисяч дисциплінарних скарг на суддів. І вона не розглядає. І це дуже часто члени ВРП використовують для того, аби умовно витягнути якусь скаргу. Ось у них лежить стопка скарг – вони беруть скаргу не ту, яка зверху, а, наприклад, витягують десь зсередини. І так чомусь випадково чи невипадково трапляється, що дисциплінарні скарги розглядаються стосовно суддів, які, наприклад, вирішують резонансні справи».
Якими можуть бути наслідки для суддів?
«Найпростіше судді можуть оголосити догану, якщо буде вирішено, що суддя вчинив якесь порушення. Найгірша форма відповідальності – це звільнення з посади», – додає Чижик.
Членом Вищої ради правосуддя є Олексій Маловацький, той самий, дружина якого як нотаріус оформлювала угоди для фірми «Аркона Газ-Енергія». Виходить, що доля бізнесу, до якого має стосунок юрист із команди Порошенка Маловацький, залежить від судді, яка, схоже, перебуває у нього з колегами на гачку. То що ж це, як не адміністративний тиск на суддів, щоб була можливість контролювати процес?
Отримати відеокоментар Олексія Маловацького «Схемам» не вдалося: у прес-службі Вищої ради правосуддя повідомили, що він у відпустці. Та за декілька годин до ефіру Маловацький сам опублікував заяву у фейсбуці.
У ній Маловацький спростував причетність свою та родини «до будь-якої юридичної особи, яка здійснює підприємницьку діяльність, окрім задекларованих», а також зазначив, що немає «жодних інтересів в галузі природних ресурсів». Крім того, наголосив, що впливу зі сторони чинного президента «не має і не відчуває», водночас нагадав, що «в 2013-2014 роках дійсно працював як адвокат та надавав правову допомогу політичній партії... робота юридичної команди була виконана відмінно». І наостанок нагадав, що «попередньо поширена рядом ЗМІ і народними депутатами недостовірна інформація про втручання (Маловацького – ред.) в діяльність суддів здобула реакцію Вищої ради правосуддя та була визнана тиском».
Водночас, «Укрнафта», яка також претендувала на родовище на Полтавщині і тепер є стороною процесу, в неупередженості і об'єктивності Земляної за таких обставин засумнівалась і вже заявила відвід судді.
Свою заяву про відвід судді Земляній підготували і в Національному антикорупційному бюро, яке також є третьою стороною у справі. «Попередня перевірка відомостей, викладених у скарзі фактично розпочалася більше ніж через рік після її надходження на адресу Вищої ради правосуддя, та майже одразу після автоматизованого розподілу справи на головуючого суддю Земляну Г.В. Дії члена Вищої ради правосуддя Маловацького О.В. можуть сприяти ТОВ «Аркона Газ-Енергія» у вчиненні незаконного впливу на головуючого суддю Земляну Г.В.» – йдеться у заяві про відвід.
Засідання відклали. Але суддя Земляна залишається у процесі і надалі визначатиме долю газового бізнесу команди президента.
ГПУ vs НАБУ
Не виключено, що позитивний висновок експертів щодо продажу ліцензії «Аркона Газ-Енергія» та потенційний програш в суді за адміністративним позовом зрештою може стати підставою для Генпрокуратури взагалі закрити справу за відсутністю складу злочину та збитків державі.
Тим часом, у Національному антикорупційному бюро, детективи якого також розслідують обставини видачі дозволу на розробку родовища на Полтавщині за заниженою ціною, наполягають, що ця справа – їхня підслідність, а тому у 2018 році вже двічі НАБУ спробувало витребувати її у Генеральної прокуратури.
«Ми отримали відмову від керівництва з розслідування кримінальних проваджень у сфері економіки головного слідчого управління ГПУ. Потім друга спроба була у жовтні минулого року. І так само цього разу ми отримали відмову за підписом заступника генерального прокурора України у передачі матеріалів цієї справи», – розповіла речниця НАБУ Світлана Оліфіра.
При цьому, за даними НАБУ, підлеглі Луценка навіть відмовили у проханні детективів хоча б ознайомитись з матеріалами своєї справи.
«У чому власне складність – те, що досліджуються одні і ті ж самі факти. Двома різними правоохоронними органами. Матеріали, які вилучали під час їхнього розслідування слідчими ГПУ, є надзвичайно важливими і такими, що можуть теж допомогти детективам НАБУ», – зауважує Оліфіра.
НАБУ не вдалось отримати матеріали справи ГПУ і через суд.
«Ми підозрюємо, що все це робиться для того, щоб допомогти підприємству «Аркона Газ-Енергія» таким чином зацементувати це, на нашу думку, незаконне рішення про видачу спецдозволу за заниженою вартістю», – вважає юрист ГО «Центр протидії корупції» Андрій Савін.
У НАБУ наполягають: оскільки ця справа їхньої підслідності, то яким би не був результат розслідування в ГПУ – це не зможе їх змусити закрити своє провадження. Утім, гра Луценка наввипередки тактично все ж встромляє детективам палки в колеса.
Під час одного із судових засідань журналісти звернулись за коментарем до представника Генпрокуратури Юлії Кузнецової, однак вона зазначила, що «не може нічого коментувати» і порадила звернутись до прес-служби.
Також «Схеми» направили запит на ім’я Петра Порошенка та Юрія Луценка з проханням прокоментувати наведені у цьому матеріалі факти. Адміністрація президента у відповіді описала вичерпний перелік законних повноважень глави держави і зазначила наступне: «Ані Конституція, ані інше законодавство України не передбачають повноважень Глави держави, пов’язаних із будь-якою господарською діяльністю. Президент не має відношення до отримання будь-яких спеціальних дозволів, або інших документів будь-якими суб’єктами господарської діяльності, зокрема і вказаними у Вашому запиті. Також повідомляємо Вам, що на даний час Глава держави немає стосунку до осіб вказаних у Вашому запиті».
У Луценка на запит до публікації матеріалу не відповіли.
Ця історія – лише один із прикладів, коли неминуче постають питання: чи може бути довіра до розслідувань ГПУ, які зачіпають інтереси команди президента – якщо прокуратуру очолює його близький соратник, який неодноразово і відкрито порушує кодекс професійної прокурорської етики – відкрито підтримуючи главу держави? Чи може це не кидати тінь на його неупередженість під час таких розслідувань? Чи справді суспільство має повірити, що Юрій Луценко готовий піти проти президентського оточення і забрати у нього можливість протягом 20 років добувати газ на одному з найбільших родовищ Полтавської області, отриману від держави за безцінь?
