Вона – одна з двох міністрів, які зберегли владу і перейшли з команди Петра Порошенка до команди Володимира Зеленського. Оксана Маркарова – від серпня вже міністерка фінансів в уряді під керівництвом Олексія Гончарука. Її підходи в роботі називають реформаторськими і цінують за вміння домовлятися із західними фінансовими партнерами на найвищому рівні. Але за близькою до бездоганної репутацією Маркарової прихована одна цікава історія, яка бере початок ще до її приходу у владу. «Схеми» дослідили причетність Оксани Маркарової до виведення з одного українського банку на свою фірму більш ніж чотирьох тисяч квадратних метрів елітної нерухомості в історичній частині Києва – на Подолі. Причому виведення цінного активу відбулось саме напередодні його банкрутства. Згодом банк так і не зміг розрахуватись з усіма вкладниками і повернути українцям їхні заощадження.
Після Революції гідності – з 2014-го по 2018-й роки – Україною прокотився «банкопад». У той період з фінансового ринку була виведена половина банків. Серед них – «Актив-банк».
Підприємець Сергій Ющенко, який погодився зустрітися із журналістами, розповідає: він тримав у цій фінустанові гроші для розвитку свого бізнесу і сам, зрештою, став «жертвою» цього «банкопаду».
Підприємець показує склад, куди він відвіз обладнання зі свого цеху.
«Ось ми такі робили бруски хонінгувальні, – крутить в руках зразок підприємець. – Вони використовуються для обробки двигунів внутрішнього згоряння».
«На цьому обладнані ми виробляли продукцію, яка більше йшла для України, для Росії могла йти. А для того, щоб випускати, розвиватися далі – на Європу, – треба було купляти, є в них спеціальні станки. Оце була задача – зібрати кошти, щоб вийти, купити те обладнання», – пригадує вдалі для свого бізнесу часи Сергій Ющенко.
Але мрія підприємця вийти на європейський ринок так і лишилась нездійсненою.
«Я тримав там понад 50 тисяч євро і понад півтора мільйона гривень, – пригадує він. – Вдалося отримати тільки 200 тисяч. І то враховуючи, що курс різко підскочив. Практично кошти знецінились. Якщо я поклав кошти у гривнях, то тоді був курс 8 (гривень за долар – ред.), а коли мені вже повертали, то він був 12. А зараз він 25».
Тепер на місці відділення банку – кафе. Його відвідувачі, певно, навіть не здогадуються, що колись тут була фінустанова, в якій тримали свої вклади українці, які тепер мріють повернути свої гроші.
«На сьогоднішній день «Актив-банк» перебуває в стадії ліквідації на завершальній стадії, – пояснює начальник юридичного департаменту «Актив-банку» Віталій Салівон. – Прийнято рішення Фондом гарантування про продаж тих активів, які залишились».
Від того, скільки банк отримає за продаж своїх активів, залежить, чи вистачить цих коштів, щоб розрахуватися з кредиторами. У тому числі – і з вкладниками. Такими, як підприємець Сергій Ющенко.
Утім, нині активів залишилося небагато – адже, як виявили журналісти, частина найцінніших із них була виведена з банку напередодні його банкрутства.
І як встановили «Схеми», не останню роль у цьому відіграла чинна міністерка фінансів України Оксана Маркарова.
Із лав «колишніх» – до команди «нових»
Оксана Маркарова – одна з двох міністрів, що зберегли посади і за президентства Володимира Зеленського. Вона перейшла в ряди «влади нових облич» із команди Петра Порошенка.
29 серпня під час затвердження членів нового Кабміну тоді ще новообраний прем’єр-міністр Олексій Гончарук запропонував Оксану Маркарову на посаду очільниці Міністерства фінансів.
Із трибуни він представив її як «людину, яка останні роки опікується фінансами України і, власне, завдяки їй відбулося дуже багато правильних зрушень у цій сфері».
Зрештою депутати Верховної Ради підтримали її кандидатуру. Утім, фактично Оксана Маркарова і не припиняла роботи в Міністерстві фінансів – ще від березня 2015 року. За цей час вона встигла попрацювати в уряді як Арсенія Яценюка, так і Володимира Гройсмана. І тепер – знову очолила міністерство вже в Кабміні Олексія Гончарука.
Про Маркарову позитивно відгукується і Володимир Зеленський. Ще під час пресмарафону президент відзначив її професійність.
«У нас є міністр фінансів – пані Маркарова. Вона професійна людина. Якщо вона буде в якісь там кримінальній справі, якщо вона буде забрудненою людиною, якщо вона буде не виконувати свою роботу – пан прем’єр-міністр, і, я думаю, він отримає від мене підтримку, замінить міністра фінансів», – так голова держави говорив журналістам у жовтні.
Про попередні досягнення Маркарової говорять і фінансові експерти.
«Що дійсно вразило – це міністр, при якому вчасно подавався бюджет. Дійсно за графіком – і це за історію України було вперше, – стверджує керуючий партнер інформаційного агентства «Фінансовий клуб» Руслан Чорний. – Можна сказати, що Оксана Маркарова виявилася найбільш дисциплінованим міністром фінансів. Можливо, це, в тому числі, дало змогу Зеленському залишити її на посаді».
Як і багато хто з реформаторів, Маркарова прийшла у політику з бізнесу. До цього вона очолювала інвестиційну групу ІТТ, працювала в американському фонді прямих інвестицій Western NIS Enterprise Fund, проходила практику в Світовому банку у США.
Але є в біографії міністерки й такі сторінки, які показують Оксану Маркарову з іншого, не «реформаторського» боку.
Щоб зрозуміти це, потрібно повернутись на 9 років у її минуле.
Від Клюєвих – Маркаровій
У 2010-му, коли Віктор Янукович іще був президентом, Андрій і Сергій Клюєви входили до його найближчого оточення. За часи перебування при владі брати активно залучали кошти державного «Укрексімбанку» для розбудови власного бізнесу.
Так, раніше державний банк надав 38 мільйонів євро кредиту компанії братів Клюєвих «Укрпідшипник». Як заставу в 2010 році він отримав нерухомість – будівлю в історичній частині Києва. Вона була у власності іншого банку – вже згаданого «Актив-банку». А він, як і підприємство «Укрпідшипник», належав Клюєвим.
Здавалось би, до чого тут Оксана Маркарова?
Після отримання мільйонного кредиту і передачі будівлі у заставу Клюєви вирішили продати свій «Актив-банк». У 2013 році його новим власником стало подружжя Оксани Маркарової і Данила Волинця.
Уже через рік після того – у 2014 році – національний регулятор визнав «Актив-банк» неплатоспроможним. Та напередодні банкрутства подружжя Маркарової-Волинця все ж встигло продати цінний актив – ту саму будівлю в історичному районі столиці. І, як з’ясували «Схеми», продали – не кому-небудь, а собі. Ще й за вартістю меншою, ніж її оцінив державний банк.
Будинок, про який ідеться, – розташований на вулиці Борисоглібській. Це історична частина центру Подолу.
Раніше там була церква святих Бориса і Гліба, синів князя Володимира. Церкви там більше немає – утім, назва вулиці залишилась.
Цінність цієї будівлі для історичного Подолу відзначають експерти. Серед них – і дослідник історії Києва Михайло Кальницький.
«Будинок номер три по Борисоглібській вулиці є цінною фоновою забудовою для всього Подолу, як і суміжні будинки. Саме цей квартал, мені здається, досі зберігає певну історичну цілісність і є органічною часткою історичного Подолу», – каже історик.
Будинок, який займає площу майже в 4,7 тисячі квадратних метрів в історичній частині столиці, – і є тим цінним активом, який Оксана Макарова з чоловіком, схоже, вирішили залишити собі.
«Схемам» вдалось у деталях відновити події 5-річної давнини.
Встигнути вивести найцінніше
28 квітня 2014 року правління «Актив-банку», власником якого на той момент іще було подружжя Маркарової та Волинця, вирішило продати будівлю на Борисоглібській.
Для оцінки вартості нерухомості банк найняв «Істерн консалтинг груп» – фірму, якою Маркарова керувала раніше.
У свою чергу, ця компанія оцінила будівлю в історичній частині центру Києва у 60 мільйонів гривень – що було вдвічі дешевше від її заставної вартості за іпотечним договором «Укрексімбанку».
І десь через тиждень, 7 травня 2014 року, будинок продали начебто новому власникові. «Актив-банк» уклав договір купівлі-продажу з фірмою «Синонім». Згідно з даними реєстру юридичних осіб, саме в той час співвласником цієї компанії була Оксана Маркарова.
Паралельно подружжя вийшло зі складу кінцевих бенефіціарів «Актив-банку», а ще трохи пізніше – майбутня міністерка перестала бути і засновницею «Синоніму». І зрештою, у вересні 2014-го Національний банк визнав «Актив-банк» неплатоспроможним.
Таким чином, банк незадовго до банкрутства позбувся одного з найцінніших своїх активів – будівлі в історичній частині центру Києва. І до цього причетна Оксана Маркарова.
Утім, аналізуючи реєстр судових рішень, крім вкладників, журналісти виявили ще одного постраждалого в цій історії.
Неповернуті державному банкові мільйони
Як встановили «Схеми», цінні квадратні метри на Борисоглібській, – ще згідно з домовленостями з братами Клюєвими, – були в іпотеці державного «Укрексімбанку». Це означало, що державна фінустанова мала право продати це майно, якщо їй не повернуть взяті в кредит гроші. Тобто продати будівлю в історичній частині Києва «Актив-банк» міг лише за згоди державного банку.
І той такий дозвіл надав, але поставив перед тим три чіткі умови:
– продати будівлю мають не нижче від заставної вартості, майже у 130 мільйонів гривень;
– застава зберігається за «Укрексімбанком»;
– а угода про продаж обов’язково погоджується з Нацбанком.
Водночас аналіз «Схем» довів, що жодна з цих умов не була виконана. Нерухомість було продано вдвічі дешевше від заставної вартості. Нацбанк, як з’ясувалося, не надав своєї згоди на цей продаж. А «Укрексімбанк» залишився без застави за кредитом. Тепер за це право державний банк воює у судах.
Керуючий партнер юридичної фірми «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» Сергій Боярчуков пояснює: ця нерухомість – шанс держбанку повернути собі хоча б частину грошей.
«В «Укрексімбанку» ця будівля, звернення стягнення на цю будівлю – це єдиний шанс на хоч якесь часткове повернення кредиту. Тому шансів на успіх в судовій боротьбі з «Укрпідшипником» майже немає, там жодного стягнення заборгованості, мабуть, не буде. А ця будівля – в історичному центрі Києва, вона має абсолютно ліквідну вартість і викликає великий інтерес з точки зору її продажу», – пояснює він.
(Не)родинний нотаріус?
Як виявилося, одна з основних претензій «Укрексімбанку» звернена до приватного нотаріуса Оксани Данич. Саме вона припинила право державного банку на будівлю на Борисоглібській.
Під час засідання в Касаційній палаті Верховного суду України, на якому були присутні журналісти «Схем», юрист «Укрексімбанку» Владислав Беседін наполягав, що угода діє і досі: «Є відповідний іпотечний договір банку, який укладено з метою забезпечення виконання – він є дійсним на сьогоднішній день». А вище згадана нотаріус, за версією державного банку, «грає» на стороні опонентів.
На підставі чого державний банк відстоює своє право на цю будівлю? І який має стосунок до цього Оксана Маркарова?
«Схеми» звернулися із запитаннями до учасників судового процесу. Утім, обидві сторони від коментарів у суді відмовилися.
Після того, як «Актив-банк» у 2014-му погодив із новим покупцем – компанією «Синонім» – контракт на продаж будівлі на Борисоглібській, державний «Укрексімбанк» почав судитися за це заставне майно. Суди тягнуться з 2015-го і дотепер.
Утім, це не завадило приватному нотаріусу Оксані Данич у 2016-му позбавити державний «Укрексімбанк» права на цінну нерухомість – викресливши відповідний запис з реєстру.
Більше того, Данич може бути ще однією ниточкою, яка веде до міністерки фінансів. Адже саме її джерела «Схем» називають родинним нотаріусом Маркарової. Саме цей нотаріус засвідчував договори купівлі-продажу квартир, які належать як самій міністерці, так і дітям подружжя Маркарової і Волинця – Анні й Марії Волинець.
«Схеми» звернулися за коментарем безпосередньо до Оксани Данич. Утім, сама вона звинувачення на свою адресу відкидає.
– Ви чомусь позбавили державний «Укрексімбанк» права іпотеки на цей будинок…
– Я банк не позбавляла. Це не моя компетенція позбавляти банк, це раз. По-друге, всі питання вирішуються у суді. І на сьогоднішній день «Укрексімбанк» подав позови в суд. І ці позови перебувають там. Вони оскаржують мої дії і пишуть про те, що вони дуже хочуть, щоб я поновила запис. Я спілкувалася з ними. Сказала: в мене немає правових підстав. А якщо в мене немає правових підстав, вони мають йти в суд. Що вони і зробили.
– Є ще одне запитання щодо пані Оксани Маркарової. Як часто вона звертається до вас?
– А чому ви вирішили, що вона часто до мене звертається?
– Тому що ми подивилися, що саме ви є тим нотаріусом, яка засвідчувала декілька угод…
– Декілька угод при моєму стажі – 25 років я працюю приватним нотаріусом, – я думаю, що декілька угод – це невелике наше спілкування, якщо ви знаєте, що вона зверталася.
– Я хочу зрозуміти, як часто вона до вас звертається…
– Я не маю права вам це говорити. Чи звертається вона взагалі, чи звертається, наскільки часто.
– А ви особисто знайомі з Оксаною Маркаровою?
– Я не дружу з Оксаною Маркаровою. Особисто не знайома.
Та в суді «Схеми» дізнались не лише про роль нотаріуса в операціях із нерухомістю, але й про гроші. Виявилось, що із 60 мільйонів гривень, які фірма «Синонім» мала заплатити за нерухомість, вона переказала «Актив-банку» лише 16 мільйонів гривень. Причому у матеріалах справи є лише одна квитанція на 100 тисяч гривень, заявив на засіданні суду юрист державного «Укрексімбанку» Беседін.
«Було здійснено лише перерахування за це майно, наскільки нам відомо при ознайомленні з матеріалами справи, – лише 100 тисяч гривень», – сказав юрист.
Водночас і в «Актив-банку», і у Фонді гарантування вкладів переконують: фінустанові були переказані 16 мільйонів гривень. Хоча це й не є повною вартістю майна за договором.
Коштовні квадратні метри на Подолі
Елітна нерухомість, за яку триває боротьба, раніше була центральним офісом «Актив-банку». Тепер же цей будинок здають в оренду. Частину приміщень займає фінустанова родини Маркарової – «Акордбанк» Данила Волинця, іншу – юристи і музей преси.
Загальна площа будівлі становить майже 4,7 тисячі квадратних метрів: понад 3,9 тисячі відведено на офісні приміщення, 400 квадратних метрів займає паркінг, і ще є дві квартири по 190 квадратних метрів.
Якщо фірма «Синонім», як стверджують у Фонді, сплатила лише 16 мільйонів гривень за цю нерухомість, то це близько 3,4 тисяч гривень за квадратний метр. Таких цін в Києві вже давно немає, кажуть ріелтори. Вартість схожої нерухомості стартує орієнтовно від 30 тисяч гривень за квадратний метр.
Виходить, що «Синоніму» кожний квадратний метр обійшовся вдесятеро дешевше.
«Наразі, виходячи з тієї ціни оренди нежитлових приміщень, яка є у цьому будинку – бо комерційна нерухомість розраховується, виходячи з тієї ціни оренди, яку вона може дати власнику, з доходу, …цей будинок може коштувати близько 8 мільйонів доларів», – підраховує експерт з питань нерухомості Ярослав Цуканов.
Що каже Маркарова?
«Схеми» звернулися до Оксани Маркарової з проханням поділитися своєю історією успіху придбання будівлі в історичній частині центру Києва у декілька разів дешевше від її заставної вартості.
Міністерка погодилась на інтерв’ю.
– У будинку на Борисоглібській є офіс «Акордбанку», який належить вашому чоловікові.
– Він, дійсно, один з акціонерів банку. І його банк орендує там приміщення. Я орендую там офіс для музею преси. Це наш зв’язок з цим приміщенням.
– Чи відомо вам, як банк втратив цю будівлю?
– Що значить втратив?
– Зараз він не володіє цією будівлею.
– Ця будівля була продана банком. Цей продаж почався ще… Я не можу коментувати те, що було вже після мене, але ще при мені точно проводилися перемови. Менеджмент шукав покупця на цю будівлю.
– По суті, коли ви були ще власником банку, він намагався продати цю будівлю?
– Банк намагався продати всі активи, які були. Для того, щоб справитися з ситуацією дуже сильного відтоку депозитів.
– Наскільки я розумію, банком було прийняте рішення продати цю будівлю вашій компанії?
– Ні. Вона була продана разом з тією компанією. Тоді принаймні так планувалося.
Оксана Маркарова переконує, що на момент придбання будівлі вона вже вийшла як зі складу акціонерів «Актив-банку», так і з засновників «Синоніму» – компанії-покупця цього майна. А зміни в реєстрі, за її словами, були внесені пізніше.
– Банкові належала будівля за адресою Борисоглібська 3, і банк ухвалив рішення продати цю будівлю компанії, власником якої були, в тому числі, ви?
– Я була співвласником цієї компанії за п’ять років до того, як це трапилось. Тому в той момент, як було продано цю будівлю, покупець будівлі купив її разом зі структуруванням цієї угоди.
– Я взяв витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, і тут станом на дату укладення договору купівлі-продажу (7.05.2014) ви вказані як власник ТОВ «Синонім».
– Значить, ще не провели, можливо, на той час перереєстрацію. На момент, коли було продано цю будівлю, було продано і саму юридичну особу.
Водночас документи, які є у розпорядженні «Схем», свідчать про зворотне.
Керуючий партнер юридичної фірми «Алєксєєв, Боярчуков та партнери» Сергій Боярчуков відзначає: «Є таке положення Цивільного кодексу, що договір, який підлягає подальшій державній реєстрації, вступає в силу з моменту державної реєстрації».
Партнер юридичної фірми «Круглов і партнери» Сергій Круглов додає: «Як свідчать офіційні дані з державного реєстру, на момент ухвалення «Актив-банком» рішення про відчуження активу пані Маркарова була співзасновником цього банку – компанії «Актив фінанс груп». У подальшому на момент укладення угоди щодо відчуження цього активу пані Маркарова також була співзасновником компанії, яка уклала цю угоду як покупець. Тому можна казати про те, що, можливо, вона причетна до цієї схеми щодо виведення активу перед банкрутством банку».
«Схеми» також запитали чиновницю про право державного «Укрексімбанку» на цю будівлю.
– На момент продажу нерухомості за адресою Борисоглібська 3, вона була у заставі державного «Укрексімбанку». Чи вам відомо про це?
– На той момент мені було відомо, звичайно.
– Справа в тому, що приватний нотаріус Данич припинила іпотеку цієї нерухомості.
– Я не можу це коментувати. Це треба уточнити у покупця, у компанії.
– Як давно ви знайомі з приватним нотаріусом Данич? Чи відома вам ця людина?
– Особисто? Я не знайома, ні.
– Просто її називають вашим родинним нотаріусом, що ви часто звертаєтесь до цього нотаріуса. Це правда?
– Більшість моїх угод укладає точно іншій нотаріус. Тому – ні.
А от щодо грошей за цінний актив Маркарова переконує: з державним банком розрахувались сповна.
– Ми подивились реєстр судових рішень, і там є лише одна квитанція на 100 тисяч гривень. Тобто, по суті, компанія сплатила за цю будівлю 100 тисяч гривень.
– Це неправда. Ще коли я була в банку, покупець заводив кошти на її купівлю, і це були мільйони.
З’ясувати ім’я нинішнього власника будівлі на Борисоглібській «Схемам» не вдалось – у засновниках значиться офшорна фірма з Британських Віргінських Островів. Не розкриває його і сама Маркарова.
– А за вашими даними, хто є реальним власником цієї будівлі зараз?
– Той же власник, якому його і продавали.
– А хто це?
– Ну, я точно не можу… Запитайте у компанії.
– Ви знайомі з цією людиною?
– Звичайно, я знаю, хто це.
– І ви не можете назвати?
– Для чого, щоб це було від мене…
– Тому що зараз власником є юридична особа, і цією юридичною особою раніше володіли ви. Але ви кажете, що ви її продали.
– Я точно її продала разом з цією будівлею.
– А кому ви її продали?
– Якщо ця людина не розкриває інформацію, давайте я не буду її розкривати також.
Можливо, Оксана Маркарова не захотіла називати власника, тому що вона і досі володіє цим майном? Принаймні, про її участь у цій операції з нерухомістю свідчать не тільки документи, але і дії пов’язаних із нею осіб.
А поки «Укрексімбанк» воює у судах за повернення собі права на елітну будівлю, вкладникам залишається лише сподіватися, що колись цей будинок буде проданий за ринковою вартістю. А відтак вони отримають шанс на повернення принаймні частини грошей, які вони колись довірили «Актив-банку».
Сподівається на це і один із вкладників цього банку, підприємець Сергій Ющенко.
«Це підкосило мене дуже сильно. Підприємство зараз практично не працює. При бажанні держави всі ці кошти можуть бути повернуті і віддані вкладникам», – припустив він.
– На вашу думку, чи продаж майна повернув би гроші вкладникам?
– Ну, не всім. Я не знаю, яка там загальна сума заборгованості, але…
На півслові він замовкає і лише ствердно киває головою.
Всі найважливіші та найцікавіші новини читайте на нашому каналі в Телеграмі – https://t.me/svoboda_radio
