«Схеми» дослідили, що конкурс до нового органу проходить непрозоро та неконкурентно
Державне бюро розслідувань (ДБР) в Україні має стати таким собі аналогом американського ФБР. Новий орган буде розслідувати злочини, вчинені посадовцями – чиновниками, суддями, екс-президентами.
ДБР мало запрацювати з вересня, але досі не має свого приміщення, а ключові працівники – не призначені.
Цими літніми днями і триває набір на різні посади у бюро, в тому числі – керівні.
Утім, на співбесідах кандидатів не запитують про походження статків і про «темні плями» у біографії. Також у ЗМІ перед голосуванням за керівників ДБР оприлюднили список переможців. Це може свідчити, що результат визначений заздалегідь, а комісія – не самостійна.
«Список шістнадцяти»
17 липня 2018 року видання «Українська правда» оприлюднило перелік загалом із 21 кандидата із розписаними посадами, які начебто мають перемогти на керівні посади до Державного бюро розслідувань. Наступного дня, 18 липня, конкурсна комісія з обрання на посади Державного бюро розслідувань визначає переможців. Серед обраних – 16 осіб зі списку, оприлюдненому раніше у ЗМІ.
Як можна пояснити, що більшість імен переможців на керівні посади була відома ще до голосування? Чи означає публікація такого списку, що результати конкурсу були визначені заздалегідь?
Голова конкурсної комісії Роман Майданик заявив, що не планує розбиратися, як так сталося, що члени комісії і він сам проголосували практично за списком, оприлюдненим у ЗМІ раніше.
«Можна (давати – ред.) різні пояснення… Можливо, аналітичний підхід. Повторюю, [комісія] ухвалила своє рішення», – сказав він коротко.
Завідувача кафедрою юрфаку університету імені Шевченка Романа Майданика до комісії призначив президент Петро Порошенко. У цій конкурсній комісії взагалі немає жодного представника громадськості. Усі – призначені президентом, парламентом або Кабінетом міністрів.
Юрист приватної компанії «Саєнко Харенко» Тетяна Сліпачук, яка також пройшла до комісії за квотою президента, пояснює: «Я знала, за кого голосуватиму, ще коли готувалася до цього і дивилася списки кандидатів. Я не ознайомлювалася зі статтею (в «Українській правді» – ред.) і не робила ніяких порівнянь. В мене було інше завдання».
Сліпачук також не побачила проблеми у тому, що список фактичних переможців був відомий ще до самого голосування.
«Не бачу ні суб’єктивної, ні об’єктивної сторони злочину», – сказала у коментарі «Схемам» юрист.
Призначений до комісії від Верховної Ради депутат фракції «Блок Петра Порошенка» Микола Паламарчук розповів, що не бачив списку напередодні і «голосував так, як визначив для себе».
Професора Київського університету імені Тараса Шевченка, юриста Віктора Самохвалова, призначеного до комісії за квотою президента, не здивувало те, що журналісти опублікували список переможців заздалегідь.
«Вони могли який завгодно список оприлюднити, вони можуть вибирати, кого захочуть, це ж така справа», – сказав він.
Доцент Хмельницького університету Денис Монастирський, який у комісії від Кабміну, в коментарі «Схемам» заявив, що не знав про публікацію списку у ЗМІ напередодні. «Який список переможців? Він оголошений зараз, під час голосування», – заявив він і попросив журналістів вийти з кабінету.
Співзасновник Центру тестування і президент міжнародної громадської організації «Універсальна екзаменаційна мережа» Сергій Мудрук не виключає, що на комісію могли впливати зовні.
«Якщо вони не обговорювали свої власні враження про кожного з кандидатів, а просто зійшлися в призначений день і час та проголосували, то це все виглядає дуже підозріло. Значить, є якась зовнішня сила, яка координувала цей результат, – припускає Мудрук. – Вкрай малоймовірно, що не було якогось стороннього впливу. Якщо це збіг – хтось провів аналітичну роботу з почутих вражень колег. Якщо такої комунікації не було і кожен залишався при своїй думці…»
У свою чергу, народний депутат і член комісії Паламарчук запевнив, що комісія не обговорювала кандидатів перед голосуванням. «Для чого спілкуватись? Кожен член комісії має свою думку», – сказав він.
Як відбувався процес голосування та визначення переможців? За якими критеріями оцінювали? І наскільки серйозно поставились до своїх обов’язків члени комісії?
7 хвилин на співбесіду без питань про кошти
Співбесіди із переможцями тривали переважно 7–8 хвилин. На них не ставили запитань про походження коштів у деклараціях кандидатів. Значну частину цього часу вони самі щось розповідали на власний розсуд.
Зокрема, Євген Шевцов, який працює у Нацполіції, вказав у декларації швейцарський годинник «Ролекс», авто «Рендж Ровер», 14 мільйонів гривень на банківських рахунках родини. Згідно з відкритими даними, компанії його дружини фігурують у матеріалах слідства ГПУ щодо фіктивного підприємництва і відмивання доходів.
Натомість комісія спитала про нього не про статки, а про те, чи треба об’єднувати слідчого і оперативника.
Шевцов переміг на посаду керівника управління організації досудових розслідувань ДБР.
Водночас, згідно з регламентом конкурсної комісії, під час співбесіди вони мають встановити не лише професійний досвід та знання, але й, у тому числі, відповідність рівня доходів способу життя кандидата.
А от член комісії Тетяна Сліпачук вважає, що це – не повноваження комісії: «Вони будуть проходити спеціальну перевірку. Я думаю, що усі питання їм поставлять компетентні органи. Я не компетентний орган».
Ніхто із членів комісії не поцікавився у майбутнього переможця Артема Бугайця щодо його дисциплінарного стягнення. Раніше до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів поскаржився перший заступник військового прокурора сил антитерористичної операції. В його заяві зазначено, що «Бугаєць А. В. систематично неналежно виконував службові обов’язки щодо контролю за якістю здійснення процесуального керівництва на стадії досудового розслідування та судового розгляду».
Вимоги до кандидатів
Відповідно до регламенту комісії, до кандидатів є певні кваліфікаційні вимоги та критерії. Наприклад, вони мають бути наділені «морально-діловими якостями». До низки посад в ДБР серед кваліфікаційних вимог, затверджених керівником ДБР до кандидатів, згадуються, в тому числі, такі, як «позитивна репутація», «інтелектуальна та емоційна зрілість», «лідерство» та «надійність».
Тестолог Сергій Мудрук вважає: перелік кваліфікаційних вимог та критеріїв не дуже якісний.
«Що таке «інтелектуальна зрілість», я не можу зрозуміти. Є інтелектуальні здатності та здібності», – каже він.
Має бути чітко розписана процедура оцінювання, це особливо важливо для публічних конкурсівСергій Мудрук
Надійність, каже Сергій Мудрук, можна визначити спеціальним психологічним тестом, але комісія його не проводить. Тестолог каже: має бути чітко розписана процедура оцінювання, це особливо важливо для публічних конкурсів. Утім, схеми оцінювання або методологічних вимог до оцінювання комісії не мають.
Голосування наосліп
Журналісти «Схем» з’ясували, що за переможців голосували і ті члени конкурсної комісії, які на співбесіди не ходили.
Наприклад, за очільника відділу Нацполіції Євгена Шевцова, який вирішив спробувати свої сили у керівництві ДБР, свій голос віддала член комісії Наталія Севостьянова (Бернацька), перша заступниця міністра юстиції. До того на співбесіду із Шевцовим Севостьянова не прийшла.
Також за Шевцова голосували депутат із «Народного фронту» Євген Дейдей і професор Віктор Самохвалов. Їх теж не було на співбесіді.
Схожа історія повторилась із іншими кандидатами. Сергій Житник переміг на посаду керівника управління ДБР. За нього також проголосували двоє членів комісії, які не проводили співбесіди із ним – ті ж заступниця міністра юстиції Севостьянова та професор університету імені Шевченка Самохвалов.
Лише п’ять членів комісії були присутні на співбесіді майбутнього переможця на посаду керівника управління внутрішнього контролю ДБР Богдана Чобітка. Ще один член комісії – депутат Євген Дейдей із фракції «Народного фронту» зайшов на співбесіду, але відразу вийшов. Уже під час голосування депутат Дейдей підняв руку саме за цього кандидата. Так само зробили і два інші відсутні на співбесіді члени комісії – Севостьянова і Самохвалов.
Наталія Севостьянова до ефіру на зв’язок не вийшла
Народний депутат Дейдей був також відсутній на співбесіді в іншого кандидата – Володимира Криволапова, але проголосував за нього. Сам Дейдей – фігурант розслідування Національного антикорупційного бюро. У НАБУ вважають, що він володіє власністю на кілька мільйонів більше, ніж міг заробити.
«Схеми» запитали у Дейдея, чи не планував він у зв’язку з цим відмовитися від участі у такій поважній комісії.
«Ми розуміємо що вони (НАБУ – ред.), окрім піару і популізму, більше нічим не займаються», – відповів Дейдей.
Раніше колеги Дейдея у Верховній Раді не дали згоду, щоб позбавити його депутатського імунітету. Це стало на заваді продовженню розслідування цієї справи НАБУ і передачі її до суду.
Про що це свідчить, коли члени конкурсної комісії, які були відсутні на співбесіді і не могли ставити запитання, голосують «за»?
Президент міжнародної громадської організації «Універсальна екзаменаційна мережа» Сергій Мудрук вважає: відсутні члени комісії обов’язково мали переглянути відеотрансляцію зі співбесідою. Інакше довіра до конкурсу може зменшитися.
«Якщо людина скаже: «Не був, не дивився, не цікаво, але голосував», – значить, людина голосувала наосліп, невідомо за що. Це знижує довіру до колегіального рішення», – резюмує Мудрук.
Двоетапна перевірка
Затверджувати переможців конкурсу буде очільник Державного бюро розслідувань Роман Труба. В інтерв’ю «Схемам» він сказав, що не буде з’ясовувати, чому комісія голосувала за кандидатів за раніше оприлюдненим у ЗМІ списком.
– Не потрібно проводити службового розслідування, подавати заяву до правоохоронних органів? Оскільки переможці були відомі заздалегідь, можливо, є вплив на цю комісію?
– Будь-який правоохоронний орган має право розпочати перевірки. На цьому етапі мене більше цікавить перевірка щодо кожного кандидата.
Переможці справді мають пройти спецперевірку перед призначенням, яку ініціював Труба. Тут теж є проблема: він не може ідентифікувати переможців.Тому звернувся до Ради громадського контролю – щоб вони дали висновки щодо кожного кандидата.
– Зовнішня комісія лише надала мені прізвище, ім’я та по-батькові. Для мене ідентифікувати людину з цією інформацією надзвичайно складно. Тому я попросив зовнішню комісію, щоб вона надала мені більше інформації.
– Ви ж сидите тут поруч, практично у сусідніх кабінетах.
– Так, я з вами повністю погоджуюся. Я запитав. Підійшов, скерував лист і чекаю відповіді.
«Квартирне питання» для ДБР
Восьмий місяць Романові Трубі та новій установі, яку він очолює, не можуть знайти приміщення. Зараз його кабінет розташований у будівлі Кабінету міністрів, а два заступники голови ДБР приходять на роботу у будівлю Генпрокуратури. Саме ДБР має розслідувати кримінальні провадження, в яких фігуруватимуть міністри, прокурори та інші посадовці.
У такому сусідстві із потенційними підслідними Труба не бачить загрози конфлікту інтересів.
«Орган не може створитися, не отримавши приміщення і матеріально-технічну базу», – сказав він.
Працівників до Держбюро розслідувань набирає не одна, а відразу три комісії. Ще дві комісії працюють у будівлі на вулиці Симона Петлюри в Києві. Виявилося, що ця будівля – під арештом.
Труба розповів, що із цією проблемою вже звернулися до Міністерства юстиції і зараз чекають роз’яcнень – що робити далі.
Хто іде до ДБР?
Комісія № 2 обирає на посади до ДБР. Її голова – Олег Шрам, радник голови ДБР.
У коридорі перед кімнатою, де співбесіда, – темрява: перегоріли лампочки.
У темряві доводиться чекати і кандидатові, колишньому очільникові контрольно-ревізійного управління у Запоріжжі Віталієві Малеху. Запитали у нього про його офіційні доходи і статки.
– Машину «Інфініті» купили за свою зарплату?
– У мене родина заможна, допомагали.
– Родина чим займається?
– Бізнесом.
– Яким?
– Готельним і паливно-енергетичним батьки займаються.
Тут журналісти «Схем» зустріли кандидата Сергія Хальєва, колишнього прокурора і фігуранта справи, пов’язаної із хабаром.
– Чим закінчилася історія з хабаром на 45 тисяч?
– Ця історія закінчилась закриттям кримінального провадження за реабілітуючими підставами.
…
– Вас звільнили із прокуратури до цього?
– Я звільнився у лютому 2016-го, історія – у липні 2016 року.
На відміну від першої комісії, у цій, другій, є представник від громадськості. Він запитав у кандидата, екс-прокурора Василя Хруща про походження його статків.
– Поясніть природу придбання цих земельних ділянок вами і членами вашої сім’ї.
– Мені запропонували купити одну земельну ділянку, я її купив. Зробив з неї привабливу земельну ділянку… Я вважаю, біда нашої держави в тому, що «правоохоронець повинен бути бідним». Головне – що правоохоронець повинен бути чесним.
Слова кандидатів під час співбесід не завжди було чутно – мікрофонів немає. Знімальній групі «Схем» не дозволили перебувати на співбесіді. Голова комісії повідомив, що це рішення очільника Держбюро розслідувань, хоча прямої заборони на це немає: «Є загальні положення у порядку про те, що на час проведення конкурсу сторонні особи не можуть бути присутні. Цей порядок затверджений ДБР за підписом директора».
Директор ДБР Труба, навпаки, каже: це вирішує комісія.
«Не знімаю з себе відповідальності – але це комісія», – відповів Труба.
Ще в одній – третій – комісії обирають слідчих. Там працюють два заступники голови ДБР – ті, чиї кабінети поруч із генпрокурором Юрієм Луценком. Усі три комісії досі оцінюють кандидатів на різні посади до нового органу – Державного бюро розслідувань.
Всього мають набрати працівників на 700 посад.
Що далі?
Роман Труба планував, що Державне бюро розслідувань запрацює з вересня. Але вже серпень – а бюро досі не має приміщення, не призначені ключові працівники.
І загалом робота головної комісії, яка обирає на посади керівників, виглядає формальною. Її члени не хочуть дізнатися, чому імена переможців конкурсу стали відомі напередодні, голосують, не відвідуючи співбесіди, не мають чітких критеріїв оцінювання і не запитують кандидатів про походження статків та «темні плями» у біографії». Також у цій комісії немає жодного представника громадськості – усі члени призначені Кабміном, президентом або парламентом.
Не зрозуміло також, чому ані голова комісії, ані очільник ДБР не мають наміру ініціювати розслідування факту голосування за списком, який був відомий раніше.
Держбюро розслідувань мало стати українським аналогом американського ФБР чи ЦРУ.
Чи стане воно таким, залежить і від його очільника – Романа Труби.
Чи затвердить він після спецперевірки тих кандидатів, до яких є запитання у громадськості? Чи буде рішучішим і вимогливішим до формування гідної команди?
