Від 2015 року спортивні федерації в Україні мають можливість напряму отримувати й розпоряджатися бюджетними коштами для організації й проведення спортивних заходів. Такий експеримент мав спростити життя тренерам і спортсменам: вони отримали можливість витрачати державні гроші без посередника – Міністерства молоді та спорту. Але наскільки прозоро тепер витрачаються гроші? Ми виявили, що Федерація легкої атлетики, яку очолює заступник міністра молоді та спорту Ігор Гоцул, отримує найбільші обсяги фінансування з державного бюджету з-поміж усіх федерацій, які беруть участь в експерименті. При цьому заступник міністра неодноразово підписував доповідні для своєї ж федерації, якими дозволяв фінансувати змагання в обхід системи електронних закупівель. Хоча саме міністерство навіть окремим наказом зобов’язало її використовувати. Усе це може свідчити про конфлікт інтересів у заступника міністра Ігоря Гоцула. Тобто, про приватний інтерес у галузі, в якій він виконує службові повноваження. Розслідування програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»).
Третій рік в Україні триває державний експеримент зі спортивними федераціями. У 2015 році прем'єр-міністр Арсеній Яценюк підписав постанову, за якою федераціям надали можливість напряму отримувати і розпоряджатися бюджетними коштами для організації та проведення спортивних заходів. Такі зміни, за урядовим задумом, мали б спростити життя тренерам і спортсменам. Адже вони отримали можливість використовувати бюджетні кошти без посередника – Міністерства молоді та спорту. Головне – витрачаючи гроші, дотримуватися затвердженого календарного плану спортивних заходів.
В експерименті беруть участь п'ять спортивних федерацій. Це Федерація важкої атлетики, президентом якої є народний депутат і власник мережі гіпермаркетів «Епіцентр» Олександр Герега. Федерація України зі стрибків у воду, яку очолює колишній народний депутат від Партії регіонів Ігор Лисов. Федерація баскетболу України. Її президент – бізнесмен Михайло Бродський, за часів Януковича – очільник Державного комітету з питань регуляторної політики, тепер частий гість Адміністрації президента. В експерименті також бере участь Федерація хокею, яку очолює колишній голова правління «Укргазбанку» Анатолій Брезвін. Та Федерація легкої атлетики, президентом якої, за сумісництвом, є перший заступник міністра молоді та спорту Ігор Гоцул.
Спеціального відбору федерацій не було – пояснили у міністерстві. Просто долучилися ті організації, які погодилися на експеримент.
І є лише одна умова: оскільки учасники експерименту освоюють бюджетні кошти напряму, то повинні використовувати ProZorro як систему електронних торгів. Тобто, вони повинні дотримуватися наказу Міністерства молоді і спорту від 3 серпня 2016 року №3088 – так розповіли в самому відомстві.
Тож «Схеми» вирішили перевірити, як виконуються міністерські настанови. Для цього журналісти скористалися аналітичною платформою «Біпрозорро». Ось які результати отримали за період від початку року до 26 вересня 2017-го.
Із наданих цього року Федерації важкої атлетики 12 мільйонів у системі ProZorro є відомості лише про 5,6 мільйона гривень – менш ніж про половину. Федерації стрибків у воду вже надано 22,9 мільйона. Але через ProZorro витрачено лише трохи більше ніж 14 (14,3 мільйона). Федерація баскетболу отримала 20,9 мільйона гривень. А витратила через ProZorro тільки 7. Федерація хокею – 9,8 мільйона гривень, а через ProZorro пройшло 7,9. Найгірша ситуація у Федерації легкої атлетики. Її профінансували з бюджету на найбільшу суму – 29,8 мільйона. Однак у електронній системі є звіти про освоєння менш ніж 2 мільйонів гривень. Всі решта закупівель федерації або скасовані, або визнані такими, що не відбулися.
Звідки ж така різниця в сумах? І чому Федерація легкої атлетики, яку очолює заступник міністра, найбільше ігнорує обов'язок використання електронної системи ProZorro – всупереч наказу міністерства? У розпорядження програми «Схеми» потрапило кілька доповідних записок, які дещо прояснили.
Одна з них – це звернення до першого заступника міністра молоді і спорту з проханням провести легкоатлетичні заходи без використання електронної системи закупівель. І Ігор Гоцул їх підписав. Таким чином урядовець щонайменше 5 разів дозволяв Федерації легкої атлетики, президентом якої він сам і є, проводити закупівлі в обхід ProZorro.
Це може свідчити про конфлікт інтересів. Тобто про наявність у особи приватного інтересу в галузі, в якій вона виконує свої службові повноваження, вважають юристи «Центру протидії корупції». Бо з одного боку, Ігор Гоцул є президентом спортивної федерації, а з іншого – високопоставленим чиновником, який підписує доповідні записки, що стосуються фінансування цієї федерації.
«Він повинен був одразу ж, отримавши таку доповідну записку і розуміючи, що йдеться про федерацію, яку він очолює, про заходи, які будуть відбуватися, повідомити свого керівника для ухвалення рішень. І не ухвалювати до рішення керівника нічого. Тепер усі ці рішення можуть бути визнані неправомірними», – зазначає юристка Олена Щербан.
Контролює дотримання законодавства про конфлікт інтересів Національне агентство з питань запобігання корупції. «Схеми» надіслали туди запит із проханням роз’яснити, як вони оцінюють цю ситуацію та чи будуть реагувати. У НАЗК пообіцяли розглянути запит «Схем» стосовно конфлікту інтересів упродовж місяця.
Що ж стосується самого заступника міністра Гоцула, то він підписані ним доповідні записки на користь його федерації пояснює так: «Я, за розподілом обов'язків, відповідаю за олімпійські види спорту, відповідно, координую роботу департаменту олімпійського спорту. Тут нема суб'єктивізму в тому, щоб хтось комусь дозволив чи не дозволив одноосібно. Це рішення, які ухвалюються великою кількістю фахівців, і моє завдання просто це формалізувати».
У відповідь на головне запитання, чому через систему ProZorro проходить така мала частка закупівель, Ігор Гоцул твердить: значна частина витрат пов’язана із проведенням спортивних заходів за кордоном.
«Проведення навчально-тренувальних зборів за кордоном – це те, що йде поза системою ProZorro. І це абсолютно відповідає чинному законодавству», – додав заступник міністра.
Він розповів, що для перевірки роботи федерацій міністерство створило спеціальну комісію. Тарас Сириця, який входив до її складу, стверджує: міністерська перевірка наприкінці 2016 року зафіксувала значні порушення у діяльності федерацій.
«Виявилося, що там дуже багато порушень, в тому числі і в плані витрачання державних коштів, і зокрема всупереч наказу міністра про безумовне використання системи ProZorro. Наприклад, Федерація легкої атлетики в системі ProZorro взагалі рік не працювала», – згадує Сириця.
При цьому сам заступник міністра Ігор Гоцул від згаданого відхрестився: каже, що не займається напрямком витрат коштів федерацією, яку очолює.
Але це ще не все. Після міністерської перевірки також працювали державні аудитори, які також перевірили всі федерації, задіяні в експерименті. Чи йшлося в актах інспекції про те, що частина грошей не проходила через систему ProZorro? Заступник міністра відповів, що не пам’ятає.
Насправді, державні аудитори теж помітили, що легкоатлети обійшли систему ProZorro. «Схемам» вдалось дістати повний акт ревізії використання бюджетних коштів Федерацією легкої атлетики.
Ось цитата з акту перевірки Федерації легкої атлетики Державною аудиторською службою: «Ревізією встановлено, що Федерація при відборі постачальників товарів та надавачів послуг… не використовувала електронну систему державних закупівель. У електронній системі державних закупівель ProZorro розміщено 34 звіти, …водночас звіти про виконання договорів у даній системі вчасно не розміщено».
Більше того, перевіряльники виявили не лише ігнорування системи електронних закупівель, а й інші суттєві зауваження під час освоєння бюджетних коштів. Зокрема і щодо виїзних тренувань за кордон, якими Ігор Гоцул пояснює відсутність значної частини отриманих бюджетних коштів в обліку системи ProZorro.
Наприклад, згідно з актом ревізії, на виїзному тренуванні в Анталії в 2015 році замість заявлених 53 спортсменів взяло участь лише 42. Але витрати на захід зросли двічі – із 550 тисяч гривень до понад мільйона.
Своєрідно готувалися атлети до чемпіонату світу серед юніорів і в 2016 році. Підготовчі тренування відбулися після самого чемпіонату. І не в Україні, а в Греції, що призвело до втрат на суму 416 тисяч гривень.
Вже після проведення чемпіонатів витрачали гроші на підготовку до них ще принаймні двічі, що призвело, відповідно до звіту, до втрати 602 тисяч гривень.
Ще півмільйона, за даними аудиторів, витрачено на медичні препарати для підготовки до чемпіонатів. І їх теж купували вже після проведення заходів.
«Схеми» відправили окремо запит до офісу Федерації легкої атлетики, та на момент ефіру відповіді так і не надійшло.
Що ж стосується інших чотирьох федерацій, які беруть участь у експерименті, маніпуляції з обходом ProZorro пояснила лише одна: Федерація України зі стрибків у воду. Там відповіли, що розбіжності у сумах отриманих коштів та сумах у контрактах із системою електронних торгів пояснюються економією бюджетних коштів – Федерація освоїла не всі. Інші організації на момент виходу матеріалу запитання проігнорували. І, що цікаво, ніяких наслідків за порушення наказу Мінмолодьспорту для федерацій не буде – про це йдеться у висновку аудиторської служби. Експеримент із федераціями триває.
ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «СХЕМИ»:
