Брюссель – Хоча про полегшення найближчим часом санкцій Заходу проти Росії за її агресію не йдеться, однак, є тенденції, що вказують на таку можливість у віддаленій перспективі. Кремль активно працює над згуртуванням своїх прибічників у ЄС, політика Трампа підштовхує ЄС до Росії. Натомість, дипломатія України виявилася недостатньо потужною, щоб створити чіткий та великий «проукраїнський фронт». Так коментують Радіо Свобода нещодавні застереження Президента Порошенка, що «ризик пом’якшення є».
Можливість пом’якшення санкцій Заходу, впроваджених за незаконну анексію Криму й гібридну дестабілізацію Донбасу, цілком реальна. У цьому застеріг у своєму останньому виступі перед народними депутатами і Президент Петро Порошенко.
«Майже переконаний, що зняття ми не допустимо, однак знайте, що ризик пом’якшення є», – сказав глава держави з трибуни Верховної ради 20 вересня.
Західні експерти, коментуючи такий сценарій, кажуть, що справді, побоювання щодо змін в бік полегшення санкційного тиску на Росію, хоч і не варто перебільшувати, але вони цілком обґрунтовані.
Такий ризик існував із самого початку впровадження санкційних обмежень з боку ЄС та Сполучених Штатів, вважає директор програми зі Східного партнерства ЄС та Росії в Фінському інституті міжнародних відносин Аркадій Мошес.
Аналітик каже, що така можливість збегігається й нині, хоча стверджувати те, що санкції поступово скасовуватимуть вже завтра чи післязавтра, не можна.
«По-перше, ситуація дуже динамічна: Росія безумовно не сидить склавши руки, а проводить активну політику відносно європейських країн. І у результаті цього, і через внутрішні процеси в ЄС баланс сил може змінитися. Скажімо, відхід низки «важковаговиків», зокрема Анґели Меркель, політичні погляди та підходи можуть змінитися. Росії можуть щось запропонувати», – каже Аркадій Мошес в інтерв’ю Радіо Свобода.
Трамп «подружить» ЄС і Росію?
Інший фактор зміни геополітичного контексту й можливого пом’якшення ставлення європейців до Росії – це американський президент Дональд Трамп.
«Політика нинішнього господаря Білого дому деякою мірою буде підштовхувати Росію та Європейський союз ближче одне до одного, зокрема, в сфері торгівлі та економіки», – припускає фінський політичний експерт.
Але є й друга причина того, що йдуть зміни у санкційній політиці Заходу, навіть при тому, що ситуація довкола України не змінюється, Крим далі окупований, а на сході держави продовжуються бої та гинуть люди.
«По-друге, нажаль, Україні не вдалося згуртувати чітку й доволі велику кількість своїх прихильників – як у середовищі європейського політичного класу, так і в сфері суспільної думки ЄС. Ця суспільна думка про Україну тут дуже неоднозначна й двояка. У багатьох європейців є сумніви у тому, що в цю державу, зі всіма її «хворобами», корупційними та іншими справами, треба далі кладати ті обсяги ресурсів, які туди направили до цього часу», – застерігає представник Фінського інституту міжнародних відносин.
Вірогідність скасування санкцій існує, але нині у неї немає підґрунтя – Вілсон
Британський політолог, старший політичний дослідник Європейської ради міжнародних відносин Андрю Вілсон зі свого боку каже Радіо Свобода, що дійсно є деякі ознаки, що вказують на зміну тенденції у ставленні до Росії.
Вірогідність щодо змін та послаблення західних санкції накладених на росіян існували завжди, хоча, стверджує аналітик, для цього нині немає якогось кардинального підґрунтя.
«Є деякі зміни на горизонті. Зокрема, в Італії. Але я наразі не бачу більшості, яка спровокувала б скасування санкцій. Є загрозлива тенденція захоплення Росією та прославляння того, як «справно» Путін нею керує. Але це поодинокі випадки, тим часом, якщо брати всю Європейську спільноту, то загалом, прагнення до зміни санкцій там немає», – пояснює Андрю Вілсон, зауважуючи, що, можливо, в іншому напрямку рухається США.
Радіо Свобода стало відомо, що на наступному саміті ЄС у жовтні нове керівництво Італії має намір підняти питання можливого зближення із Росією та пом’якшення санкцій.
Раніше в одному з інтерв’ю західній пресі віце-прем’єр і міністр внутрішніх справ Італії та голова правої партії «Ліга» Маттео Сальвіні заявляв, що Росія мала право анексувати український Крим, а революцію в Україні назвав «псевдореволюцією».
Представники влади Італії та, останнім часом, Угорщини неодноразово висловлювали сумнів у санкційній політиці ЄС. Зокрема, вони висловлюють бажання відмовитися від автоматичного продовження обмежень щодо Росії.
«Послаблення» Меркель – загроза санкціям?
Коментуючи факт послаблення позицій Німеччини, де канцлер Анґела Меркель, є центральною ланкою фронту європейських лідерів, які відстоюють жорстку санкційну лінію щодо Росії британський політолог каже:
«Звичайно, якщо Меркель втратить свій вплив, то це буде надзвичайно важливо. Але Німеччина є значно складнішою. І якщо серед старшого покоління політиків ще може зберігатися деяка лояльність до Москви, то нове покоління сприймає дії Росії значно реалістичніше. Тому я б не надто хвилювався з цього приводу», – схильний думати Вілсон.
У липні 2014 року Євросоюз запровадив економічні санкції проти Росії у зв’язку з анексією Криму і початком збройного конфлікту на Донбасі. Обмежувальні заходи торкнулися енергетики, оборонних підприємств і банків. Дія санкцій прив’язана до виконання Мінських домовленостей. Брюссель продовжує їх кожні півроку.
На одному з євросамітів лідери ЄС ухвалили рішення про те, що санкції зберігатимуться, доки не будуть цілком виконані всі положення Мінських угод.
Крім того, проти Росії діє ціла низка інших санкційних пакетів Євросоюзу –економічні та індивідуальні обмежувальні заходи, а також санкції щодо самого Криму.
Серед іншого, європейцям заборонено інвестувати в Крим і Севастополь, купувати там нерухомість, постачати туди товари, а також надавати технічну допомогу, спрямовану на поліпшення інфраструктури півострова.
