«Росія робить із Криму маленький Афганістан». На півострові пропонують вирощувати опійний мак

У Криму замислилися над вирощуванням нарковмісних рослин, зокрема ‒ опійного маку. Чому Крим може перетворитися на «маленький Афганістан», якими можуть бути наслідки для півострова та як це може бути пов'язане з підготовкою Росії до війни?

Проректор із зовнішніх зв'язків «Кримського федерального університету» Михайло Сергеєв запропонував вирощувати на півострові нарковмісні рослини, оскільки опіати та каннабіноїди рослинного походження використовують у медицині, інформує російське видання «Вести Крым».

«Багато країн уже міркують про те, щоб припинити вирощувати сади у великій кількості, а виробляти опіоїдні маки. Якщо врахувати те, що зараз до законодавства Росії вносяться зміни й те, що у Криму організовується біотехнологічний комплекс, республіка могла б претендувати на лідерські позиції у країні в цьому напрямку», ‒ сказав він.

У російському міністерстві сільського господарства Криму поки публічно не коментували заяви проректора КФУ.

Зміни в російському законодавстві, про які згадав Сергеєв, стосуються федерального закону №168-ФЗ, що скасував заборону на вирощування нарковмісних рослин у медичних цілях. Відповідний законопроєкт винесли на розгляд російської Держдуми на початку 2019 року, 3 липня 2019 року закон підписав російський президент Володимир Путін.

У пояснювальній записці до документа повідомляється, що дев'ять із десяти компаній, які виготовляють препарати опію, перебувають «в юрисдикції держав, які застосували до Росії санкції з політичних мотивів». На думку авторів закону, у межах імпортозаміщення передбачається організація «повного циклу виробництва наркотичних засобів та психотропних речовин із культивованих нарковмісних рослин»: культивування маку з високим вмістом алкалоїдів опію, переробка макової соломи та виробництво наркотичних лікарських препаратів.

«Шукати альтернативу або залишати землю пусткою»

Кримський політолог Євгенія Горюнова не виключає, що ініціатива кримських вчених може бути пов'язана зі зменшенням прибутків у Криму від сільськогосподарських підприємств.

«У Криму мак ріс як бур'ян. Цілком можливо, що з нього будуть намагатися отримувати хоч якісь прибутки від сільського господарства. Не дивно, що пропонують такий варіант заміни, тому що більше вже замінювати нічим. Припускаю, що ця культура буде дуже вигідна, якщо Крим стане єдиним регіоном, який на цьому спеціалізуватиметься, то для півострова це буде «патичком-рятівничком». Інше питання ‒ як це позначиться на суспільстві. Росія використовує Крим як дослідний полігон, на якому можна робити все, що завгодно», ‒ зазначила Євгенія Горюнова.

Кандидат сільськогосподарських наук, завідувач лабораторії прогнозів Інституту захисту рослин Національної академії аграрних наук України Андрій Федоренко в коментарі сайту Радіо Свобода Крим.Реалії висловив думку, що дефіцит води змушує шукати в Криму нові сільськогосподарські культури, стійкі до нестачі вологи.

«Думаю, там вибір невеликий: або ці землі перетворяться на пустку, або вони шукатимуть альтернативних шляхів, щоб хоч якось цю пустелю використовувати. У Криму немає особливого вибору, тому що земля стає непридатною для вирощування чого-небудь. Раніше на півострові навіть вирощували рис, тепер рисова галузь повністю втрачена. Тому доводиться шукати якусь альтернативу, або просто залишати цю землю пусткою», ‒ сказав Андрій Федоренко.

У 2018 році збитки від посухи в Криму оцінили в 4 мільярди рублів (1,5 мільярда гривень у перерахунку ‒ ред.), із них 237 мільйонів (89 мільйонів гривень у перерахунку) склав прямий збиток. За інформацією підконтрольного Росії Мінсільгоспу Криму, в листопаді 2019 року через дефіцит вологи зійшло лише 15% озимих зернових культур.

Кримський еколог Маргарита Литвиненко непокоїться, що вирощування опійного маку на півострові загрожує низкою проблем.

«Навіть у СРСР припинили вирощування маку через неможливість охороняти плантації та зупиняти незаконну торгівлю. Мак дичавіє, але на солонуватих ґрунтах буде рости добре. Але за такого високого рівня наркозалежності, що спостерігається зараз у Криму, півострів може стати меккою наркоманів», ‒ сказала Литвиненко.

«З Криму фактично роблять Афганістан»

Український юрист-міжнародник Борис Бабін у коментарі Крим.Реалії висловив думку, що зміни в російському законодавстві, які стосуються виробництва наркотичних препаратів з власної сировини, були зроблені для потреб російської армії.

«Потрібно розуміти, звідки така раптова увага до проблем медицини. Як відомо, опіати застосовуються як знеболювальний засіб, але це мало цікавить уряд Росії. Навіщо такі кроки? У разі збройних конфліктів потрібна велика кількість опіатів, оскільки вони необхідні не тільки в цивільній, а й у військовій медицині. Нарощування виробництва опіатів будь-якою спецслужбою світу розглядається як підготовка країни до війни. Коли ви накопичуєте запас знеболювальних, значить, ви готуєтеся до того, що будете масово їх застосовувати», ‒ сказав Бабін.

Він зазначив, що російська наука навряд чи готова до масового синтезу якісних аналогів знеболювальних для потреб військових, тому «вони повертаються до дідівських методів».

«Швидше за все, Росія розуміє, що в разі будь-якої ескалації вона потрапить під ембарго на постачання опіатів, і вони хочуть наростити у себе виробництво й самим вирощувати опійний мак. Така частина політики мілітаризації Росії не могла не позначитися на Криму. На окупованій території найбільш завзяті колаборанти, які намагаються вгадати будь-який подув зверху, активно підтримують ідею вирощування опійного маку. Але ця специфічна культура в Криму ніколи масово не вирощувалася, для цього треба повністю створювати інфраструктуру», ‒ сказав експерт.

Борис Бабін наголосив, що подібні ініціативи є наслідком мілітаризації економіки Росії, від якої потерпають і на анексованому півострові.

«Результат досить характерний: з Криму фактично роблять Афганістан. Такий маленький Афганістан для виробництва опійного маку на потребу російської армії. Ось навіщо росіянам був потрібний Крим, щоб там вирощувати опійний мак. Як з'ясувалося, більше ні для чого вони його пристосувати не можуть», ‒ додав він.

«Деградація інститутів влади та моралі»

Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов розповів Крим.Реалії, що відбувається в регіонах країн Близького Сходу, в яких вирощують опійний мак. За його словами, там «відбувається деградація державних інститутів влади, моралі та суспільних соціальних практик».

«Приклад Афганістану, з його великими ареалами вирощування опійного маку, показує: не можна вирощувати у великих обсягах нарковмісні рослини й бути вільними від них, вони диктують свої правила. У регіонах, де вирощують мак, ‒ наприклад, в Афганістані, або в Чуйській долині Киргизстану, де вирощують нарковмісну коноплю, або на північному сході провінції Хорасан в Ірані, наркобарони фактично встановлюють свою владу. В екстремальних випадках, таких, як Афганістан, вони замінюють владу. В інших випадках підпорядковують її собі. Відбувається не тільки злам економічної та судової систем, а й крах моральних принципів», ‒ пояснює Сергій Данилов.

За словами Данилова, спроби міжнародних організацій замінити опійний мак іншими культурами з доплатою домогосподарствам різниці в ціні, зазнали фіаско: вирощування опійного маку вимагає менше витрат, воно простіше й дешевше.

«Це спіраль, із якої дуже складно вибратися, оскільки ти витрачаєш менше зусиль і отримуєш гарантовано більше прибутку. З іншого боку, ти не можеш вийти з цього бізнесу, тому що окрім прибутку є примус: хто виходить із цього бізнесу, той покараний. Якщо ти вирощував мак, а потім став вирощувати пшеницю, то дуже швидко транснаціональні наркокартелі тебе покарають, найчастіше ‒ смертю», ‒ зазначив експерт.

У 2017 році директор НДІ організації охорони здоров'я і медичного менеджменту Росії Давид Мелік-Гусейнов оцінював російський ринок знеболювальних на основі опіуму в 20-40 мільйонів доларів. Знайти у відкритому доступі новіші відомості на момент підготовки матеріалу до публікації, Крим.Реалії не вдалося.