«Проривів не показали»: російський військовий форум «Армія-2021» і перспективи нової війни

Із 22 до 28 серпня Росія провела міжнародний військово-технічний форум «Армія-2021». Його організатор ‒ Міністерство оборони країни, й у відомстві назвали захід «однією з найбільших світових виставок озброєння, військової і спеціальної техніки». З 27 серпня майданчики «Армії-2021» працювали в Керчі, Сімферополі і Севастополі в окупованому Криму.

Серед представлених на цьому форумі новинок були російський безпілотний вертоліт концерну «Калашников», самонавідна ракета «Конструкторського бюро машинобудування» з Коломни, важкий бронетранспортер БТР-V2 «Волат» із Білорусі, модифікація зенітного ракетного комплексу ближнього радіуса дії «Сосна», а також протипіхотний 40-міліметровий гранатомет «Балкан», який уже готовий до серійного виробництва.

Голова російської влади в Криму Сергій Аксьонов повідомив, що військово-технічний форум «Армія-2021» стане в Сімферополі щорічним. У Генштабі Збройних сил України дії російських військових, як-то проведення навчань і схожих форумів в окупованому Криму, вважають незаконними.

Про те, яке значення «Армія-2021» має для Росії та її цілей щодо України і Заходу, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Міністр оборони Росії Сергій Шойгу, виступаючи на форумі «Армія-2021», сказав, що сирійський досвід змусив російську армію серйозно модернізувати озброєння.

«Практично всі без винятку конструкторські бюро, підприємства і компанії врахували наші зауваження з минулої виставки. Вони повністю виправили й вирішили ті питання, які у нас виникли в Сирії. Нагадаю, що в нас було серйозне питання ‒ дальність зброї на армійській авіації і вертольотах. Воно, на жаль, і за висотою, і за наближенням потрапляло під дію переносних зенітних ракетних комплексів. Значить, треба було збільшувати дальність, і вона сьогодні збільшена майже удвічі. Далі це питання, пов’язані з безпілотними літальними апаратами. Коли ми починали кампанію в Сирії, у нас була часом важка ситуація з ними, тому що нам потрібні були ударні безпілотники. Сьогодні ми можемо сказати, що вони у нас є. Це досвід, і дуже хороший, дуже гідний», ‒ заявив Шойгу.

Російський військовий експерт Павло Лузін висловив Крим.Реалії думку, що форум «Армія-2021» ‒ це важливий іміджевий проєкт як для російського Міноборони всередині країни, так і для Росії на міжнародній арені.

«Коли весь світ досі ще не до кінця відкрився після пандемії, Росія проводить військовий форум. Інших форумів-конкурентів немає. У результаті в нього набагато більше інформаційне висвітлення, ніж навіть у минулі роки, і таким чином Міноборони всіляко демонструє, що його роль у комунікації всередині російської влади і всередині російської промисловості зростає. Цей форум усе-таки більшою мірою націлений не на продаж озброєнь, а на те, щоб приїхали чиновники і представники компаній, поспілкувалися, обговорили проблеми, продемонстрували себе, спробували посилити свої позиції. Також туди запросили закордонних гостей, показавши, що Росія претендує на роль третього світового центру озброєнь, на відміну від Заходу і Китаю. Москва не ставить питань про права людини, порушення якихось кордонів і не тисне так сильно економічно, як Китай», ‒ каже російський експерт.

На думку Павла Лузіна, таким чином Росія може виявитися привабливим партнером для низки країн Азії та Африки, що розвиваються, а це для Москви вкрай важливо при нинішніх проблемах із експортом озброєнь.

«Продажі російських озброєнь знизилися: у 2017‒2019 роках Росія отримала від постачання приблизно 15 мільярдів доларів, а у 2020-му ‒ 13 з чимось. Але в митній статистиці ці цифри не дуже видно, і це свідчить про те, що значна частина російського збройового експорту кредитується самою Росією через «Внєшекономбанк» або експортний центр. Тобто постачання йдуть, але живі гроші від клієнтів, від покупців країна отримує в набагато менших обсягах ‒ а коли клієнти будуть гроші повертати, це питання. Саме тому Росія так тримається за постачання в Китай і в Індію: це єдині країни, які платять живими грошима. Замінити їх фактично ніким, а російський військово-промисловий комплекс залежить від виторгу від експортного постачання приблизно на одну третину. Тому цей форум ‒ і політично, й економічно важливий захід», ‒ каже Лузін.

За оцінкою Павла Лузіна, загалом нинішній стан ВПК Росії характеризується великими витратами, плинністю кадрів і технологічними проблемами. Останнє, на думку експерта, ‒ наслідок розриву кооперації з українськими оборонними підприємствами, зокрема, у виробництві авіаційних двигунів.

Своєю чергою, аналітик відділу військової політики українського Інституту стратегічних досліджень Микола Бєлєсков вказує на те, що український ВПК в умовах війни з Росією частково має схожі проблеми.

«У Києві щорічно проходить виставка «Зброя та безпека», щоправда, цього року її декілька разів переносили. Порівнювати тут складно, бо російський ВПК все-таки в трійці лідерів після американського і китайського. В України скромніший потенціал, але є перспективні сфери: кероване ракетне озброєння, радіолокація, легка бронетехніка. Втім, проблеми у нас схожі на російські ‒ це, наприклад, доступ до технологій. Ми теж, як і Росія, не робимо мікроелектроніку й залежимо від імпорту. Україні складно залучати до кооперації іноземців, її ВПК ‒ уламок радянського, який функціонує досить ізольовано. Проблемою залишаються старіння основних фондів і потреба їх модернізації. Росія на «Армії-2021» показувала розвиток радянських систем, радикальних і проривних зразків вона не продемонструвала», ‒ звернув увагу український аналітик. Тим часом із 10 до 16 вересня на території Росії і Білорусі відбудуться стратегічні навчання «Захід-2021». За офіційними анонсами, на цих маневрах військовослужбовці двох країн відпрацюють питання застосування угруповань військ і сил в інтересах забезпечення своєї військової безпеки.

Навесні 2021 року під час масштабних навчань Росія сконцентрувала вздовж кордонів України і в окупованому Криму великі угруповання військ, у зв’язку з чим США і Євросоюз зажадали від Кремля припинити військовий тиск на Київ.

Микола Бєлєсков вважає, що на осінніх навчаннях схожа напружена ситуація навряд чи повториться ‒ проте Росії цього й не треба.

«Основний епізод «Заходу-2021» буде відбуватися в Нижньому Новгороді. Я не думаю, що виникне якась загроза, яка змусить Україну вживати додаткових заходів. Дійсно, коли проводяться такі навчання, розгортаються системи управління й забезпечення армії, їх можна потім використовувати на практиці вже в реальних умовах. Проте Росія показує, що готова воювати масштабно, і стриманість НАТО щодо членства України в альянсі ‒ якраз наслідок російського переозброєння, навчань різних видів, перепідготовки армії. Тобто навіть не воюючи, Москва виконує свої стратегічні цілі і відлякує наших партнерів у питаннях євроатлантичної і європейської інтеграцій», ‒ наголошує Бєлєсков.

Втім, український політолог Михайло Басараб нагадує, що рівень озброєнь ‒ зовсім не головний фактор для результату військового зіткнення.

«Війну виграють не танки і літаки, а військові. Основні фактори тут ‒ мотивація й воля війська використовувати наявні ресурси для того, щоб досягати поставлених цілей і завдань. Це дуже добре ілюструють нещодавні події в Афганістані. США вклали величезні гроші в озброєння місцевої армії, а її супротивник, рух «Талібан», навіть близько не мав таких можливостей у зброї. Але ми бачили, наскільки стрімко «Талібан» розправився зі збройними силами Афганістану, бо вони не чинили спротиву. Так що головне ‒ це не «залізо», а дух війська. У випадку з Росією озброєння має значення, але також важливі політичні цілі, мотивація, здатність війська виконувати завдання. Тому зовсім не військова техніка буде визначати результат можливого протистояння між Росією і західним світом, зокрема й Україною», ‒ каже політолог.

Михайло Басараб переконаний, що в Кремлі розуміють це й тому ведуть пропагандистську, інформаційну війну проти США, Євросоюзу, НАТО і України, бо російська армія так чи інакше багаторазово поступається в озброєннях широкій міжнародній коаліції.