(Рубрика «Точка зору»)
Польща послідовно підтримувала Україну ще з початку війни у 2014-му. За данимиМінекономіки України, станом на 2025 рік тимчасовий захист там отримали близько мільйона українців.
Під час повномасштабного вторгнення Польща передала Україні 46 пакетіввійськової допомоги на майже 5 мільярдів євро (станом на травень 2025 року).
Це помічають і російські пропагандисти та дезінформатори , які націлюють свою пропаганду як на самих поляків, так і на українців у Польщі.
Основні наративи дезінформації в Польщі проти України та ЄС
Використання емоційно забарвлених заяв та зманіпульованих відеофрагментів, у яких українців звинувачують у паразитуванні на бюджеті країни та невдячності – серед основних гачків дезінформаторів у Польщі. Їхня мета – спровокувати ворожнечу та підірвати довіру в тамтешньому суспільстві. На цьому наголошує Кінга Кліх, керівниця відділу з протидії дезінформації асоціації Demagog.org.pl.
...домінує образ злочинців, людей, які живуть із коштів поляківКінга Кліх
«Передусім залишається сильна антимігрантська риторика. Вона посилилася протягом останніх місяців, зокрема під час президентської кампанії. Українських біженців неправдиво представляли як загрозу – домінує образ злочинців, людей, які живуть із коштів поляків, і, зрешті, «бандерівців»», – зазначає Кінга.
Натомість українців, які живуть у Польщі переконують у «масовій ненависті до всього українського» в цій державі.
Тож з одного боку, ця дезінформаційна кампанія спрямована проти польських демократичних сил, а з іншого – проти ЄС загалом, українських біженців і підтримки України під час війни.
Хто і як дезінформує в польському медіаполі
За даними моніторингу Demagog.org.pl, головне джерело антиукраїнської дезінформації в Польщі – соцмережа X. Водночас дезінформація поширюється й у Facebook, Telegram, так званих «альтернативних» блогах, онлайн-форумах і коментарях.
«Ключові поширювачі дезінформації –– російські групи, боти, фейкові акаунти, ультраправі кола в Польщі та публічні особи з проросійською позицією. Також активно долучаються проросійські ГО, партії, конспірологи й інтернет-знаменитості», – пояснює Кінга Кліх.
Польські фактчекери помічають і зміну дезінформаційних наративів.
Якщо у 2022-2023 роках основним було виправдання війни й твердження, що Україна не потребує допомоги Заходу, то останнім часом наративи змістилися на зображення України як деморалізованої держави, що паразитує на Заході.
Також з’являються старі теми – про «українську мафію», торгівлю органами чи дітьми.
Стабільно поширюються наративи про привілеї біженців та історичні питання.
«Дезінформаційні актори хочуть переконати Захід, що українці «затягують» війну та не заслуговують на підтримку, – наголошує Кінга. – А ЄС називають «євроколгоспом» та звинувачують у нав’язуванні нереальних вимог: від заборони готівки до кліматичних норм, які буцімто знищать польське фермерство. З’являються і хибні наративи про те, що Брюссель відібрав у поляків суверенітет, а всі його дії є частиною великої змови – «Четвертого Рейху», яку впроваджують німецькі еліти»
Дезінформаційні мережі в META
У польському сегменті Facebook та Instagram діють мережі акаунтів і сторінок, що поширюють дезінформацію про Україну та ЄС.
Зокрема, існують групи й сторінки з назвою «Stop Ukrainizacji Polski» (Стоп українізації Польщі). Там стверджують, що українці нібито мають більше прав і «крадуть гроші поляків», а ЄС «грабує Польщу».
Для розпалювання ворожнечі поширюють фейки й про злочинність українців і псевдоісторичні наративи, зокрема про територіальні претензії на «східні креси».
Крім очевидних ботів у цих групах є користувачі, які поширюють агітацію ультраправої партії «Конфедерація» та заяви окремих діячів, відомих своєю антиукраїнською та антиєвропейською позицією.
Сама «Конфедерація» у 2022 році видала брошуру з закликами припинити будь-яку підтримку для біженців з України, відокремити українських дітей від польських у школах, а також «запобігати дискримінації» поляків у сфері охорони здоров’я, освіти та на ринку праці.
Окрім антиукраїнських наративів, партія регулярно поширює заклики проти ЄС, звинувачуючи його в «цензурі» через боротьбу з дезінформацією, «обкраданні поляків» та «підриві державного суверенітету».
Один із ключових ультраправих діячів Польщі та член Європейського парламенту Гжегож Браун також «відзначився» у поширенні антиукраїнських і антиєвропейських наративів.
У листопаді 2024-го він опублікував у мережі X мапу України, розділену на «нові російські регіони», «проросійське державне формування» та «спірні території», маючи на увазі, що західні регіони України можна було б «приєднати» до Польщі.
Показував свою нетерпимість до ЄС, українців у Польщі, а також жінок і ЛГБТ-спільнот він і під час президентської кампанії 2025.
У квітні Браун та його соратники атакували лікарку, яка провела аборт за медичними показниками –– через буцімто «вбивство дитини». А вже у травні публічно зірвав прапор України з будівлі мерії міста Бяла Підляска, «щоби повернути його посольству України». 6 травня політик так само зірвав та спалив прапор ЄС у Катовіце.
Чи впливає дезінформація на польське суспільство?
Як зазначає політологиня Алісія Новак, євроскептики у Польщі активно апелюють до національного суверенітету й інтересів.
Якщо подивитися на соцмережі, ситуація може здаватися дуже похмуроюНовак
«Нині ми бачимо деякі рухи, спрямовані проти ЄС: політичні рухи, медіа та молодіжні групи. Це завжди дискусія про національний суверенітет та ідентичність, які ставляться в опозицію до більшої діяльності ЄС усередині країни», – говорить Алісія.
Хоча подібні групи існували ще під час вступу Польщі до ЄС у 2004 році, більшість поляків підтримала членство.
І сьогодні, попри активність ультраправих груп і поширення антиукраїнської та антиєвропейської дезінформації, поляки здебільшого не поділяють цих поглядів.
77% жителів Польщі підтримує членство їхньої країни в ЄС (дані CBOS за 2024 рік).
57% поляків виступають за приймання українських біженців із територій, уражених війною.
«Якщо подивитися на соцмережі, ситуація може здаватися дуже похмурою. Але якщо звернутися до даних [опитувань], відповідей людей у дослідженнях, можна побачити, що більшість виступає за ЄС і за Україну», – підсумовує політологиня.
Дзвенислава Щерба – аналітикиня ГО «Інтерньюз-Україна»
Статтю створено в межах проєкту «Зміцнення правдивості, прозорості та демократії для протидії дезінформації», що втілюється ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки уряду Канади.
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Форум