Доступність посилання

ТОП новини

«Меморіал» не закриєш: це потреба у правді про трагічне минуле


Ексгумовані останки жертв сталінських репресій (31 особа) із шурфу розміром 1 метр на 1 метр. З архіву Єкатеринбурзького товариства «Меморіал». Фото Лева Баранова
Ексгумовані останки жертв сталінських репресій (31 особа) із шурфу розміром 1 метр на 1 метр. З архіву Єкатеринбурзького товариства «Меморіал». Фото Лева Баранова
(Рубрика «Точка зору»)

Московський міський суд закрив Правозахисний центр «Меморіал». Це сталося на наступний день після того як 28 грудня Верховний Суд Російської Федерації ухвалив рішення про ліквідацію Міжнародного товариства «Меморіал».

Російська генпрокуратура звинуватила правозахисну організацію у «систематичних порушеннях закону про іноземних агентів», які полягали у відсутності відповідного маркування. І хоча «Меморіал» вже сплатив усі штрафи, його вдруге покарали за це, і то як?! Суд ухвалив закрити Міжнародне товариство «Меморіал» та всі його відділення.

  • «Міжнародний Меморіал» заснували 1992 року у Москві. Його появі передувала діяльність московської громадської групи «Меморіал», створеної у 1987 році, яка дала початок цілій низці регіональних організацій та груп. У 1989 році всі вони об'єдналися у Всесоюзне історико-просвітницьке товариство «Меморіал» (зареєстроване у 1990-му). Одним із організаторів та першим почесним головою товариства «Меморіал» був академік Андрій Сахаров.
  • Правозахисний «Меморіал» є однією зі структур «Міжнародного Меморіалу», яка займається захистом прав людини, розбудовою громадянського суспільства та протидією тоталітаризму.
  • Тепер до «Міжнародного Меморіалу» входять 32 юридичні особи в Росії, 4 юридичні особи в Україні, чотири відділення без статусу юридичної особи – у Франції, Чехії, Україні, Пермському краї. Ще є «Меморіали», зареєстровані як юридичні особи в Італії, Німеччині, Франції, Бельгії. Усього, як повідомляє голова ради правозахисного центру «Меморіал», російський правозахисник Олег Орлов, до «Міжнародного Меморіалу» входять 74 організації.

Комічність цього рішення полягає у тому, що «відділення» товариства – французьке, чеське та українське без статусу юридичної особи, які перебувають поза юрисдикцією РФ, і тому воно їх не може стосуватися взагалі.

Ще одне відділення у Пермському краї має статус юридичної особи. Решта членів товариства не є відділеннями, це самостійні юридичні особи в Німеччині, Італії, Бельгії, чотири організації в Україні (Одеське, Маріупольське й Миколаївське товариства «Меморіал» та Харківська правозахисна група) та 32 юридичних особи в різних регіонах Росії.

Тобто юридично це рішення не розповсюджується на регіональні російські товариства. Але, знаючи практику російського правозастосування, це можна потрактувати як команду «фас!» для місцевих влад.

Судовий процес чітко і ясно продемонстрував, що проблеми зовсім не в маркуванні «іноагента».

«Меморіал» примушує каятися»

Під час дебатів прокурор Олексій Жафяров заявив, що «Меморіал» «замість пам’яті про славне минуле примушує каятися за радянське минуле», а також «обіляє нацистських злочинців» (хоча потрапляння трьох помічників нацистів в Литві в базу даних жертв політичних репресій, в якій більше 3 мільйонів політичних в’язнів, – незначна помилка для такого великого інформаційного масиву, яка пояснюється неможливістю перевірити інформацію в російських архівах).

Крім того, на думку російської Генпрокуратури, правозахисна організація «спекулює на темі політичних репресій, спотворює історичну пам’ять, в тому числі про Велику Вітчизняну війну, і створює брехливий образ СРСР як терористичної держави». За це, заявив Жафяров, «хтось платить».

Ось у чому справжня причина ліквідації Міжнародного Меморіалу. Російська держава, на думку Генпрокуратури та Верховного суду Росії, і її минуле – поза критикою!

Як сказано у заяві правління Міжнародного історико-просвітницького, благодійного та правозахисного товариства «Меморіал»:

«Рішення Верховного суду ще раз підтвердило, що історія політичного терору, який організовує і спрямовує державна влада, залишається для Росії не академічною темою, яка цікавить лише фахівців, а гострою проблемою сучасності. Наша країна потребує чесного та сумлінного осмислення радянського минулого; у цьому – запорука її майбутнього. Смішно вважати, що судова ліквідація Міжнародного Меморіалу зніме це питання з порядку денного. Пам’ять про трагедії минулого потрібна всьому російському суспільству. І не лише російському: пам’ять про державний терор об’єднує всі колишні радянські республіки».

Додам: не тільки радянські. В ГУЛАГу були німці, поляки, чехи, угорці, болгари, серби, американці, японці…

Рішення суду буде оскаржуватися в Президії Верховного Суду Російської Федерації через місяць. Поки ж «Меморіал» ще працює в Росії, як і раніше.

Як цілком справедливо заявила Марі Стразерс, директорка Amnesty International по Східній Європі та Центральній Азії, «Ліквідація Міжнародного Меморіалу є образою пам’яті жертв ГУЛАГу».

Безперечно, Міжнародний Меморіал знайде законні форми для продовження своєї діяльності.

Меморіал – це не організація, навіть не громадський рух, це потреба людей знати правду про своє трагічне минуле, про долю батьків та дідів. Пам'ять не можна ліквідувати.

Євген Захаров директор Харківської правозахисної групи, член правління Міжнародного товариства «Меморіал»

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Євген Захаров

    Голова Правління Української Гельсінської спілки з прав людини, директор Харківської правозахисної групи. Учасник дисидентського руху 1970–1980-х років.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG