«Мій син не хотів їхати до України», – анонімно повідомила мати російського солдата з Бурятії, що поблизу озера Байкал. «Він підписав військовий контракт, бо наша родина у кредитах, а невістка перебуває у декреті з немовлям. В кінці грудня його відіслали на «навчання», як це назвали офіційно. Однак, за невідомих причин, вони тривали три місяці, хоча на початку говорили тільки про десять днів».
Впродовж декількох тижнів Росія зосереджує війська біля кордонів з Україною та в окупованому Криму.За оцінкою США, станом на 13 лютого кількість російських військ поблизу України зросла з 100 000 до 130 000 військових.
Тим не менш, Москва й надалі стверджує, що нічого не відбувається, а навчання в сусідній Білорусі та на Чорному й Азовському морях Росія проводить «на суто законних підставах». Україна намагалась змусити Росію обговорити проблему під егідою ОБСЄ. Москва надала відповідь 14 лютого, що «Російська Федерація заявляє, що вона не здійснює на своїх територіях жодної незвичної військової діяльності».
Українські військові фіксують переміщення російських військ уздовж кордону – головнокомандувач ЗСУ
Командування Збройних сил України постійно фіксує переміщення російських військ уздовж кордону, але підтверджень, що їхня кількість продовжує зростати, немає, заявив головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний 14 лютого в програмі «Свобода слова» на телеканалі ICTV.
«Ми побачили максимальну кількість, яка є і яка знаходиться постійно в русі, вони змінюють місця дислокації, переміщуються. Це здійснюється від тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і аж до Республіки Білорусь. Так, ми фіксуємо їхнє переміщення. Сказати, що просто зараз відбулось кардинальне їх збільшення, я не можу», – твердить Залужний.
Відповідаючи на запитання щодо чисельності російських військ на кордоні з Україною, головнокомандувач повідомив, що «їх трохи більш як 120 тисяч, які обʼєднані у 85–87 батальйонно-тактичних груп. Ще 20 БТГ спостерігаємо, які знаходяться постійно в русі».
Тим часом, американський телеканал CBS із посиланням на неназваного високопосадовця у США повідомив, що «супутникові знімки свідчать: російські війська залишили місця збору і висунулися на позиції для атаки».
Офіційні представники США та кількох інших країн заявляли, що вже цього тижня вторгнення Росії в Україну є ймовірним. Засоби інформації з посиланням на джерела у розвідці називали навіть числа – наприклад, у публікації німецького видання Spiegel ішлося про 16 лютого. Водночас офіційні особи наголошують, що, як і раніше, немає впевненості, що Росія справді зважиться на вторгнення. Лідери країн Заходу кажуть, що шлях дипломатії ще можливий.
Росія заперечує плани вторгнення. Міністр оборони Сергій Шойгу 14 лютого на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним сказав, що зараз відбуваються масштабні навчання, але більша їх частина невдовзі завершиться.
«Харків’яни будуть захищатися, це не 2014 рік» – жителі Харкова про можливе вторгнення Росії (опитування)
Якщо президент Росії Путін наважиться на повномасштабний наступ на Україну, харків’яни стануть на захист країни. Чимало містян мають досвід 2014 року і вже знають як діяти у кризових ситуаціях. Такі думки висловили жителі Харкова.
Що думають і чи готуються до можливої агресії Росії – Радіо Свобода розпитало перехожих у Харкові.
Чехія готується в разі потреби прийняти біженців з України – прем’єр
Чехія готується до різних ймовірних сценаріїв розвитку подій, враховуючи напруженість довкола України, зокрема, надати допомогу біженцям з України, заявив чеський прем’єр-міністр Петр Фіала.
«Чехія готова до різної кількості біженців, які б у випадку ескалації конфлікту могли прибути з України», – зазначив Фіала у виступі, оприлюдненому на сторінці уряду в фейсбуці.
Водночас він наголосив, що не втрачає надії на те, що до такої ситуації не дійде і що конфлікт все ж вдасться вирішити дипломатичним шляхом. «Ми віримо, що дипломатичні переговори триватимуть далі й що ситуація врешті буде вирішена мирним шляхом», – заявив прем’єр після засідання Ради безпеки Чехії.
Питаннями допомоги Україні займалось також чеське Міністерство внутрішніх справ. Йшлося, як повідомляють ЗМІ, про координацію співпраці з Міністерством оборони і Міністерством закордонних справ у питаннях підтримки Україні, а також про надання допомоги можливим біженцям з України в разі зростання міграційних процесів.
Зокрема, йдеться про спільний захист словацько-українського кордону в разі ескалації російсько-українського конфлікту й можливого напливу українських біженців.
При цьому дипломатичні представництва Чехії в Україні – посольство в Києві й Генеральне консульство у Львові свою роботу продовжують.
«Відверто скажу – не вірю. Я прошу не забувати, що у нас тисячі кілометрів із Білоруссю, з яких приблизно 750 км – це болота і хащі. Тому не просто у кожному місці перетнути цей кордон. Всього є лише 250 км із Білоруссю, де можна легко подолати кордон, і вони перебувають не над Києвом, а ближче до польського кордону», – сказав міністр в ефірі телеканалу ICTV ввечері 14 лютого.
«Навіть з точки зору географії – це дуже складна історія: атакувати з півночі Київ. По-друге, до Києва ще треба дійти – це майже 200 км. У нас система оборони побудована у такий спосіб, що ми готові до відсічі, і до Києва просто ніхто не дійде. Я вже не кажу про спроможність 4-х мільйонного Києва себе захищати», – додав він.
Міністр оборони запевнив у готовності Збройних сил протидіяти агресії, якщо Росія повторно нападе на Україну.
«Якщо хтось каже, що Київ буде захоплений або впаде за декілька діб, то це буде величезна помилка. Я пропоную такі апокаліптичні сценарії навіть не розглядати – це нісенітниця. Вибачте ті, хто так говорить, навіть якщо це наші поважні стратегічні партнери», – заявив Резніков.
Кремль: Путін готовий до переговорів щодо «гарантій безпеки»
Президент Росії Володимир Путін готовий вести переговори щодо ситуації навколо України і щодо «гарантій безпеки» для Москви, заявив американському телеканалу CNN його речник Дмитро Пєсков.
«По-перше, президент Путін завжди вимагав переговорів і дипломатії. І фактично він ініціював питання гарантій безпеки для Росії. Україна – лише частина більшої проблеми гарантій безпеки для Росії і, звичайно, президент Путін, готовий вести переговори», – сказав Пєсков.
Держдепартамент США про заяви Росії щодо готовності до діалогу: потрібна деескалація
У Державному департаменті США у відповідь на заяви Москви про готовність до подальшого діалогу щодо так званих «гарантій безпеки» для Росії наголосили на необхідності деескалації.
«Ми побачили ці коментарі, чого ми не побачили, то це ознак деескалації. Ми не побачили жодних відчутних, жодних реальних ознак деескалації. Ми були послідовними в тому, що хочемо йти шляхом дипломатії. Ми хочемо вирішити це через діалог, дипломатію, комунікацію. Ми сподіваємося, що росіяни виявлять подібну готовність. Але ми також сказали, що для успіху дипломатії і діалогу вони мають відбуватися в контексті деескалації. А ми не побачили нічого схожого на деескалацію», – заявив речник Держдепартаменту Нед Прайс на брифінгу 14 лютого.
Так він прокоментував заяву міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова, який напередодні на зустрічі з Путіним заявив, що «шанси на домовленості є».
Також, за його словами, США не вважають, що президент Росії Володимир Путін вже ухвалив рішення щодо нового вторгнення в Україну, і вірять, що «ще залишається вікно для вирішення цієї проблеми шляхом діалогу й дипломатії».
Чи вірять на півдні України у велику війну з Росією?
Ймовірність нового вторгнення Росії до України активно обговорюють третій місяць поспіль в українських та світових ЗМІ. Кореспонденти «Новин Приазов'я» поспілкувалися із жителями Маріуполя, Херсону, Бердянська, Генічеська та запитали, як вони ставляться до загрози повномасштабної війни, як така інформація впливає на життя та чи збирають «тривожну валізу»?
Канада надасть Україні кредит на 400 млн доларів і летальну зброю
Уряд Канади ухвалив рішення надати Україні позику до 500 мільйонів канадських доларів (393 мільйони доларів США), щоб підтримати економічну стійкість країни перед обличчям російської військової агресії. Крім того, Канада надасть Україні летальну зброю і обладнання на суму понад сім мільйонів доларів США. Про це йдеться в повідомленні на сайті канадського уряду.
«Україна перебуває на передовій у боротьбі між демократією й авторитаризмом. Ставки в цьому конфлікті є серйозними і мають пряме відношення до національних інтересів Канади. Канада єдина з нашими союзниками G7 і НАТО у нашій рішучості захистити економічну і демократичну стабільність України. І Канада готова швидко відповісти на будь-яку подальшу військову агресію Росії та загрозу суверенітету і територіальній цілісності України шляхом запровадження сильних економічних і фінансових санкцій», – заявила віцепрем’єрка і міністерка фінансів Канади Христя Фріланд.
Новий кредит наданий на додаток до позики, оголошеної 21 січня цього року – в 120 мільйонів доларів США.
Щодо військової допомоги, то, за даними Міністерства оборони Канади, Україні, зокрема, нададуть автомати, пістолети, карабіни, 1,5 мільйона патронів, снайперські гвинтівки.
Президент України Володимир Зеленський подякував прем’єр-міністрові Канади за надання допомоги.
«Дякую Канаді і Джастінові Трюдо за вчасне рішення надати України додатковий пакет фінансової допомоги на суму півмільярда доларів. Разом ми набагато сильніші», – написав Зеленський у твітері.
Канцлер Німеччини після зустрічі з Зеленським проведе переговори з Путіним у Москві
Канцлер Німеччини Олаф Шольц 15 лютого відвідає Москву для переговорів із президентом Росії Володимиром Путіним у рамках намагань Заходу переконати Кремль обрати дипломатію на тлі напруженості через нарощування російських військ поблизу України.
Поїздка Шольца до російської столиці відбувається після подібних поїздок минулого тижня президента Франції Емманюеля Макрона і двох британських міністрів.
Шольц, який 14 лютого зустрічався з президентом України Володимиром Зеленським, сказав, що не бачить «розумного виправдання» для військової діяльності Росії на кордоні України.
Канцлер Німеччини закликав Росію вжити негайних заходів для зниження напруженості.
«Ми готові до серйозного діалогу з Росією з питань європейської безпеки», – сказав Шольц на пресконференції після зустрічі з Зеленським.
США запропонували Україні кредитні гарантії на мільярд доларів – Блінкен
Уряд США пропонує Україні суверенні кредитні гарантії на суму до одного мільярда доларів для підтримки її програми економічних реформ і продовження взаємодії з Міжнародним валютним фондом, ідеться у заяві держсекретаря США Ентоні Блінкена, оприлюдненій на сайті Державного департаменту.
«Ця пропозиція – у поєднанні з міцним партнерством між Україною, МВФ, іншими міжнародними фінансовими установами, G7 та іншими двосторонніми донорами – зміцнить здатність України забезпечити економічну стабільність, зростання і процвітання для її народу в умовах дестабілізуючої поведінки Росії», – йдеться в заяві.
За повідомленням, у період з 2014 по 2016 рік Сполучені Штати надали Україні три окремі гарантії суверенних позик на 1 мільярд доларів.
«Ці кредитні гарантії відіграли важливу роль у допомозі Україні успішно стабілізувати її економіку на тлі попередньої російської агресії і втілити сміливий порядок денний економічних реформ, підкріплений амбітною співпрацею з МВФ. З 2014 року Сполучені Штати надали Україні понад 2 мільярди доларів допомоги на розвиток», – наголосили у Держдепартаменті.
Росія заявила про повернення в місця дислокації частини військ біля кордонів України
Підрозділи західного і південного військових округів Росії 15 лютого починають повернення в місця постійної дислокації після навчань – залізницею й автомобільним транспортом, заявили у Міноборони Росії.
Як заявив офіційний представник Міноборони Ігор Конашенков, якого цитують російські ЗМІ, підрозділи «вже розпочали завантаження на залізничний і автомобільний транспорт і сьогодні почнуть рух у свої військові гарнізони, окремі підрозділи здійснять марші своїм ходом у складі військових колон».
При цьому він додав, що російські військові продовжують навчання на низці напрямків. «У збройних силах РФ триває комплекс масштабних заходів оперативної підготовки військ і сил. У них беруть участь практично всі військові округи, флоти і ВДВ», – цитує Канашенкова російський «Інтерфакс».
Зокрема, за його словами, війська східного військового округу Росії і ВДВ, які беруть участь у навчанні «Союзна рішучість», у взаємодії з білоруськими збройними силами «відпрацьовують питання відбиття агресії проти Союзної держави під час оборонної операції».
«На знак солідарності керівництва та жителів Риги з Україною, яка зараз протистоїть російській агресії, посол України в Латвії Олександр Міщенко разом з головою Ризького самоуправління Мартиньшсом Статісом та віцемером Риги Едвардсом Смілтенсом урочисто встановили прапор України на будівлі Ризької міської ради», – йдеться в повідомленні.
Дипломати вказали, що «латвійська сторона підтвердила незмінну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України та наголосили, що Україна не одна у своїй боротьбі за незалежність з російською агресією».
Прапор України та підсвітка в українських кольорах на будівлі мерії Риги будуть до 20 лютого.
У посольстві також повідомили, що було оголошено про початок тижня солідарності Риги з Україною, який передбачає комплекс заходів, що будуть проходити також до 20 лютого. Це зокрема молебень за загиблими на Донбасі українськими воїнами в головному Домському соборі Риги, відвідини мером Риги Ризької Української середньої школи, розгортання на центральній площі міста 30-метрового прапора України, проведення флешмобу #StandWithUkraine та зустрічі мера міста з українською громадою в рамках Дня пам’яті Героїв Небесної сотні, який проходитиме 20 лютого в приміщенні посольства України в Латвії.
Посольства США, Канади, Австралії, Генконсульство Німеччини у Дніпрі тимчасово перевозять своїх працівників у Львів. Але на сьогодні невідомо, у якому форматі працюватимуть дипломатичні установи і впродовж якого терміну. Радіо Свобода зауважило автомобілі з дипломатичними номерами біля одного з готелів Львова. Водночас не лише окремі посольства покинули Київ, але й виїїхали військові інструктори зі США та Канади з Центру миротворчості та безпеки (Яворівський полігон), які тренували українських військових із 2015 року.
Через загрозу нового вторгнення Росії в Україну у Львові активізувався попит на ринку нерухомості.
Чи зросли ціни на житло і офісні приміщення? Чи можна безпечно почуватись у Львові? Як місцева влада реагує на ситуацію?
Обмежень на польоти над материковою Україною немає – керівник «Украероруху»
Керівник державного підприємства «Украерорух» Андрій Ярмак прокоментував у ефірі Радіо Свобода безпечність авіаційних перевезень над Україною.
За його словами, Україна озвучила застереження лише щодо руху в Сімферопольському районі повітряної інформації, тобто над окупованим Кримом. Це зробили у зв’язку з військовими навчаннями, які на півострові проводить російська влада.
«Вони (Росія – ред.) минулого тижня опублікували свій нелегітимний NOTAM, і ми за власними процедурами зробили перепублікацію як Україна, оскільки ми відповідаємо за обслуговування повітряного руху в цій зоні. Тим самим запровадили обмеження на визначену частину повітряного простору для авіаперевізників над відкритими водами Чорного моря і гарантували безпеку польотів для всіх перевізників, а авіакомпанії мають змогу планувати трішки інші маршрути для польотів як Україною, так і між Європою та Азією», – сказав Ярмак.
Він додав, що процедура дій у разі навчань російської влади в Криму діє з 2015 року, а обмежувати польоти в зоні військових тренувань – стандартна практика. Обмеження щодо Сімферопольського району польотної інформації, запроваджені Україною, діють із 14 по 19 лютого.
Окрім цих заходів, за його словами, обмежень щодо користування українським повітряним простором України немає, аеропорти працюють у штатному режимі.
«Обставини на сьогодні не кажуть про те, що треба запроваджувати ті чи інші обмеження на використання повітряного простору, тому всі авіакомпанії без перешкод можуть його використовувати і здійснювати польоти», – заявив голова державного підприємства.
Коментуючи ситуацію зі складнощами, з якими зіткнулися українські авіакомпанії на кшталт «МАУ» та SkyUp, Ярмак сказав, що переговори зі страховими компаніями тривали з суботи.
«Наскільки я зрозумів, більшість авіакомпаній знайшла компромісні рішення зі страховими компаніями, будуть продовжувати експлуатувати літаки на території України. А в цілому ситуація виглядала досить дивно, оскільки подібні повідомлення отримала тільки частина авіакомпаній України, решта іноземних перевізників продовжувала виконувати польоти в повітряному просторі України», – зазначив керівник «Украерорух».
При цьому він звернув увагу на те, що з точки зору оцінки ризиків у повітряному просторі України, вони однакові для всіх перевізників незалежно від місця, де зареєстровані літаки.
Верховна Рада ухвалила проєкт постанови про звернення до ООН, Європейського парламенту, парламентських Асамблей Ради Європи, ОБСЄ, НАТО, Організації Чорноморського економічного співробітництва, урядів та парламентів іноземних держав через ескалацію з боку Росії ситуації щодо безпеки навколо України. Ухвалення відповідного проєкту постанови в цілому підтримали 326 народних депутатів.
У документі Верховна Рада закликає Росію відвести військові сили та озброєння від кордону з Україною та вивести їх із тимчасово окупованих територій, припинити військові навчання у морських акваторіях України та зняти перепони для міжнародної морської торгівлі.
Крім того, згідно з проєктом, парламент просить міжнародні організації, а також уряди та парламенти іноземних держав посилити санкційний тиск на Росію як важливий елемент комплексних зусиль щодо стримування держави-агресора та збереження європейської архітектури безпеки.
Верховна Рада пропонує продовжувати підтримку територіальної цілісності та суверенітету України в рамках міжнародно визнаних кордонів та необхідності мирного вирішення спровокованого Російською Федерацією збройного конфлікту на основі норм та принципів міжнародного права з використанням наявних переговорних форматів.
Парламент також радить міжнародним організаціям та своїм колегам із іноземних парламентів посилити та прискорити надання Україні комплексної, зокрема оборонної допомоги.
Авторами проєкту постанови є голова Верховної Ради Руслан Стефанчук, його перший заступник Олександр Корнієнко та віцеспікер Олена Кондратюк.
Кулеба: повіримо у деескалацію, коли побачимо відведення військ Росії
Україна повірить у деескалацію, коли побачить відведення російських військ, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Із Росії постійно лунають різні заяви, тому в нас є вже правило не «почуємо – тоді повіримо», а «побачимо – тоді повіримо». Побачимо відведення – повіримо у деескалацію», – сказав Кулеба на брифінгу 15 лютого.
За словами міністра, безпекова ситуація довкола України залишається напруженою, але загалом контрольована, а влада України «готова до різних сценаріїв».
«Дипломатія продовжує працювати», – заявив голова МЗС.
Канцлер Німеччини услід за Макроном відмовився від російського тесту на COVID-19 – ЗМІ
Канцлер Німеччини Олаф Шольц, який 15 лютого прибув на переговори до Москви, відмовився від російського ПЛР-тесту на COVID-19, пишуть агенції Reuters і dpa із посиланням на джерела в німецькій делегації.
За повідомленнями, Шольц обрав варіант, при якому аналіз після приземлення у Росії проводить лікар із посольства Німеччини, але у присутності місцевих чиновників від охорони здоров’я.
Тест на коронавірус – обов’язкова вимога перед візитом до Кремля і переговорами з президентом Росії Володимиром Путіним.
Під час спілкування з журналістами речник Кремля Дмитро Пєсков підтвердив, що зустріч Путіна і Шольца пройде із запобіжними заходами, і що лідери будуть на більшій, ніж зазвичай, відстані.
«Але це аж ніяк не вплине ні на характер зустрічі, ні на її змістовність, ні на тривалість», – зазначив Пєсков.
Головною темою зустрічі, як очікується, стане ситуація навколо України та відносини між Росією і НАТО – на тлі інформації про значне накопичення російських сил поблизу українських кордонів та можливості нового російського вторгнення до країни, що Москва заперечує.
Уряд затвердив план заходів із відзначення Дня єднання 16 лютого 2022 року, відповідно до указу президента, йдеться на урядовому порталі.
«День єднання має консолідувати українців перед лицем загрози та інформаційного тиску», – сказав прем’єр Денис Шмигаль.
План заходів, серед іншого, передбачає 16 лютого підняття прапора на всіх адмінустановах, виконання о 10:00 державного гімну, підсвічування у вечірній час адмінбудинків кольорами прапора.
«Забезпечити з 1 березня 2022 року підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Збройних сил на 30 відсотків та доведення до 20 відсотків від початку 2022 року підвищення грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби та Національної гвардії», – вказано у документі.
Також план заходів передбачає створення єдиної інформаційної платформи стратегічної комунікації «UAразом» для забезпечення щоденного інформування населення про стан безпекової ситуації, прискорення процесу зі створення системи територіальної оборони, а також проведення у закордонних дипломатичних установах України зустрічі дипломатичних працівників та українських громад.
Про деескалацію з боку Росії можна буде говорити тільки тоді, коли російські війська будуть відведені від кордону з Україною і закріплені на місцях постійної дислокації, заявила в інтерв’ю Радіо Свобода посол Великої Британії Мелінда Сіммонс.
Впродовж останніх місяців Кремль пояснював військову активність на українсько-російському кордоні проведенням тренувань. Наприклад, 10 лютого розпочалися спільні білорусько-російські навчання «Союзна рішучість-2022». Для участі в них до Білорусі були перекинуті війська зі Східного військового округу Росії. Офіційно ці навчання будуть проходити до 20 лютого.
Мелінда Сіммонс каже: розглядати закінчення всіх навчань тією точкою, коли можна було б вважати неможливим початок повномасштабного вторгнення з боку Росії, було б помилкою.
«Дехто може сказати, що після завершення тренувань у Білорусі не відбудеться вторгнення – все добре. Це не наша позиція. Ми вважаємо, що єдиний варіант, коли ми можемо бути впевнені, що відбулася деескалація, коли війська й обладнання поблизу українського кордону повернуться назад, і можна буде сказати, що їх не можна привести в бойовий стан за короткий період часу. Це буде для нас знаком того, що президент Путін вирішив вдатися до деескалації», – заявила посол Великої Британії в Україні.