Підрив «Північного потоку»: німецькі прокурори кажуть, що обвинувачений діяв «від імені українських держорганів»
Німецькі прокурори заявили, що українська держава замовила атаку на газопроводи «Північний потік» у 2022 році.
Як йдеться у пресрелізі прокуратури Німеччини, громадянин України, Сергій К, обвинувачений у підриві газопроводів «Північні потоки», «діючи від імені українських державних органів, розробив план знищення газопроводів «Північний потік-1» та «Північний потік-2», метою було назавжди перекрити постачання газу цими газопроводами та не дати Росії використовувати доходи від продажу природного газу для фінансування своїх військових операцій.
У заяві, яка містить детальний виклад звинувачень, включаючи ймовірний воєнний злочин, спрямований проти цивільної інфраструктури, німецькі прокурори стверджують, що він був «офіцером української армії».
Як повідомлялось, 1 липня німецькі прокурори висунули звинувачення українцю Сергію Кузнєцову, який, як стверджується, очолював групу водолазів у цій операції.
У середу президент України Володимир Зеленський заявив, що українська сторона ще не знає «усіх деталей цього процесу», коли його попросили прокоментувати висунення звинувачень Кузнєцову.
«Коли отримаємо більше деталей – зможемо відповідно відреагувати», – сказав Зеленський 1 липня на пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії Мікхолом Мартіном у Дубліні.
Українська сторона заперечувала наказ про знищення трубопроводів, що раніше дозволяло Росії заробляти мільярди на продажу газу до Німеччини та за її межі.
Після екстрадиції з Італії українець Сергій Кузнєцов перебуває під вартою в Німеччині з кінця листопада 2025 року в рамках попереднього розслідування. Там його обвинувачують у координації дій екіпажу вітрильного катера, з якого водолази встановили вибухові пристрої на трьох трубопроводах, що входять до складу газопроводу «Північний потік», та участі у їхньому підриві 26 вересня 2022 року.
Кузнєцова заарештували в італійському місті Ріміні через кілька днів після того, як німецька федеральна прокуратура видала європейський ордер на його арешт. Він став першим заарештованим у справі про підрив «Північних потоків». Кузнєцов заперечує провину.
Восени 2022 року обидва газопроводи «Північний потік» внаслідок вибухів зазнали серйозних пошкоджень – були зруйновані три нитки з чотирьох. Газопровід будувався для постачання до Західної Європи російського газу. Магістраль не підлягає відновленню. Розслідування Швеції, Данії й Німеччини показали, що газопроводи були підірвані, але винних ще встановлюють.
Росія у розслідуванні участі не бере. Москва покладала відповідальність за те, що трапилося на США і їхніх союзників. Ті свою причетність заперечують.
Численні західні ЗМІ писали про те, що вибухи організували люди, пов’язані з українськими спецслужбами. Київ звинувачення в організації диверсій заперечує.
Усього слідством встановлено семеро підозрюваних. Одного підозрюваного, українського інструктора з дайвінгу Володимира Журавльова затримали в Польщі восени 2025 року, але країна відмовилася видавати його Німеччині і звільнила з-під арешту.
Російські військові атакували цивільне авто в Херсоні, водій загинув – влада
Близько 14:00 2 липня російські військові вдарили з безпілотника по цивільній автівці у середмісті Херсона, повідомив голова ОВА Олександр Прокудін.
«Через ворожу атаку 41-річний чоловік отримав вкрай важкі травми. Попри зусилля медиків врятувати життя постраждалого, він помер у лікарні», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Антиукраїнські мітинги у ЄС на замовлення РФ: СБУ заявила про депортацію 9 викритих українців
Служба безпеки України заявила про спільне правоохоронцями Польщі викриття 11 людей, які на замовлення РФ організовували проплачені антиукраїнські мітинги в ЄС.
Як повідомляє пресслужба відомства, йдеться про двох громадян Білорусі та 9 громадян України – наразі їх депортували до країн походження.
У СБУ заявляють, що діям фігурантів із України буде надано правову оцінку залежно від ступеня винуватості кожного, однак не уточнюють їхнього нинішнього процесуального статусу – чи є вони підозрюваними або затриманими.
За версією СБУ, викрита група осіб на замовлення РФ організувала серію антиукраїнських мітингів у Польщі протягом 2025-2026 років – йдеться про 5 псевдоакцій «протесту», інспірованих та проплачених Кремлем у Варшаві та Вроцлаві.
Як стверджують у СБУ, за вказівкою кураторів з Москви організатори підшукували потенційних учасників замовних «мітингів», інструктували їх, видавали провокаційні агітаційні матеріали та готівкою розраховувалися за участь – по 100-200 доларів США.
Українське відомство заявляє, що організовані РФ вуличні «протести» у європейських містах були спрямовані на дискредитацію України на міжнародній арені та підрив суспільно-політичної ситуації в країнах ЄС.
Днями Агентство внутрішньої безпеки Польщі оголосило про виявлення механізму підбурювання українських біженців у Польщі до проведення мітингів на підтримку Росії, а також затримання дев’ятьох українців і двох громадян Білорусі для негайної депортації з Польщі.
За версією польської спецслужби, з минулої осені вони вербували людей для участі в демонстраціях, організованих серед українських біженців у Польщі, використовуючи гроші, отримані від Росії. Таким чином Москва прагнула отримати вплив на українських біженців, щоб використати їх для популяризації необхідних політичних гасел, стверджує Агентство внутрішньої безпеки Польщі.
Для підбурювання протестів використовувалися емоційні приводи, пов’язані з корупційними скандалами та іншими нагальними проблемами української політики.
30 жовтня 2025 року біля посольства України у Варшаві відбувся антивоєнний мітинг, у якому взяли участь від 50 до 100 осіб. За даними Kyiv Post, демонстрантам за участь обіцяли 40 доларів із фейкового облікового запису в соціальних мережах.
25 квітня 2026 року близько тисячі людей зібралися в центрі Вроцлава на демонстрацію проти корупції в Україні. За даними InPoland.net.pl, протестувальників підвозили на автобусах і обіцяли 100–150 доларів за участь.
За даними Bihus.Info, іноді одні й ті ж люди були на різних мітингах у різних містах.
Після цієї акції російські ЗМІ та соціальні мережі стверджували, що «європейські ЗМІ відмовилися висвітлювати протести проти Зеленського в Польщі» або що «три тисячі українських біженців вийшли на протест проти Зеленського, але європейські ЗМІ мовчали», писала українська служба Радіо Свобода.
Киргизстан просить сусідів про допомогу з паливом. До 90% бензину країна отримувала з РФ
Влада Киргизстану попросила своїх регіональних сусідів – Казахстан, Азербайджан, Узбекистан і Туркменистан, а також Білорусь про допомогу на тлі паливної кризи в Росії. Міністерство енергетики Киргизстану повідомило, що надіслало цим країнам, а також Російській Федерації «офіційні звернення з метою збереження сталого постачання палива».
Reuters зазначає, що Киргизстан отримує 90% бензину з Росії.
У заяві Міненерго Киргизстану йдеться, що поки що є «достатні запаси пально-мастильних матеріалів». Проте в Асоціації нафтотрейдерів Киргизстану повідомили, що деякі АЗС мають дефіцит бензину АІ-95. Запасів найбільш ходового в Киргизстані бензину АІ-92, за даними асоціації, вистачить на 30 – 45 днів.
Міненерго Киргизстану також наголосило, що влада стежить за цінами на паливо в республіці, а антимонопольна служба «регулярно проводить робочі зустрічі з нафтотрейдерами».
Казахстан, найбільший виробник палива в Центральній Азії, спочатку запровадив заборону на експорт деяких продуктів, а згодом посилив прикордонний контроль, дозволивши автомобілям перетинати кордон не частіше ніж раз на добу.
У Росії далі шириться паливна криза. Обмеження на продаж бензину запроваджені майже у всіх регіонах. Дефіцит бензину виник після атак українських дронів на НПЗ, внаслідок яких підприємства скорочують виробництво чи повністю зупиняються.
«Укрзалізниця»: на Рівненщині сталося зіткнення маршрутки з поїздом, є загиблі
На Рівненщині на залізничному переїзді сталося зіткнення маршрутного мікроавтобуса з поїздом, попередньо є загиблі та постраждалі серед пасажирів мікроавтобуса, повідомляє у телеграмі «Укрзалізниця».
Рух цій на дільниці тимчасово обмежено.
Наразі на місці події працюють правоохоронці, рятувальники та працівники залізниці.
Поліція Рівненської області повідомила, що через зіткнення поїзда з маршруткою троє людей загинули. ДТП сталася близько 13:55 у селищі Квасилів.
За даними голови Рівненької ОВА Олександра Коваля, через це ДТП загинули людини, ще шість людей, серед яких є троє діти – госпіталізовані.
У Києві вночі від атаки РФ в метро ховалася найбільша за останні роки кількість людей – метрополітен
У ніч на 2 липня під час масованого російського обстрілу Києва на станціях столичного метро перебували 52 500 людей, з яких – майже 4 500 дітей.
Як повідомляє «Київський метрополітен», це найвищий показник укриття населення в метрополітені під час нічної повітряної тривоги за останні роки.
Під час повітряної тривоги 46 підземних станцій працюють у режимі укриття, на вхід відкриті усі без винятку вестибюлі. Але, як зазначають у метрополітені, прохід здійснюється на загальних умовах, якщо в місті не оголошено повітряну тривогу.
Щоб перебування на станціях у нічний час було безпечним і комфортнішим, у метрополітені радять мати при собі теплі речі, ковдри та каремати, оскільки середня температура в укритті становить 17–18°C, персональні ліки та пляшку води, засоби гігієни (вологі й сухі серветки), а для власників домашніх тварин – пелюшки та пакетики.
У ніч на 2 липня Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням 74 ракет і 496 БпЛА різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, основний напрямок удару – Київ. Українські військові зафіксували влучання 25 балістичних ракет та 12 ударних БпЛА на 33 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 18 локаціях.
У Києві, за останніми даними, загинули 18 людей, ще 85 - постраждали. 3 липня у столиці оголошено жалобу в пам’ять за жертвами масованої атаки РФ.
Київська міська військова адміністрація фіксувала ураження 28 локацій у столиці протягом ночі. За даними ДСНС, всього російський удар по Києву уразив понад 20 житлових будинків.
За даними президента Зеленського, також руйнувань зазнали станція швидкої допомоги, науковий інститут, готель, підприємства.
У Міноборони РФ заявили, що у відповідь на атаки на «цивільну інфраструктуру на території Росії» завдано масованого удару по Україні, внаслідок якого «вражені підприємства військової промисловості та об'єкти паливно-енергетичного комплексу» в Києві та Дніпропетровській, Полтавській, Черкаській, Чернігівській та Київській областях. При цьому ураження понад 20 житлових будинків у Києві, про яке повідомляє ДСНС, російська сторона не коментує.
Реакції ЄС на обстріл Києва: обіцяють більше санкцій проти Росії
Після одного з наймасштабніших російських ударів по Києву та інших українських містах 2 липня у Європейській службі зовнішньої дії пообіцяли посилити санкційний тиск на Москву та продовжити військову підтримку України, зокрема у сфері протиповітряної оборони та безпілотників.
«Самі лише слова засудження не зупинять атаки на Київ. Це можуть зробити лише стійка військова підтримка України та посилення тиску на Москву», – написала глава європейської дипломатії Кая Каллас після нічного обстрілу.
Вона нагадала, що цього тижня ЄС розпочав виплачувати Україні перший транш на закупівлю зброї 6 млрд євро в межах 90-мільярдного кредиту. А також анонсувала нові санкції проти структур, які підтримують російський військово-промисловий комплекс.
«Сьогодні я запропоную застосувати санкції до ширшого кола компаній, що підтримують ВПК Росії, у відповідь на ці удари. Чим більше Москва б’є по цивільних, тим більше має бути санкцій», – наголосила Каллас.
Речниця Єврокомісії Анітта Гіппер під час брифінгу в Брюсселі заявила, що Росія своїми атаками демонструє «повний відчай».
«Російські ракети забирають життя невинних людей та цивільних. Це вкотре показує, що Росія перебуває у повному відчаї, тому що якщо ви робите такі речі, це означає, що у вас немає інших можливостей і засобів», – сказала вона.
За словами Гіппер, ЄС уже перерахував 3,9 мільярда євро із запланованих 6 мільярдів євро на зміцнення української оборони, зокрема на розвиток та закупівлю безпілотників.
Водночас Гіппер поки не змогла сказати, коли буде розблоковане фінансування для Києва через Європейський фонд миру (European Peace Facility), кошти якого Україна пропонує використати для закупівлі додаткових систем протиповітряної оборони в межах ініціативи PURL.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода про можливість використання цих коштів для посилення української ППО, Гіппер зазначила, що дискусії між державами-членами тривають.
«Це питання все ще обговорюється в Раді ЄС. Висока представниця також запропонувала використовувати цей механізм для компенсації державам-членам за раніше поставлене Україні озброєння, тому дискусії тривають», – сказала речниця.
На російський обстріл також відреагували європейські міністри закордонних справ. Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен написала про «жахливі кадри» з Києва і заявила, що Росія «вкотре завдала удару по цивільній інфраструктурі, демонструючи відверту зневагу до людського життя».
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна назвав Київ «європейською столицею у вогні» і наполіг, що «тиск на Росію має і далі зростати».
Глава МЗС Латвії Байба Браже заявила, що Росію необхідно «змусити до миру шляхом максимального тиску, зокрема санкцій».
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні висловив «повну солідарність» Україні та наголосив, що уряд Італії продовжуватиме підтримувати Київ «до досягнення справедливого і тривалого миру».
Окремо посол ЄС в Україні Катерина Матернова, яка провела ніч у київському укритті, назвала атаку «пеклом у Києві» та заявила, що «кожна ніч в Україні нагадує гру в російську рулетку».
За останніми даними, кількість загиблих через масовану російську атаку по Києву зросла до 18 людей, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій. За інформацією рятувальників, ще 85 людей постраждали, серед них є дві дитини.
У ніч на 2 липня Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням 74 ракет і 496 БпЛА різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, основний напрямок удару – Київ. Українські військові зафіксували влучання 25 балістичних ракет та 12 ударних БпЛА на 33 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 18 локаціях.
3 липня у Києві оголошено жалобу в пам’ять за жертвами масованої атаки РФ.
Київська міська військова адміністрація фіксувала ураження 28 локацій у столиці протягом ночі. За даними ДСНС, всього російський удар по Києву уразив понад 20 житлових будинків.
Російський БпЛА вдарив по АЗС на Сумщині, є постраждалі – влада
Російський БпЛА вдарив по автозаправній станції у Сумській громаді, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Григоров.
За його даними, через атаку постраждали три людини, їх госпіталізують до медичних закладів.
Місцева влада зазначає, що сили РФ другий місяць поспіль активно атакують паливну інфраструктуру Сумщини.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя єознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Кількість жертв удару РФ по Києву зросла – ДСНС
Кількість загиблих через масовану російську атаку по Києву зросла до 18 людей, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій.
За даними рятувальників, ще 85 людей постраждали, серед них є дві дитини.
Через удар Росії по Дніпропетровщині загинула дитина, 4 людей поранені
Армія Росії атакувала Синельниківський район Дніпропетровської області, заявив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа 2 липня.
За його даними, удару керованими авіабомбами зазнала Богинівська громада:
«Росіяни вбили 7-річну дівчинку та поранили ще чотирьох людей, серед них – дитина».
Він уточнив, що внаслідок атаки постраждала ціла родина. Зокрема, до лікарні доправили 11-річну дівчинку в стані середньої тяжкості.
«Госпіталізовані й троє дорослих. Двоє з них – «важкі», – додав очільник області.
Путін «не виявляє готовності до переговорів» – Німеччина засуджує атаку РФ на Київ
Міністерство закордонних справ Німеччини «найрішучіше» засудило масштабний удар Росії по Києву і пообіцяло продовжувати підтримувати Україну в її боротьбі проти Москви.
Президент Росії Володимир Путін «не демонструє готовності до переговорів», зазначає Берлін.
«Шокуючі кадри руйнувань минулої ночі ще раз демонструють, що Росія продовжує свою агресивну війну проти України з невпинною жорстокістю, порушуючи міжнародне право. Путін не виявляє жодної готовності до переговорів. Він продовжує покладатися на ракетний та безпілотний терор проти населення, тоді як Росія зазнає величезних втрат на передовій у своїй агресії проти України», – йдеться у заяві.
Тому Німеччина обіцяє разом зі своїми партнерами ще більше посилити тиск на Росію, підтримка України також буде ключовою темою на саміті НАТО в Анкарі наступного тижня.
Повітряні сили ЗСУ про нічну атаку РФ: основний напрямок удару – Київ, є влучання 25 балістичних ракет
У ніч на 2 липня (з 18:00 01 липня) Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням 74 ракет і 496 БпЛА різних типів, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
За даними українських військових, основний напрямок удару – Київ, особливістю масованої атаки було одночасне застосування засобів повітряного нападу різних типів із різних напрямків, застосування великої кількості балістики та реактивних БпЛА.
У ЗСУ повідомляють, що станом на 09:00 протиповітряна оборона знешкодила 524 цілі – 48 ракет та 476 безпілотників різних типів:
- 4 балістичні ракети Іскандер-М/С-400;
- 32 крилаті ракети Х-101;
- 8 крилатих ракет Калібр;
- 4 керовані авіаційні ракети Х-59/69;
- 476 БпЛА різних типів.
За попередньою інформацією, станом на 09.00 зафіксовано влучання 25 балістичних ракет та 12 ударних БпЛА на 33 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 18 локаціях. Інформація щодо кількох ракет уточнюється.
Вночі 2 липня сили РФ завдали масованого удару по Києву. За даними ДСНС, через російську атаку у столиці загинули 13 людей. Мер Віталій Кличко повідомив, що число постраждалих зросло до 86 людей, 70 із них госпіталізували.
Київська міська військова адміністрація фіксувала ураження 28 локацій у столиці протягом ночі. За даними ДСНС, всього російський удар по Києву уразив понад 20 житлових будинків. Рятувальники продовжують працювати на 15 локаціях.
Генштаб підтвердив удар по НПЗ «Лукойл» в Нижньогородській області Росії
Сили оборони уразили низку об’єктів у Росії та на окупованих територіях, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил вранці 2 липня.
Зокрема, українські підрозділи завдали ураження нафтопереробному заводу «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» у місті Кстово Нижньогородської області.
«Зафіксовано влучання в об’єкт із подальшою пожежею на території підприємства. За попередньою інформацією, уражено установку первинної переробки нафти АВТ-6. Ступінь завданих збитків уточнюється», – заявляє командування.
Після нічної атаки Україна очікує не лише слів осуду, а й конкретних дій для зупинення терору РФ – Сибіга
Україна очікує міжнародної відповіді та конкретних дій для зупинення терору РФ, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
«Ми вимагаємо рішучої міжнародної відповіді. Не лише слів осуду, а й конкретних дій для зупинення російського терору. Рішення щодо систем протиповітряної оборони та ракет для України потрібні зараз, а не пізніше! Рішення щодо посилення санкційного тиску на Росію потрібні негайно, а не пізніше! Рішення щодо збільшення підтримки України, включаючи енергетичну допомогу, потрібні негайно, а не пізніше!», – написав він у соцмережі Х.
Міністр також наголосив, що аморально виправдовувати російські атаки проти українців, кажучи, що Москва діє у відповідь на далекобійні удари України по Росії. Він зазначив, що у цій війні є агресор і країна, яка захищається відповідно до статті 51 Статуту ООН.
«Росія не має права завдавати жодних ударів по Україні, тоді як Україна має повне право відповідати, захищатися від агресора та завдавати ударів по будь-яких законних військових цілях у Росії. Не ставте знак рівності між агресором і країною, яка захищається від агресії. Не виправдовуйте звірства, які неможливо виправдати», – додав очільник МЗС.
Сибіга зазначив, що ця війна стосується не лише України, вона стосується
Усе про наслідки атаки РФ по Києву і регіонах України 2 липня дивіться у Live blog: «Ніч жаху у Києві». Атака Росії триває: наслідки
Удар Росії по Києву: КМВА повідомляє про ураження в майже 30 локаціях, кількість загиблих росте
Кількість загиблих внаслідок російського удару по Києву зросла до 10, заявив голова Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко:
«Станом на зараз кількість жертв російського удару зросла до 10. Ворог вкотре цілеспрямовано б’є по житлових кварталах і вбиває мирних жителів. Маємо дуже серйозні руйнування та значну кількість потерпілих, у тому числі дітей».
Втрати Росії й України у війні перевищили 2 мільйони людей – дослідження
Сукупні втрати вбитими і пораненими Росії й України перевищили два мільйони військових від початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року, свідчить дослідження американського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).
Аналіз оцінює загальні втрати РФ приблизно 1,4 мільйона осіб, зокрема 450 тисяч загиблими, а України – від 525 тисяч до 625 тисяч осіб (убитими, пораненими і зниклими безвісти), серед них – від 125 000 до 150 000 загиблих у період з лютого 2022 року по червень 2026 року.
Автори дослідження також зазначають, що, попри високі втрати Росія, стикається з уповільненням просування, а українські атаки, зокрема з використанням БпЛА, переносять бойові дії на територію РФ.
Як йдеться в дослідженні, у 2026 році Росія щомісяця втрачає понад 30 тисяч військовослужбовців, що вже перевищує темпи набору нових контрактників, які становлять приблизно 27 000 на місяць.
ЗМІ: в Німеччині українцю висунули звинувачення у справі про підрив «Північних потоків»
Генеральний прокурор Німеччини Єнс Роммель висунув офіційне звинувачення громадянину України, підозрюваному у вибуху газопроводів «Північні потоки». Його звинуватили у нападі на цивільну енергетичну інфраструктуру, повідомляють Süddeutsche Zeitung і Die Zeit.
Йдеться про українця Сергія Кузнєцова. Слідство вважає, що він був координатором диверсії.
Тим часом президент України Володимир Зеленський заявив, що українська сторона ще не знає «усіх деталей цього процесу», коли його попросили прокоментувати висунення звинувачень Кузнецову. «Коли отримаємо більше деталей – зможемо відповідно відреагувати», – сказав Зеленський 1 липня на пресконференції з прем’єр-міністром Ірландії Мікхолом Мартіном у Дубліні.
Після екстрадиції з Італії українець Сергій Кузнєцов перебуває під вартою в Німеччині з кінця листопада 2025 року в рамках попереднього розслідування. Там його обвинувачують у координації дій екіпажу вітрильного катера, з якого водолази встановили вибухові пристрої на трьох трубопроводах, що входять до складу газопроводу «Північний потік», та участі у їхньому підриві 26 вересня 2022 року.
Кузнєцова заарештували в італійському місті Ріміні через кілька днів після того, як німецька федеральна прокуратура видала європейський ордер на його арешт. Він став першим заарештованим у справі про підрив «Північних потоків». Кузнєцов заперечує провину.
Восени 2022 року обидва газопроводи «Північний потік» внаслідок вибухів зазнали серйозних пошкоджень – були зруйновані три нитки з чотирьох. Газопровід будувався для постачання до Західної Європи російського газу. Магістраль не підлягає відновленню. Розслідування Швеції, Данії й Німеччини показали, що газопроводи були підірвані, але винних ще встановлюють.
Росія у розслідуванні участі не бере. Москва покладала відповідальність за те, що трапилося на США і їхніх союзників. Ті свою причетність заперечують.
Численні західні ЗМІ писали про те, що вибухи організували люди, пов’язані з українськими спецслужбами. Київ звинувачення в організації диверсій заперечує.
Усього слідством встановлено семеро підозрюваних. Одного підозрюваного, українського інструктора з дайвінгу Володимира Журавльова затримали в Польщі восени 2025 року, але країна відмовилася видавати його Німеччині і звільнила з-під арешту.
Уряд України затвердив механізм експорту зброї, який діятиме у форматі Drone Deal
Український уряд запускає спеціальний механізм контрольованого експорту української зброї й оборонних технологій до держав-партнерів у форматі Drone Deal, повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
«Кожен експортний контракт має працювати на головну мету – сильне оборонне виробництво в Україні й більше власної зброї для нашого війська. 20% коштів від експорту готових виробів і технологій та 30% – від експорту комплектуючих спрямовуватимуться до спецфонду держбюджету на розвиток українського ОПК», – написала Свириденко у телеграмі 1 липня.
За її словами, мінімальна сума контракту для готових виробів – від 15 мільйонів гривень, для комплектуючих це обмеження не діє.
Новий механізм діятиме протягом воєнного стану і запроваджує прозорі правила експорту до держав-партнерів у форматі Drone Deal, зазначила голова уряду.
Міністр оборони Михайло Федоров уточнив, як працюватиме новий механізм:
- країни-партнери Drone Deal, з якими Україна має відповідні міжурядові домовленості, отримають можливість закуповувати українське озброєння, технології і працювати безпосередньо з українськими виробниками;
- запроваджується прозора процедура розгляду заявок на експорт від виробників. Її розглядатимуть у визначений термін – до 30 днів. Механізм поширюється на передання озброєння й оборонних технологій вартістю від 15 млн грн;
- перелік держав-партнерів формуватиме МЗС, а список критичних товарів, які не можуть передаватися, – Міноборони разом з іншими уповноваженими органами;
- українські технології залишаються під захистом держави. Передавання відбуватиметься без відчуження прав інтелектуальної власності, а реекспорт або передання третім сторонам можливі лише за письмовою згодою України. Якщо продукцію, вироблену за українськими технологіями, експортуватимуть до третіх країн, 20% її вартості надходитиме до державного бюджету.
В уряді наголосили, що потреби Сил оборони України залишаються «безумовним пріоритетом».
«Експорт можливий лише за умови гарантованого забезпечення українського війська. Якщо держава має потребу в певному озброєнні, дозвіл може бути не наданий. Водночас виробник зможе експортувати продукцію, якщо гарантує одночасне виконання державного контракту та експортного замовлення», – зазначив Федоров.
Він назвав відкриття експорту «ще одним кроком до розвитку української оборонної промисловості та зміцнення економіки».
Прем’єрка Свириденко наголосила, що нині понад половина озброєння на фронті – українського виробництва.
Восени 2025 року президент Володимир Зеленський висловив думку, що настав час «запускати експорт нашої української зброї», маючи на увазі ті типи зброї, які є в профіциті і можуть бути експортовані, щоб забезпечити фінансування для іншого озброєння.
Перед тим президент заявляв, що майже 60% зброї, яку використовують українські військові, – це українська зброя.
У квітні цього року Зеленський повідомив, що Україна погодила деталі експорту зброї на рівні державних інституцій. «Ми запропонували партнерам, які допомагають Україні, особливий формат співпраці Drone Deals – спеціальні угоди щодо виробництва і постачання наших дронів, ракет, снарядів та інших затребуваних видів зброї, бойової техніки, софту, інтеграції з оборонними системами партнерів, а також забезпечення нашої експертизи та потрібного Україні технологічного обміну», – зазначив він.
За даними РНБО, у лютому Україна видала перші дозволи на експорт озброєння, фактично відновивши повноцінний механізм контрольованого продажу продукції українського ОПК за кордон. За прогнозом РНБО, у 2026 році українська оборонна індустрія здатна виготовити продукції орієнтовно на 55 млрд доларів, але внутрішніх ресурсів держави недостатньо для фінансування всього обсягу.
У Генштабі ЗСУ підтвердили ураження Центру космічного зв’язку сил РФ у Московській області
Генеральний штаб Збройних сил України заявив про ураження Центру космічного зв’язку збройних сил Росії в Московській області РФ 26 червня.
«У процесі додаткового аналізу даних підтверджено ураження 26 червня 2026 року Центру космічного зв’язку (ЦКС) збройних сил Російської Федерації у районі населеного пункту Бєлоомут Московської області», – йдеться в повідомленні Генштабу, оприлюдненому 1 липня.
У командуванні ЗСУ зазначили, що це «найбільш модернізований і потужний вузол зв’язку збройних сил держави-агресора» у центральному регіоні РФ.
За повідомленням, Сили оборони України уразили основну технічну будівлю, великі антени і вежу з параболічними антенами, частину з яких знищено. Перевірити ці дані з незалежних джерел редакція поки що не може.
Влада Росії ситуацію не коментувала.
30 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові повторно уразили Центр космічного зв’язку «Дубна» у Московському регіоні (попередній удар тут був 22 червня). Він зауважив, що це обʼєкт супутникового зв’язку, який використовується, зокрема, для розвідки й координації активності окупаційного контингенту Росії в Україні.
За даними Зеленського, Сили оборони України вже уражали чотири таких російських центри – не тільки у Московському, але й у Володимирському регіоні РФ.
Вночі проти 26 червня російські регіони зазнали чергової масованої атаки дронів, зокрема мер столиці Росії Москви заявляв про десятки БпЛА, які летіли на місто. За його словами, ці дрони збили, а «фахівці екстрених служб працювали на місці падіння уламків». Про якісь пошкодження в Москві чи області тоді не повідомляли.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ й окупованих Росією територіях України зазнають повітряних ударів.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджує, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».