Зеленський попередив про високий ризик масованого удару РФ
Президент України Володимир Зеленський 1 липня попередив про високий ризик масованого російського удару впродовж найближчого часу.
Сьогодні є дуже неприємна інформація про підготовку чергового російського масованого удару. Є дані розвідки… Дуже прошу наших людей бути особливо обережними, берегти себе, своїх дітей, свої сім'ї, користуватись укриттями і зважати на сигнали повітряної тривоги», – сказав глава держави на спільній пресконференції з прем'єр-міністром Ірландії Мікхолом Мартіном у Дубліні.
Зеленський відвідав Ірландію з нагоди початку головування цієї країни в ЄС. На урочистостях він висловив сподівання на поглиблення оборонної співпраці з Європейським Союзом під час головування Ірландії, яке триватиме до кінця 2026 року.
Попередній масований комбанований удар РФ стався 15 червня. За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська застосували 70 ракет і 611 безпілотників різних типів, основним напрямком удару був Київ, також ракетами атаковані Дніпро й Харків. Внаслідок цього удару загинули 12 людей, були поранені 66. Сталася пожежа в Києво-Печерській лаврі, Мистецькому арсеналі, кіностудії імені Довженка.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Херсоні через удар дрона РФ по центру міста загинула одна людина, поранені 20 – ОВА
У Херсоні жінка загинула, ще 20 людей постраждали через атаку російського безпілотника по центру міста близько полудня 1 липня, повідомила обласна військова адміністрація.
«Сьогодні посеред дня російські окупанти атакували ударним безпілотником типу «Гербера/Шахед» середмістя Херсона. Через влучання ворожого дрона у приміщенні виникла пожежа, яку ліквідували фахівці ДСНС. Також у сусідніх будинках вибуховою хвилею та уламками вибило шибки», – йдеться в повідомленні.
Крім того, в ОВА повідомили, що до 11 зросло число постраждалих внаслідок російського удару по маршрутці у Центральному районі Херсона. Раніше повідомляли про двох загиблих і сімох постраждалих внаслідок цієї атаки.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Можемо досягти реального прогресу щодо угоди про дрони» – Зеленський на відкритті головування Ірландії в ЄС
Президент України Володимир Зеленський сподівається на поглиблення оборонної співпраці з Європейським Союзом під час головування Ірландії в цьому об’єднанні, яке розпочалося 1 липня.
«Протягом наступних шести місяців ми можемо досягти реального прогресу щодо угоди про дрони, яку Україна запропонувала Європейському Союзу. Ми також уклали хорошу кількість двосторонніх угод і налагодили ширші партнерства з європейськими країнами, які можуть сприяти ширшому застосуванню нових українських оборонних технологій, зокрема дронових та антидронових систем, які вже довели свою ефективність», – сказав глава української держави на урочистостях у Дубліні.
За словами Зеленського, «без українського досвіду та безпекової експертизи, випробуваних у сучасній війні, сьогодні просто неможливо гарантувати безпеку».
У програмі перебування президента України в Дубліні – зустрічі з прем’єр-міністром Ірландії Мікхолом Мартіном та президентом Європейської ради Антоніу Коштою.
Ірландія з 1 липня розпочала своє шестимісячне головування у Раді Європейського Союзу, яке триватиме до 31 грудня 2026 року, змінивши на цій посаді Кіпр. Як заявив прем’єр-міністр Ірландії Міхол Мартін, ЄС за головування Ірландії й надалі надаватиме незмінну підтримку Україні.
Удари по Москві й Криму: що буде після паливної кризи? Єльченко про больові точки Путіна
Паливна криза в регіонах Росії та на окупованих нею українських територіях. Ситуація загострюється на тлі атак української армії на російські нафтові об’єкти. За даними Reuters, через удари ЗСУ призупинили роботу великих НПЗ у центральній частині Росії, вже до середини червня країна втратила близько чверті виробництва бензину.
Напередодні у Кремлі заявили, що Росія веде розмови з іншими країнами щодо можливого імпорту нафтопродуктів.
- Які процеси відбуваються у Росії?
- До чого вони можуть призвести?
- Чи можуть розпочатися російські бунти?
- До чого готується окупований Крим?
- І хто першим залишає півострів?
Розмова у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода із дипломатом Володимиром Єльченком.
Володимир Єльченко, посол України в Росії у 2010-2015 роках вважає, що захоплення Росією Донбасу, як головна ціль так званого «СВО» є «єдиним засобом збереження влади» російським керманичем Володимиром Путіним.
«Тобто для Путіна продовження війни з досягненням хоч якихось, як він колись казав, «цілей СВО» – це єдиний засіб збереження своєї влади, а можливо, і фізичного існування. Тому що все це може закінчитися для нього дуже погано. Він просто до Гаазького трибуналу не доживе. Його кончать свої, як то кажуть, ще раніше», – сказав Єльченко в ефірі Радіо Свобода.
Російські високопосадовці неодноразово заявляли, що виведення українських сил із територій Донецької та Луганської областей – ключова умова мирної угоди зі сторони Росії.
Водночас наприкінці червня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Росія вже 15 разів переносила встановлені для своєї армії дедлайни із захоплення Донбасу.
На кіностудії Довженка почали аварійно-відновлювальні роботи після ракетних ударів РФ – Мінкультури
На території Національної кіностудії художніх фільмів імені Олександра Довженка розпочалися першочергові аварійно-відновлювальні роботи після російських атак на Київ 2 і 15 червня, повідомило Міністерство культури України.
«Для проведення комісійного обстеження пошкоджених об’єктів культурної спадщини утворено відповідну комісію. Фахівці здійснюють оцінку масштабів руйнувань і визначають першочергові заходи, необхідні для збереження будівель і майна кіностудії», – йдеться в повідомленні.
У відомстві нагадали, що внаслідок двох ракетних влучань значних пошкоджень зазнали будівлі, інженерні мережі й об’єкти культурної спадщини, що розташовані на території кіностудії.
«Унаслідок атаки пошкоджено 18 будівель кіностудії Довженка, серед яких – пам’ятки історії науки і техніки національного і місцевого значення. Зокрема, постраждали Головний знімальний павільйон (1927–1928 рр.), адміністративний і лабораторний корпуси, «Щорсівський корпус» (Музей кінофабрики), службові корпуси, цехи комбінованих зйомок, їдальня, електростанція, фільмотека, гуртожиток й інші споруди», – йдеться в повідомленні.
Крім того, як уточнили в Мінкульті, пошкоджень зазнали покрівлі, віконні конструкції, стіни і внутрішні приміщення будівель, також зруйновано частину інженерних мереж: електроживлення, водопостачання і каналізацію, пошкоджено колектори павільйонів, господарські споруди й частину територіального благоустрою.
«Найбільших втрат кіностудія зазнала через пряме влучання у костюмний цех, де зберігалася одна з найбільших в Україні колекцій сценічного і кінематографічного вбрання», – йдеться в повідомленні.
У міністерстві уточнили, що першочергові аварійно-відновлювальні роботи спрямовані на захист приміщень від подальшого руйнування і створення умов для відновлення виробничої діяльності кіностудії.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Убивства в Бучі: командиру розвідвзводу зі Пскова оголосили про підозру. Один із епізодів встановило Радіо Свобода
Офіс генерального прокурора разом із Головним слідчим управлінням Національної поліції повідомили про підозру Артему Тарєєву, командиру розвідувального взводу 234-го десантно-штурмового полку (Псков, РФ) за командну відповідальність у масових вбивствах, замах на вбивство та жорстоке поводження щодо цивільного населення у Бучі на Київщині під час російської окупації у 2022 році.
У тексті підозри йдеться, що Тарєєв, проводячи на території приватного будинку так звану «зачистку» разом зі своїм розвідвзводом, не вжив як командир жодних заходів, щоб запобігти розстрілу цивільного бучанця Валерія Кізілова. Особу військового, який безпосередньо стріляв, слідство поки не встановило.
«Невстановлений військовослужбовець указаного взводу розвідки, усвідомлюючи, що [Валерій Кізілов] є цивільною особою, [...], а також те, що командир Тарєєв А.А. не буде вживати будь-яких заходів щодо покарання за вчинення злочинів проти цивільного населення, здійснив умисний постріл [...], чим спричинив смерть останньому», ‒ йдеться у підозрі.
Раніше Радіо Свобода у своєму фільмі-розслідуванні «Буча.Яблунська» оприлюднила знімок із дрона, зроблений невдовзі після вбивства 69-річного бучанця Валерія Кізілова. На ньому видно російських військових поруч із його тілом. Згідно із розслідуванням Радіо Свобода, до цього розстрілу міг бути причетний розвідувальний взвод 234-го десантно-штурмового полку РФ із Пскова під командуванням лейтенанта Артема Тарєєва, який тоді проводив «зачистку» в районі будинку Кізілова. Це підтверджували дані із дрона, записи камер спостереження та свідчення очевидців, наведених у фільмі.
Загалом в оприлюдненій підозрі Офіс генпрокурора стверджує, що через бездіяльність командира псковського розвідзводу Тарєєва його підлеглі вбили шістьох цивільних, здійснили замах на вбивство ще однієї людини та жорстоко поводилися щонайменше з дев’ятьма бучанцями.
«Артем Тарєєв, будучи командиром підрозділу, не вживав належних заходів щодо запобігання вчиненню злочинів відносно цивільних. Більше того, своїми наказами та бездіяльністю створив умови, за яких підлеглі діяли, усвідомлюючи власну безкарність», ‒ стверджують у Національній поліції.
Це вже не перша підозра, яку отримав псковський десантник Тарєєв від українських правоохоронних органів щодо розстрілів у Бучі. У грудні 2024 року його запідозрили у відданні наказів на вбивство цивільних, у результаті чого в період між 5 та 9 березня 2022 року його підлеглі розстріляли 16 цивільних бучанців на вулиці Яблунській.
Загалом українські правоохоронці підозрюють Тарєєва в командній відповідальністі щодо вбивств 22 цивільних бучанців.
Санкції статей, інкримінованих псковському десантнику, передбачають позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років або довічне позбавлення волі.
Детально про розстріли на вулиці Яблунській у Бучі, що сталися на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році – дивіться в третій частині розслідування журналіста Радіо Свобода Дмитра Джулая.
За інформацією Архівного відділу Бучанської міської ради, за період російської окупації в Бучанській громаді загинули 554 цивільних. 43 тіла залишаються невпізнаними, ще 38 цивільних бучанців вважаються зниклими безвісти. Щонайменше 31 людина й досі перебуває в полоні. Один із незаконно ув’язнених Росією цивільних загинув у російській неволі.
Росія заперечує причетність своїх військ до масових вбивств цивільних у Бучі. Міністерство оборони РФ стверджувало, що за час перебування російських військ у цьому місті «жоден місцевий житель не постраждав від будь-яких насильницьких дій», а президент РФ Володимир Путін назвав масові розстріли цивільних у Бучі «фейком» і «провокацією».
Вітакер не бачить готовності України й Росії погодитися на однакові умови миру
Постійний представник США при НАТО Метью Вітакер заявив про відсутність ознак, що свідчили би про готовність України й Росії погодитися на однакові умови миру. Про це американський чільний дипломат заявив 1 липня в Брюсселі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Як уже сказав наш президент, для танго потрібні двоє. Наразі не схоже, що обидві сторони готові погодитися на одну й ту саму угоду. Ми продовжимо працювати, продовжимо переговори. Але поки що ми ще не досягли цієї точки», – зазначив Вітакер.
Посол США при Альянсі анонсував нові оголошення союзників на підтримку України в Анкарі, де 7-8 липня пройде саміт НАТО, але не вдавався в подробиці, щоб не випереджати офіційні заяви.
«Можете очікувати довгострокових і стійких зобов’язань щодо підтримки України. Вони допоможуть Україні й надалі триматися, продовжувати успішні дії та водночас дадуть Росії чіткий сигнал, що цю війну необхідно завершити… Ми хочемо укласти мирну угоду», – наголосив дипломат.
Серед ключових ініціатив на підтримку України Вітакер назвав програму PURL, у межах якої союзники НАТО закуповують для неї американську зброю у США.
«У межах цієї програми вже реалізовано поставок більш ніж на шість мільярдів доларів, і ми продовжуємо її реалізацію. Вважаю, що це справжня історія успіху. Водночас маємо розвивати оборонно-промислову базу… І йдеться не лише про європейську оборонну промисловість. Сполучені Штати також повинні виробляти більше і робити більше», – підкреслив Вітакер.
Раніше президент Володимир Зеленський підтвердив, що очолить українську делегацію, яка поїде на саміт НАТО в Анкарі. За даними джерел Радіо Свобода у штаб-квартирі НАТО, також до Анкари вирушать міністри закордонних справ і оборони Андрій Сибіга і Михайло Федоров.
Останні мирні переговори між Україною і Росією за посередництва США відбулися в лютому. Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори були відкладені на невизначений час.
Нещодавно президент США Дональд Трамп заявив, що завершення конфлікту США з Іраном дозволить Вашингтону сфокусуватися на врегулюванні російсько-української війни. Трамп також заявив, що Росія повинна укласти угоду з Україною, після «дуже гарної» зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським на полях саміту G7, що викликало обережний оптимізм серед лідерів «Групи семи» щодо можливості укладення мирної угоди.
Натомість у Кремлі заявили, що останні українські удари по Росії «не наближають особисті контакти» між лідером РФ Володимиром Путіним й українським президентом Володимиром Зеленським.
Зеленський наголосив, що Україна хоче закінчити війну до зими: «через дипломатію, і, звичайно, це дуже важливо – і через тиск на Росію».
FT: Німеччина домагається права виробляти американські «Томагавки»
Німеччина намагається заповнити прогалини в обороні та веде переговори зі США про виробництво більшої кількості американської зброї на своїй території, повідомляє Financial Times із посиланням на кілька джерел, обізнаних із ситуацією. Переговори прискорилися напередодні саміту НАТО в Анкарі, запланованого на наступний тиждень.
Одне з джерел уточнило, що обговорення стосуються «всього», що могло б зміцнити оборонні можливості обох країн, у тому числі спільного виробництва далекобійних ракет «Томагавк» і ракет PAC-3 для комплексів «Петріот». Інший співрозмовник видання вважає, що реакція американської сторони виявилася «позитивнішою».
За даними видання, німецький уряд був особливо стривожений травневим рішенням США скасувати заплановане розгортання в Німеччині батальйону з наземними системами «Томагавк» – цей план замислювався за президента США Джо Байдена як відповідь на розміщення російських крилатих ракет у Калінінграді.
«Нам терміново необхідні можливості ракет «Томагавк» для захисту європейського континенту. Якщо американці не розмістять ці ракети, ми повинні знайти нові способи зберегти їхню боєздатність», – заявив голова комітету Бундестагу з оборони Томас Ревекамп.
Перспективи угоди, за даними джерел Financial Times, залишаються невизначеними, оскільки переговори перебувають на ранній стадії, а будь-яке рішення буде зрештою політичним на тлі напруженості між канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом та президентом США Дональдом Трампом.
Скептики вказують, що Вашингтон навряд чи дозволить використовувати найтаємніші технології.
Міністерство оборони Німеччини підтвердило наявність «інтенсивної та добре налагодженої» співпраці з компаніями зі США. Німецька Rheinmetall та американська Raytheon вже спільно виробляють ракети PAC-2 та GEM-T.
У Харкові внаслідок удару РФ загинув 15-річний хлопець, 32 людини поранені – мер
15-річний хлопець загинув у Новобаварському районі Харкова внаслідок російського удару 1 липня, уточнив міський голова Ігор Терехов. Раніше він повідомляв про двох загиблих.
За його словами, ще 32 людини постраждали.
«За уточненою інформацією нашого Ситуаційного центру, ворог завдав ударів по Харкову сімома КАБами, влучання були у трьох районах: Київському, Основʼянському і Новобаварському. На дану хвилину відомо про 32-х постраждалих. Загинув один: 15-річний хлопець», – написав Терехов у телеграмі.
За його словами, на місцях прильотів комунальні служби міста ліквідовують наслідки обстрілів.
Очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов уточнив, що серед постраждалих є три дитини, до лікарень доставлено 10 поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Підприємець, у якого «Укрпошта» закуповувала коробки і який має бізнес у РФ та в окупації, отримав вирок – «Схеми»
Власника «Рубіжанського картонно-тарного комбінату», колишнього депутата райради від проросійської партії «Опозиційна платформа – За життя» Геннадія Мініна визнали винним у колабораційній діяльності. Про це повідомляють «Схеми» (Радіо Свобода) з посиланням на рішення суду, яке отримали від джерел у правоохоронних органах.
Підприємцю призначили покарання – три роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування протягом 10 років без конфіскації майна. Водночас Мініна звільнили від відбування основного покарання з іспитовим строком на один рік через пом’якшувальні обставини – щире каяття, сприяння слідству та перерахування понад мільйона гривень на потреби Сил Оборони України.
Слідство встановило, що у 2021 році його підприємство уклало договір із російським виробником на поставку обладнання вартістю понад 1,1 мільйона євро, а після початку повномасштабного вторгнення, попри встановлену урядом заборону на імпорт товарів з держави-агресора, директор підприємства продовжив співпрацю з Росією.
Раніше про Геннадія Мініна, його родину та бізнес в Україні, РФ і, ймовірно, в окупації, розповіли у спільному розслідуванні журналісти. Зокрема, «Схеми» у співпраці з проєктами «Слідство.Інфо» та KibOrg встановили, що після так званого «приєднання» Володимиром Путіним Донеччини і Луганщини до Росії підприємства Мініна перереєструвалися відповідно до законодавства РФ.
26 червня Чечелівський районний суд міста Дніпра визнав Геннадія Мініна винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.4 111-1 КК України – колабораційна діяльність.
Як йдеться у рішенні суду, під час засідання обвинувачений у повному обсязі визнав вину щодо підприємницької діяльності у взаємодії з державою-агресором і «у скоєному щиро покаявся». Він пояснив, що не мав на меті «завдати шкоди державі», а хотів забезпечити виплату заробітної плати працівникам його підприємства та провадження господарської діяльності, бо бізнес «опинився у скрутному фінансовому становищі внаслідок збройної агресії РФ».
Суд визнав пом’якшувальними обставинами «щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та перерахування благодійної допомоги для забезпечення діяльності Сил оборони України». Таким чином підприємця звільнили від відбування основного покарання (позбавлення волі) з іспитовим строком на один рік.
У березні 2026 року за процесуального керівництва Дніпропетровської обласної прокуратури Мініну повідомили про підозру в пособництві державі-агресору.
За даними слідства, ще у 2021 році підприємство уклало договір із російським виробником на поставку обладнання вартістю понад 1,1 млн євро.
«У межах виконання угоди на рахунки російської компанії було перераховано 810 тисяч євро передоплати. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну, попри встановлену урядом заборону на імпорт товарів з держави-агресора, директор підприємства продовжив співпрацю з Росією. Для обходу обмежень підозрюваний залучив білоруську компанію-посередника. Саме на неї оформили поставку обладнання, яке згодом ввезли на територію України транзитом через одну з країн ЄС», – ішлося в повідомленні генпрокурора Руслана Кравченка.
У межах цієї схеми, за даними слідства, російському постачальнику перерахували залишок за договором у розмірі понад 382 тисячі євро.
«Для прискорення поставок підозрюваний також пообіцяв представнику агресора додаткові 92,4 тисячі євро за швидке відвантаження та покриття ПДВ. Таким чином чоловік добровільно та свідомо сприяв отриманню прибутку підприємством держави-агресора, частина якого у вигляді податків надходить до бюджету РФ та використовується для фінансування її збройних сил», – ідеться в повідомленні.
Раніше «Схеми» у спільному розслідуванні у співпраці з проєктами «Слідство.Інфо» та KibOrg розповіли про Геннадія Мініна, його родину та бізнес в Україні, РФ і, ймовірно, в окупації: зокрема, що після так званого «приєднання» Володимиром Путіним Донеччини і Луганщини до Росії, підприємства Геннадія Мініна – «Рубіжанський картонно-тарний комбінат» і «Донмакр» (відповідно до YouControl входить в корпоративну групу РКТК) – перереєструвалися відповідно до законодавства РФ. Про це свідчать внутрішні документи цих підприємств: у них біля прізвища Мініна стоять підписи, схожі на підписи бізнесмена з офіційних сайтів його українських підприємств.
У коментарі журналістам Мінін заперечив, що це його підпис. Відповідно до інформації, наданої проєктом KibOrg, Мінін і його дружина Наталія мають російське громадянство. На це вказують і результати перевірки паспортів на сайті російської податкової служби. Журналісти додатково верифікували це, знайшовши індивідуальні податкові номери Мініних в офіційному реєстрі Федеральної податкової служби РФ. У коментарі Мінін заявив: «Я не громадянин Російської Федерації, я громадянин України».
У розслідуванні журналісти також установили, що родичі Мініна мають бізнес із переробки паперу та виготовлення гофроупаковки в Росії.
Нині в Україні Мінін володіє низкою бізнес-структур, що займаються переробкою паперу та виготовленням картонної упаковки. У тому числі і «Трипільським пакувальним комбінатом» на Київщині, який, за даними модуля аналітики Bi Prozorro, з початку повномасштабного вторгнення уклав із «Укрпоштою» контракти на постачання коробок і ящиків на суму майже 90 мільйонів гривень. Журналісти звернулись до «Укрпошти» з проханням прокоментувати віднайдені факти.
Мінін обирався депутатом Луганської облради від «Партії регіонів» у 2010 році та Сіверськодонецької райради у 2020-му від уже забороненої в Україні ОПЗЖ, йдеться у розслідуванні.
У тому ж 2020 році лідер ОПЗЖ Віктор Медведчук мав зустріч із президентом РФ Володимиром Путіним і просив зняти російські санкції з деяких українських компаній. Путін погодився, російські економічні обмеження скасували щодо трьох українських підприємств, одне із них – «РКТК» Мініна.
«Насправді ситуація гірша»: що з дефіцитом пального в РФ та окупації – оцінка експерта
Вже другий місяць окупованими територіями України та Росією шириться паливна криза. Російський лідер Володимир Путін вперше визнав, що удари Сил оборони України по російській нафтовій інфраструктурі спричинили дефіцит палива в РФ. Про це він сказав в інтерв'ю, яке вийшло 28 червня, водночас назвавши ситуацію «не критичною».
Раніше того ж дня під час наради з керівниками провідних енергетичних компаній Путін визнав і наявність черг на АЗС, обмежену доступність окремих марок бензину та суттєві труднощі для бізнесу.
За словами російського лідера, влада вже почала використовувати накопичені паливні резерви. Путін також запевнив, що ситуація покращиться уже в липні, а паралельно закликав швидше виводити НПЗ із ремонтів, налагодити імпорт і посилити ППО.
Чи дійсно РФ зможе вирішити проблему дефіциту палива – Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) запитали президента Центру глобалістики «Стратегія XXI» Михайла Гончара.
Рада Україна-НАТО збереться в Анкарі на рівні топдипломатів
У Туреччині на полях саміту Альянсу, запланованого на 7-8 липня, пройде Рада Україна-НАТО на рівні міністрів закордонних справ. Про це повідомив постійний представник Туреччини при НАТО Басат Озтюрк, передає з Брюсселя кореспондентка Радіо Свобода.
Україну на ній, відповідно, представить очільник МЗС Андрій Сибіга.
«Відбудеться робоча вечеря у форматі Ради НАТО–Україна на рівні міністрів закордонних справ, а ще одна робоча вечеря – за участю партнерів з Азійсько-Тихоокеанського (Індо-Тихоокеанського) регіону на рівні міністрів оборони», – розповів Озтюрк.
Турецький чільний дипломат також відзначив Форум оборонних індустрій, що є традиційною подією-супутником саміту НАТО. За словами постпреда Туреччини при Альянсі, цьогорічний стане найбільшим і наймасштабнішим з усіх, що колись організовували.
«Цей буде справді вражаючим – як за кількістю учасників, так і за масштабом проєктів, контрактів, угод і важливих ініціатив, про які буде оголошено… У міру того як ми всі прагнемо нарощувати виробництво продукції оборонної промисловості, я вважаю, що в цьому контексті буде започатковано нові й інноваційні ініціативи», – резюмував Озтюрк.
Востаннє засідання Ради Україна–НАТО на рівні глав держав і урядів відбулося під час саміту Альянсу у Вашингтоні в липні 2024 року. Після повернення до Білого Дому Дональда Трампа зустріч на цьому рівні ще не проводилася.
Провідний оператор таксі в РФ просить владу збільшити ліміти пального для таксистів
Компанія «Яндекс Таксі» попросила у регіональної влади та мереж автозаправних станцій збільшити ліміт палива для водіїв таксі. Про це агенції «Інтерфакс» розповіли у самій компанії.
У «Яндекс Таксі» стверджують, що сервіс «не фіксує» системного зростання цін або відтоку водіїв через паливну кризу, однак у регіонах, де діють обмеження на продаж, водії проводять на заправках значно більше часу, ніж зазвичай.
Бізнес-видання «Коммерсант» 30 червня писало, що багато водіїв таксі стали рідше виходити на лінію, а також відмовлятися від далеких маршрутів, побоюючись залишитися без палива.
Паливна криза в регіонах Росії та на окупованих нею українських територіях виникла на тлі атак української армії на російські нафтові об’єкти. За даними Reuters, через удари ЗСУ було призупинено роботу великих НПЗ у центральній частині Росії, вже до середини червня країна втратила близько 25% виробництва бензину порівняно з середньодобовим показником у червні 2025 року.
Сили РФ вдарили балістикою по Одещині, є загиблі та численні поранені – ОВА
Російські війська вдень завдали балістичного удару по Одещині, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
За попередніми даними, дві людини загинули, ще 15 постраждали, з них 11 – госпіталізували.
Місцева влада також повідомляє про пошкодження на території одного з підприємств, там виникла пожежа, яку вже ліквідували.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
ЗМІ: близько 200 російських військових пройшли навчання в Китаї
Близько 200 російських військовослужбовців наприкінці 2025 року пройшли навчання у Китаї в межах непублічної угоди між двома країнами. Про це повідомляє Reuters із посиланням на двох європейських чиновників та внутрішні документи, з якими ознайомилося агентство.
За даними Reuters, навчання було санкціоновано міністром оборони Росії Андрієм Бєлоусовим за дорученням президента Росії Володимира Путіна. В одному з документів згадується внутрішній наказ Бєлоусова, виданий у серпні 2025 року, згідно з яким делегація російських військових вирушила до КНР для участі в навчальних заходах на об'єктах Народно-визвольної армії Китаю.
Як стверджує агентство, навчання відбулися в Пекіні та Нанкіні. Російські військовослужбовці вивчали застосування безпілотників, використання вибухових речовин, мін та засобів радіоелектронної боротьби.
Reuters також ознайомилося зі звітом про тритижневий курс із радіаційного, хімічного та біологічного захисту, який проходив у листопаді на одному з військових об’єктів у Пекіні. У документі містяться фотографії, на яких китайський інструктор проводить заняття з російськими військовими. Вони вивчають макет ядерного реактора, а також проходять підготовку з хімічної та радіаційної розвідки та захисту вентиляційних систем від зараження.
У МЗС Китаю заявили Reuters, що позиція Пекіна щодо війни Росії проти України залишається незмінною. Твердження про навчання у відомстві назвали «такими, що цілком не відповідають дійсності».
Днями Китай знову закликав Росію та Україну якнайшвидше повернутися до мирних переговорів. Виступаючи на засіданні Ради безпеки ООН, заступник постійного представника Китаю Сунь Лей заявив, що Пекін послідовно виступає за якнайшвидше припинення бойових дій та досягнення всеосяжної та довгострокової мирної угоди.
Сунь Лей також наголосив, що Китай зберігає «об’єктивну та неупереджену позицію» щодо війни Росії проти України. Дипломат додав, що Пекін стурбований стражданнями мирного населення.
Заява китайської сторони прозвучала через кілька днів після того, як лідер РФ Володимир Путін повідомив про контакти з питання можливого врегулювання війни. За словами Путіна, Москва розглядає різні пропозиції, що надходять з боку Києва, включно з ініціативами про обопільну відмову від ударів углиб території обох країн та обмеження бойових дій на окремих ділянках фронту. При цьому він заявив, що Росія не допустить створення умов для переговорів, які, на його думку, могли б надати перевагу українській стороні.
Незадовго до заяви Сунь Лея до ООН у Китаї побував Олександр Лукашенко. Він прибув до Пекіна після закритих переговорів із Путіним.
Незадовго до візиту Лукашенка до Китаю видання The Wall Street Journal із посиланням на колишніх і чинних російських та європейських чиновників повідомило, що Кремль вимагає більш активного використання білоруської території для підтримки війни проти України та потенційних операцій проти країн НАТО. За даними газети, йдеться про розширення використання білоруської військової інфраструктури, аеродромів, логістики та каналів зв’язку. Російська влада ці повідомлення відкинула.
Китай від початку повномасштабної війни Росії проти України заявляє про нейтралітет. Водночас західні уряди та розвідувальні служби неодноразово звинувачували Пекін у постачанні Росії товарів подвійного призначення, які можуть використовуватися російським військово-промисловим комплексом. Китайська влада ці звинувачення відкидає.
Путін заявив, що армія РФ просунулась до Добропілля з півночі. Навіщо і що насправді
Президент РФ Володимир Путін заявив про нібито просування армії РФ до міста Добропілля в Донецькій області. Однак згідно з мапою DeepState ситуація на цій ділянці має зовсім інакший вигляд.
Що заявив про Добропілля Путін
В інтерв'ю ведучому програми «Москва. Кремль. Путин» на телеканалі «Россия-1» Павлу Зарубіну, яке вийшло 28 червня, російський лідер Володимир Путін заявив, нібито армія РФ «прорвала тришарову лінію інженерних загороджень, яка вважалася неприступною», зайшла в Ганнівку на схід від Добропілля і підійшла до міста з півночі.
Добропілля на мапі DeepState
На мапі DeepState усе має інакший вигляд – від Ганнівки до фронту близько 10 кілометрів, тим більше немає позицій агресора на північ від Добропілля.
Водночас 30 червня DeepState повідомив, що армія РФ просунулась до Добропілля з півдня. За даними аналітиків, просування відбулося в районі села Новоолександрівка, на захід від Родинського.
Звідси агресору залишається близько 10 кілометрів навпростець до Добропілля.
У зведеннях українського Генштабу цей напрямок називається Покровським – станом на ранок 1 липня там за минулу добу було зафіксовано 32 штурми.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Росія купує бензин в Індії, щоб подолати дефіцит – Reuters
Росія розпочала імпорт бензину морським шляхом з Індії, повідомили агентству Reuters джерела в галузі.
Міністерство енергетики Росії та міністерство нафти Індії не відповіли на запити про коментарі.
Джерело в галузі повідомило, що щонайменше 60 000 метричних тонн бензину було відправлено з Індії до Росії. Інше джерело повідомило, що було відправлено два танкери по 30 000-40 000 тонн кожен.
Незрозуміло, який індійський нафтопереробний завод постачатиме бензин до Росії.
Третє джерело повідомило, що загалом Росія планує імпортувати 400 000 тонн бензину з різних країн щомісяця, зокрема із сусідньої Білорусі, яка вже експортує паливо до Росії.
Споживання бензину в Росії становить щонайменше 110 000 тонн на день влітку, коли «попит на паливо високий».
За розрахунками Reuters та джерелами, Білорусь майже втричі збільшила залізничні поставки бензину до Росії до понад 70 000 тонн у першій половині червня порівняно з першою половиною травня.
Минулого тижня російський парламент схвалив поправки до податкового кодексу, спрямовані на вирішення проблеми дефіциту палива, спричиненого атаками українських безпілотників, а також запропонував субсидії на імпорт палива, прив'язані до вартості та цін на доставку в Індію.
Імпорт сирої нафти з Росії до Індії зріс до рекордно високого рівня в червні, свідчать дані відстеження суден від LSEG та Kpler, оскільки нафтопереробні заводи скуповували російські барелі, щоб пом'якшити вплив закриття Ормузької протоки. Дані Kpler свідчать, що російська нафта становила понад половину загального імпорту Індії в червні, порівняно з 36,5% у травні.
Індія, третій за величиною імпортер нафти у світі, отримувала близько 2,70 мільйона барелів нафти на день з Росії в червні, свідчать попередні дані Kpler та
LSEG.
Напередодні у Кремлі заявили, що Росія веде контакти з іншими країнами щодо можливого імпорту нафтопродуктів.
Президент Росії Володимир Путін днями визнав дефіцит палива в деяких регіонах, але заявив, що Росія займається цим питанням.
Паливна криза в регіонах Росії та на окупованих нею українських територіях виникла на тлі атак української армії на російські нафтові об’єкти. За даними Reuters, через удари ЗСУ було призупинено роботу великих НПЗ у центральній частині Росії, вже до середини червня країна втратила близько 25% виробництва бензину порівняно з середньодобовим показником у червні 2025 року.
Лубінець закликав оголосити «режим тиші» для евакуації цивільних з окупованих Олешок
Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець закликав Міжнародний комітет Червоного Хреста домогтися від Росії запровадження «режиму тиші» 3 липня для евакуації цивільних із тимчасово окупованих Олешок та п’яти прилеглих населених пунктів Херсонської області.
«Сьогодні я вкотре направив новий лист до Міжнародного комітету Червоного Хреста з вимогою звернутися до російської сторони, щоб забезпечити режим тиші 3 липня, починаючи з 9-ї години ранку до 18-ї години, щоб у цей час була проведена гуманітарна евакуація цивільного населення з Олешок та інших населених пунктів», – сказав Лубінець під час пресконференції.
За словами омбудсмана, українська сторона вперше звернулася до МКЧХ із проханням організувати гуманітарний коридор ще 5 березня 2026 року, після того, як у лютому отримала інформацію про різке погіршення гуманітарної ситуації на окупованій території.
За даними Офісу омбудсмана, евакуації потребують близько 6 тисяч дорослих та приблизно 200 українських дітей.
«На мій погляд, там ситуація не просто катастрофа – там кожного дня вмирають цивільні люди. Там немає їжі, там немає ліків, там практично закінчилася вода», – наголосив Лубінець.
У МКЧХ наразі на заяву Лубінця не реагували.
Наприкінці червня українська влада та міжнародні організації повідомляли про різке погіршення гуманітарної ситуації в окупованих Олешках. За даними Моніторингової місії ООН з прав людини, до міста понад місяць не завозять продукти, евакуація практично неможлива через заміновані дороги та постійні атаки, а місцеві жителі повідомляють про нестачу їжі, питної води й медичної допомоги.
Раніше Лубінець неодноразово заявляв, що російська окупаційна влада блокує виїзд людей із населених пунктів на лівобережжі Херсонщини та перешкоджає доставці гуманітарної допомоги. На початку травня, за його словами, він уже звертався до МКЧХ і російської сторони із закликом забезпечити безпечну евакуацію цивільного населення.
У травні Міжнародний комітет Червоного Хреста заявив, що йому відомо про повідомлення щодо гуманітарної ситуації в Олешках, організація перебуває в діалозі з відповідними органами влади з обох боків. При цьому МКЧХ повідомив агентству «Інтерфакс-Україна», що через програму з безпечного транскордонного переміщення цивільних осіб комітет «продовжує допомагати вразливим особам у цьому районі возз'єднатися з їхніми сім’ями по обидва боки лінії фронту за прямої співпраці з відповідними особами».
Олешки на Херсонщині були окуповані в перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року. Вперше люди почали масово залишати Олешки три роки тому, після підриву російськими військовими греблі Каховської ГЕС. Тоді, за даними мера Євгена Рищука, під воду пішло 90% міста.
«Перемога України вигідна Росії»: у Празі обговорили сценарії завершення війни
«Я б волів би завдавати сильніші та глибші удари (ред. – по Росії). Бо коли Україна виграє цю війну, для росіян це стане «даром Божим» – сказав в кулуарах конференції «Актуальні безпекові загрози VI» в Празі чеський полковник Отакар Фолтін.
Протягом дня 29 червня в Палаті депутатів парламенту Чеської Республіки українські дипломати, чеські урядовці, міжнародні експерти, дослідники та представники громадянського суспільства обговорювали сценарії завершення війни в Україні і безпекове майбутнє Європи.
Про те, як європейські та українські експерти бачать можливе закінчення війни, вступ України до НАТО та ЄС та дипломатичні стосунки України з Європою читайте далі.
«Росіяни, використовують своїх солдатів як худобу. Але щойно Росія програє цю війну, вбивства росіян припиняться. Тож в інтересах російського народу — програти цю війну» – сказав у коментарі Радіо Свобода полковник чеської армії та безпековий аналітик Отакар Фолтин.
Він є одним із засновників чеської громадської організації Skupina D, яка підтримує Збройні сили України.
Фолтин вважає, що після всіх ударів, яких по Україні завдала Росія, Україна має повне право бити у відповідь по військових об’єктах на російській території, щоб наблизити справедливий мир.
За даними Міністерства оборони України, від початку повномасштабного вторгнення дальність українських далекобійних засобів ураження зросла більш ніж у 2,5 раза – приблизно з 630 км у 2022 році до близько 1750 км нині.
Далі читайете ТУТ
Паливна криза: бензин із Білорусі подорожчав у РФ майже вдвічі за місяць
Ціни на білоруський бензин марки АІ-92 з постачанням до Росії зросли за тиждень на 6%, до 127 тисяч рублів за тонну, повідомляє видання «Коммерсант» із посиланням на дані Національної біржової цінової агенції.
Від початку травня вартість білоруського бензину зросла у 1,8 раза.
У період з 1 до 26 червня 2026 року продажі білоруського бензину на біржі склали 79,38 тисячі тонн. При цьому рік тому продажі бензину білоруських НПЗ на торгах були мінімальними.
За оцінкою учасників ринку, два білоруські НПЗ теоретично можуть забезпечити паливом Московський регіон, але їхні потужності обмежені.
У травні на тлі паливної кризи Росія ввезла з Білорусі 5,17 тисячі тонн авіаційного гасу – майже вчетверо більше, ніж у травні 2025 року. За перші 10 днів червня постачання склали вже 2,6 тисячі тонн.