Доступність посилання

Наслідки російської атаки на Дніпро. 21 травня 2026 року
Наслідки російської атаки на Дніпро. 21 травня 2026 року

Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

ОВА: сили РФ протягом дня понад 50 разів атакували Дніпропетровщину, поранені три людини

Російські війська протягом дня авіабомбою, артилерією та безпілотниками понад 50 разів атакували два райони Дніпропетровської області, поранень зазнали три людини, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

За його даними, на Нікопольщині через атаки РФ пошкоджені багатоквартирний та приватні будинки, заправка, автомобілі, поранені чоловіки 58 та 67 років – лікуватимуться амбулаторно.

У Синельниківському районі у Покровській та Дубовиківській громадах пошкоджені приватний будинок та будівля, що не експлуатується, поранений 68-річний чоловік, якого доправили до лікарні у стані середньої тяжкості, додав Ганжа.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

У НАТО запевнили у надійності постачань американської зброї Україні

У НАТО запевнили, що США не затримують постачання зброї Україні в межах механізму PURL (Prioritized Ukraine Requirements List), який передбачає закупівлю союзниками американських озброєнь для Києва. Про це заявив командувач Об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Алексус Грінкевич під час пресконференції в штаб-квартирі Альянсу 19 стравня.

«Щодо PURL, я хочу запевнити вас, що все, за що союзники вже заплатили, постачається – включно з ракетами-перехоплювачами для систем ППО, яких українці так терміново потребують», – сказав Грінкевич.

Він наголосив, що підтримка України через механізм PURL «залишається критично важливою», оскільки українська армія продовжує демонструвати «надзвичайну стійкість та інноваційність» у війні проти Росії.

Дипломати з кількох країн НАТО, з якими спілкувалось Радіо Свобода, також підтверджували, що Україна продовжує отримувати озброєння через механізм PURL, зокрема мова насамперед про американські засоби ППО, далекобійні боєприпаси та запчастини до F-16.

Більше занепокоєння у деяких союзників викликає фінансування пакетів допомоги, а не наявність засобів, повідомив один із високопоставлених дипломатів НАТО.

«Ми маємо закликати всіх союзників активізуватися та надати необхідне фінансування. Американського сигналу «Стоп» щодо PURL немає», – сказав він.

Тижнем раніше газета The Washington Post повідомляла, що європейські країни непокояться через виснаження американських запасів високоточних боєприпасів, можливі затримки у виробництві та ризик перенаправлення частини озброєнь на Близький Схід на тлі ескалації навколо Ірану. Особливе занепокоєння викликала доля ракет PAC-3 для систем Patriot, які Україна активно використовує для захисту від російських балістичних атак. За даними видання, деякі союзники почали вагатися щодо нових внесків у PURL через невизначеність із подальшими поставками.

«Поезія іноді може сказати більше, ніж новини» – українські поетеси в Празі про війну і творчість

Поезія стала способом документувати війну, полон, втрати і досліджувати бездомність – про це говорили українські поетеси на міжнародному книжковому фестивалі «Світ книги» у Празі. Читали свої вірші та взяли участь у дискусії Катерина Калитко, Дарина Гладун, Елла Євтушенко, Маріанна Кіяновська, Анна Грувер та Оксана Стомина. Збірки їхніх поезій виходять цьогоріч у перекладі чеською у видавництві «Větrné mlýny».

Радіо Свобода зібрало головні думки поетес про війну і поезію як спосіб говорити про травми та досвід втрати дому.

НАТО відреагувало на інциденти з українськими дронами в країнах Балтії

У НАТО відкинули російські заяви про те, що країни Балтії нібито дозволяють українським дронам пролітати через свій повітряний простір для ударів по Росії, передає кореспондент Радіо Свобода.

«Якби ми дозволяли дронам пролітати через повітряний простір Балтії, щоб вони могли дістатися Росії, ми б їх не збивали», – сказав під час брифінгу 19 травня у штаб-квартирі НАТО командувач Об’єднаних сил НАТО в Європі генерал Алексус Ґринкевич.

Він також додав, що інциденти з дронами у повітряному просторі країн Балтії та інших східних членів Альянсу не свідчать про конфронтацію НАТО з Росією.

«Це стандартний російський наратив. Вони постійно заявляють, що НАТО діє наступально, але ми всі знаємо – достатньо просто прочитати договір – НАТО є оборонним альянсом. Ми не становимо загрози для Росії, і вони самі це знають», – заявив Ґринкевич.

Кілька дипломатів НАТО, з якими спілкувалося Радіо Свобода, повідомили, що питання потрапляння українських дронів у повітряний простір країн НАТО будуть обговорювати на засіданні міністрів закордонних справ Альянсу в Швеції 21 травня. Але загалом, за їхніми словами, в Альянсі є розуміння, що ризик інцидентів із дронами біля кордонів країн НАТО зберігатиметься доти, доки Росія продовжує війну проти України. І союзники збиватимуть їх у разі порушення повітряного простору, незалежно від того, український чи російський це дрон.

19 травня естонські військові вперше збили дрон над територією країни. Безпілотник ліквідували над озером Виртс’ярв на південному сході країни.

У той же час служба зовнішньої розвідки Росії 19 травня звинуватила Латвію в тому, що з її території українські військові готують запуски дронів по об’єктах у Росії. Влада Латвії категорично відкинула ці твердження, а МЗС України назвало це «брехливими звинувачуваннями з боку Москви».

Прощання із сестрами, які загинули у Києві під час російського ракетного удару 14 травня

У Києві попрощалися з двома сестрами, які загинули під час російського ракетного удару – Любавою та Вірою Яковлєвими. Вірі було 17 років, молодшій Любаві – 12.

Панахида відбулася в Михайлівському соборі. На прощання прийшли однокласники, одногрупники та друзі дівчаток, а також побратими батька дівчат – Євгена Яковлєва, який загинув на війні у 2023 році.

Унаслідок ракетного удару 14 травня в Києві був зруйнований під’їзд житлового будинку. Тоді загинули 24 людини, серед них троє дітей, ще 48 – отримали поранення.

ОВА: на Сумщині виявили тіло цивільного, який загинув через удар дрона

У Сумському районі виявили тіло загиблого цивільного, повідомив голова області Олег Григоров 19 травня.

За даними обласної влади, 38-річний чоловік загинув через прицільний удар російського дрона на дорозі між Хотинською та Сумською громадами.

«Він мешканець Хотинської громади. Через постійні ворожі обстріли він разом із рідними раніше евакуювався до Сум. Наразі всі обставини та деталі трагедії з’ясовуються», – заявив Григоров.

Голова області зазначив, що російські війська продовжують цілеспрямовано атакувати цивільних та не залишають безпечної можливості пересуватися прикордонням Сумщини.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Суд у Росії ув’язнив двох людей у справі про фінансування ЗСУ, серед них – громадянка України

Жителя російського Сєвероморська в Мурманській області та громадянку України в Росії засудили до 14 та 12 років колонії у справі про фінансування Збройних сил України – про це повідомили 19 травня російські медіа з посиланням на управління ФСБ по Північному флоту.

Мурманський обласний суд засудив мешканця Сєвєроморська Володимира Грабовецького і громадянку України Поліну Кузьміну, яка проживала в Москві, до 14 і 12 років колонії відповідно у справі про фінансування української армії.

Грабовецького визнали винним у державній зраді, Кузьміну – в пособництві у держзраді. Обом також призначили штрафи на суму 450 тисяч та 400 тисяч рублів.

За версією слідства, Грабовецький був опонентом повномасштабної війни проти України та «розробив план» допомоги збройним силам України та Службі безпеки України. Для здійснення переказів він нібито залучив Кузьміну, яка мала можливість відправляти кошти в Україну через своїх родичів.

Грабовецький і Кузьміна з грудня 2022 року до травня 2024 року здійснили 78 переказів. Гроші, що надійшли, як стверджується, нібито використовувалися для купівлі техніки, спеціального обладнання та озброєння, у тому числі безпілотників та транспорту.

Позиція самих засуджених щодо обвинувачень невідома.

Як повідомляв у грудні 2025 року правозахисний проєкт «Перший відділ», 2025 рік став рекордним за кількістю вироків за статтями про держзраду, шпигунство та конфіденційну співпрацю з іноземцями. За ними російські суди минулого року засудили 468 людей. Виправдувальних вироків не було.

ЗМІ: група військових РФ пройшла навчання у Китаї в 2025 році, деякі поїхали воювати проти України

Збройні сили Китаю таємно навчили близько 200 російських військовослужбовців у Китаї наприкінці минулого року, деякі з них згодом повернулися воювати в Україні, повідомляють три європейські розвідувальні агентства та документи, з якими ознайомилося агентство Reuters.

Таємні тренування, які переважно зосереджувалися на використанні безпілотників, були передбачені в двомовній російсько-китайській угоді, підписаній високопоставленими російськими та китайськими офіцерами в Пекіні 2 липня 2025 року.

В угоді, з якою ознайомилося агентство Reuters, йдеться, що близько 200 російських військовослужбовців пройдуть навчання на військових об'єктах, включаючи Пекін та східне місто Нанкін. Джерела повідомили, що приблизно така кількість згодом пройшла навчання в Китаї.

В документі також йдеться, що сотні китайських військовослужбовців пройдуть навчання на військових об’єктах у Росії.

Згідно з угодою про навчання, з якою ознайомилося агентство Reuters, сили РФ проходитимуть навчання з таких дисциплін, як безпілотники, радіоелектронна боротьба, армійська авіація та бронепіхота. Угода забороняла будь-яке висвітлення візитів у ЗМІ в будь-якій з країн і передбачала, що жодні треті сторони не повинні бути інформовані.

Візити китайських військ до Росії для навчання відбуваються щонайменше з 2024 року, але навчання російського персоналу в Китаї є новим, повідомили два розвідувальних агентства.

Значна кількість російських військовослужбовців, які пройшли навчання в Китаї, були високопоставленими військовими інструкторами, повідомили агентства.

Одне з агентств заявило, що підтвердило особи кількох російських військовослужбовців, які проходили навчання в Китаї та з того часу брали безпосередню участь у бойових операціях з використанням безпілотників в окупованих Україною Криму та Запорізькій області.

Навчаючи російських військовослужбовців на оперативному та тактичному рівні, які потім беруть участь в Україні, Китай набагато більше безпосередньо залучений до війни на європейському континенті, ніж вважалося раніше, сказав один із представників розвідки.

Міністерства оборони Росії та Китаю не відповіли на запити про коментарі.

Європейські держави, які вважають Росію основною загрозою безпеці, з обережністю спостерігають за дедалі тіснішими відносинами між Росією та Китаєм, другою за величиною економікою світу та важливим торговим партнером Європейського Союзу.

Дві країни оголосили про стратегічне партнерство «без обмежень» за кілька днів до вторгнення Росії в Україну у 2022 році та зобов’язалися проводити військові навчання для відпрацювання координації між своїми збройними силами.

Китайський лідер Сі Цзіньпін має прийняти президента Росії Володимира Путіна у вівторок і середу – менш ніж через тиждень після візиту президента США Дональда Трампа.

Хоча Китай і Росія провели низку спільних військових навчань з моменту повномасштабного вторгнення Москви в Україну у 2022 році, Пекін неодноразово заявляв, що він є нейтральним у конфлікті та позиціонує себе як мирний посередник.

У МЗС України перепросили у країн Балтії через «ненавмисні інциденти» з дронами

Україна принесла вибачення Естонією за інцидент із дроном, спричинений російськими засобами радіоелектронної боротьби, написав у мережі Х 19 травня речник МЗС Георгій Тихий.

Він наголосив, що Росія продовжує перенаправляти українські дрони в бік Балтійського регіону, використовуючи засоби радіоелектронної боротьби. За його словами, Москва робить це навмисно, паралельно посилюючи пропагандистські кампанії.

«Ми перепрошуємо в Естонії та всіх наших балтійських друзів за такі ненавмисні інциденти. Наші профільні установи перебувають і надалі перебуватимуть у тісній взаємодії з метою встановити суть кожного випадку та знайти способи запобігання їм, зокрема за безпосередньою участю груп наших експертів», – зазначив речник МЗС.

Тихий також вказав, що всупереч російським заявам, ані Естонія, ані Латвія, ані Литва, ані Фінляндія ніколи не дозволяли використовувати свій повітряний простір для ударів по Росії, а Україна ніколи не зверталася з таким запитом.

Речник МЗС України подякував партнерам в Естонії, Фінляндії, Латвії та Литві за підтримку і солідарність.

Раніше 19 травня міністр оборони Естонії Ханно Певкур повідомив, що в повітряний простір країни увійшов дрон, який у результаті був силами протиповітряної оборони. За його словами, ймовірно, йдеться про дрон українського походження, який прямував до цілей на території Росії. Більш точні деталі мають з’ясувати Військово-повітряні сили та Поліція безпеки Естонії.

Батько Єрмака, який фігурує у справі НАБУ «Мідас», літав до Росії після перемоги Зеленського на виборах – «Схеми»

Батько нині підозрюваного екскерівника Офісу президента Борис Єрмак, який також фігурує у справі «Мідас», літав у Російську Федерацію транзитом через Білорусь наприкінці 2019 року. Тобто вже після того, як Володимира Зеленського обрали президентом України, а його син Андрій Єрмак став його помічником. Про це повідомляють журналісти проєкту «Схеми» (Радіо Свобода). Ім’я Бориса Єрмака згадували на засіданні ВАКС з обрання запобіжного заходу Андрію Єрмаку, якого НАБУ та САП підозрюють у легалізації 460 мільйонів гривень на будівництві елітної резиденції під Києвом. Борис Єрмак, за даними слідства, був його уповноваженою особою та контролював зведення одного з будинків у кооперативі «Династія» у селищі Козин. Натомість Андрій Єрмак заперечує причетність до елітного будівництва. Офіційних підозр Борису Єрмаку, на відміну від його сина, не висували.

Згідно з верифікованими витоками з баз даних авіаперельотів, Борис Єрмак щонайменше один раз літав до Російської Федерації транзитом через Білорусь восени 2019 року – після того, як його син Андрій Єрмак у травні того ж року став помічником новообраного президента Володимира Зеленського. 2 листопада 2019 року Борис Єрмак на борту літака компанії Belavia попрямував з Білорусі до Санкт-Петербурга, з Мінська прибув до аеропорту «Пулково», а вже 6 листопада вилетів у зворотному напрямку.

Разом із ним у цій подорожі перебувала і його дружина, мати Андрія Єрмака, вона є уродженкою Санкт-Петербурга. Загалом жінка щонайменше тричі відвідувала РФ цим же маршрутом: один раз – у 2018 та двічі у 2019 році (у червні та листопаді). Оскільки пряме авіасполучення між Україною та Росією на той час уже було зупинене, вона діставалася Санкт-Петербурга з Києва транзитом через Мінськ.

Із 21 травня 2019 року Андрій Єрмак вже працював помічником президента, а до цього був членом передвиборчого штабу Володимира Зеленського як кандидата. У медіа Єрмака тоді часто називали «ключовою людиною на російському й американському напрямку», «повіреним» ОП з міжнародних справ» та «головним перемовником Зеленського».

Ім’я Бориса Єрмака прокурори САП згадали 12 травня під час судового засідання з обрання запобіжного заходу його сину Андрію Єрмаку. За даними слідства, батько підозрюваного екскерівника Офісу президента контролював будівництво елітної резиденції «Р-2» в селищі Козин щонайменше до 2022 року: проводив наради з підрядниками, затверджував кошториси та погоджував фінансові рахунки.

За даними прокурорів, землю під елітний проєкт у Козині на Київщині викупили влітку 2019 року.

«В листуванні за грудень 2022 року, надісланих абонентом «Борис Михайлович» абоненту «Наталія», ставиться питання про погодження Борисом Михайловичем рахунку на електроматеріали для тимчасового зимового електрозабезпечення або надання альтернативного постачальника. Надалі знову пересилаються в грудні 2022-го року документи, які стосуються будівництва резиденції 2 і узгодження певних цінових пропозицій», – зачитувала уривки з матеріалів справи прокурорка САП Валентина Гребенюк під час судового засідання.

Згодом Борис Єрмак, за даними слідства, передав ці повноваження Наталії Квеленковій, яка ймовірно стала новою довіреною особою та продовжила курувати будівництво маєтку в Козині. Квеленкова, відповідно до відкритих даних, є дизайнеркою.

Українські антикорупційні органи не висували звинувачень Борису Єрмаку.

З 2022 по щонайменше 2024 роки Борис Єрмак публічно згадувався як координатор об’єднання «Українська громада в Нідерландах», яка займається питаннями надання гуманітарної допомоги в різні регіони країни.

«Схеми» звернулись за коментарем до Бориса Єрмака.

А також запитали у Андрія Єрмака через його адвоката Ігоря Фоміна щодо мети польотів його батьків до РФ, коли він вже став помічником новообраного президента України, а також коментар стосовно озвучених офіційним слідством даних щодо контролю його батьком будівництва в Козині. Ігор Фомін зазначив, що «ці питання не стосуються кримінального провадження», тож адвокат «не буде сприяти в цьому».

У 2019 році «Схеми» розповіли, що Андрій Єрмак та його батько Борис мали бізнес-зв’язки з російською політичною елітою. Відповідно до YouControl, Борис Єрмак з 1999 по 2021 роки керував компанією «Інтерпромфінанс Україна», де його син Андрій був співвласником разом із громадянином РФ Рахамімом Емануїловим. Також Андрій Єрмак та Емануїлов були партнерами у компанії «М.Є.П.» і раніше володіли «Медійною групою європейського партнерства». Сам Рахамім Емануїлов у Росії був співвласником компанії «Інтерпромторг», яка заснувала «Інтерпромбанк», де великим акціонером є член Ради Федерації РФ Валерій Пономарьов.

Сторона Андрія Єрмака тоді пояснювала, що спільна компанія була зареєстрована ще у 1999 році і роками не вела жодної активної діяльності, а сам Емануїлов є науковцем та релігієзнавцем.

На тлі публікацій про контакти та бізнес у Росії у 2020 році Борис Єрмак вперше поспілкувався з виданням «Бабель», яке написало, що він із дружиною живе в одній із київських хрущовок.

11 травня 2026 року НАБУ повідомило про викриття «організованої групи, причетної до легалізації 460 млн грн на елітному будівництві під Києвом». За даними слідства, протягом 2021–2025 років підозрювані «відмили» понад 460 млн грн шляхом зведення котеджного містечка у селі Козин на Київщині – йдеться про будівництво на земельних ділянках загальною площею близько 8 га чотирьох приватних резиденцій із допоміжними будівлями та спорудами, а також окремої резиденції загального користування – спа-зони.

Підозрюваними у цій справі є ще шестеро людей – колишній віцепрем'єр, бізнесмен (одного з керівників злочинної організації, викритої у листопаді 2025 року в межах спецоперації «Мідас») та інші особи.

Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак після отримання повідомлення про підозру ззазначив: «У мене немає жодного будинку, у мене є тільки одна квартира і один автомобіль, який ви бачили».

14 травня Вищий антикорупційний суд обрав для ексочільника ОПУ Андрія Єрмака, якого підозрюють у справі про легалізацію 460 мільйонів гривень на елітному будівництві під Києвом, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави 140 мільйонів гривень.

18 травня за колишнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмака внесли повну суму застави – 140 мільйонів гривень. Невдозі після цього Єрмак вийшов із СІЗО.

Єрмак вважає необґрунтованими висунуті проти нього звинувачення, а його захист подав апеляційну скаргу у цій справі.


«Україна не використовує територію чи повітряний простір Латвії» для ударів по РФ – МЗС

Українське зовнішньополітичне відомство заперечило заяви російської Служби зовнішньої розвідки, нібито Латвія має намір надати українським Силам оборони свою територію для повітряних ударів по РФ. Про це в мережі Х 19 травня написав речник МЗС України Георгій Тихий.

«В останній низці брехливих звинувачень Москви щодо підготовки атак проти Росії з території Латвії немає жодної правди. Ми офіційно спростовуємо їх. Україна не використовує територію чи повітряний простір Латвії у своїх операціях проти Росії та не має наміру цього робити», – вказав речник.

Він додав, що «брехня» про дрони є продовженням ширшої пропагандистської кампанії Кремля, спрямованої на дестабілізацію громадської думки у Латвії та країнах Балтії загалом.

Раніше 19 травня Служба зовнішньої розвідки (СЗР) Росії виступила з погрозами на адресу Латвії, заявивши, що «координати центрів ухвалення рішень на латвійській території добре відомі», а членство країни в НАТО не може бути захистом «від справедливої відплати». Російська спецслужба опублікувала заяву, в якій звинуватила Латвію в наданні згоди на запуск зі своєї території українських дронів по об’єктах у Росії.

Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже, коментуючи заяву російської розвідки, написала в мережі X: «Росія знову бреше. Цього разу кампанію з дезінформації проти Латвії проводить СЗР. Факт: Латвія не надає повітряний простір для атак на Росію. Це вже кілька разів пояснювалося російським представникам».

Російська влада раніше неодноразово заявляла, що країни Балтії надають свій повітряний простір для прольоту українських безпілотників, які атакують цілі на території РФ.

До країн Балтії за останні місяці кілька разів залітали дрони. Оборонні відомства балтійських країн наголошували, що це українські дрони, які втратили орієнтацію через застосування Росією засобів радіоелектронної боротьби.

Після того, як на початку травня до Латвії залетіло кілька українських дронів, МЗС цієї країни висловлювало протест Росії, вказуючи, зокрема, що агресивна війна, яку веде Москва, створює ризики таких інцидентів у всьому регіоні.

Дрони в повітряному просторі Латвії призвели до урядової кризи та відставки уряду.

Генштаб ЗСУ підтвердив ураження нафтопереробного заводу та нафтоперекачувальної станції у Росії

Генеральний штаб ЗСУ підтвердив, що Сили оборони України 18 травня уразили нафтопереробний завод «Лукойл-Нижегороднефтеоргсинтез» у Кстово Нижньогородської області РФ.

За даними штабу, на території підприємства виникла пожежа. Масштаби збитків уточнюються.

Також у Генштабі повідомили про ураження 19 травня нафтоперекачувальної станції «Ярославль-3» біля населеного пункту Семибратово Ярославської області РФ.

Ступінь завданих збитків уточнюється.

Губернатор Ярославської області Росії Михайло Євраєв 19 травня повідомив про «масову» атаку на регіон і «влучання в промисловий об’єкт».

Телеграм-канали з посиланням на місцевих жителів повідомляли про вибухи у Ярославлі. Український моніторинговий канал Supernova+ спочатку повідомив, що ціллю атаки була нафтоперекачувальна станція «Ярославль-3», потім написав, що атаковано нафтопереробний завод. Ця інформація офіційно не була підтверджена.

Міноборони Росії звітувало про 315 збитих українських безпілотників, у тому числі над Ярославською, Новгородською, Рязанською, Псковською, Тамбовською, Тверською і Тульською областями, а також над московським регіоном

Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.

Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».

У Шевченковому на Харківщині через удар РФ загинула жінка, троє постраждали – ОВА

Російські військові атакували безпілотником селище Шевченкове Куп’янського району, під завалами будинку загинула жінка, ще у трьох жінок – гостра реакція на стрес, повідомив 19 травня начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов.

«Ворог ударив БпЛА по приватному будинку в Шевченковому. Внаслідок атаки під завалами загинула 51-річна жінка. Ще троє жінок зазнали гострої реакції на стрес – медики надали їм необхідну допомогу», – вказав очільник області.

Головне управління ДСНС у Харківській області уточнило, що війська РФ ударили по селищу близько полудня. За даними рятувальників, які деблокували тіло, загиблій жінці було не 51, а 75 років.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Ракетний удар РФ по Прилуках: кількість загиблих зросла

У Прилуках на Чернігівщині кількість загиблих через російський ракетний удар зросла до трьох, серед них – 15-річний хлопець, повідомила у телеграмі місцева поліція.

За даними правоохоронців, від отриманих травм неповнолітній помер у лікарні. Кількість поранених також зросла до 29 людей.

У поліції додали, що через атаку РФ пошкоджені підприємства, три торгівельних центри, 17 магазинів, аптеки, дитячий садок та навчальні заклади, багатоповерхівки та приватні житлові будинки, понад 30 транспортних засобів.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Унаслідок російських обстрілів Богодухова на Харківщині є поранені – влада

У місті Богодухові Харківської області через російські удари є поранені та люди, які пережили гостру реакцію на стрес, усім надається необхідна допомога, повідомив 19 травня міський голова Володимир Бєлий.

«Ворог продовжує терор мирного населення Богодухова. Після вчорашніх численних ударів по домоволодіннях, фермерських господарствах, адмінбудівлях та центральній частині міста, сьогодні обстріли знову тривають… Бачимо, що сьогодні удари почастішали. Тому дуже прошу всіх: бережіть себе, уникайте відкритих місцевостей та перебування поблизу адміністративних будівель», – закликав очільник міста.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Навіщо журналістські відзнаки під час війни? Кейс Премії Ґонґадзе як інституції довіри

Яка роль журналістів під час війни? Чи не втратила їхня робота значення для суспільства, яке живе в умовах засилля соціальних мереж і штучного інтелекту (ШІ)? Чи є сенс визначати найпрофесійніших журналістів, як це щороку робить Премія Ґонґадзе? І до чого тут довіра?

Про це Радіо Свобода поговорило із Тетяною Терен, журналісткою, менеджеркою у сфері культури, головою Наглядової ради Премії імені Георгія Ґонґадзе.

Пекін відреагував на публікацію про висловлювання Сі щодо Путіна під час переговорів з Трампом

Пекін заперечує інформацію про те, що лідер КНР Сі Цзіньпін під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом нібито заявив, що російський президент Володимир Путін пошкодує про війну проти України. Про це заявив представник МЗС Китаю Го Цзякунь під час брифінгу.

«Вказана інформація суперечить фактам і є чистою вигадкою», – сказав представник МЗС Китаю.

Раніше видання Financial Times повідомило, що Сі під час переговорів із Трампом заявив, що лідер РФ Володимир Путін може «зрештою пошкодувати» про вторгнення в Україну.

FT зазначає, що Сі Цзіньпін уперше дав таку оцінку російсько-українській війні на переговорах зі США. За словами одного зі співрозмовників газети, лідер Китаю проводив «відверті та прямі» переговори про Росію та Україну з попереднім президентом США Джо Байденом, але утримувався від оцінок рішення Путіна про вторгнення.

За даними FT, під час саміту з Трампом Сі запропонував США, Китаю та Росії об’єднати зусилля у боротьбі з Міжнародним кримінальним судом (МКС). Це той суд, який видав ордер на арешт Путіна у справі про незаконну депортацію українських дітей.

Думка Сі Цзіньпіна про російсько-українську війну з’явилася у засобах інформації незадовго до візиту Володимира Путіна до Китаю. Російський президент має прилетіти до Пекіна увечері 19 травня. Офіційна частина візиту розпочнеться вранці 20 травня з церемонії зустрічі Путіна та Сі на площі Тяньаньмень. Потім лідери проведуть переговори у вузькому складі.

Дональд Трамп зустрівся із Сі Цзіньпіном у Пекіні 14 травня. Це була перша поїздка глави американської держави до Китаю із 2017 року.

Естонські військові вперше збили дрон над територією країни

Сили ППО Естонії 19 травня збили безпілотник над озером Виртс’ярв на південному сході країни, заявив прем’єр-міністр Крістен Міхал. Повідомлення підтвердив міністр оборони Ханно Певкур. «Уперше ми самі збили дрон», – наголосив Певкур в інтерв’ю виданню Delfi.

За словами міністра, ідеться, ймовірно, про дрон українського походження, що прямував до цілей на території Росії, а точніші деталі слід з’ясувати Військово-повітряним силам та поліції безпеки.

Раніше на півдні Естонії, а також у кількох районах Латвії було оголошено повітряну загрозу. Після повідомлень, що дрон збили, загрозу скасували. Не повідомляється, чи цей безпілотник був єдиним.

Українські військові повідомлення наразі не коментували. Видання «Фонтанка» вдень 19 травня повідомляло, що над Петербургом було закрите небо, аеропорт Пулково не приймав літаки. Про будь-які удари по Петербургу або його околицях удень 19 травня не повідомлялося.

Дрон над Естонією був збитий на тлі безпрецедентних погроз з боку Росії на адресу сусідньої Латвії. Служба зовнішньої розвідки Росії 19 травня звинуватила Латвію в тому, що з її території українські військові готують запуски дронів по об’єктах у Росії. Влада Латвії категорично відкинула ці твердження.

Раніше у Москві лунали звинувачення на адресу країн Балтії в тому, що вони нібито надали українським безпілотникам можливість прольоту над своєю територією для ударів по цілях у Росії.

Упродовж останніх тижнів сталося кілька інцидентів із появою українських безпілотників у небі над Латвією та Естонією. Деякі з них упали в цих країнах, завдавши незначної шкоди. Зазвичай безпілотники залітали з боку Росії, проте йшлося про українські дрони, що могли збитися з курсу внаслідок роботи російської системи радіоелектронної боротьби.

Як українські дрони Sting перехоплюють російські «шахеди»

При нальотах на українські міста та позиції ЗСУ на лінії фронту Росія використовує тисячі дронів-камікадзе щодня. Щоб збивати їх у повітрі і не витрачати дорогі ракети, ЗСУ запускають на перехоплення зенітні дрони Sting.

Деталі дивіться у нашому репортажі.

Відео телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.

Розвідка РФ знайшла «центри ухвалення рішень» і запуску українських дронів у Латвії. «Росія знову бреше» – МЗС у Ризі

Служба зовнішньої розвідки (СЗР) Росії 19 травня виступила з погрозами на адресу Латвії, заявивши, що «координати центрів ухвалення рішень на латвійській території добре відомі», а членство країни в НАТО не може бути захистом «від справедливої відплати». Російська спецслужба опублікувала заяву, в якій звинуватила Латвію в наданні згоди на запуск зі своєї території українських дронів по об’єктах у Росії.

«Київ не має наміру обмежуватися використанням повітряних коридорів, які надавали ЗСУ країни Балтії (у Москві повторюють версію про те, нібито українські дрони атакували балтійські порти РФ, залітаючи в повітряний простір Латвії та Естонії – ред.). Безпілотники планується запустити також із території цих держав», – стверджує розвідка РФ.

«Попри побоювання латвійської сторони стати жертвою удару у відповідь Москви, київська влада переконала Ригу дати згоду на проведення операції. Печерна русофобія нинішніх правителів Латвії виявилася сильнішою за здатність до критичного мислення і почуття самозбереження», – стверджує СЗР, заявляючи, що на кількох військових базах у Латвії нібито розміщені військовослужбовці Сил безпілотних систем ЗСУ.

Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже, коментуючи заяву російської розвідки, написала в мережі X: «Росія знову бреше. Цього разу кампанію з дезінформації проти Латвії проводить СЗР. Факт: Латвія не надає повітряний простір для атак на Росію. Це вже кілька разів пояснювалося російським представникам».

Російська влада раніше неодноразово заявляла, що країни Балтії надають свій повітряний простір для прольоту українських безпілотників, які атакують цілі на території РФ.

До країн Балтії за останні місяці кілька разів залітали дрони. Оборонні відомства балтійських країн наголошували, що це українські дрони, які втратили орієнтацію через застосування Росією засобів радіоелектронної боротьби.

Після того, як на початку травня до Латвії залетіло кілька українських дронів, МЗС цієї країни висловлювало протест Росії, вказуючи, зокрема, що агресивна війна, яку веде Москва, створює ризики таких інцидентів у всьому регіоні.

Дрони в повітряному просторі Латвії призвели до урядової кризи та відставки уряду.

БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG