Дві людини загинули, 17 поранені через удар балістичною ракетою в Прилуках – влада
Дві людини загинули, ще 17 – зазнали поранень через російський ракетний удар по центру Прилук на Чернігівщині, повідомив очільник обласної державної адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Близько 10 ранку росіяни вдарили балістичною ракетою по центру Прилук. Під ударом – одне із підприємств. Пошкоджений торговельний центр, що поруч із місцем прильоту, супермаркет і пожежна техніка», – написав він у телеграмі.
За словами голови ОВА, серед поранених – 14-річна дитина.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У Глухові на Сумщині через атаку дронів є загиблі і поранені – прокуратура
Російські військові близько 10:00 19 травня атакували безпілотниками цивільну інфраструктуру в Глухівській громаді Шосткинського району, повідомила обласна прокуратура Сумщини.
«Унаслідок атаки окупантів загинуло двоє цивільних. Також двоє людей поранено. Пошкоджено адміністративні будівлі та багатоповерхівки», – ідеться в повідомленні.
За процесуального керівництва Сумської обласної прокуратури проводиться досудове розслідування за фактом вчинення воєнних злочинів (ч. 1 та 2 ст. 438 КК України).
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Економіка РФ «не витримає тривалого продовження СВО» – депутат Держдуми від КПРФ
Депутат Державної думи РФ від Новосибірської області (фракція КПРФ) Ренат Сулейманов заявив про необхідність «швидшого завершення» російсько-української війни, оскільки економіка РФ «не витримає тривалого продовження СВО» («спеціальна військова операція», офіційна російська назва для позначення повномасштабного вторгнення в Україну – ред.). Про це Сулейманов сказав в інтерв’ю виданню «Континент Сибір».
За його словами, 40% федерального бюджету йде на оборону та безпеку, що заважає розвитку та інвестиціям.
«Ані танки, ані снаряди не мають споживчої вартості: економіка їх виробляє, але населенням вони спожиті бути не можуть. Це – чисті витрати. Так, вони забезпечують зайнятість та зарплату в оборонних галузях, виступають певним драйвером. Але одночасно спричиняють інфляцію та скорочення інших витрат – соціальних, інвестиційних. Тому якнайшвидше завершення СВО просто необхідне. Спецоперація триває вже довша за Велику Вітчизняну», – констатував депутат, додавши сподівання, що ця війна «закінчиться перемогою, а не проміжним результатом».
Сулейманов додав, що ухвалити бюджет зі зменшенням військових видатків – «справа не найскладніша».
«А що буде з людьми, які зайняті в оборонці? З тими, хто зараз на фронті? Мільйон людей повернуться до цивільного життя. Де робочі місця, гідна зарплата, соціальна адаптація? Проблем менше не стане. Крім того, постане питання відновлення нових територій (російська офіційна назва окупованих територій України – ред.)», – сказав він.
Як звернуло увагу «Агентство», у квітні 2022 року Сулейманов говорив, що з «київським режимом треба домовлятися лише за умов капітуляції». Оголошену того ж року мобілізацію він називав «суворою, важкою необхідністю для забезпечення перемоги».
Згідно з ухваленим Держдумою федеральним бюджетом на 2026 рік, військові витрати становитимуть 12,93 трильйона рублів, а з урахуванням витрат на безпеку та правоохоронну діяльність –16,84 трильйона рублів. Це у півтора раза більше, ніж сукупні соціальні витрати (10,8 трильйона рублів).
У Краматорську шестеро людей поранені через удар російської авіабомби – прокуратура
Щонайменше шестеро цивільних зазнали поранень у Краматорську внаслідок удару російської авіабомби, повідомляє зранку 19 травня Донецька обласна прокуратура.
«О 05:40 війська РФ обстріляли Краматорськ ФАБ-250 із модулем УМПК. У результаті влучання засобів ураження на територію житлової забудови отримали тілесні ушкодження щонайменше шестеро цивільних – троє чоловіків 43, 45 та 71 років та 64, 65, 67-річні жінки. Внаслідок ворожої атаки вони дістали мінно-вибухові травми, осколкові поранення й контузію», – вказали в прокуратурі, додавши, що «остаточні наслідки авіаударів встановлюються».
За процесуального керівництва Краматорської окружної прокуратури досудове розслідування триває у кримінальному провадженні за фактом воєнного злочину (ч. 1 ст. 438 КК України).
Голова Донецької ОВА Вадим Філашкін повідомив, що упродовж попередньої доби в області внаслідок російських ударів двоє людей загинули (в Краматорську та Дружківці), ще троє людей були поранені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Нафтогаз» повідомив про удар РФ по об’єктах на Чернігівщині
Російські військові вранці 19 травня атакували кілька інфраструктурних об’єктів «Нафтогазу» на Чернігівщині, повідомила пресслужба компанії.
Там наголосили, що армія Росії третю добу поспіль атакує об’єкти «Нафтогазу».
«Вранці 19 травня ворог завдав ударів одразу по кількох обʼєктах газової інфраструктури на Чернігівщині. Внаслідок влучань дронів на території виробничих обʼєктів зафіксовано руйнування критично важливого обладнання. Персонал одного з атакованих обʼєктів евакуювали, постраждалих нема», – йдеться в повідомленні.
У компанії додали, що на місцях працюють відповідні служби, а наслідки атаки і масштаби пошкоджень уточнюються.
Напередодні в «Нафтогазі» повідомили про російський балістичний удар по об’єктах нафтогазової інфраструктури на Дніпропетровщині.
Минулого тижня масованого обстрілу балістикою зазнала інфраструктура «Нафтогазу» на Полтавщині.
За даними компанії, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 324 працівників «Групи Нафтогаз».
1 травня голова правління НАК «Нафтогаз України» Сергій Корецький повідомив, що від початку року Росія 96 разів атакувала обʼєкти «Нафтогазу». За його словами, сили РФ за час опалювального сезону атакували всі напрями роботи «Нафтогазу» – від видобутку і транспортування газу й нафти до теплоенергетики й автозаправних комплексів.
У прикордонному з Україною районі Білорусі готуються до масштабних навчань
У білоруському місті Хойники відбулася нарада за участю керівників організацій та профільних фахівців, відповідальних за цивільну оборону і захист населення в надзвичайних ситуаціях. Як повідомляє регіональне видання «Хойницькі новини», нарада відбулася напередодні комплексного навчання районної ланки Гомельської територіальної підсистеми надзвичайних ситуацій та цивільного захисту.
Голова райвиконкому Дмитро Шпіганович та начальник районного відділу з надзвичайних ситуацій Віктор Сацура наголосили, що головною метою навчань є забезпечення організованого та оперативного реагування всіх служб на можливі надзвичайні ситуації будь-якого характеру.
«На семінарі учасникам продемонстрували відеокліп, який коротко відображав основні етапи та заходи навчань, що відбуватимуться. У сценарії, окрім стандартної практики дій у разі затоплення населених пунктів, аварій на комунальних мережах та «умовних» ракетних ударів з масовою кількістю жертв, особливу увагу було зосереджено на вдосконаленні системи оповіщення та комплексу заходів щодо захисту населення», – зазначає видання.
Хойницький район межує з Україною – з північчю Київщини і Чорнобильською зоною
Міноборони РФ оголосило навчання з «підготовки і застосування ядерних сил в умовах загрози агресії»
Збройні сили Росії від 19 по 21 травня проведуть навчання з «підготовки і застосування ядерних сил в умовах загрози агресії», повідомило Міністерство оборони РФ.
Раніше підготовку цих навчань не анонсували, проте напередодні про початок «тренування» із застосування ядерних сил на території Білорусі заявило Міноборони цієї країни, зазначивши, що воно проводиться у взаємодії з російськими військовими.
За повідомленням Міноборони РФ, до участі у навчаннях будуть залучені «ракетні війська стратегічного призначення, Північний і Тихоокеанський флоти, Командування дальньої авіації, частина сил Ленінградського і Центрального військових округів».
У навчаннях, у рамках яких планують провести пуски балістичних і крилатих ракет, візьмуть участь понад 64 тисячі військовослужбовців і 7 800 одиниць військової техніки, зазначили в міністерстві.
Сі розповів Трампу, що Росія може «пошкодувати» через вторгнення в Україну – FT
Голова КНР Сі Цзіньпін під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом заявив, що лідер РФ Володимир Путін може «зрештою пошкодувати» про вторгнення в Україну. Про це йдеться в матеріалах, підготовлених американською стороною за підсумками переговорів лідерів США та Китаю в Пекіні, пише Financial Times.
Інших подробиць видання не наводить.
FT зазначає, що Сі Цзіньпін уперше дав таку оцінку російсько-українській війні на переговорах зі США. За словами одного зі співрозмовників газети, лідер Китаю проводив «відверті та прямі» переговори про Росію та Україну з попереднім президентом США Джо Байденом, але утримувався від оцінок рішення Путіна про вторгнення.
За даними FT, під час саміту з Трампом Сі запропонував США, Китаю та Росії об’єднати зусилля у боротьбі з Міжнародним кримінальним судом (МКС). Це той суд, який видав ордер на арешт Путіна у справі про незаконну депортацію українських дітей.
Влада РФ заявила про атаку на промисловий об’єкт у Ярославлі
Губернатор Ярославської області Росії Михайло Євраєв повідомив про «масову» атаку на регіон. За його словами, «відбулося влучання в промисловий об’єкт».
За попередніми даними, ніхто не постраждав. Рух транспорту на виїзді з Ярославля у бік Москви відновлений, його закривали приблизно на дві години.
Телеграм-канали з посиланням на місцевих жителів повідомляли про вибухи у Ярославлі. Український моніторинговий канал Supernova+ спочатку повідомив, що ціллю атаки була нафтоперекачувальна станція «Ярославль-3», потім написав, що атаковано нафтопереробний завод. Ця інформація офіційно не підтверджена. Цей НПЗ зазнавав атаки 13 травня.
Українські військові атаку не коментували.
Генштаб: на фронті за добу було 236 боєзіткнень
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 236 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 19 травня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 40 штурмових дій агресора у бік населених пунктів Дорожнє, Шевченко, Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне, Новосергіївка, Молодецьке, Філія, Білицьке, Никанорівка і Покровськ», – йдеться в повідомленні.
Читайте також: «Ворог не міг зрозуміти, що відбувається»: ЗСУ наступають у двох областях
За даними Генштабу, 22 російські атаки було на Гуляйпільському напрямку, 18 – на Костянтинівському, 14 – на Лиманському. Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Слов’янському, Олександрівському, Оріхівському і Придніпровському напрямках.
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Війська РФ вдарили по Харкову: спалахнули пожежі, три людини постраждали
Російські військові вночі й на світанку 19 травня завдали ударів по Новобаварському району Харкова, внаслідок чого спалахнули пожежі, постраждали три людини, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Внаслідок двох ворожих ударів по Новобаварському району є троє постраждалих, в тому чи іншому ступені пошкоджені 25 приватних будинків і одна багатоповерхівка», – зазначив він.
Очільник Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов додав, що під час ранкового удару зафіксоване влучання у приватний житловий будинок, там під завалами може перебувати людина. Пошуково-рятувальна операція триває.
ДСНС: через російський удар по Чернігову постраждали двоє людей
Російська армія атакувала Чернігів, повідомили місцева влада та Державна служба з надзвичайних ситуацій увечері 18 травня.
За даними рятувальників, поранені двоє людей:
«85-річна жінка та 58-річний чоловік постраждали внаслідок російського удару по приватному житловому сектору».
Також вибухова хвиля пошкодила житлові будинки, зокрема, вибила вікна. Служба зафіксувала влучання по території підприємства: там загорівся бензовоз, рятувальники ліквідували пожежу.
Раніше голова міської військової адміністрації Дмитро Брижинський повідомив про атаку російських дронів на Чернігів. Міська влада зафіксувала влучання по одному з підприємств у обласному центрі та загоряння житлового будинку.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Путін не відклав стільки грошей, щоб «воювати безкінечно»: Зеленський про удари по нафтопереробці РФ
Удари по Росії останніми місяцями на 10% скоротили російську нафтопереробку, заявив президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 18 травня. Відповідну доповідь про російські втрати, за його словами, він заслухав сьогодні.
Він звернув увагу на те, що російські нафтові компанії змушені зупиняти свердловини:
«Це ще більш суттєво. Природа російського нафтовидобутку така, що їм саме це найбільш неприємно. Звісно, крім втрати грошей. Щоб відновити видобуток на свердловинах, Росії треба зробити значно більше, ніж багатьом іншим нафтовим країнам, які глушать свердловини, реагуючи навіть просто на коливання ринку. Росіяни так не можуть. Їм втрачати видобуток – це справді дуже боляче».
За оцінкою президента, завдяки комплексному тиску України загальні державні доходи Росії на п’ять місяців 2026 року показують «значно більший» дефіцит, ніж планувала Москва на рік.
«Путін, звісно, відклав грошей на війну, але точно не стільки, щоб воювати безкінечно. Кожен наш удар у відповідь, кожен наш спільний із партнерами крок, крок тиску – все це штовхає Росію закінчувати свою війну. Зараз у них вже значна кількість регіонів у стані банкрутства, і Путін веде до банкрутства Росію. І різні схеми, які вони придумують, щоб заробити грошей, їм не допоможуть. Ми бачимо ці російські схеми, ми фіксуємо їх. Ми будемо ламати їх», – заявив він.
Зеленський подякував партнерам України, які в цьому допомагають, українським військам і виробникам зброї, а також додав, що погодив спеціальним службам і Силам оборони нові операції.
У ніч проти 17 травня Москву і область атакували дрони, удари підтвердили українські сили оборони. Зокрема, були уражені технопарк «Елма», підприємство «Ангстрем», НПЗ, аеропорт і наливна станція нафтопродуктів. Основними видами діяльності підприємств-резидентів технопарку є виробництво виробів електронної техніки, випуск контрольно-вимірювальних приладів, оптичної техніки.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Мерц прокоментував повідомлення щодо кандидатури Меркель для переговорів із Росією
Європа надалі посилюватиме тиск на Москву, Київ може розраховувати на її підтримку – про це на пресконференції в Берліні 18 травня заявив канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Москва повинна зрозуміти, що їй доведеться вести переговори. Європа готова сісти за стіл переговорів – разом з Україною, Росією та Сполученими Штатами… Те, що Європа після приходу нового угорського уряду знайшла нову єдність і рішучість, наблизить нас до миру», – заявив журналістам Мерц.
Коментуючи повідомлення в ЗМІ про можливу кандидатуру колишньої канцлерки Ангели Меркель як переговорниці з Росією від імені Євросоюзу, очільник німецького уряду відмовився «публічно підживлювати чи тим більше сам започатковувати спекуляції щодо імен».
Сама Меркель 18 травня відмовилася від цієї ролі, аргументувавши це тим, що Володимир Путін, на її думку, «серйозно сприйме» лише нинішніх лідерів ЄС.
«Важливо, щоб Росія була готова сісти за стіл переговорів і вести розмову. І ці переговори тоді відбуватимуться між Україною та Росією за підтримки американців і європейців. Але спершу бойові дії мають бути припинені, і Росія має бути готовою до переговорів. А поки Росія на кожну пропозицію переговорів відповідає ще більш інтенсивними обстрілами також цивільної інфраструктури та території України. Це має припинитися. І саме це є передумовою того, щоб переговори взагалі стали можливими», – підкреслив Мерц.
Очільник німецького уряду також не вважає терміновим ухвалення рішення щодо представництва ЄС на потенційних переговорах із Путіним.
«Ми продовжуємо переговори у форматі E3 і насамперед сподіваємося, що зможемо трохи посилити готовність Москви сісти за стіл переговорів. Поки російський уряд не готовий до переговорів, ми зі свого боку також не повинні ухвалювати рішення щодо представництва», – зазначив Мерц, відповідаючи на запитання, чи є сенс уже зараз узгодити кандидатуру посередника.
Напередодні президент Володимир Зеленський висловився за участь Європи в переговорах і закликав визначити, хто «представлятиме саме Європу».
Читайте також: Каллас: мирні переговори щодо України перебувають у глухому куті
Раніше 18 травня голова дипломатичної служби ЄС Кая Каллас констатувала глухий кут у переговорному процесі щодо завершення війни в Україні. Водночас вона вказала на те, що Росія «не перебуває у найсильнішій позиції» і висловилася за посилення тиску, щоб змусити Москву до переговорів.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час.
За словами джерел видання Financial Times, і в Москві, і в Києві вважають, що перспективи відновлення мирних переговорів за посередництва США невеликі навіть після закінчення війни на Близькому Сході.
Російська влада офіційно говорить про вимогу передачі всього Донбасу як про ключову умову мирного врегулювання, натякаючи при цьому, що згода на це була отримана від президента США під час його зустрічі з Путіним в Анкориджі минулого року.
Україна з минулого року після того, як США почали виступати в ролі посередника, пропонує зупинити бойові дії по лінії фронту – у цьому випадку більша частина українського Донбасу, але не весь цей регіон, залишаться під контролем РФ. Визнавати це юридично Україна не має наміру.
ОВА: через обстріли Нікопольщини поранений чоловік, кількість постраждалих у Дніпрі зросла
Російська армія 40 разів атакувала чотири райони Дніпропетровської області артилерією та безпілотниками протягом дня 18 травня, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.
«На Нікопольщині під ударом були Нікополь, Марганецька, Мирівська, Покровська і Червоногригорівська громади. Пошкоджені житлові будинки, заправка, автомобіль. Поранений 51-річний чоловік. Він у лікарні в стані середньої тяжкості», – заявив він.
Пошкодження зафіксували в громадах Самарівського, Синельниківського та Криворізького районів.
Ганжа додав, що в Дніпрі ще п’ятеро людей звернулися по допомогу після нічної атаки Росії:
«Усі лікуватимуться амбулаторно. Таким чином, постраждалих вже 28. З них 8 госпіталізовані».
Вранці було відомо про 18 постраждалих внаслідок нічної російської атаки на Дніпро. Також протягом ночі постраждали й жителі інших районів області.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
США втретє частково послабили санкції проти російської нафти
Сполучені Штати втретє впродовж цієї весни тимчасово послабили санкції щодо російської нафти, видавши новий виняток, який дозволяє доставляти та продавати певні партії, що вже перебувають у морі. Про це з посиланням на джерело, обізнане з цим рішенням, 18 травня повідомляє агенція Reuters.
Офіційного повідомлення, як це було в квітні, сайт міністерства фінансів США наразі не оприлюднив.
Згодом це рішення підтвердив у мережі Х міністр фінансів США Скотт Бессент, додавши, що це зроблено, «щоб надати найбільш вразливим країнам можливість тимчасово отримати доступ до російської нафти, яка наразі застрягла в морі».
«За словами джерела, термін дії санкційного звільнення діятиме ще 30 днів. Сполучені Штати видали санкційне звільнення, щоб полегшити дефіцит поставок нафти та вплив високих цін через закриття Іраном Ормузької протоки на тлі американо-ізраїльської операції, але цей крок мало чим допоміг у заспокоєнні цін на бензин у США», – вказано в повідомленні Reuters.
Оновлена ліцензія має вузький характер – вона поширюється лише на нафту, вже завантажену на судна, – але критики кажуть, що повторне застосування таких винятків ризикує підірвати ширший режим санкцій, запроваджений після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Провідні демократи в Сенаті, включно із Чаком Шумером, Елізабет Воррен та Джин Шагін, у квітні засудили це рішення як «розворот на 180 градусів», стверджуючи, що воно надсилає неоднозначний сигнал у той час, коли Росія продовжує військову кампанію проти України.
«Це рішення ганебне», – заявили вони у спільній заяві, вказуючи на те, що російські атаки на Україну тривають, а послаблення санкцій може продовжити війну.
Міністр фінансів США Скотт Бессент 15 квітня заявляв, що Вашингтон не продовжуватиме дію винятків, які дозволяли закуповувати іранську і російську нафту без застосування санкцій США. Попри цю заяву, дія винятків згодом була продовжена.
Доба на лінії вогню: Добропілля руйнується на очах, але продовжує квітнути – фоторепортаж
Росія готується штурмувати Добропілля. Місто горить і знищується авіабомбами, артилерією та дронами. До повномасштабного вторгнення в місті проживало близько 30 тисяч осіб. Невелике шахтарське містечко, яке мало свій ритм, життя і дихання. Сьогодні місто руйнується на очах.
Попри щоденні обстріли і вкрай складну безпекову ситуацію, у Добропіллі залишаються цивільні мешканці, які навідріз відмовляються виїжджати. Як живе Добропілля за лічені кілометри від фронту? Кореспонденти Радіо Свобода провели добу разом із бійцями 15-ї бригади «Кара-Даг» НГУ: нічний заїзд під дронами, удари КАБів по укриттю, доставка провізії дронами і люди, які залишаються жити серед руїн.
Доба на лінії вогню: Добропілля руйнується на очах, але продовжує квітнути – фоторепортаж
Київ розкритикував російсько-білоруські ядерні навчання й закликав до «жорсткої відповіді»
Розміщення російської ядерної зброї в Білорусі та спільні російсько-білоруські ядерні навчання є «безпрецедентним викликом для архітектури глобальної безпеки», заявляє Міністерство закордонних справ 18 травня.
Відомство вказує на те, що спільне відпрацювання ядерних ударів порушує фундаментальні статті 1 і 2 Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), які забороняють ядерним державам передавати контроль над технологіями масового ураження, а неядерним підписантам – приймати його.
«Перетворюючи Білорусь на свій ядерний плацдарм біля кордонів НАТО, Кремль де-факто легітимізує поширення ядерних озброєнь у світі та створює небезпечний прецедент для інших авторитарних режимів», – йдеться в заяві.
МЗС закликає всі держави, які поважають режим нерозповсюдження ядерної зброї, засудити ці дії.
Міністерство стверджує, що мілітаризація Білорусі не лише підриває довіру до міжнародного права, а й «остаточно перетворює Мінськ на співучасника російського ядерного шантажу»:
«Нахабність Москви та Мінська, які свідомо переступили всі «червоні лінії» ДНЯЗ, не може залишатися без жорсткої консолідованої відповіді та системного стримування обидвох режимів з боку євроатлантичної спільноти та всього світу».
У відомстві вважають, що відповіддю на «російське-білоруське брязкання зброєю поблизу кордонів НАТО» має бути різке збільшення санкційного тиску на Москву та Мінськ, збільшення підтримки України, яка стримує обидва режими від подальшої експансії в Європу.
МЗС також закликає наростити присутність союзників на східному фланзі НАТО та поглибити безпекову взаємодію з Україною.
У Білорусі 18 травня розпочалися навчання із застосування ядерної зброї у взаємодії з російськими військовими, повідомило міністерство оборони країни. Білоруські військові спільно з російськими перевіряють готовність до виконання завдань та «організацію бойового застосування з непланових районів».
З 2023 року в Білорусі розміщено російську тактичну ядерну зброю. За оцінками, у країні є десятки ядерних боєголовок. Крім того, в Білорусі розміщені російські ракетні комплекси середньої дальності «Орешник», здатні нести ядерний заряд.
«Страждання кримських татар посилилися внаслідок незаконної анексії півострова» – МЗС Туреччини
Міністерство закордонних справ Туреччини 18 травня опублікувало заяву до роковин депортації кримських татар та черкесів.
«Сьогодні виповнюється 82 роки від дня насильницького вигнання кримськотатарського народу з його батьківщини (18 травня). Під час депортації 1944 року сотні тисяч кримських татар були відправлені до трудових таборів у різних країнах, і багато з них загинули через тяжкі умови, яким були піддані. Упродовж багатьох років представники братнього нам кримськотатарського народу не могли повернутися на свою батьківщину – Кримський півострів. Страждання кримських татар – корінного народу Криму – посилилися внаслідок незаконної анексії півострова», – йдеться на сайті зовнішньополітичного відомства.
Вказується, що Туреччина продовжить підтримувати збереження національної ідентичності, мови та культури кримських татар, а також опікуватиметься їхньою безпекою та благополуччям.
Також у МЗС Туреччини згадали і Черкеське вигнання, яке сталося 162 роки тому – 21 травня. Там назвали цю історичну подію великою гуманітарною трагедією, яка змусила народи Кавказу залишити свою батьківщину в украй важких умовах, що призвело до величезних втрат і глибоких страждань народів Кавказу.
«Ми поділяємо біль кримських татар та братніх народів Кавказу і з повагою та співчуттям вшановуємо пам’ять тих, хто втратив своє життя», – сказано у заяві МЗС.
Депортація кримських татар розпочалася о третій годині ранку 18 травня 1944 року й завершилася 20 травня. Менш ніж за дві доби радянська влада виселила весь корінний народ Криму з півострова. 12 листопада 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон про визнання депортації кримськотатарського народу 1944 року геноцидом та встановила 18 травня днем пам’яті жертв цього злочину.
Священники РПЦ провели в Пермі хресну ходу для захисту від «напасті» – тобто атак українських дронів
Священники Російської православної церкви провели в Пермі молебень та об’їхали місто з іконою Божої Матері «Пермська» для захисту міста від українських безпілотників, розповіли пермському виданню газети «Комсомольская правда» у місцевій єпархії.
Молебень та хресна хода навколо Пермі пройшли ще 12 травня «у зв'язку з напруженими обставинами в нашому краї», розповіли в єпархії.
Як зазначає «КП-Перм», у межах хресної ходи священники зупинялися для молитви в ключових точках Пермі.
«За останній час у нашому місті кілька разів оголошували безпілотні атаки, і щоб позбавитися цієї напасті, глава Пермської митрополії провів молебень. Чому саме з іконою Божої Матері «Пермська»? Тому що вона — місцевошанована, має прив’язку до нашого регіону і нещодавно її шанування було відновлено», – розповіли в єпархії.
Востаннє така хресна хода проводилася під час пандемії COVID-19, «щоб захистити городян від хвороби», додали представники РПЦ.
Від кінця квітня Перм зазнала кількох атак українських безпілотників. Наприкінці квітня дрони пошкодили нафтопереробний завод «Пермнафтооргсинтез» (входить до групи «Лукойл») та нафтоперекачувальну станцію «Перм». Через пожежу на цих об’єктах центр міста вкрив дим, місцеві жителі розповідали про запах гару та «нафтовий дощ». За даними Reuters, «Пермнафтооргсинтез» після удару зупинив роботу. Офіційно про це не повідомлялося. У травні один із безпілотників влучив у дах житлового будинку в Пермі.