У Криму окупаційна влада не згадала про кримських татар під час офіційних заходів 18 травня
В офіційних звітах російської влади Криму, присвячених роковинам депортації кримських татар 18 травня 1944 року, не згадується про кримськотатарський народ – на це звернув увагу проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
Журналісти з’ясували, що офіційні заходи 18 травня в Криму, згідно зі звітами чиновників, були названі «Днем пам’яті жертв депортації народів Криму» без уточнень, про що йдеться.
Російський голова Криму Сергій Аксьонов 18 травня поклав квіти до меморіального комплексу «Шлях відродження народів Криму» у селищі Сирень Бахчисарайського району, збудованого російською владою.
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константінов цього дня приніс квіти до меморіалу «Відродження» на території Кримського інженерно-педагогічного університету імені Февзі Якубова. При цьому згадок, що йдеться про депортацію кримських татар, в офіційних звітах із цих церемоній немає.
У повідомленні від імені Сергія Аксьонова на його сторінках у соцмережах йдеться про «солідарність і підтримку» неназваним народам, яких «позбавили Батьківщини, будинків, майна та найбільш елементарних прав».
А в офіційних повідомленнях від імені Володимира Константінова заявлено про депортацію «сотень тисяч людей у 1941-1944 роках» – без жодних згадок та уточнень, про кого йдеться.
Депортація кримських татар розпочалася о третій годині ранку 18 травня 1944 року й завершилася 20 травня. Менш ніж за дві доби радянська влада виселила весь корінний народ Криму з півострова. 12 листопада 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон про визнання депортації кримськотатарського народу 1944 року геноцидом та встановила 18 травня днем пам’яті жертв цього злочину.
«Усі кримські в’язні Росії мають бути звільнені» – Зеленський у День пам’яті жертв геноциду
Президент України Володимир Зеленський із дружиною 18 травня встановили лампадки на Меморіалі пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу у сквері Миру в Києві, повідомляє пресслужба глави держави.
«Депортація, яка стала актом очевидного геноциду проти кримськотатарського народу. 1944-й рік назавжди буде в історії як спроба знищити народ, коли малих і дорослих викинули з рідного дому та відправили в чужий край», – зазначив Володимир Зеленський.
Президент України наголосив, що не можна забути і пробачити цей злочин, тим більше коли Росія розпочала нову війну проти України саме з Криму.
«Ми не забуваємо про наших людей, про тих, хто чинив і чинить спротив у Криму, про тих, кого росіяни захопили та утримують. Усі кримські в'язні Росії мають бути звільнені з полону. Ми працюємо по кожному прізвищу, по кожній долі. Нікого не залишимо ворогу», – вказав глава держави.
Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв зазначив, що для цього корінного народу України депортація та геноцид стали частиною історичної пам’яті та ідентичності.
«Саме ця пам'ять надихала покоління кримських татар на боротьбу з комуністичним режимом, за повернення на батьківщину та відновлення своїх прав. Саме ця пам'ять спонукала практично весь Кримськотатарський народ на чолі з Меджлісом у лютому 2014 року відкрито виступити проти окупації Криму правонаступниками, ідейними спадкоємцями тоталітарного радянського режиму, а згодом прийняти на себе основний удар репресивної машини окупаційної влади», – сказав він.
Наприкінці церемонії муфтій Духовного управління Криму Айдер Рустемов виголосив молитву на згадку про жертв геноциду.
Депортація кримських татар розпочалася о третій годині ранку 18 травня 1944 року й завершилася 20 травня. Менш ніж за дві доби радянська влада виселила весь корінний народ Криму з півострова. 12 листопада 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон про визнання депортації кримськотатарського народу 1944 року геноцидом та встановила 18 травня днем пам’яті жертв цього злочину.
Літак «Белавіа» вперше не зміг приземлитися в Гомелі через атаку дронів – ЗМІ
Літак «Белавіа», який 17 травня летів із Москви до Гомеля, не зміг приземлитися в аеропорту призначення.
Як повідомляє видання «Флагшток», літак мав приземлитися в Гомелі о 16:20, але, досягнувши Білорусі, став кружляти в Могилівській області. Він перебував там близько 35 хвилин, і зрештою був перенаправлений до Мінська.
Вранці 18 травня в авіакомпанії не пояснили причини інциденту.
Посилаючись на джерело, видання повідомило, що літак не зміг приземлитися в Гомелі через небезпеку, яку становили дрони, ймовірно, російські. Цю ж інформацію підтвердили пасажири літака. Користувачі соціальних мереж повідомили, що в цей час над Гомелем пролітав військовий літак.
Цей інцидент із рейсом «Белавіа» стався якраз на початку чергової атаки російських безпілотників на Україну. Перші російські безпілотники з’явилися над Чернігівською областю, яка межує з Гомельською, о 15:50 17 травня.
Перевізник також поки що не повідомляє, як пасажирів літака доставили з Мінська до Гомеля. Пасажири повідомили в соціальних мережах, що їх відправили автобусом після тригодинного очікування.
У Мінфіні назвали потреби України в зовнішньому фінансуванні на 2026-2027 роки
Понад половина потреб України в зовнішньому фінансуванні вже забезпечена, заявив міністр фінансів Сергій Марченко 18 травня на зустрічі фінансового блоку країн «Групи семи».
Зустріч мала місце під час його робочого візиту до Парижа. У ній також взяли участь, зокрема, міністри фінансів та голови центробанків країн-членів G7, керівництво Міжнародного валютного фонду, Світового банку та Європейської Комісії.
Марченко подякував за підтримку України, зазначивши, що що міжнародна допомога залишається критично важливою для функціонування держави, макрофінансової стабільності та фінансування ключових соціальних і гуманітарних потреб.
Говорячи про економічні виклики, спричинені війною, Марченко вказав на те, що в першому кварталі 2026 року ВВП України скоротився, а інфляція зросла в квітні після кількох місяців уповільнення. Водночас Україна продовжує забезпечувати стабільність бюджетних надходжень: доходи державного бюджету за перші чотири місяці 2026 року зросли на 17,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року.
«За словами Сергія Марченка, загальна потреба України у зовнішньому фінансуванні на 2026-2027 роки становить 95 млрд доларів США, з яких 52 млрд у 2026 році і вже забезпечені», – цитує пресслужба Мінфіну.
Зокрема, Марченко закликав знайти механізм для нагального покриття потреб відновлення енергетичної інфраструктури.
Міністр «високо оцінив рішення партнерів ЄС щодо механізму Ukraine Support Loan (USL)», який має стати ключовим інструментом підтримки макрофінансової стабільності України у 2026 і 2027 роках.
Мінфін зазначає, що найближчим часом до України прибуде місія МВФ для підготовки до перегляду програми Extended Fund Facility. Марченко також закликав партнерів створити умови для використання заморожених російських активів на користь України.
«Учасники зустрічі наголосили, що Україна демонструє відповідальне управління державними фінансами, зберігає функціонування економіки та продовжує адаптуватися до викликів війни, що є важливим фактором довіри міжнародних партнерів і основою для подальшої підтримки», – додає відомство.
23 квітня Рада ЄС одностайно схвалила зміни до багаторічного бюджету Євросоюзу, потрібні для виділення кредиту Україні сумою на 90 мільярдів євро, а також 20-й пакет санкцій. Про завершення відповідних письмових процедур, що тривали понад добу, повідомило головування Кіпру в Раді ЄС.
Після затвердження позики Зеленський заявив, що триває робота над тим, щоб перший транш із цього пакету підтримки був доступним вже у травні-червні.
Російські війська атакували Дружківку, загинула людина
Внаслідок російського авіаудару по Дружківці загинула людина, повідомила місцева влада та Державна служба з надзвичайних ситуацій 18 травня.
«Внаслідок російського авіаудару у Дружківці загинула людина. Через обстріл пошкоджено багатоповерхівки, в одному з будинків виникла пожежа», – йдеться в заяві ДСНС.
Служба додає, що рятувальники ліквідували вогонь.
Загибель місцевого також підтвердила у фейсбуці Дружківська міська військова адміністрація. За її даними, також постраждали три п’ятиповерхових багатоквартирних будинки.
МВА закликала місцевих жителів евакуюватися до більш безпечних регіонів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударнимиБпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Український «удар відплати»: як російська ППО боролася з дронами над Москвою
У неділю російська столиця зазнала однієї з наймасштабніших українських атак за весь час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Українським дронам вдалося вразити кілька чутливих цілей, зокрема Московський нафтопереробний завод і нафтоналивну станцію поблизу Солнечногорська. Радіо Свобода аналізує, що саме відбулося.
У Кремлі нарікають на «безперервні удари» дронів ЗСУ по «мирних об’єктах»
Речник президента РФ Дмитро Пєсков у розмові з журналістами 18 травня закликав «зайвий раз звернути увагу на безперервні удари Збройних сил України за допомогою дронів по мирних об'єктах та об'єктах цивільної інфраструктури в різних російських містах та населених пунктах». Слова Пєскова наводить телеграм-канал «Ви слухали».
Москву та Підмосков’я, по об’єктах у яких Україна в ніч проти 17 травня завдала найбільшого удару за весь час війни, представник Кремля не згадав.
На брифінгу Пєсков сказав журналістам, що «мирний процес перебуває на паузі», але у Кремлі розраховують, що його буде відновлено. «Ми розраховуємо на те, що наші американські колеги продовжать свої миротворчі зусилля», – сказав речник Кремля.
Пєсков уже не вперше говорить про «переговори на паузі» між Росією, Україною та США, раніше він звертав на це увагу в другій половині березня. У травні президент США Дональд Трамп оголосив, що йому вдалося переконати Росію та Україну оголосити триденне перемир’я – з 9 по 11 травня. Тоді ж президент України Володимир Зеленський видав указ про дозвіл провести парад на Красній площі в Москві. Після того, як термін перемир'я закінчився, Росія відновила атаки на Україну. Внаслідок російського удару по Києву 14 травня загинули 24 людини.
Українські військові назвали цілями ударів по Москві і Підмосков’ю 17 травня підприємства військово-промислового комплексу та енергетичного сектору.
Волонтер-вірменин з окупованого Бердянська про російський полон і допомогу українцям
Азат Азатян, житель окупованого нині Бердянська, за свою проукраїнську позицію перебував у російському полоні. Після звільнення він створив десятки волонтерських центрів у Запоріжжі для цивільних, які, як і він, пережили полон.
Чоловік також заснував понад десять гуманітарних організацій, що підтримують переміщених осіб. Сам Азат був змушений двічі тікати: спочатку у 2014 році з Тореза, а потім у 2022 році з Бердянська. Родом з Вірменії, він живе в Україні з дитинства.
Відео телевізійної та онлайн-мережі «Настоящее время», створеної Радіо Свобода для російськомовної аудиторії.
Наступ армії РФ зірвано? Ознаки (можливого) провалу
17 травня українські війська діяли на фронті активніше, ніж російська армія, – про це заявив президент України Володимир Зеленський під час відеозвернення.
На його думку, це свідчить про зміну балансу сил на передовій на користь Сил оборони.
«Зокрема за сьогодні показники активності такі, що наших активних дій за добу – більше, ніж російських. І це дуже серйозний результат. Будемо збільшувати всі форми постачання для нашої армії – дронів, НРК, снарядів, усіх ресурсів, щоб підтримувати належний захист і наші фронтові активні дії», – заявив він.
Президент не уточнив, який саме вид активності Сил оборони він мав на увазі.
Вранці 18 травня Генштаб ЗСУ повідомив про 242 російські штурми на фронті за минулу добу – напруга не спадає. Найгарячішими залишаються Покровський, Костянтинівський та Гуляйпільський напрямки – на них відбулося майже 80 штурмів.
Про те, що завдяки «новій тактиці» Україні, очевидно, вдалося зупинити наступ армії РФ, написало 13 травня американське видання The Washington Times. На думку авторів, ситуація на фронті вже не має вигляд настільки критичної, як ще взимку.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».
Аналітики з американського Інституту вивчення війни у своєму звіті 10 травня зазначили, що сили РФ не досягли жодного значущого прогресу на полі бою за останній рік, а українські військові навпаки – мають успіхи.
ГУР заявляє про успішні наступальні дії в Степногірську на Запоріжжі
Головне управління розвідки Міністерства оборони України 18 травня заявило про успішні наступальні дії штурмовиків спецпідрозділу «Артан» у Степногірську на Запорізькому фронті.
«Під час операції, що відбулася у щільній координації із суміжними підрозділами, спецпризначенці воєнної розвідки провели серію активних наступальних дій з метою витіснити російських окупантів із міста та стабілізувати ситуацію у населеному пункті… У результаті боїв у складних міських умовах сили російських окупантів вибиті з укріплених позицій, ключові локації в Степногірську перейшли під контроль Сил безпеки та оборони України», – ідеться в повідомленні ГУР.
Командир спецпідрозділу «Артан» Віктор Торкотюк заявив, що є ймовірність, що «противник продовжить спроби знову заходити в місто», але спецпризначенці «готові до цього».
«Руйнують Слов’янськ. Дуже тяжко». Жителі покидають прифронтову Донеччину
Близько 15 кілометрів відділяють лінію фронту від околиць Слов’янська. Війська РФ уже тричі били по місту потужними півторатонними керованими авіабомбами, спричинивши значні руйнування; практично щодня атакують цивільну інфраструктуру ударними дронами різних типів; мають просування до міста зі сходу. В такій ситуації щодня зростає кількість охочих евакуюватися. До тисячі жителів на тиждень покидали місто вже наприкінці квітня, зазначили в місцевій військовій адміністрації.
Можливість безкоштовно виїхати з-під обстрілів і вивезти речі та хатніх тварин запропонувала сім’ям із дітьми та в яких члени родини мають інвалідність гуманітарна місія «Проліска».
З якими почуттями жителі Слов’янська полишають оселі, які будували і де жили багато років, і що й кого беруть з собою, бачив кореспондент Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
«Дім наш згорів за лічені хвилини»
Їхній другий дім розташований в одному з районів Слов’янська, куди доволі часто б’ють російські «шахеди».
Купа спакованих для евакуації речей на подвір’ї, спаковані речі в домі. І від усіх – стійкий запах пожежі. Будинок Олександра і Людмили, у якому подружжя жило і який будувало з 1985 року, згорів під час обстрілу 11 квітня.
«Дім наш згорів за лічені хвилини. Його неможливо відновити. А речі – це все, що лишилося. Збирали навіть дрібниці, відмивали. Тому що тепер життя не вистачить, аби заново нажити нове. Нове – дороге. Тому відкопували речі, відмивали від кіптяви», – згадує Людмила.
Олександр додає, що на подвір’ї до пожежі тримали два десятки квочок.
«Цих квочечок вирощувала моя дружина, коли ми рятувалися від пожежі, собаки їх погризли», – ділиться чоловік.
Після втрати власного будинку подружжя перебралось до іншого, який належить батькові дружини.
Далі читайте ТУТ
У РФ відмовляють у виплатах удовам військових, які не реєстрували шлюб офіційно. Жінки подали до суду
Верховний суд РФ отримав перший позов до Федеральних зборів через закон, який обмежує права вдів російських військових, які офіційно не оформлювали шлюб зі своїми чоловіками, повідомила газета «Коммерсант».
Перший позов до Державної думи та Ради федерації подала Олександра Токарєва. Вона оскаржує норму, згідно з якою партнерки загиблих російських військових можуть претендувати на пільги та виплати лише в тому випадку, якщо вони мають спільну дитину, вони разом жили понад три роки і це підтвердив суд. Позов надійшов до Верховного суду наприкінці квітня, а 8 травня його передали судді.
У позові йдеться, що ухвалені поправки звужують можливості встановити, що подружжя жило разом і вели спільне господарство. До ухвалення закону, заявила Токарєва, «на рівні суб’єктів РФ уявлялося можливим» підтримувати партнерок загиблих військових без дітей.
Нові норми, на думку заявниці, порушують принцип рівності громадян перед законом і не відповідають конституції. Вона закликала Верховний суд визнати затверджені критерії недійсними та зобов’язати Держдуму внести відповідні поправки.
Федоров: перша українська КАБ пройшла випробування та готова до бойового застосування
Міністр оборони Михайло Федоров заявив, що перша українська керована авіаційна бомба вже пройшла необхідні випробування та готова до бойового застосування.
За його словами, розробка тривала 17 місяців, а Міноборони вже закупило першу експериментальну партію.
«Українська КАБ має унікальну конструкцію та створена з урахуванням реалій сучасної війни. Це не копія західних чи радянських рішень, а власна розробка українських інженерів для ефективного ураження укріплень, командних пунктів та інших цілей ворога на десятки кілометрів углиб після пуску», – написав він у телеграмі
Федоров зазначив, що бойова частина цієї КАБ – 250 кг, зараз пілоти відпрацьовують бойові сценарії та адаптують застосування нового засобу в реальних умовах війни.
Читайте також: «Найдешевший у світі». Розповідь про P1-Sun – головну зброю проти «шахедів»
28 квітня український президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна погодила деталі експорту зброї на рівні державних інституцій. МЗС разом з розвідками та СБУ мають визначити перелік країн, до яких експорт української зброї неможливий через їхню співпрацю з РФ, оскільки це «серйозний виклик – не допустити потрапляння до росіян наших технологій та зразків зброї».
За даними РНБО, у лютому Україна видала перші дозволи на експорт озброєння, фактично відновивши повноцінний механізм контрольованого продажу продукції українського ОПК за кордон. За прогнозом РНБО, у 2026 році українська оборонна індустрія здатна виготовити продукції орієнтовно на 55 млрд доларів, але внутрішніх ресурсів держави недостатньо для фінансування всього обсягу.
Влада: на Одещині сьогодні вранці ще одне судно зазнало атаки РФ
На Одещині сьогодні вранці під час слідування «Українським коридором» на вхід до порту Чорноморська було влучання у цивільне судно під прапором Панами, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
Він зазначив, що це вже третє цивільне судно, пошкоджене внаслідок сьогоднішніх атак військ РФ.
За його даними, судно зазнало пошкодження, виникла пожежа, яку екіпаж ліквідував. Попри атаку, судно продовжило рух.
Люди не постраждали.
Раніше Кіпер повідомив, що під час нічної атаки було влучання російських БпЛА у два цивільних судна під прапором Гвінеї-Бісау та Маршаллових островів, які перебували в районі очікування та рухалися до портів Одеси. Постраждалих серед екіпажів немає.
Каллас: мирні переговори щодо України перебувають у глухому куті
Чільна дипломатка ЄС констатувала глухий кут у переговорному процесі щодо завершення війни в Україні. Про це Кая Каллас заявила 18 травня у Брюсселі, передає кореспондентка Радіо Свобода. При цьому вона заявила про слабкість позиції Росії.
«Нічого особливо не відбувається. Але водночас ми бачимо, що Росія не перебуває у найсильнішій позиції, і нам потрібно посилювати тиск, щоб вона сіла за стіл переговорів. І Китай, який має тісні відносини з Росією, також відіграє тут роль – він має переконати Росію припинити цю війну», – зазначила Каллас.
Міністри з розвитку за головування Каллас 18 травня в Брюсселі обговорюють, зокрема, принципи надання гуманітарної допомоги – ЄС є її найбільшим донором у світі. Його топдипломатка наполягає, що, розпоряджаючись фондами, слід брати до уваги геополітичний фактор.
«Маємо узгоджувати наші інструменти – гуманітарну допомогу, торгівлю, партнерства у сфері безпеки та оборони – з потребами наших партнерів, але також враховувати власні інтереси… Якщо ми підтримуємо певні проєкти в країнах, а вигоду від цього отримують наші конкуренти, то ми також маємо думати, як це змінити. Крім того, якщо партнер підтримує Росію чи Іран, то система повинна бути достатньо гнучкою, щоб ми могли переглянути нашу взаємодію в такому випадку», – наголосила Каллас.
Читайте також: «Варто визначити, хто представлятиме Європу» – Зеленський обговорив із Коштою потенційні переговори з РФ
Минулого тижня президент США Дональд Трамп припустив, що російський удар, через який був частково зруйнований 9-поверховий житловий будинок у Києві і внаслідок чого загинули 24 людини, може зашкодити мирним зусиллям із припинення війни РФ проти України.
Через загострення ситуації на Близькому Сході тристоронні переговори України, США і Росії, які тривали протягом січня і лютого, були відкладені на невизначений час.
За словами джерел видання Financial Times, і в Москві, і в Києві вважають, що перспективи відновлення мирних переговорів за посередництва США невеликі навіть після закінчення війни на Близькому Сході. Як стверджують джерела, що говорили з Financial Times, жодна зі сторін зараз не бачить сенсу в продовженні переговорів. Україна, за даними видання, вважає, що переговори зайшли в глухий кут вже в лютому після останнього раунду переговорів з Росією, і розчарована тим, що Вашингтон не зміг чинити тиск на Путіна.
У Білорусі розпочалися навчання ядерних сил
У Білорусі 18 травня розпочалися навчання із застосування ядерної зброї у взаємодії з російськими військовими, повідомило міністерство оборони країни. У повідомленні йдеться, що «в інтересах підвищення готовності Збройних сил до застосування сучасних засобів ураження, у тому числі спеціальних боєприпасів» проводиться «тренування військових частин бойового застосування ядерної зброї та ядерного забезпечення».
Білоруські військові спільно з російськими перевіряють готовність до виконання завдань та «організацію бойового застосування з непланових районів». У взаємодії з російською стороною, йдеться далі, планується відпрацювати питання доставки ядерних боєприпасів та підготовки їх до застосування. Наголошується, що головна особливість цьогорічних навчань – «перевірка готовності до виконання завдань бойового застосування із непідготовлених районів на всій території Республіки Білорусь». Ідеться про таємне переміщення ядерних боєприпасів та пускових установок з місць їхнього постійного базування в інші місця. Як стверджує офіційний Мінськ, «тренування є плановим заходом підготовки в рамках Союзної держави» і не спрямоване проти будь-якої сторони.
МЗС закликало міжнародну спільноту до визнання геноциду кримськотатарського народу
У День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу Міністерство закордонних справ України знову закликало міжнародну спільноту до міжнародного визнання геноциду кримськотатарського народу.
«Україна визнала депортацію кримськотатарського народу у травні 1944 року актом геноциду. Ми вдячні Канаді, Литві, Латвії, Естонії, Польщі, Чехії та Нідерландам, які ухвалили аналогічні рішення, відновлюючи історичну справедливість та віддаючи шану пам’яті жертв цього злочину. Закликаємо інші країни приєднатися до міжнародного визнання геноциду кримськотатарського народу», – йдеться у повідомленні МЗС.
У МЗС зауважують, що після початку російської окупації Криму в 2014 році окупаційна влада продовжила дискредитацію та утиски кримських татар.
«Заборона діяльності Меджлісу кримськотатарського народу, фабрикація кримінальних справ, примусова паспортизація, тиск на релігійні громади та створення нестерпних умов для життя – все це є сучасними формами примусового витіснення Росією корінного народу України з його землі. Такі дії є грубим порушенням міжнародного гуманітарного права, міжнародного права прав людини та міжнародно-правових зобов’язань держави-окупанта», – наголошують українські дипломати.
МЗС також закликало міжнародну спільноту посилити консолідований політико-дипломатичний, санкційний та правовий тиск на Росію з метою припинення порушень прав людини в тимчасово окупованому Криму та відновлення територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах.
Українське міністерство також вимагає від РФ негайно припинити всі форми репресій проти кримських татар, скасувати незаконну заборону Меджлісу кримськотатарського народу, звільнити всіх політичних в’язнів і дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань як держави-окупанта.
18 травня 1944 року радянський режим розпочав депортацію всього кримськотатарського народу до Центральної Азії з Криму. Упродовж трьох днів десятками залізничних вагонів було насильно вивезено близько 200 тисяч кримських татар.
Російський дрон вдарив по центру Богодухова, є постраждалі – ОВА
Російські війська вдарили по центру Богодухова на Харківщині, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Він поінформував, що російський БпЛА поцілив біля легкового авто. За попередніми даними, постраждали двоє людей, медики надають їм необхідну допомогу.
На місці триває ліквідація наслідків обстрілу.
Російський дрон вдарив по судну, яке перебувало біля Одеси – ВМС
Сьогодні вранці війська РФ ударили по суховантажу KSL DEYANG, яке перебувало в Чорному морі неподалік Одеси, повідомила в телеграмі пресслужба Військово-Морських сил ЗСУ.
За повідомленням, російський ударний БПЛА атакував судно, яке ходить під прапором Маршаллових островів, його судновласник – із КНДР. На борту – екіпаж із громадян Китаю.
Читайте також: Росія і Китай. Ще більше «безмежного» партнерства через війну на Близькому Сході?
«Росія вкотре демонструє, що її атаки становлять загрозу не лише Україні, тепер це ризик навіть для її найближчих партнерів, чиї судна опиняються в Чорному морі», – зауважують у ВМС.
Ні Пекін, ні Москва цього повідомлення не коментували.
Водночас голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що під час нічної атаки зафіксоване влучання російських БпЛА у два цивільних судна під прапором Гвінеї-Бісау та Маршаллових островів, які перебували в районі очікування та рухалися до портів Одеси. За його даними, внаслідок влучань на обох суднах виниклі невеликі пожежі, які локалізували, постраждалих серед екіпажів немає.
Судна перебувають на ходу та продовжили рух до портів, додав Кіпер.
Через атаки РФ на Чернігівщині постраждали четверо людей, є руйнування – ОВА
Через російські атаки на Чернігівщині постраждали четверо людей, є руйнування, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
За його словами, у місті Мена у Корюківському районі через удар «Герані» по підприємству загорівся молочний цех, травмовані двоє людей. У цьому ж районі у селі FPV-дрон поцілив по оселі, загорівся будинок та автівка – постраждала 50-річна жінка та її 24-річний син, їх госпіталізували з опіками та акубаротравмами.
Чаус додав, що також «Герань» вдарила по Чернігову – загорілися дві автівки, пошкоджена двоповерхова будівля. У Ріпкинській громаді пошкоджений будинок, у Городнянській – магазин.
За даними Повітряних сил ЗСУ, російські війська вночі атакували Україну 14 балістичними та 8 крилатими ракетами, 524 ударними БпЛА різних типів. У ЗСУ зазначають, що основний напрямок удару – Дніпро та Дніпропетровщина, також атаки зазнали Одещина, Чернігівщина, Запоріжжя.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.