Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Повітряні сили ЗСУ: вночі війська РФ атакували Україну 22 ракетами і 524 БпЛА, є влучання на 34 локаціях

Російські війська вночі атакували Україну 14 балістичними та 8 крилатими ракетами, 524 ударними БпЛА різних типів, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.

У ЗСУ зазначають, що основний напрямок удару – Дніпро та Дніпропетровщина, також атаки зазнали Одещина, Чернігівщина, Запоріжжя.

За попередніми даними, на 08:30 протиповітряна оборона знешкодила 507 цілей – 4 крилаті ракети «Іскандер-К» та 503 ворожих БпЛА різних типів.

Українські військові зафіксували влучання 18 ракет та 16 ударних БпЛА на 34 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 11 локаціях.

«Ворог не міг зрозуміти, що відбувається»: ЗСУ наступають у двох областях

Олександрівський напрямок – ділянка фронту на стику Дніпропетровської, Донецької та Запорізької областей. Контрнаступ Сил оборони України в цьому місці вперше за два роки дозволив ЗСУ звільнити більше території, ніж втратити. Ексклюзивні деталі операції її безпосередні учасники розповіли журналістам проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».

«Спланували все хитро. Заїхали в тил супротивника»

Контрнаступ Сил оборони розпочався в лютому цього року в режимі підвищеної секретності, коли навіть самі учасники операції до останнього не знали – де і коли саме підуть в атаку.

«По-перше, нам сприяли погодні умови. По-друге, ми розраховували на фактор неочікуваності, противник не знав, що наш підрозділ з'явиться саме на цьому напрямку. У нього була інформація, де ми перебували до цього, але про ціль нашого переміщення на Олександрівську ділянку фронту він до часу X він так і не дізнався» – розповідає Євген, командир батальйону 82 окремої десантно-штурмової бригади.

«Велику роль зіграло відключення росіянам термінала «Старлінк», який вони активно використовували як для роботи БПЛА, так і задля зв'язку. Коли підрозділи на передових лініях втрачають засоби комунікації – вони впадають в паніку, хаос. Немає зв'язку – немає організованості, відбувається дезорієнтація, дезорганізація», – пояснює командир підрозділу безпілотних систем 95 окремої десантно-штурмової бригади з позивним «Ред».

Сили РФ атакували ракетами, БпЛА, артилерією Дніпропетровщину, поранені 26 людей – ОВА

Російські війська напередодні ввечері та вночі атакували шість районів Дніпропетровщини ракетами, безпілотниками, артилерією та авіабомбами, поранені 26 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

За його даними, у Дніпрі постраждали 18 людей, пошкоджені багатоквартирні і приватні будинки, релігійна установа, підприємство, у Дніпровському районі виникла пожежа, пошкоджені приватні будинки, поранені дві жінки.

У Кривому Розі через атаку РФ пошкоджені підприємство та інфраструктура, до лікарні у в стані середньої тяжкості госпіталізовані чоловіки 36 і 40 років.

У Кам'янському районі постраждала 74-річна жінка, у Синельниківському – 65-річний чоловік, а на Нікопольщині постраждали жінки 32 і 46 років, інформує Ганжа.

Також, за його словами, у Самарівському районі пошкоджена агрофірма, горіли будинок, адмінбудівля, авто. Люди тут не постраждали.

Ввечері 17 травня місцева влада повідомляла, що сили РФ дронами та артилерією майже 40 разів атакували чотири райони Дніпропетровщини – загинули дві людини, ще п’ятеро порнені.

Радіо Свобода Weekly: «Скелетну фазу» трибуналу проти РФ вже готують до запуску в Гаазі

Інформацію про важливі події та вибрані ексклюзивні матеріали Радіо Свобода за тиждень, що

Нідерланди обрали місце, де буде відбуватися трибунал щодо РФ

Нідерланди визначили місце у Гаазі, де планують розмістити першу фазу спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України. Про це заявила заступниця міністра з питань європейської співпраці Нідерландів Гелен Баккер під час засідання Комітету міністрів Ради Європи.

«Ми вже визначили відповідне місце в міжнародній зоні Гааги», – заявила Баккер, коментуючи підготовку до запуску так званої «скелетної фази» трибуналу.

«Оскільки ми все ще працюємо над низкою питань – таких як безпека, юридичні та фінансові аспекти – точне місце буде оголошено пізніше», – додала Баккер.

Раніше Нідерланди погодилися прийняти початкову фазу роботи трибуналу, який має судити вище керівництво РФ за злочин агресії проти України. Саме у Гаазі планують сформувати адміністрацію суду, обрати суддів та прокурора, а також запустити перші процедурні механізми. Більше інформації тут

Далі читайте ТУТ

Голод в Олешках. Виживання у блокадному місті, заміновані дороги, скиди

Взимку в окупованих Олешках Херсонської області люди масово гинули від голоду й холоду – про це розповідають вцілілі жителі та волонтери, які допомагають врятуватися й вибратися з міста. Вони ж кажуть, що з грудня 2025 року Олешки опинилися у повній блокаді

Радіо Свобода зібрало свідчення про це.

Олешки – історичне козацьке місто на лівому березі Дніпра в Херсонській області (переіменоване більшовиками у 1928 році у Цюрупінськ, історичну назву повернули у 2016 році). До початку повномасштабного вторгнення Росії місто було адміністративним центром району, у ньому жили майже 24 тисячі людей. Олешки були окуповані російськими військами у перші дні великої війни. Відтоді ОЛешки зазнали катастрофічних руйнувань та демографічних втрат. Найбільшою трагедією для Олешок стало підрив російськими військовими Каховської ГЕС у червні 2023 року. Через особливості рельєфу та низинне розташування, місто майже повністю було затоплене. Це призвело до численних жертв серед цивільного населення, яке окупаційна російська влада заблокувала й позбавила вчасної евакуації. Гуманітарна ситуація в тимчасово окупованих Олешках станом на весну 2026 року оцінюється офіційними особами та правозахисниками як катастрофічна. За різними оцінками, від 2 до 6 тисяч цивільних (середних кілька десятків дітей та багато маломобільних громадян), які там залишаються, вживуть без електро і газопостаачання, без доступу до медицини і ліків, відчуваючи гостру потребу у їжі і питній воді. Місто фактично перебуває в повній воєнній та інформаційній блокаді, перетворившись на зону виживання під жорстким контролем російських військових.

Дитинство журналістки Марії Семенченко минуло в Олешках. У місті залишилися родичі та знайомі. Марія підтримує зв'язок із ними і зараз.

«Коли люди, з якими я тримаю контакт, почали писати, що в нас, напевно, буде голод, що така ситуація – мені теж спочатку здавалося: можливо, вони живуть у такому пеклі щодня, де обстріли, всі підриваються на мінах, а люди зникають із вулиць. Можливо, вони, так би мовити, гіперболізовано відчувають це, бо зараз не завозять продукти через сніг чи опади, як вони казали. Але потім стало очевидно: так, проблеми з продуктами справжні», – розповідає журналістка Марія Семенченко.

Далі про це читайте ТУТ

Генштаб ЗСУ: на фронті минулої доби відбулося майже 250 боїв

На фронті протягом минулої доби відбулося 242 боєзіткнення, повідомив у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.

За даними штабу, вчора противник здійснив 112 авіаційних ударів, скинувши 316 керованих авіабомб, застосував 8065 дронів-камікадзе та здійснив 2716 обстрілів населених пунктів та позицій українських військ, зокрема 104 – із реактивних систем залпового вогню.

Найбільше російських атак минулої доби зафіксували на Покровському напрямку – тут українські захисники зупинили 32 штурмові дії агресора у районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Удачне, Молодецьке, Сухецьке, Іванівка, Нове Шахове та у бік Мирного, Білицького, Сергіївки та Новопавлівки.

Також інтенсивні бої тривають на Гуляйпільському та Костянтинівському напрямках, де війська РФ здійснили 24 та 22 атаки відповідно.

Бойові дії продовжуються на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.

На Краматорському та Олександрівському напрямку минулої доби противник наступальних дій не проводив.

За оцінкою головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського на 8 травня, російська армія активізувала наступальні дії фактично по всьому фронту. Найбільш напруженим, за його словами, залишається Покровський напрямок, де РФ зосередила «близько 106 тисяч особового складу».

Аналітики з американського Інституту вивчення війни у своєму звіті 10 травня зазначили, що сили РФ не досягли жодного значущого прогресу на полі бою за останній рік, а українські військові навпаки – мають успіхи.

У Дніпрі кількість постраждалих через атаку РФ зросла до 18 людей – ОВА

У Дніпрі кількість постраждалих через нічну російську атаку зросла до 18 людей, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

За його даними, серед постраждалих є діти – 2-річна дівчинка та 10-річний хлопчик, вони перебувають на амбулаторному лікуванні.

Вісім постраждалих потрапили до лікарні, медики оцінюють їхній стан як середньої тяжкості.

Генштаб ЗСУ: втрати Росії у війні перевищили мільйон 350 тисяч військових

Росія за час повномасштабної війни проти України втратила близько 1 350 010 своїх військових, зокрема 1220 осіб – за добу, такі дані на ранок 18 травня навів Генштаб ЗСУ.

Українське командування також уточнило дані про втрати Росії у військовій техніці:

танки – 11 939 (+1 – за останню добу)
бойові броньовані машини – 24 583 (+5)
артилерійські системи – 42262 (+47)
РСЗВ – 1 792 (+2)
засоби ППО – 1 386(+2)
літаки – 435
гелікоптери – 353 (+1)
наземні робототехнічні комплекси – 1 415 (+5)
БпЛА оперативно–тактичного рівня – 297 057(+1 603)
крилаті ракети – 4 585
кораблі / катери – 33
підводні човни – 2
автомобільна техніка й автоцистерни – 97338 (+220)
спеціальна техніка – 4 200 (+4).

Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.

У травні російські видання «Медуза» і «Медіазона» оцінили втрати російської армії на кінець 2025 року в 352 тисячі осіб. Ця цифра включає 261 тисячу «звичайних» загиблих і 90 тисяч тих, хто був визнаний загиблим або зниклим за рішенням суду, або чия смерть була зареєстрована із затримкою від 180 днів з іншої причини.

Влада: Одеса вночі зазнала атаки РФ – постраждали дві людини, пошкоджені житлові будинки

Одеса вночі зазнала російської атаки, постраждали 11-річний хлопець та 59-річний чоловік, повідомив очільник міської військової адміністрації Одеси Сергій Лисак.

За його даними, через атаку РФ, крім житлових будинків, пошкоджень зазнали будівлі ліцею та дитячого садочка.

У міськраді повідомили, що у двох районах міста пошкоджені чотири багатоквартирні та 22 приватні будинки.

ОВА: через удар РФ по Дніпру постраждали дев’ять людей, серед них є дитина

Через російський удар по Дніпру постраждали дев’ять людей, серед них є дитина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

«Медична допомога знадобилася 10-річному хлопчику. Він та четверо дорослих – на амбулаторному лікуванні. Ще четверо людей госпіталізовані. Всі у стані середньої тяжкості», – написав він у телеграмі.

За даними ОВА, сили РФ вдарили по Дніпру ракетами, було влучання по житловому кварталу. У місті сталося кілька пожеж.

Також, як повідомив Ганжа, у Дніпровському районі війська РФ поцілили по складу, де зберігалася піротехнічна продукція – там сталася пожежа. Попередньо, люди не постраждали.

Через російський удар у Запорізькому районі поранені двоє людей – влада

Унаслідок завданого увечері 17 травня російського удару в Запорізькому районі постраждали двоє людей, пошкоджений автомобіль, повідомив очільник Запорізької ОВА Іван Федоров.

«Ворог атакував Запорізький район. Удар прийшовся по дорозі на виїзді з одного з населених пунктів», – написав він.

За інформацією Федорова, пошкоджено автівку, поранень зазнали 28-річна жінка і 27-річний чоловік.

Через атаку на Дніпро та околиці є поранена, пошкоджена релігійна установа – ОВА

Через російський удар по Дніпру постраждали дев’ять людей, серед них є дитина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

«Медична допомога знадобилася 10-річному хлопчику. Він та четверо дорослих – на амбулаторному лікуванні. Ще четверо людей госпіталізовані. Всі у стані середньої тяжкості», – написав він у телеграмі.

За даними ОВА, сили РФ вдарили по Дніпру ракетами, було влучання по житловому кварталу. У місті сталося кілька пожеж.

Також, як повідомив Ганжа, у Дніпровському районі війська РФ поцілили по складу, де зберігалася піротехнічна продукція – там сталася пожежа. Попередньо, люди не постраждали.

Кількість боїв на фронті наближається до 200 – Генштаб ЗСУ

На фронті від початку доби 17 травня відбулося 195 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

«Противник завдав 76 авіаційних ударів, скинув 201 керовану авіабомбу. Крім того, залучив для ураження 4851 дрон-камікадзе та здійснив 1994 обстріли населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.

Значна частина боїв зафіксована на трьох напрямках – Костянтинівському та Покровському на Донеччині, Гуляйпільському на Запоріжжі.

«Сили оборони успішно відбили 16 ворожих штурмів на Костянтинівському напрямку поблизу Костянтинівки, Іванопілля, Іллінівки, Русиного Яру, Торецького, Шахового, Софіївки та у напрямку Вільного. Ще одне боєзіткнення досі триває.

На Покровському напрямку ворог здійснив 20 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Родинське, Новоолександрівка, Гришине, Удачне, Молодецьке, Сухецьке та у бік Мирного та Сергіївки. Три боєзіткнення досі тривають.

На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбили 19 ворожих атак у районах населених пунктів Злагода, Варварівка, Добропілля, Оленокостянтинівки та у бік Нового Запоріжжя, Воздвижівки, Староукраїнки, Залізничного, Гуляйпільського й Чарівного», – вказано в повідомленні.

Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.

США відновили санкції проти російської нафти, не продовживши дію тимчасового винятку

Адміністрація президента США Дональда Трампа відновила санкційні обмеження на морські поставки російської нафти, не продовживши дію тимчасового винятку.

Йдеться про ліцензію General License 134B Міністерства фінансів США, яка дозволяла окремим країнам, зокрема Індії, тимчасово продовжувати купувати російську нафту, якщо вантажі були завантажені до набуття чинності санкційних дедлайнів.

Виняток уперше запровадили у березні, а у квітні його дію продовжили ще раз. У Вашингтоні пояснювали це «прагненням уникнути нової енергетичної кризи на тлі бойових дій на Близькому Сході та загроз для ключових морських маршрутів постачання нафти».

Однак у США та Україні критики вважали, що така політика фактично дала Москві можливість і далі отримувати мільярдні прибутки від експорту нафти під час війни проти України.

15 травня сенаторки-демократки Джин Шагін та Елізабет Воррен закликали адміністрацію не продовжувати дію винятку. У спільній заяві вони наголосили, що «немає доказів того, що послаблення санкцій допомогло знизити ціни на пальне для американців, водночас Росія продовжувала отримувати мільярди доларів нафтових доходів».

Голова комітету у закордонних справах Палати представників США, республіканець Браян Маст, також підтримав продовження санкційного тиску на Москву, однак застеріг, що «обмеження не повинні завдавати більшої шкоди союзникам США, ніж самій Росії».

Раніше, 13 березня, Мінфін США послабив обмеження на продаж російських нафти та нафтопродуктів, які вже були завантажені на судна, щоб знизити ціни після фактичної блокади Іраном Ормузької протоки у відповідь на американсько-ізраїльську операцію. Термін дії відстрочки сплив 11 квітня.

Відомство не відповіло на запитання видання Politico про закінчення терміну, проте послалося на березневу заяву міністра фінансів Скотта Бессента, який називав послаблення «короткостроковим заходом». Демократи в Конгресі раніше розкритикували відстрочку, заявивши, що послаблення дозволили Росії та її пособникам заробити додатково понад чотири мільярди доларів. Міністр фінансів Скотт Бессент зазначав, що, згідно з аналізом відомства, за час скасування санкцій Росія мала отримати не більше ніж два мільярди доларів.

Вперше за п’ять років у Росії закупили 2,5 мільйони барелів сирої нафти Філіппіни. Ще 27 тисяч тонн російських нафтопродуктів прибули до Південної Кореї (вона не купувала нафту в Росії з 2022 року), зазначає проєкт Радіо Свобода «Настоящее время».

Раніше президент США Дональд Трамп заявляв, що американські санкції проти російської нафти буде відновлено після завершення кампанії проти Ірану.

28 лютого США розпочали спільну з Ізраїлем військову операцію проти Ірану. Іран у відповідь заблокував судноплавство в Ормузькій протоці, через яку проходить близько 20% світових морських поставок нафти, що призвело до зростання цін на пальне.

Одним із головних бенефеціарів цього стала Росія, повідомляли аналітики Financial Times. Ціни на російську нафту марки Urals на початок квітня досягли максимуму за останні 13 років. За прогнозами експертів, додаткові нафтогазові доходи у квітні можуть досягти або навіть перевищити трильйон рублів.

Нову омбудсменку РФ чекає суд за воєнні злочини проти України. Хто така Лантратова?

У Росії призначили нову уповноважену з прав людини: Яна Лантратова змінила на цій посаді Тетяну Москалькову, яка була омбудсменом останні 10 років. В Україні Лантратову звинувачують у депортації українських дітей із окупованої Росією частини української території.

В Україні Лантратову та дружину депутата Держдуми Сергія Миронова Інну Варламову звинувачують у «примусовій індивідуальній депортації осіб, які перебувають під захистом», та «порушенні законів та звичаїв війни». За даними слідства, наприкінці серпня 2022 року вони під виглядом офіційного візиту приїхали до окупованого російською армією Херсону та вивезли з Херсонського обласного будинку дитини двох дітей – 10-місячну Маргариту Прокопенко та дворічного Іллю Ващенка.

«Встановлено, що за станом здоров’я вони не потребували додаткового обстеження та лікування. Отже, для їхньої депортації до Росії не було об’єктивних причин. За інформацією слідства, українським дітям видали свідоцтва про народження російського зразка», – йдеться в повідомленні Генпрокуратури України. Більше про це тут

Санду відреагувала на рішення Путіна спростити отримання громадянства РФ для Придністров’я

Президентка Молдови Мая Санду розкритикувала рішення президента Росії Володимира Путіна спростити можливість отримання російського громадянства для вихідців із сепаратистського регіону Молдови Придністров’я, назвавши це інструментом мобілізації для повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

«Ймовірно, їм потрібно більше людей, щоб відправити на війну в Україну», – сказала Санду на безпековій конференції в Таллінні 16 травня. Її слова цитує видання Politico.

Президентка Молдови заявила, що рішення Москви може бути спробою посилити тиск на Кишинів. Вона також нагадала, що після початку повномасштабної війни Росії проти України частина жителів Придністров’я отримала молдовське громадянство «з міркувань безпеки».

Санду закликала жителів Придністров’я обережно ставитися до можливостей спрощеного отримання російського паспорта.

На запитання, чи може Путін заблокувати членство Молдови в ЄС через справу Придністров’я, Санду відповіла, що «лише ЄС може вирішити, чи може Молдова стати частиною Євросоюзу, чи ні. Росія не має до цього жодного стосунку».

15 травня стало відомо, що президент Росії Володимир Путін підписав указ про спрощений прийом до російського громадянства жителів сепаратистського регіону Молдови Придністров’я. Документ опублікований на офіційному порталі правової інформації РФ.

Згідно з указом, право на спрощене отримання громадянства отримали повнолітні іноземні громадяни й особи без громадянства, які постійно проживають у Придністров’ї на момент набрання чинності документом.

Для них скасовуються вимоги про п’ятирічне проживання в Росії, підтвердження знання російської мови, історії Росії й основ законодавства РФ.

Подати заяву можна буде через російські дипломатичні представництва і консульства. В указі вказано, що рішення ухвалене «з метою захисту прав і свобод людини і громадянина».

Президент України Володимир Зеленський заявив, що рішення Путіна означає, що РФ цікавить «далеко не тільки Донбас». За словами голови держави, він обговорив це питання з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою і доручив МЗС України контактувати з Молдовою щодо «спільної оцінки і спільних дій».

Придністров’я – сепаратистський регіон Молдови, який фактично не підконтрольний Кишиневу з 1992 року. Росія формально визнає територіальну цілісність Молдови, але підтримує Придністров’я політично, економічно й військовою присутністю.

У Придністров’ї розміщений російський військовий контингент, який перебуває в регіоні з 1990-х років.

За різними оцінками, чисельність російських військових становить близько 1200-1500 осіб. Москва вважає присутність своїх військових законною, посилаючись на угоду 1992 року. Кишинів, навпаки, називає контингент незаконним і вимагає його виведення.

У квітні цього року секретар Ради безпеки Росії Сергій Шойгу заявив, що у Придністров’ї проживає понад 220 тисяч росіян, інтереси яких нібито під загрозою через дії влади України і Молдови.

Зеленський про підготовку наступних етапів обміну: триває робота щодо списків

Президент Володимир Зеленський повідомив, що на даний час триває підготовка до нових етапів обміну полоненими у форматі «1000 на 1000», перший з яких провели 15 травня.

«Не зупиняємось, щоб були і наступні етапи обмінів. Цього тижня був перший етап з обміну 1000 на 1000. Ми готуємо наступні. Триває робота щодо списків, всіх необхідних погоджень», – сказав він у вечірньому зверненні 16 травня.

Президент не уточнив, коли можна очікувати нових етапів обміну.

15 травня в рамках обміну полоненими з Росією до України повернулися 205 українських захисників. За словами президента Зеленського, це – військові Збройних сил України, Національної гвардії і Державної прикордонної служби.

Він уточнив, що більшість військових були в російському полоні ще з 2022 року. Серед них є захисники Маріуполя й учасники бойових дій на Донецькому, Луганському, Харківському, Херсонському, Запорізькому, Сумському, Київському напрямках.

Координаційний штаб із питань поводження з військополоненими додав, що один зі звільнених – нацгвардієць, який потрапив у полон на Чорнобильській АЕС. Наймолодшому з військових виповнився 21 рік, найстаршому – 62 роки.

Президент США Дональд Трамп увечері 8 травня заявив, що вдалося досягнути згоди про триденне перемир’я між Росією й Україною – 9, 10 і 11 травня. За його словами, воно мало передбачати як зупинку бойових дій, так і обмін полоненими у форматі «1000 на 1000». У Києві й Москві згодом підтвердили домовленості.

Четверо чоловіків поранені через удари РФ у Запоріжжі й Запорізькому районі 16 травня – ОВА

У Запоріжжі й Запорізькому районі внаслідок російських ударів 16 травня поранені четверо чоловіків, повідомив очільник обласної військової адміністрації Іван Федоров.

Він уточнив, що у стані середньої тяжкості шпиталізували двох чоловіків 30 і 40 років, які були поранені внаслідок ранкової атаки на Запоріжжя. У них осколкові поранення.

Крім того, Федоров повідомив, що армія РФ вдарила безпілотником по Нижній Хортиці, там поранень зазнали 36-річний і 45-річний чоловіки.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Росію цікавить «далеко не тільки Донбас» – Зеленський про рішення Путіна щодо Придністров’я

Президент України Володимир Зеленський заявив, що рішення президента Росії Володимира Путіна спростити можливість отримання російського громадянства для вихідців із сепаратистського регіону Молдови Придністров’я означає, що РФ цікавить «далеко не тільки Донбас».

«Крок специфічний – означає не тільки те, що Росія таким чином шукає собі нових солдатів, бо громадянство означає військовий обовʼязок. Це і позначення Росією території Придністровʼя як начебто своєї. Вони і в Москві часто кажуть різним співрозмовникам, що їх цікавить начебто тільки Донбас. Насправді далеко не тільки Донбас. Ми маємо на це реагувати. Тим більше що російський військовий контингент і розташування спецслужб у Придністровʼї – це для нас також виклик. Ми зацікавлені в стабільній, сильній Молдові», – сказав Зеленський у вечірньому зверненні 16 травня.

За словами голови держави, він обговорив це питання з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою і доручив МЗС України контактувати з Молдовою щодо «спільної оцінки і спільних дій».

«Я очікую також пропозиції від українських спецслужб, від нашої розвідки по формату реагування. Росії треба більше думати про свої НПЗ і про свою нафтоперевалку, а не про громадян інших держав і землю інших народів», – заявив Зеленський.