Кохання, біль і надії на лінії вогню: історія подружжя бойових медиків
Донецька область. За роботою бойові медики. Вони не лише колеги: Анастасія Подобайло та Микола Ясиненко – чоловік і дружина. Одружилися під час війни. І працюють пліч-о-пліч, розуміючи одне одного майже без слів. Про це вони розповіли телевізійній та онлайн-мережі «Настоящее время» (створеній Радіо Свобода для російськомовної аудиторії).
«Це зручно. Якщо багато часу працюєш разом – це дає те, що вам уже майже і не потрібно спілкуватися», – каже Микола.
Вперше вони зустрілися незадовго до повномасштабної війни. Микола – з Маріуполя, який із 2022 року захоплений російською армією. Анастасія – з Харкова. У минулому обоє пройшли військову підготовку. Велика війна привела їх у стабілізаційний пункт і на поле бою, звідки вони разом витягали поранених.
«Це відчувається так, ніби у тебе ворог украв не тільки територію, а й твою особисту історію, частину твого життя. Тому що, наприклад, я зможу, якщо в нас колись будуть діти, показати їм на карті, розповісти про ті міста, де ми познайомилися, де ми зустрілися, де ми по черзі освідчувалися одне одному в коханні», – каже Анастасія.
Восени подружжя проходило ретрит: відновлювалися далеко від фронту, у Карпатах. Анастасія жартує, що це було її перше відрядження не на схід, а на захід.
«Ми розуміємо, кого ми обрали. З самого початку на війні важко бути з маскою. [У мирному житті] люди ж намагаються сподобатися одне одному на початку стосунків, а потім усе зникає. А ми одразу і не намагалися», – сміється Микола.
Далі читайте ТУТ
Правоохоронці заявили про викриття схеми відмивання понад пів мільярда гривень на обороні
Національна поліція України затримала п’ятьох учасників організації, яка, за інформацією слідства, «відмила» понад 576 мільйонів гривень з оборонних контрактів. Загалом правоохоронці повідомили про підозру сімом учасникам цієї організації.
Про це інформують 27 квітня Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України і генеральний прокурор Руслан Кравченко.
«Семеро учасників злочинної організації отримали підозри, з них пʼятеро затримано в процесуальному порядку. Усім підозрюваним обрані запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою. Вирішується питання про накладення арешту на активи підозрюваних та проводяться заходи для відшкодування завданих збитків», – ідеться в повідомленні.
Руслан Кравченко уточнює, що «одним з «клієнтів» стало підприємство, яке впродовж 2023–2025 років виконувало контракти з ремонту військової техніки для Міноборони та Нацгвардії».
«Із 2,5 млрд грн, отриманих від держави, посадовці підприємства та ділки «конвертаційного центру» вивели у «тінь» понад 576 млн грн. Йдеться про гроші держави, які мали працювати на оборону. Натомість їх виводили через фіктивні компанії та переводили в готівку», – вказав генпрокурор.
Дії фігурантів кваліфіковані, залежно від ролі та участі, за низкою статей Кримінального кодексу України: ч. 1 та 2 ст. 255 (створення та участь у злочинній організації); ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 (легалізація (відмивання) коштів, одержаних злочинним шляхом); ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212 (ухилення від сплати податків).
Позиція затриманих чи їхнього захисту наразі не оприлюднювалася.
МАГАТЕ: через удар безпілотника поблизу Запорізької АЕС загинув водій
Експерти Міжнародного агентства з атомної енергії зафіксували загибель людини поблизу майданчика Запорізької атомної електростанції, повідомила МАГАТЕ 27 квітня.
За повідомленням, вранці в понеділок агентство «отримало дані із ЗАЕС про те, що внаслідок удару безпілотника в транспортній майстерні поблизу станції загинув водій».
МАГАТЕ не уточнює походження безпілотника.
Пресслужба нагадує про заяву генерального директора організації Рафаеля Маріано Ґроссі, за якою удари по атомних електростанціях або поблизу них можуть загрожувати ядерній безпеці та не повинні відбуватися.
«Команда МАГАТЕ на місці розслідуватиме інцидент і продовжить стежити за ситуацією», – додає агентство.
Шість реакторів Запорізької АЕС перебувають у стані холодної зупинки з 2022 року. МАГАТЕ постійно присутнє на об’єкті для контролю за безпекою під час обстрілів.
Російські війська захопили найбільшу в Європі атомну електростанцію з шістьма реакторами в перші тижні вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року. Станція не виробляє електроенергію, Україна і Росія регулярно звинувачують одна одну в бойових діях, що ставлять під загрозу ядерну безпеку.
СБУ повідомила про підозру російському генералу через удар по Придніпровській ТЕС у 2022-му
Служба безпеки України встановила особу російського генерала, відповідального за ракетний удар Придніпровській тепловій електростанції в 2022 році.
Йдеться про російського контрадмірала Володимира Кузьміна – колишнього командира 30-ї дивізії надводних кораблів Чорноморського флоту РФ.
Як встановило розслідування, у жовтні 2022 року він організував прицільний повітряний удар по Придніпровській ТЕС у Дніпропетровській області ракетами крилатими ракетами морського базування «Калібр-НК». Обстріл вівся з російського фрегата «Адмірал Макаров» у акваторії Чорного моря. На той момент Кузьмін був на на посаді командира з’єднання.
«Метою ворожого удару було знеструмлення більшої частини Дніпра, насамперед житлової забудови, шкіл, лікарень та іншої соціальної інфраструктури прифронтового міста. Невдовзі після обстрілу цивільного енергооб’єкта Кремль заохотив Кузьміна присвоєнням чергового звання – контрадмірал», – заявляє СБУ.
Слідчі служби на підставі зібраних доказів заочно повідомили російському командувачу про підозру у воєнних злочинах.
Восени 2022 року Росія посилила удари по українській енергетиці, що спричинило масштабні знеструмлення протягом зими 2022-2023 року. Цю тактику російські війська застосовували й у подальші роки.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку опалювального сезону 2025 року задокументували щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
«Збив прямо над собою дрон». Дорога життя і смерті до Костянтинівки. Репортаж
Із Олексієво-Дружківки до Костянтинівки близько ти кілометрів. Цю дистанцію, а часом і відчутно більшу, українські військові зараз долають пішки – ротація на позиціях, забезпечення харчами і боєприпасами, вивезення поранених робить рух на цій ділянці щоденним, хоч і максимально прихованим від російських дронів. Щоб дістатися до міста, куди веде не так багато доріг і в якому вже відбуваються бої, потрібно витрачати години.
Костянтинівський напрямок – один із найгарячіших на всьому фронті, і часто є другим після Покровського за кількістю бойових зіткнень у зведеннях українського Генштабу. Російські війська тиснуть на місто та населені пункти поблизу, перетворивши дорогу до Костянтинівки на дорогу життя. І смерті.
Разом із бійцями зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 24-ї окремої механізованої бригади (ОМБр) імені короля Данила журналіст Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) відправився у бік Костянтинівки і побачив, що відбувається на під’їзді до міста.
Міноборони РФ заявило про «принцип добровільності» під час вербування студентів у безпілотні війська
Російське міністерство оборони не має планів примушувати студентів укладати контракти для участі у війні проти України в складі військ безпілотних систем, заявив заступник міністра оборони – начальник головного військово-політичного управління ЗС Росії Віктор Горемикін.
«В основі контракту лежить принцип добровільності. Намірів примушувати студентів до участі у СВО у нас немає», — сказав Горемикін на нараді за участю освітніх міністерств та керівників вишів (цитата за агенцією «Інтерфакс»).
За його словами, міністерство оборони запроваджує пряму заборону на переведення військовослужбовців військ безпілотних систем до інших підрозділів без їхньої згоди. Такі вказівки надішлють у війська до кінця 2026 року.
«Вказівками наказано заборону на переміщення військовослужбовців із військ безпілотних систем до інших підрозділів військової частини, використання військовослужбовців військ безпілотних систем лише за прямим призначенням, суворе дотримання умов та зобов’язань, закріплених у контракті та додатку до нього», – заявив заступник міністра.
Як стверджує Горемикін, «з громадянами, які вступають до військ безпілотних систем, контракт укладається терміном на один рік».
Про те, що студентів стали вербувати для укладення контрактів та відправки на війну проти України, стало відомо наприкінці 2025 року. Здебільшого студентів вербують у безпілотні війська. За інформацією видання «Важливі історії», міністерство оборони РФ до кінця 2026 року планує набрати 78,8 тисяч осіб у війська безпілотних систем. При цьому 58 тисяч осіб мають набрати зі студентів, випускників курсів з управління БПЛА, колишніх військовослужбовців авіаційних частин та «громадян жіночої статі» з відповідною підготовкою.
Видання Faridaily писало, що міністр науки і вищої освіти РФ Валерій Фальков на зустрічі з ректорами найбільших російських вишів, яка відбувалася на початку 2026 року, повідомив, що контракт із міністерством оборони мають укласти щонайменше 2% студентів. Згідно з даними за 2025 рік, у російських вишах навчалися 2,2 мільйона чоловіків. У разі виконання навчальними закладами вимоги влади контракти укладуть 44 тисячі осіб.
ОВА: кількість поранених через удар Росії по Одесі зросла до 14
В Одесі зросла кількість поранених внаслідок російського удару, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер 27 квітня.
За його даними, відомо про 14 постраждалих, у тому числі двох дітей.
«Пʼятеро постраждалих, переважно з осколковими пораненнями, госпіталізовані. Усім надається необхідна медична допомога», – додав Кіпер.
Раніше було відомо про 11 постраждалих внаслідок російського масованого удару по обласному центру.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
SIPRI: світові військові витрати у 2025 році далі зростали. Україна збільшила витрати на війну на 20%
Світові військові витрати у 2025 році зросли на 2,9% і становили понад 2,8 трильйона доларів, ідеться в доповіді Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI). Витрати на оборону зростають 11-й рік поспіль. Порівняно з 2024 роком зростання світових військових витрат скоротилося (позаторік цей показник склав 9,7%), переважно це пов’язано зі скороченням витрат США.
Частка військових витрат у глобальному ВВП сягнула 2,5%, це найвищий показник із 2009 року. Згідно з доповіддю, 80% світових військових витрат (2,3 трильйона доларів) припадають на 15 країн. 58% загальносвітового показника (1,6 трильйона) припадає на п'ять країн – США, Китай, Росію, Німеччину та Індію.
Перше місце знову посіли США (954 мільярди доларів), однак порівняно з 2024 роком цей показник знизився на 7,5%. За даними SIPRI, зниження відбулося, зокрема, через те, що протягом 2025 року не було затверджено нової фінансової військової допомоги Україні. При цьому аналітики інституту вважають, що падіння військових витрат США буде короткочасним.
Україна за підсумками 2025 року посіла сьоме місце за військовими витратами – цей показник порівняно з 2024 роком зріс на 20%, до 84,1 мільярда доларів (40% ВВП країни).
Військові витрати Росії у 2025 році зросли на 5,9% до 190 мільярдів доларів (за цим показником РФ залишилася на третьому місці – після США та Китаю). З початку повномасштабної війни проти України це найповільніший темп зростання. У 2024 році, згідно з даними SIPRI, військові витрати Росії становили 149 мільярдів доларів (зростання на 38% порівняно з 2023 роком) SIPRI зазначає, що військове навантаження на російську економіку, як і раніше, залишається високим — 7,5% ВВП і 20% від усіх державних витрат.
SIPRI зазначає, що основним чинником світового збільшення військових витрат у 2025 році стало зростання цього показника в Європі. 29 європейських членів НАТО торік витратили загалом 559 мільярдів доларів на оборону, а в 22 з них військові витрати становили не менш як 2% ВВП.
Лідером із військових витрат стала Німеччина (у загальносвітовому рейтингу вона посіла четверте місце). Витрати Берліна на оборону 2025 року зросли на 24%, до 114 мільярдів доларів. Вперше з 1990 року цей показник у Німеччині перевищив позначку 2% ВВП і становив 2,3%. Військові витрати Іспанії збільшилися до 40,2 мільярда доларів (зростання на 50% порівняно з 2024 роком),
«У 2025 році військові витрати європейських членів НАТО зростали швидше, ніж будь-коли з 1953 року, що відображає прагнення Європи до самозабезпечення поряд зі зростанням тиску з боку Сполучених Штатів з розподілу навантаження всередині альянсу», – заявив один з авторів доповіді, дослідник Програми військових витрат та виробництва озброєнь SIPRI Джейд Гіберто Рікар.
На початку березня президент Володимир Зеленський заявив, що програма PURL, у рамках якої для України купують зброю у США, працює, але інтенсивність бойових дій в Ірані буде впливати на кількість ППО для України.
Влітку 2025 року США і НАТО уклали угоду PURL (Prioritised Ukraine Requirements List – Перелік пріоритетних вимог для України), яка передбачає надсилання американської зброї в Україну коштом європейських країн, координує процес НАТО. За даними української влади, у 2025 році сума внесків у програмі PURL склала 4,3 млрд доларів.
Міноборони: в Норвегії вироблятимуть дрони середньої дальності для України
Україна та Норвегія створюють перше спільне виробництво українських безпілотників, повідомляє українське Міністерство оборони 27 квітня:
«Планується виготовити декілька тисяч дронів mid-strike на території Норвегії. Уся продукція, виготовлена в межах проєкту, буде передана Силам оборони України».
Відповідну угоду підписали у Києві посол Норвегії Ларс Рагнар Аалеруд Гансен та заступник міністра оборони України з питань європейської інтеграції Сергій Боєв.
За повідомленням відомства, проєкт профінансує норвезька сторона за рахунок коштів, які виділяють додатково до раніше передбачених 7 мільярдів доларів оборонної підтримки України в 2026 році.
«Угода відкриває можливість масштабування виробництва українських технологій, які вже довели свою ефективність на полі бою, та посилення оборонних спроможностей обох країн», – зазначає Міноборони.
Загалом Норвегія планує цього року спрямувати понад 1,5 мільярда доларів на закупівлю озброєння українського виробництва для української армії.
Як заявив міністр оборони Михайло Федоров, проєкти зі спільного виробництва та забезпечення бригад дронами посилюють українську армію на полі бою.
«Норвегія отримує можливість виробляти технології, які довели свою ефективність, а Україна – дрони, необхідні для перехоплення ініціативи на фронті. Це справжнє win-win партнерство», – додав він.
Очікується, що перші системи, виготовлені в Норвегії, Сили оборони отримають до літа цього року. Міноборони зазначає, що угода також передбачає розвиток комплексного промислового співробітництва, включно з проведенням досліджень.
Міністерство оборони Норвегії також підтвердило угоду. За твердженням очільника відомства Торе Оншууса Сандвіка, підтримка української оборони є найважливішим внеском у безпеку Норвегії. Він висловив втіху, що його країна швидко втілює в життя цілі, викладені в дроновій стратегії в грудні минулого року.
«Це важливий і конкретний крок до поглиблення норвезько-української співпраці, зміцнення оборонної промисловості Норвегії, а також забезпечення вкрай необхідної допомоги Україні, що дозволить їй виробляти безпілотники в безпечному середовищі в Норвегії», – додав міністр.
За словами Сандвіка, досвід від цього проєкту дозволить Норвегії нарощувати виробничі спроможності за критично важливим напрямком.
14 квітня президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере зробили перший крок до Drone Deal і підписали Спільну декларацію про поглиблення співпраці у сфері оборони й безпеки.
Армія РФ атакувала Чернігівщину: двоє людей поранені, 4,5 споживачів без світла
Російські війська вдарили по Корюківці Чернігівської області, повідомив голова області В’ячеслав Чаус 27 квітня.
За його даними, по місту запустили 18 ударних безпілотників, мішенню ударів стали підприємства з обробки деревини та виробництва шпалер.
«Вже відомо про двох поранених чоловіків. У 42-річного постраждалого термічні опіки. 81-річного чоловіка ушпиталили з уламковим пораненням. Обидва в стані середньої тяжкості», – заявив Чаус.
Також обласна влада зафіксувала влучання в об’єкти критичної інфраструктури в Корюківському й Чернігівському районах і об’єкт транспортної інфраструктури в Ніжинському районі. Також пошкоджена котельня в Семенівці Новгород-Сіверського району.
Місцева компанія «Чернігівобленерго» раніше повідомила про пошкодження енергетичного об’єкта в Корюківському районі:
«Знеструмлено 4,5 тисячі абонентів. Енергетики працюють над відновленням електропостачання».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Ганжа: 31 постраждалий через удари Росії по Дніпру залишається в лікарні
Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа 27 квітня повідомив про стан поранених внаслідок останніх російських ударів по Дніпру.
За його даними, 31 постраждалий залишається в лікарні. Серед них троє дітей – хлопчики 11 та 15 років і 16-річна дівчинка.
«Четверо пацієнтів у важкому стані. Решта госпіталізованих – у стані середньої тяжкості», – додав Ганжа.
Напередодні голова області повідомив, що внаслідок російських атак на Дніпро від ночі 25 квітня загинули дев’ять людей. Раніше було відомо, що внаслідок цих ударів у місті вісім людей загинули і щонайменше 56 постраждали.
Для ліквідації наслідків масованої атаки уряд надасть Дніпру допомогу з державного бюджету, про це повідомила прем’єрка Юлія Свириденко. «Зараз разом із міською владою підраховуємо масштаби руйнувань», – заявив голова ОВА Олександр Ганжа.
Президент Володимир Зеленський напередодні пов’язав збільшення інтенсивності російських обстрілів Дніпра з розблокуванням репараційного кредиту ЄС для України на 90 мільярдів євро.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Командування: ППО збила 74 російських дрони протягом ночі
Російська армія запустила по Україні 94 ударних дрони протягом ночі, повідомляє командування Повітряних сил вранці 27 квітня.
За даними військових, безпілотники «Шахед», «Гербера», «Італмас» та інших типів запускали з напрямків Курська, Орла, Шаталова, Приморсько-Ахтарська, а також окупованого Гвардійського в Криму.
«За попередніми даними, станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 74 ворожих БпЛА типу Shahed, Гербера, Італмас та дронів інших типів на півночі, півдні та сході країни», – повідомляє командування.
Водночас Повітряні сили зафіксували влучання 20 ударних дронів на 15 локаціях, а також падіння уламків у 11 місцях.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Через російські атаки на Сумщину є загибла та поранені – ОВА
Російська армія близько 70 разів атакувала 35 населених пунктів Сумської області протягом попередньої доби, повідомляє обласна військова адміністрація вранці 27 квітня.
Зокрема, в Роменській громаді внаслідок атаки безпілотника постраждала 58-річна жінка. Ще двоє жінок 34 і 53 років постраждали через удар дрона в Сумській громаді.
Також загинула жителька Шосткинської громади, її вік встановлюється.
«Уточнення щодо наслідків удару ворожого безпілотника 25 квітня в Білопільській громаді: встановлено особу другого загиблого: це 53-річний чоловік, він рідний брат 48-річного, про якого ми зазначали вчора», – додає обласна влада.
Найбільше обстрілів зафіксували в Сумському й Шосткинському районах. Загалом у шести громадах атаки спричинили руйнування цивільної інфраструктури.
Обласна влада повідомила увечері 26 квітня, що російські дрони активно атакують громади Сумщини, «є збиття, але зафіксовані і влучання».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
«Жовта стрічка», західні гроші й безпека активістів: реакції на розслідування Kyiv Independent
Видання Kyiv Independent опублікувало розслідування про діяльність рухів опору на окупованих територіях – «Жовта стрічка» та «Зла Мавка». Викриття стало предметом гострої дискусії у соцмережах – про безпеку подібних акцій протесту в окупації, про відповідальність донорів і підрядників та про роботу журналістів. Радіо Свобода зібрало різні думки.
Генштаб повідомляє про понад 240 боєзіткнень на фронті за добу
Сили оборони продовжують відбивати спроби російської армії покращити своє положення та просуватися вглиб української території, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 27 квітня.
За зведенням, протягом минулої доби на фронті зафіксували 241 бойове зіткнення.
Російська армія двічі атакувала підрозділи ЗСУ на Північно-Слобожанському і Курському напрямках, 11 разів – на Південно-Слобожанському.
Зокрема, бойові дії фіксувалися на Куп’янському, Лиманському та Слов’янському напрямках.
На Краматорському напрямку російських наступальних дій не фіксували, повідомляє командування.
На Костянтинівському напрямку російська армія вдалася до 26 атак поблизу Костянтинівки, Плещіївки, Іллінівки, Іванопілля, Олександро-Шультиного, Софіївки, Кучерового Яру, Степанівки, Вільного та Русиного Яру.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 55 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Никанорівка, Родинське, Мирноград, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне, Новопідгороднє, Муравка, Молодецьке, Філія, Білицьке, Олександрівка, Василівка», – йдеться в зведенні.
Дев’ять боєзіткнень мали місце на Олександрівському напрямку. На Гуляйпільському відбулося 37 російських атак – в бік Добропілля, Залізничного, Варварівки, Чарівного, Прилук, Староукраїнки, Гіркого, Воздвижівки, Святопетрівки, Оленокостянтинівки, Цвіткового та в районі Мирного.
Штаб додає, що російські війська один раз просувалися до українських позицій на Оріхівському напрямку і тричі атакували на Придніпровському – в бік Антонівського мосту, островів Білогрудий та Круглик.
15 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія зі зміною погоди активізувала наступальні дії та проводить їх практично по всій лінії фронту завдовжки 1200 кілометрів. Найгарячішими напрямками протягом березня були, за його даними, Олександрівський, Покровський, Костянтинівський і Лиманський.
Президент Володимир Зеленський 23 квітня назвав ситуацію на фронті особливою, зазначивши, що позиції ЗСУ більш стабільші, ніж у попередні місяці й роки. Водночас він вказав на те, що Росія продовжує готуватися до повітряних атак на Україну.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».
«Уперше почали вголос говорити». Настрої в окупованому Криму змінилися через щоденні атаки ЗСУ?
Україна продовжує регулярно атакувати російські військові об’єкти на окупованих територіях півдня, зокрема і в Криму. За даними Центру вивчення окупації, під вогневим контролем українських сил перебуває вся «сухопутна магістраль», що з’єднує Маріуполь, Мелітополь та окупований півострів.
- Наскільки значних втрат зазнає російська армія у Криму?
- Як ставляться до регулярних атак жителі в окупації і чи впливає це на їхні настрої?
- Якщо удари триватимуть – чи відкриються нові можливості для звільнення Криму та південного регіону загалом?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії говорили з керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія-ХХІ» Павлом Лакійчуком та дослідником півдня України, заступником директора Центру близькосхідних досліджень Сергієм Даниловим.
Влада уточнила кількість постраждалих через удар по Одесі, серед них є діти
Ніч у Одесі була «надзвичайно важкою», повідомив голова міської військової адміністрації Сергій Лисак 27 квітня.
«За медичною допомогою звернулися 10 людей, серед яких двоє дітей», – повідомив він.
Згодом голова області Олег Кіпер та ДСНС повідомили про 11 постраждалих.
Лисак також вказав на те, що в Приморському районі зафіксовано найбільше пошкоджень: постраждали житлові будинки, готель та об’єкти в центрі міста. Там же зазнала поранень більшість постраждалих.
Крім того, під ударом опинилися Хаджибейський та Київський райони. За даними голови МВА, там російська армія поцілила в житлові багатоповерхівки, приватну забудову та транспортні засоби.
«Понад 250 співробітників служб та комунальників працювали на місцях усю ніч. Постраждалим надається вся необхідна медична допомога, а мешканцям пошкоджених будинків – допомога та консультації щодо компенсацій», – додав Лисак.
Раніше голова міста повідомив про 13 поранених внаслідок російської атаки на Одесу на початку доби 27 квітня.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Російська армія втратила близько 800 військових і 26 артилерійських систем за добу – Генштаб ЗСУ
Російські війська втратили близько 810 людей особового складу протягом попередньої доби, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 27 квітня.
Командування оцінює загальні втрати армії РФ у близько 1 326 460 військових протягом всього повномасштабного вторгнення.
Також Генштаб оновив дані про втрати російської техніки:
- 11 892 танки
- 24 467 бойових броньованих машин (+4)
- 40 737 артилерійських систем (+26)
- 1 753 реактивних систем залпового вогню
- 1 354 засоби протиповітряної оборони
- 435 літаків
- 350 гелікоптерів
- 259 219 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+1 128)
- 4 579 крилатих ракет
- 33 кораблі й катери
- 2 підводних човни
- 91 710 автомобілів і автоцистерн (+128)
- 4 136 одиниць спеціальної техніки
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Twitch заблокував стримерів, які рекламували «Алабуга Політех». Студенти цього коледжу виробляють російські дрони
Американський стримінговий сервіс Twitch заблокував акаунти стримерів, які вели трансляції з чемпіонату з Counter Strike 2 від «Алабуга Політеха» та розміщували рекламу цього коледжу. Про це повідомив блогер Олексій Губанов.
За його даними, заблоковані акаунти самого навчального закладу та ще 14 стримерів.
Як повідомляє видання ESports, користувачі були заблоковані на 30 днів, остаточне рішення щодо їх облікових записів згодом приймуть модератори Twitch. У публікації також йдеться про те, що, за попередньою інформацією, причиною блокувань стало те, що місце проведення чемпіонату, який транслювали акаунти, знаходиться під санкціями ЄС.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України в особливій економічній зоні «Алабуга» в Татарстані було організовано виробництво іранських ударних дронів «Шахед», прийнятих у Росії на озброєння під назвою «Герань-2». Студентів коледжу «Алабуга Політех» залучають до збирання безпілотників.
На фронті відбулося понад пів сотні боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 26 квітня сили РФ 53 рази атакували позиції Сил оборони, йдеться в повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
«Тривають артилерійські обстріли прикордонних районів. Сьогодні на Сумщині постраждали населені пункти Бачівськ, Будки, Коренок, Товстодубове, Старикове, Студенок, Іскрисківщина, Нескучне», – йдеться у зведенні станом на 16:00.
Понад половина боїв відбулася на двох напрямках – Покровському на Донеччині та Гуляйпільському на Запоріжжі.
«На Покровському напрямку з початку доби окупанти 19 разів намагалися потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Никанорівка, Родинське, Мирноград, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне та Новопідгородне. Одне боєзіткнення досі триває.
На Гуляйпільському напрямку Сили оборони успішно відбивали 11 ворожих атак у районах населених пунктів Добропілля, Залізничне, Варварівка, Чарівне. Два боєзіткнення досі тривають. Противник завдав авіаударів у районах населених пунктів Воздвижівка, Лісне, Самійлівка, Новоселівка, Гуляйпільське та Долинка», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Костянтинівському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
15 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія зі зміною погоди активізувала наступальні дії та проводить їх практично по всій лінії фронту завдовжки 1200 кілометрів. Найгарячішими напрямками протягом березня були, за його даними, Олександрівський, Покровський, Костянтинівський і Лиманський.
Президент Володимир Зеленський 23 квітня назвав ситуацію на фронті особливою, зазначивши, що позиції ЗСУ більш стабільші, ніж у попередні місяці й роки. Водночас він вказав на те, що Росія продовжує готуватися до повітряних атак на Україну.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».