У Румунії втретє за вихідні знайшли уламки дрона
У Румунії втретє за вихідні виявили уламки безпілотника в повіті Тулча, неподалік населених пунктів Лункавіца та Векерені, повідомило Міністерство оборони.
За офіційною інформацією, уламки знайшли у неділю, 26 квітня. Район оточили співробітники Міністерства внутрішніх справ, аби забезпечити безпеку та обмежити доступ сторонніх осіб.
На місце події вирушила спільна група фахівців Міністерства оборони та Румунської служби інформації, яка має дослідити знайдені фрагменти та вилучити їх для подальшої експертизи.
Розслідування інциденту здійснює прокуратура при Апеляційному суді Констанци.
Російська сторона поки що не коментувала заяву румунської влади.
Раніше у Румунії поблизу кордону з Україною 25 квітня виявили уламки двох безпілотників. Один із них, як повідомляється, впав у районі міста Галац і під час падіння пошкодив майно. Постраждалих не було.
Другий безпілотник, як йдеться у заяві Міністерства оборони країни, знайшли в районі ферми біля села Векерень у повіті Тулча.
Румунська влада поклала відповідальність за те, що сталося, на Росію, яка в ніч проти 25 квітня завдала по Україні, в тому числі по Одеській області, що межує з Румунією, масованого удару.
У румунське Міністерство закордонних справ викликали посла Росії.
Російські дрони і раніше залітали до Румунії і падали на території країни, однак, як повідомив президент країни Нікушор Дан, це перший випадок, коли безпілотник пошкодив майно в Румунії.
Два літаки Eurofighter Typhoon британських Військово-повітряних сил піднімали в повітря о другій годині ночі з авіабази у Фетешті. Пілоти отримали дозвіл на ураження дронів.
Міністерство оборони Румунії рішуче засудило, як сказано у заяві, безвідповідальні дії Росії і наголосило, що вони є новим викликом для регіональної безпеки і стабільності в районі Чорного моря.
Зеленський у річницю трагедії Чорнобиля: «росіяни тримають наше місто Енергодар у заручниках»
Президент України Володимир Зеленський у виступі в 40-ву річницю трагедії на Чорнобильський АЕС заявив про небезпеку, яку принесла найбільшій у Європі Запорізькій атомній електростанції в Енергодарі російська окупація.
«Росіяни перетворили й нашу Запорізьку атомну станцію на обʼєкт для своєї війни, ведуть обстріли звідти проти наших міст і сіл, зберігають на ЗАЕС зброю, снаряди, військову техніку, замінували периметр станції, тримають наше місто Енергодар фактично в заручниках. ЗАЕС уже чотирнадцять разів проходила через повне знеструмлення», – нагадав глава держави.
За його словами, «коли світ має справу з Росією, кожен повинен усвідомлювати, що має справу з абсолютно безвідповідальною й багато в чому просто дурною силою, яку треба реально обмежувати заради безпеки всіх нас».
«Один тільки оцей факт, що росіяни примудрились ударити дроном навіть по конфайнменту (на Чорнобильській АЕС – ред.), що закриває рештки четвертого енергоблока свідчить, що Росія не може бути учасником цивілізованих міжнародних відносин», – додав Зеленський.
У ніч на 26 квітня 1986 року, о 01:23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинної зали.
14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції. Остаточно ліквідувати надзвичайну ситуацію на ЧАЕС після цієї російської атаки вдалося 7 березня минулого року. За оцінкою експертів МАГАТЕ, новий безпечний конфайнмент на Чорнобильській атомній електростанції, пошкоджений під час удару безпілотника у лютому, втратив ключові функції безпеки, однак його основні конструкції та системи моніторингу не зазнали незворотних ушкоджень.
Запорізька АЕС і місто Енергодар, поблизу якого вона розташована, були окуповані Росією в перші дні повномасштабного вторгнення в лютому-березні 2022 року. Відтоді електростанція перестала виробляти енергію, шість її енергоблоків перебувають у стані холодного зупину.
На фронті відбулося понад 160 боїв з початку доби – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 26 квітня відбулося 161 бойове зіткнення, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Противник завдав 54 авіаційних удари, скинув 168 керованих авіабомб. Крім того, залучив для ураження 3401 дрон-камікадзе та здійснив 1902 обстрілів населених пунктів і позицій наших військ», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Майже половина боїв зафіксована на трьох напрямках – Покровському і Костянтинівському на Донеччині, Гуляйпільському на Запоріжжі.
«Сили оборони відбивали 15 ворожих штурмів на Костянтинівському напрямку в бік Костянтинівки, Плещіївки, Іллінівки, Іванопілля, Олександро-Шультиного, Софіївки, Кучерового Яру та Русиного Яру. Три з цих боїв тривають.
На Покровському напрямку ворог здійснив 39 атак. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Никанорівка, Родинське, Мирноград, Новоолександрівка, Гришине, Котлине, Удачне, Новопідгороднє, Муравка, Молодецьке та Філія. Чотири атаки ворога іще тривають.
На Гуляйпільському напрямку відбулося 24 атаки окупантів в бік населених пунктів Добропілля, Залізничне, Варварівка, Чарівне, Прилуки, Староукраїнка, Гірке, Воздвижівка та Святопетрівка. Три атаки ще продовжуються», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Олександрівському, Оріхівському та Придніпровському напрямках.
15 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія зі зміною погоди активізувала наступальні дії та проводить їх практично по всій лінії фронту завдовжки 1200 кілометрів. Найгарячішими напрямками протягом березня були, за його даними, Олександрівський, Покровський, Костянтинівський і Лиманський.
Президент Володимир Зеленський 23 квітня назвав ситуацію на фронті особливою, зазначивши, що позиції ЗСУ більш стабільші, ніж у попередні місяці й роки. Водночас він вказав на те, що Росія продовжує готуватися до повітряних атак на Україну.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».
На Дніпропетровщині троє людей постраждали через удари РФ – ОВА
Російські військові понад 20 разів атакували три райони Дніпропетровщини безпілотниками та артилерією, постраждали троє людей, повідомила станом на вечір 26 квітня обласна військова адміністрація.
«На Нікопольщині під ударом були Нікополь, Червоногригорівська, Марганецька і Покровська громади. Пошкоджені підприємство, інфраструктура. Горіли квартира в багатоповерхівці та дах приватного будинку. Ще кілька осель та авто понівечені. Постраждали двоє жінок – 41 та 76 років. Обидві лікуються амбулаторно.
У Кам’янському районі ворог поцілив по Криничанській та Затишнянській громадах. Виникла пожежа. Пошкоджені вантажівки. Постраждала одна людина.
У Дубовиківській громаді Синельниківського району понівечений приватний будинок», – вказав голова ОВА Олександр Ганжа.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Російські військові атакують Сумщину дронами, «зафіксовані влучання» – ОВА
Російські безпілотники увечері 26 квітня активно атакують громади Сумщини, «є збиття, але зафіксовані і влучання», інформує обласна військова адміністрація.
«У Роменській громаді внаслідок атаки російських БпЛА є пошкодження об’єктів транспортної інфраструктури та прилеглої забудови. Люди вчасно спустилися в укриття. Обійшлося без поранених. У 55-річної жінки – гостра реакція на стрес. Медики надали необхідну допомогу. Також внаслідок російських ударів є пошкодження в житловому секторі. Частина споживачів знеструмлена внаслідок обстрілів. Фахівці розпочнуть відновлювальні роботи, щойно дозволить безпекова ситуація», – вказано в повідомленні.
Також є пошкодження в житловому секторі та на об’єктах критичної інфраструктури в Сумській громаді, попередньо – без постраждалих, додали в ОВА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
У КНДР відкрили пам’ятник учасникам війни проти України
У Пхеньяні 26 квітня відбулося урочисте відкриття меморіального комплексу та «Музею бойових подвигів героїв зарубіжної військової операції», як називають у КНДР військовослужбовців, які воювали на боці Росії у її війні проти України.
У церемонії, присвяченій «остаточному звільненню захопленої ЗСУ частини Курської області РФ», взяли участь лідер КНДР Кім Чен Ин і представники російського керівництва – голова російської Держдуми В’ячеслав Володін та міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов. На меморіалі вибито імена як російських, так і північнокорейських військовослужбовців, які загинули в цих боях.
Російський президент Володимир Путін офіційно подякував Кім Чену Іну «за зведення меморіалу в найкоротші терміни», назвавши його «символом дружби та єдності двох народів».
За оцінками південнокорейської розвідки (NIS) та західних спецслужб на квітень 2026 року, кількість загиблих військовослужбовців КНДР у війні Росії проти України становить не менш як дві тисячі осіб. Загальні ж втрати північнокорейського контингенту (включно з убитими та пораненими) оцінюються у шість тисяч осіб.
Станом на початок 2026 року у прифронтовій Курській області РФ перебувало не менш як 11 тисяч північнокорейських військових – 10 тисяч бійців та близько тисячі військовослужбовців інженерних підрозділів.
«Я хочу жити»: як працює програма медичної евакуації українців до ЄС
З початку повномасштабного вторгнення Росії понад п'ять тисяч українців вирушили на лікування за програмою медичної евакуації ЄС. Для багатьох з них це була остання надія на життя, а часом ще й перший раз за кордоном.
Програму Medevac координує Єврокомісія спільно з ВООЗ. І вона є найбільшою операцією з медичної евакуації в історії механізму цивільного захисту ЄС.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідає історії трьох українських військових, які вирушають на лікування або ж уже отримали його у Євросоюзі.
У тюремній лікарні в РФ помер співробітник оборонного заводу в Курську, засуджений за статтею про держзраду
У Саратові в туберкульозній лікарні Федеральної служби виконання покарань №1 помер співробітник оборонного заводу з Курська Роман Сидоркін, повідомляє «Русь Сидящая». У відповідь на листівку, надіслану Сидоркіну, надійшла відповідь зі словами «Помер 8.01.2026 р.» Роману Сидоркіну було 52 роки.
«Медіазона» нагадує, що Сидоркіна та його колишню дружину Тетяну, які працювали на оборонному підприємстві в Курську, затримали навесні 2022 року. ФСБ звинуватила їх у тому, що вони передали військовій розвідці України «технічну документацію та зразки виробів військового призначення, які застосовуються при створенні озброєнь та військової техніки», а також у готуванні підриву залізничних колій у прикордонні.
Улітку 2023 року Романа Сидоркіна засудили до 17 років ув’язнення, а Тетяну Сидоркіну – до 13 років.
Навесні 2025 року Роману Сидоркіну ухвалили вирок у новій справі та збільшили термін. Разом із колишнім колегою Олександром Воробйовим його звинуватили в крадіжці виробів військового призначення «для подальшої реалізації на території іноземної держави». З урахуванням попереднього покарання Роману Сидоркіну призначили 23 роки позбавлення волі (перші три роки у в’язниці, а решту – в колонії суворого режиму), пише «Медіазона».
Роман Сидоркін не був визнаний політв’язнем, але його ім’я включене до списку жертв політичних репресій, який ведуть правозахисники «Меморіалу».
Також цього тижня стало відомо про смерть у місцях позбавлення волі політв’язня Олега Тиришкіна, який відбував дворічний термін за статтею про «виправдання тероризму» за коментарі у російській соцмережі «ВКонтакте». 8 квітня в СІЗО Комсомольська-на-Амурі наклав на себе руки 53-річний художник Андрій Акузін, заарештований через коментар в інтернеті. 17 квітня стало відомо про смерть в виправній колонії у Воронежі 43-річного політв’язня, проповідника та блогера Вегана Христолюба Божого. За словами його знайомих, його знайшли повішеним у ШІЗО.
Зеленський назвав причину збільшення інтенсивності російських обстрілів Дніпра
Одна з причин збільшення інтенсивності російських обстрілів Дніпра – розблокування погодженого раніше репараційного кредиту ЄС для України в розмірі 90 млрд євро, зазначив президент Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з лідеркою Молдови Майєю Санду в Києві.
На думку глави держави, саме кредит від ЄС є причиною масованої атаки Росії на Дніпро 25 квітня, яка тривала понад 20 годин.
«Зараз ми розблокували гроші. Це реакція. На мій погляд, це реакція номер один на те, що вони розуміють, що Україна не на одинці і є фінанси на внутрішнє виробництво», – сказав Зеленський.
22 квітня посли держав-членів ЄС схвалили 90 мільярдів євро кредиту для України і 20-й пакет санкцій проти Росії. Зеленський заявив, що Україна провела ремонтні роботи на нафтопроводі «Дружба». За його словами, нафтопровід може відновити функціонування. Також 21 квітня він провів переговори із президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і президентом Євроради Антоніу Коштою – обговорювалося розблокування кредиту.
Після перемоги на парламентських виборах в Угорщині лідер партії «Тиса» Петер Мадяр дав зрозуміти, що зніме накладене Орбаном вето на виділення Києву кредиту 90 мільярдів євро. При цьому він зазначив, що Угорщина не відповідатиме фінансово за цей кредит і виступає проти прискореного вступу України до ЄС.
Раніше, 26 квітня, Зеленський провів зустріч зі своєю колегою з Молдови Маєю Санду.
«Радий вітати в Україні президентку Молдови Маю Санду. Цінуємо цей візит у такий особливий день, коли ми згадуємо аварію на Чорнобильській станції і ту колосальну солідарність та самовідданість наших людей, яка дозволила захистити нашу країну й увесь наш регіон, всю нашу Європу та світ від іще більшої радіаційної катастрофи», – наголосив Зеленський.
За даними українського лідера, сторони приділили «ключову увагу» питанням безпеки, транскордонної співпраці, захисту й розвитку інфраструктури, енергетики та окремо говорили щодо спільного руху у Євросоюз.
Російські військові від ночі 25 квітня завдали кілька ударів по Дніпру. Відомо, що внаслідок цих ударів по місту 9 людей загинуло і 61 постраждало.
Для ліквідації наслідків масованої атаки уряд надасть Дніпру допомогу з державного бюджету, про це повідомила прем’єрка Юлія Свириденко. «Зараз разом із міською владою підраховуємо масштаби руйнувань», – заявив голова ОВА Олександр Ганжа.
Президент Володимир Зеленський наголосив на важливості того, «щоб світ не мовчав про те, що відбувається, і щоб оця російська війна у Європі не втрачала уваги через війну в Ірані... І важливо, щоб тиск на Росію за цю війну не припинявся жодного дня: не має бути жодних пауз у санкціях проти Росії за кожен із таких ударів».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
СБУ заявляє про ураження кораблів у Севастополі та інших цілей РФ у Криму
СБУ заявляє, що вночі 26 квітня бійці спецпідрозділу «Альфа» провели спецоперацію в окупованому Криму – на військово-морській базі Чорноморського флоту РФ у Севастополі, а також на військовому аеродромі «Бельбек».
За повідомленням, унаслідок ударів безпілотників Служби безпеки України уражено:
• Великий десантний корабель «Ямал»;
• Великий десантний корабель «Фільченков»;
• Корабель-розвідник «Іван Хурс»;
• Навчальний центр «Лукомка»;
• Штаб радіотехнічної розвідки сил ППО;
• РЛС МР-10М1 «Мис-М1»;
• Літак МіГ-31 на аеродромі «Бельбек»;
• Техніко-експлуатаційну частину аеродрому «Бельбек».
«Ця робота триватиме доти, доки Росія не припинить агресію проти нашої держави», – заявив тимчасовий виконувач обов’язків голови СБУ Євгеній Хмара.
У Головному управлінні розвідки Міноборони раніше повідомляли про ураження в ніч із 18 на 19 квітня двох великих російських десантних кораблів – ВДК проєкту 775 «Ямал» та ВДК проєкту 1171 «Ніколай Фільченков». Тепер про нове їхнє ураження інформує СБУ.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Сили РФ обстріляли Краматорськ: загинули чоловік і жінка, пошкоджено 8 будинків, є поранений – прокуратура
Вранці 26 квітня російські військові обстріляли Краматорськ на Донеччині, йдеться у повідомленні місцевої прокуратури.
«Засоби ураження поцілили по житловій забудові. Внаслідок ворожої атаки жінка та чоловік дістали поранення, несумісні з життям. На момент атаки вони перебували на вулиці», – зазначили у відомстві.
Крім того, за даними прокуратури, зазнав мінно-вибухової травми, перелому й осколкового поранення 50-річний цивільний. Потерпілого ушпиталено у стані середньої тяжкості.
«Пошкоджено 8 житлових будинків. Остаточні наслідки та тип озброєння встановлюються», – уточнили у відомстві.
За процесуального керівництва Краматорської окружної прокуратури розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом воєнного злочину (ч. 2 ст. 438 КК України).
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сили оборони уразили НПЗ «Ярославльський» і російські військові ешелони – Генштаб
Сили оборони завдали низки ударів по території Росії та окупованій частині України, йдеться у повідомленні Генерального штабу ЗСУ.
«Зокрема, уражено нафтопереробний завод «Ярославльський» у місті Ярославль (РФ), де зафіксовано пожежу на території підприємства», – кажуть у командуванні.
Також, за даними ЗСУ, уражено військові ешелони сил РФ у районах населених пунктів Менчугове та Келерівка на окупованій Донеччині.
«За результатами попередніх уражень (24 квітня 2026 року) підтверджено влучання по радіолокаційній станції «Каста-2Е1» у Мелітополі Запорізької області та зенітному ракетно-гарматному комплексу «Панцир-С1» у Маріуполі на Донеччині», – наголосили у Генштабі.
НПЗ «Ярославльський» – стратегічно важливе підприємство та один із ключових об’єктів російської нафтопереробної галузі. Потужність переробки – близько 15 млн тонн нафти на рік. Продукція заводу включає бензин, дизель, реактивне пальне та є критично важливою для логістики ворожої армії.
Влада РФ наразі дану інформацію Генштабу ЗСУ публічно не коментувала.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
Зеленський обговорив із Санду рух до ЄС та розвиток співпраці
Президент України Володимир Зеленський 26 квітня провів зустріч зі своєю колегою з Молдови Маєю Санду.
«Радий вітати в Україні президентку Молдови Маю Санду. Цінуємо цей візит у такий особливий день, коли ми згадуємо аварію на Чорнобильській станції і ту колосальну солідарність та самовідданість наших людей, яка дозволила захистити нашу країну й увесь наш регіон, всю нашу Європу та світ від іще більшої радіаційної катастрофи», – наголосив Зеленський.
За даними українського лідера, сторони приділили «ключову увагу» питанням безпеки, транскордонної співпраці, захисту й розвитку інфраструктури, енергетики та окремо говорили щодо спільного руху у Євросоюз.
«Зараз працюємо, щоб оперативно відкрились усі шість кластерів і членство у Євросоюзі стало нашим спільним успіхом – і України, і Молдови, і всього ЄС. Україна й надалі буде підтримувати Молдову в питаннях безпеки, зокрема у тому, що стосується Придністровського регіону. Також готові й надалі розвивати наші тристоронні формати – разом із Румунією», – повідомив Зеленський.
Президентка Молдови Мая Санду на своїй сторінці в фейсбуці розповіла, що 26 квітня приїхала в Україну для переговорів з Володимиром Зеленським та участі у заходах до 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи.
Вона наголосила, що ця аварія показала світу, що «катастрофи не мають кордонів».
«Арка, зведена над забрудненим реактором, є доказом того, що країни можуть робити надзвичайні речі, коли діють разом. Сьогодні нам потрібні така сама єдність і рішучість – щоб захистити мир у Європі. Місце Республіки Молдова – поруч із тими, хто обирає будувати, а не руйнувати», – написала Санду.
Удари РФ по Дніпру: кількість загиблих зросла до 9, постраждала 61 людина – Ганжа
У лікарні помер 24-річний чоловік, поранений під час вечірньої атаки сил РФ на Дніпро, повідомив голова обласної військової адміністрації (ОВА) Олександр Ганжа.
«Протягом доби ворожі удари по місту обірвали 9 життів. Співчуття рідним загиблих. Постраждала 61 людина. 31 поранений досі в лікарні, у тому числі й троє дітей. Шестеро пацієнтів – «важкі». Стан решти медики оцінюють як середньої тяжкості», – уточнив голова ОВА.
Російські військові від ночі 25 квітня завдали кілька ударів по Дніпру. Раніше було відомо, що внаслідок цих ударів у місті вісім людей загинули і щонайменше 56 постраждали.
Для ліквідації наслідків масованої атаки уряд надасть Дніпру допомогу з державного бюджету, про це повідомила прем’єрка Юлія Свириденко. «Зараз разом із міською владою підраховуємо масштаби руйнувань», – заявив голова ОВА Олександр Ганжа.
Президент Володимир Зеленський наголосив на важливості того, «щоб світ не мовчав про те, що відбувається, і щоб оця російська війна у Європі не втрачала уваги через війну в Ірані... І важливо, щоб тиск на Росію за цю війну не припинявся жодного дня: не має бути жодних пауз у санкціях проти Росії за кожен із таких ударів».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Крим: окупаційна влада каже про призупинення руху електричок у Севастополі після атаки дронів
В окупованому Росією Севастополі після атаки безпілотників вранці 26 квітня призупинено рух електричок на «Севастополь – Інкерман-1», повідомляє Крим Реалії (проєкт Радіо Свобода).
За даними міноборони РФ, вранці було начебто збито близько півсотні безпілотників, частину з них над окупованим Кримом і Чорним морем.
Зазначається, що приміські електропоїзди прибуватимуть лише до станції Інкерман-1, звідки пасажирів до залізничного вокзалу довозитимуть автобусами.
Офіційна причина призупинення руху електричок у Севастополі – «пошкодження контактної мережі через падіння БПЛА». Для пасажирів поїзда «Санкт-Петербург – Севастополь» від станції Інкерман до вокзалу Севастополя будуть організовані автобусні рейси.
Прибуття поїзда «Москва – Севастополь» очікується із запізненням на годину.
Українська влада наразі дану інформацію не коментувала. Редакція Радіо Свобода не має можливості перевірити ці дані з незалежних джерел.
З 2022 року територію окупованого РФ Кримського півострова практично щодня атакують безпілотники і ракети. У більшості випадків Міноборони РФ або російська влада не підтверджує попадання по військових об’єктах, навіть якщо цю інформацію вдається верифікувати.
У Генштабі ЗСУ, підтверджуючи деякі атаки, заявляли, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
ISW: армія РФ змінила тактику на Харківському напрямку і продовжує «інтенсивні наступальні дії» в районі Покровська
Російські війська змінюють тактику ведення бойових дій на Харківському напрямку, а також продовжують «інтенсивні наступальні дії» в районі Покровська на Донеччині, йдеться у зведенні американського Інституту вивчення війни (ISW).
Аналітики звертають увагу, що російські сили коригують свої дії на фронті, зокрема на Харківському напрямку. Йдеться про використання дрібних штурмових груп та гнучкіших підходів до атак, що пов’язано з проблемами укомплектованості та низькою злагодженістю підрозділів.
У ISW зазначають, що значна частина втрат російської армії припадає на новобранців, яких кидають у бій малими групами без належної координації. Це змушує командування адаптувати тактику та шукати нові способи ведення наступу.
Водночас на Покровському напрямку російські війська продовжують «інтенсивні наступальні дії», намагаючись прорвати українську оборону та розширити зону контролю. Цей напрямок залишається «одним із ключових» для російського наступу на сході України.
Аналітики підкреслюють, що загальна стратегія РФ спрямована на виснаження українських сил як на фронті, так і в тилу через удари по інфраструктурі напередодні можливого весняно-літнього наступу 2026 року.
Окрім цього, у звіті йдеться про зростання дальності українських ударів по території Росії, зокрема можливі атаки безпілотників по Єкатеринбургу та Челябінську — на відстані до 1700 кілометрів від кордону, що може свідчити про розширення можливостей України у глибині російської території.
15 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що російська армія зі зміною погоди активізувала наступальні дії та проводить їх практично по всій лінії фронту завдовжки 1200 кілометрів. Найгарячішими напрямками протягом березня були, за його даними, Олександрівський, Покровський, Костянтинівський і Лиманський.
Президент Володимир Зеленський 23 квітня назвав ситуацію на фронті особливою, зазначивши, що позиції ЗСУ більш стабільші, ніж у попередні місяці й роки. Водночас він вказав на те, що Росія продовжує готуватися до повітряних атак на Україну.
В американському Інституті вивчення війни (ISW) раніше заявляли, що реалії поля бою на кінець березня 2026 року демонструють, що «значні російські здобутки на фронті, не кажучи вже про повну перемогу, не є неминучими».
Використання ядерної енергії має залишатися у «відповідальних руках» – Держдеп США про аварію на ЧАЕС
У Сполучених Штатах у 40 річницю катастрофи на Чорнобильській АЕС наголосили на важливості ядерної безпеки та вшануванні жертв трагедії, йдеться у відповідній заяві речника Державного департаменту Томмі Піготта.
У Держдепі підкреслили, що «США згадують загиблих і віддають шану мужності ліквідаторів та мирних жителів України, Білорусі та інших країн, які постраждали від катастрофи та досі відчувають її наслідки».
Також зазначається, що Сполучені Штати після аварії долучилися до міжнародних зусиль із ліквідації наслідків та стримування небезпеки на об’єкті. Наразі Вашингтон продовжує приділяти «пріоритетну увагу» ядерній безпеці як на Чорнобильській станції, так і в глобальному масштабі.
За словами речника, «трагедія на ЧАЕС стала поштовхом до створення жорсткіших міжнародних стандартів і вдосконалення протоколів безпеки, які нині допомагають захищати населення у всьому світі».
У Держдепі США також наголосили, що використання ядерної енергії має залишатися у «відповідальних руках» із дотриманням принципів прозорості, а сама країна продовжує відігравати «провідну роль у забезпеченні безпечного, надійного та контрольованого розвитку ядерної енергетики».
У неділю, 26 квітня, виповнюється 40 років від дня наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства, аварії на Чорнобильській АЕС.
«40 років тому світ зіткнувся з однією з найбільших ядерних катастроф – вибухнув четвертий реактор Чорнобильської атомної електростанції. Назовні потрапила значна кількість радіоактивних речовин. Сотні тисяч людей роками долають наслідки тієї трагедії», – зазначив президент Володимир Зеленський.
За його словами, щоб стримати радіацію, над зруйнованим реактором побудували саркофаг. А пізніше більш ніж 40 країн закрили його безпечним конфайнментом, щоб не допустити нових катастроф.
У ніч на 26 квітня 1986 року, о 01:23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинної зали.
Унаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. Вогонь гасили до 5-ї години ранку. Проте усередині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.
Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, а й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим (сьомим) рівнем небезпеки.
14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції. Остаточно ліквідувати надзвичайну ситуацію на ЧАЕС після цієї російської атаки вдалося 7 березня минулого року. За оцінкою експертів МАГАТЕ, новий безпечний конфайнмент на Чорнобильській атомній електростанції, пошкоджений під час удару безпілотника у лютому, втратив ключові функції безпеки, однак його основні конструкції та системи моніторингу не зазнали незворотних ушкоджень.
«Боляче, що мого найкращого бійця, який став батьком-одинаком і перевівся в ТЦК, б’ють свої в тилу» – комбриг Габінет
Від початку повномасштабної війни в українській армії сформувалося нове покоління командирів – молодих офіцерів, які виросли в реальних боях.
Один із них – підполковник ЗСУ Руслан «Граніт» Габінет. Брав участь в обороні Торецька, Бахмута та Часового Яру. У 2022 році під час боїв за Майорськ, коли російські війська вели активний наступ, прийняв батальйон після поранення командира і втримав позиції. Із січня 2025 року Габінет очолює 5-ту окрему важку механізовану бригаду, яка нині воює на одному з найскладніших напрямків – поблизу Покровська.
В інтерв’ю Радіо Свобода комбриг розповів про те з якою мотивацією приходять мобілізовані у 2026 році, як воюють «бусифіковані» і чому рекордні 200 днів на позиції стали буденністю. Чи стикається із брехнею в армії і чи чує його командування, коли завдання виконати неможливо? Чому Росії за останній рік вдалося просунутися вперед і чого найбільше бракує українській армії, щоб зупинити противника? Чи ефективна західна техніка в «еру дронів» і якою буде війна найближчим часом? Читайте і дивіться за лінком
За добу, 25 квітня, Росія втратила ще 960 військових, 76 артсистем і 5 ББМ – Генштаб
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 325 650 своїх військових, зокрема 960 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 26 квітня навів Генштаб ЗСУ.
Крім того, у командуванні повідомили про такі втрати у військовій техніці РФ:
- танків – 11 892
- бойових броньованих машин – 24 463 (+5 одиниць за минулу добу)
- артилерійських систем – 40 711 (+76)
- РСЗВ – 1 753
- засобів ППО – 1 354 (+1)
- літаків – 435
- гелікоптерів – 350
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 258 091 (+2 229)
- крилаті ракети – 4 579 (+30)
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка та автоцистерни – 91 582 (+160)
- спеціальна техніка – 4 136
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
На квітень 2026 року журналісти російської служби ВВС і «Медіазони» спільно з командою волонтерів підтвердили імена щонайменше 212 188 російських військовослужбовців, які загинули на війні проти України з лютого 2022 року. Йдеться про тих, чиї імена підтверджені у відкритих джерелах.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
Зеленський у річницю катастрофи на ЧАЕС: «світ не повинен допустити, щоб ядерний тероризм продовжувався»
У неділю, 26 квітня, виповнюється 40 років від дня наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства, аварії на Чорнобильській АЕС.
«40 років тому світ зіткнувся з однією з найбільших ядерних катастроф – вибухнув четвертий реактор Чорнобильської атомної електростанції. Назовні потрапила значна кількість радіоактивних речовин. Сотні тисяч людей роками долають наслідки тієї трагедії», – зазначив президент Володимир Зеленський.
За його словами, щоб стримати радіацію, над зруйнованим реактором побудували саркофаг. А пізніше більш ніж 40 країн закрили його безпечним конфайнментом, щоб не допустити нових катастроф.
«Саме ці дві споруди є тим, що захищає від викидів радіації та забруднень. Їх утримання та захист – в інтересах кожного. Але своєю війною Росія знову ставить світ на межу техногенної аварії: російсько-іранські «Шахеди» постійно пролітають над станцією, а один із них минулого року вдарив по конфайнменту», – розповів глава держави.
Зеленський наголосив, що світ не повинен допустити, щоб цей ядерний тероризм продовжувався, і «найкращий спосіб – це змусити Росію припинити свої божевільні атаки».
«Пам’ятаємо кожного, хто віддав своє життя, ліквідовуючи наслідки цієї трагедії. Світла пам’ять усім жертвам Чорнобильської катастрофи», – підсумував він.
У ніч на 26 квітня 1986 року, о 01:23, на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний хімічний вибух, який спричинив руйнування частини реакторного блоку і машинного залу, передає Укрінформ.
Унаслідок вибуху виникла пожежа, яка перекинулася на дах третього енергоблока. Вогонь гасили до 5-ї години ранку. Проте усередині самого четвертого блоку його вдалося ліквідувати лише 10 травня, коли більша частина графіту згоріла.
Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, а й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим (сьомим) рівнем небезпеки.
14 лютого 2025 року російський ударний дрон із фугасною бойовою частиною влучив в укриття зруйнованого 4-го енергоблоку Чорнобильської атомної станції. Остаточно ліквідувати надзвичайну ситуацію на ЧАЕС після цієї російської атаки вдалося 7 березня минулого року. За оцінкою експертів МАГАТЕ, новий безпечний конфайнмент на Чорнобильській атомній електростанції, пошкоджений під час удару безпілотника у лютому, втратив ключові функції безпеки, однак його основні конструкції та системи моніторингу не зазнали незворотних ушкоджень.