Доступність посилання

Російський удар по житловом убудинку Краматорська. 1 квітня 2026 року
Російський удар по житловом убудинку Краматорська. 1 квітня 2026 року

Live Війна Росії проти України. Переговори. Усі новини на цей час

Радіо Свобода розпочало вести цей блог 24 лютого 2022 року. День за днем ми розповідаємо, як Україна чинить відсіч повномаштабній агресії Росії, а також про спроби США та країн Європи досягти миру

Офіс омбудсмана пропонує зміни до ВЛК, щоб частина обмежено придатних могли звільнитися зі служби

Офіс військового омбудсмана ініціює зміни до ВЛК, щоб частина військових, яких зараз визнано обмежено придатними, могла отримати статус непридатних і звільнитися зі служби. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив перший заступник Військового омбудсмана Руслан Циганков.

Він пояснив, що зараз військові, які за станом здоров’я не можуть виконувати бойові завдання, залишаються на тилових посадах і отримують мінімальні зарплати – близько 20 тисяч гривень. При цьому вони формально вважаються придатними до служби, тому не можуть звільнитися.

«Ми постійно ведемо розмови і намагаємось все ж таки вплинути на зміни в наказі №402. Це наказ, який регламентує проведення військово-лікарської комісії саме по діагнозах, щоб певна частина військовослужбовців, які зараз визнані обмежено придатними, були визнані непридатними і мали можливість звільнитися зі служби. З юридичної точки зору це невелика проблема, велика проблема саме з медичної точки зору – правильно виписати цей перелік діагнозів», – сказав Циганков.

Водночас Циганков вказує на ще одну проблему – юридичну колізію між підставами для звільнення з військової служби та підставами для отримання відстрочки від мобілізації.

«Тут є юридична колізія, яку ми зараз намагаємось виправити. Підстави для звільнення та підстави для відстрочки вони відповідно до профільних законів відрізняються. Тому людину, наприклад, за законом не могли мобілізувати. Але той юридичний статус, який вона має, і юридичні підстави, які мали бути підставою для немобілізації, не є підставою для звільнення з військової служби. Це несправедливо», – пояснив перший Руслан Циганков.

За його словами, вже подані пропозиції до профільного комітету Верховної Ради, щоб підстави для звільнення і немобілізації були однаковими.

Після початку російського повномасштабного вторгнення в Україну 24 лютого було запроваджено воєнний стан і оголошено загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.

Над окупованим Кримом зник літак Ан-26 – Міноборони РФ

Міноборони Росії заявило, що ввечері у вівторок було втрачено зв’язок з військово-транспортним літаком Ан-26, який здійснював плановий переліт над окупованим Кримом.

Як заявили у відомстві, ураження літака не було, до ймовірного району події направлені пошуково-рятувальні групи.

Доля екіпажу і пасажирів, які перебували на борту, наразі невідома.

Від початку повномасштабного вторгнення в Україну, за даними Генштабу ЗСУ, Росія втратила 435 літаків різних типів.

Генштаб ЗСУ: від початку доби на фронті було понад 150 боїв, третина – на Покровському напрямку

На фронті від початку цієї доби відбулося 151 бойове зіткнення, повідомляє у вечірньому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.

За даними штабу, третина боїв відбулася на Покровському напрямку, де противник здійснив 51 атаку, намагаючись просунутися у районах населених пунктів Білицьке, Родинське, Мирноград, Покровськ, Удачне, Новопідгороднє, Молодецьке, Нове Шахове, Муравка, Горіхове та в сторону Гришиного, Філії, Новоолександрівки. Дві штурмові дії тривають.

Інтенсивні боїв тривають на Костянтинівському напрямку, де сили РФ сьогодні 19 разів штурмували позиції українських оборонців біля Плещіївки, Іванопілля, Русиного Ярк та в бік Іллінівки, Софіївки, Миколайпілля, Новопавлівки та Костянтинівки.

На Гуляйпільському напрямку зафіксовано 15 російських атак у районах населених пунктів Гуляйполе, Оленокостянтинівка, Мирне, Рівнопілля та в бік Залізничного. Три штурми продовжуються.

Також бойові дії продовжуються на Південно–Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському та Придніпровському напрямках.

На Оріхівському напрямку активних наступальних дій противника не було.

31 березня у 7 корпусі швидкого реагування ДШВ повідомили про спроби сил РФ використовувати туман і мряку для прихованого просування у Гришине, що на північний захід від Покровська, але, як кажуть у корпусі, вони були безрезультатними.

Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 26 березня заявив, що у Південній операційній зоні тривають інтенсивні бойові дії, а українські військові відстежують перегрупування російських сил.

В інтерв’ю Радіо Свобода від 19 березня командир 5-ї окремої важкої механізованої бригади, підрозділи якої виконують бойові завдання на Покровському напрямку, Руслан Габінет повідомив, що підрозділи Сил оборони продовжують контролювати окремі ділянки Покровська і Мирнограда на Донеччині.

Військові експерти кажуть про посилення бойових дій на фронті російсько-української війни, зокрема, через поліпшення погодних умов, і очікують зростання російських наземних операцій наприкінці березня.

Росія називає трагедію Бучі «постановкою». Розслідування Радіо Свобода доводять: це був воєнний злочин

Чергова річниця звільнення Бучі від російських загарбників (31 березня 2022 року) є днем вшанування пам'яті людей, які були убиті російськими солдатами за час перебування цього міста під їхнім контролем. А також вона є нагадуванням, що російська армія може робити на окупованих українських територіях.

Розстріли у Бучі, стверджують правники, вписуються у загальну картину порушення російською армією звичаїв війни і Женевських конвенцій. Російські війська катують і убивають військовополонених і цивільних заручників, завдають ударів по населених пунктах і містах усі роки повномасштабної війни. Цивільні гинуть від російських ракетних і дронових атак, ударів керованими авіабомбами. Щодня нищаться об'єкти життєзабезпечення населення і житлові будинки, лікарні та школи. Українська влада називає це геноцидом. Росія ж не визнає, що її армія чинить в Україні воєнні злочини, цілеспрямовані обстріли цивільних, а убивства в Бучі називає «постановкою».

Журналісти Радіо Свобода усі ці роки збирають іноформацію про те, що ж сталося 4 роки тому Бучі.

Ось зібрані докази

Буча. Річниця визволення. Україна вшановує пам'ять жертв російської окупації

31 березня українські військові звільнили місто Буча на Київщині від російської окупації. За понад місяць перебування міста під контролем військових РФ, багато цивільних піддавалися тортурам і були убиті. Українські та міжнародні посадовці визнали це воєнним злочином Росії.

Джерело: Reuters, AP, AFP

Вперше фотогалерея була опублікована 31 березня 2023 року

Дивітья фотосвідчення ТУТ

Зеленський і Мерц обговорили «комунікацію з американською стороною» напередодні переговорів

Президент України Володимир Зеленський провів розмову з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом, у ході якої обговорювався його візит у країни Близького Сходу, а також переговорний процес щодо завершення війни в Україні.

«Фрідріх розповів про свої дипломатичні контакти. Детально обговорили переговорний процес для закінчення війни Росії проти України і нашу комунікацію з американською стороною. Дякую за принципову позицію: Україна ніколи не була й не буде перепоною на шляху до миру», – написав він у телеграмі.

Зеленський заявив про підготовку «контактів з партнерами в більш широкому колі, щоб скоординувати позиції та напрацювати спільні кроки». Він також анонсував наступного місяця багато двосторонньої роботи з Німеччиною.

Німецька сторона про цю розмову наразі не повідомляла.

Ці переговори відбулися на тлі анонсованої Києвом розмови у відеоформаті з американською стороною, яка запланована на 1 квітня.

Напередодні Зеленський сказав, що не вважає, що тристоронні переговори України зі США і Росією щодо припинення війни зайшли у глухий кут.

Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.

Переведення, дії командирів, медичне забезпечення, СЗЧ, ВЛК, контракти. На що скаржаться солдати?

На що найчастіше скаржаться військовослужбовці та як вдається вирішувати проблеми?

Про це Радіо Свобода розпитало Руслана Циганкова, першого заступника Військового омбудсмана. Дивіться цю розмову в ефірі програми Свобода Live.

Офіс Військового омбудсмана – державний орган, який захищає права військовослужбовців, резервістів та добровольців. Офіс розглядає скарги, здійснює перевірки щодо можливого порушення прав військових.

Військові найчастіше звертаються до Офісу омбудсмана зі скаргами на медичне забезпечення, переведення та дії командирів, повідоми в інтерв’ю Радіо Свобода перший заступник Військового омбудсмана Руслан Циганков:

«У першу чергу я б, напевно, виділив питання медичного забезпечення, питання переведення до іншого місця служби, а також питання, пов’язані з виведенням з позицій. Насправді це дуже складний процес з фізичної точки зору, я маю на увазі реалізацію самого виведення військовослужбовця.

Також є питання можливих зловживань з боку командирів – зокрема щодо невиплати грошового забезпечення або, на думку військовослужбовця, незаконних дій командира. Водночас насправді це не завжди підтверджується, м’яко кажучи, не завжди. Є дуже багато звернень, де військовослужбовець вважає, що його права порушені, але насправді це не так. Часто це пов’язано з неправильним розумінням вимог законодавства чи інших нормативних документів»

Далі читайте і дивіться ТУТ


Сумщина: в лікарні померла дитина, поранена через російський удар по Шосткинському району

У лікарні померла шестирічна дівчинка, яка зазнала поранень внаслідок російського удару по Шосткинському району, повідомив голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров 31 березня.

«Лікарі боролися за її життя, однак отримані травми виявилися несумісними з життям. Невимовний біль. Батьки втратили двох доньок внаслідок цього удару», – прокоментував він у своєму телеграм-каналі.

Раніше обласна влада повідомляла, що батьки загиблих дівчат теж зазнали поранень.

28 березня російські війська атакували Зноб-Новгородську громаду Сумської області, поціливши в житловий будинок. 20-річна дівчина загинула на місці, її шестирічна сестра зазнала поранень.

Читайте також: ОВА: армія Росії вдарила по авто на Сумщині, загинув чоловік

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Нікополь знову зазнав удару FPV-дроном. Влада повідомляє про 11 поранених

У Нікополі через російський удар FPV-дроном поранені 11 людей, серед них – дитина, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Олександр Ганжа.

«Троє людей госпіталізовані. 16-річна дівчинка і 28-річна жінка – «важкі». 25-річна постраждала – у стані середньої тяжкості. Медики надають всю необхідну допомогу», – написав він у телеграмі.

За його словами, через російську атаку у місті пошкоджені п’ятиповерхівки та магазини, вогонь знищив автівку.

Напередодні Нікополь зазнав російського удару FPV-дроном. Тоді, за даними місцевої влади, постраждали восьмеро людей.

Триває перевірка через смерть військових «Скелі» від пневмонії – заступник військового омбудсмана

Офіс військового омбудсмана проводить велику перевірку в 425-й окремому штурмовому полку «Скеля» щодо медичного забезпечення. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков.

«У нас зараз глобальна перевірка, у тому числі щодо медичного забезпечення саме в «Скелі». Ми зробили виїзди безпосередньо у військову частину. Я сподіваюсь, що результати будуть досить ефективні. В контексті медичного забезпечення військовослужбовців, які проходять службу саме в «Скелі», ми вбачаємо певну системну велику проблему», – розповів посадовець.

За його словами, в «Скелі» від пневмонії померли п’ять військовослужбовців. Один із цих випадків – смерть 34-річного військовослужбовця Віталія Салтана – став широко відомим після публікацій у медіа.

Дружина померлого вважає, що військова частина затягнула із госпіталізацією її чоловіку, тому він помер.

Зробити остаточні висновки щодо цієї смерті в Офісі омбудсмана поки не можуть.

«На даний момент ми встановлюємо, у тому числі через працівників медзакладу, де лікувався військовослужбовець, в якому стані він потрапив, наскільки він був критичний цей стан», – сказав Циганков.

Раніше в «Скелі» заявляли, що її військовослужбовці отримували вчасну медичну допомогу.

Читайте також: В Офісі омбудсмана розповіли, на що найбільше скаржаться військові

34-річний військовослужбовець із Кропивницького Віталій Салтан був мобілізований 26 січня, а вже 22 лютого помер у лікарні. Після мобілізації він потрапив на навчання до 425-ї бригади «Скеля» в місті Камʼянське у Дніпропетровській області.

Там уже через кілька днів захворів, мав кашель та температуру. Згодом опинився в лікарні – але рідні кажуть, військові згаяли багато часу, і привезли його в медичний заклад, коли вже було надто пізно: чоловік майже не міг дихати сам, сатурація була дуже низькою. Причиною смерті військовослужбовця військові та лікарі називають пневмонію, резистентну до більшості антибіотиків. Але рідні в цю версію не вірять, говорять про несвоєчасне надання допомоги і наполягають на повторній судмедекспертизі.



Каллас заявила про надання Україні 80 млн євро з прибутків від заморожених активів Росії

Висока представниця Євросоюзу з питань закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила про надання Україні 80 мільйонів євро, отриманих з прибутків від заморожених російських активів.

«Сьогодні ми також надаємо додаткові 80 млн Україні, які було вилучено як проценти від заморожених активів Росії. І ми будемо мобілізовувати міжнародну підтримку для того, щоби надавати генератори Україні і обладнання для ремонту енергооб'єктів, щоби підготувати енергосистему України до майбутньої зими», – сказала вона на спільній пресконференції із міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою.

Відповідаючи на запитання щодо того, як запобігти тому, щоб підтримка Євросоюзом України з фінансових причин не була зменшена і щодо можливих сценаріїв через продовження блокування позики, Каллас сказала:

«Позика, про яку ми говоримо зараз, ми її все одно надамо. Ми узгодили це наприкінці минулого року. Є ще і «план Б», який полягає у використанні заморожених активів. Якщо «план Б» не спрацює, повертаємося до «плану А». Як би не було, а ми повинні надати Україні фінансування, якого вона потребує»

Раніше сьогодні Каллас заявила, що Євросоюз працює над тим, щоб подолати перешкоди у наданні Україні кредиту на 90 млрд євро, «хороших новин немає». Вона висловила сподівання отримати необхідне рішення на наступному засіданні Європейської ради у червні 2026 року.

Читайте також: Зеленський пояснив, які є ризики через затримку кредиту від ЄС

У грудні 2025 року у ЄС погодилися надати Україні кредит підтримки в розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки. Перший транш для України мав бути на початку квітня.

Лідери ЄС на саміті 19 березня не схвалили остаточно багатомільярдний кредит для України, заблокований прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Угорський прем’єр не змінив своєї позиції, попри критику на свою адресу, заявивши, що спершу Україна має відновити транспортування російської нафти трубопроводом «Дружба».

Однак, попри те, що багатомільярдний кредит залишається заблокованим, очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що «ми виконаємо свою обіцянку так чи інакше».

Читайте також: Заклята «Дружба»: що відбувається з нафтопроводом, який подає російську нафту Європі?

У липні 2024 року Євросоюз передав Україні перші 1,5 мільярда євро, отримані як прибуток від заморожених російських активів.

«Мир повинен бути справедливим. Ми знаємо, що Путіну потрібен не тільки Донбас» – Каллас

Мир повинен бути справедливим, але Москва на переговорах хоче отримати те, що не може отримати військовим шляхом, заявила висока представниця Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас.

«Ми всі хочемо, щоб ця війна завершилася. Звісно, найбільше цього хочуть самі українці. Росіяни хочуть за столом переговорів отримати те, що не можуть отримати військовим шляхом. Але мир повинен бути справедливим. Ми знаємо, що Путіну потрібен не тільки Донбас», – заявила вона у Києві.

Каллас зауважила, що сьогодні представники ЄС в Бучі переконалися в російській брутальності.

«Буча, звісно – це не окремий випадок. Це приклад того, як Росія веде війну абсолютно брутально. І коли віддаються території, це, звичайно, питання не лише територій. Це питання людей і того, що буде з цими людьми, як ми бачили, що відбувалося в Бучі. Відповідальність дуже важлива для справедливого миру», – наголосила вона, додавши, що тому ЄС працює над створенням спецтрибуналу, щоб притягнути Росію за її злочини.

Президент України Володимир Зеленський наголосив, що Росії не можна дати виграти цю війну будь-який спосіб чи отримати якусь нагороду за цю війну. За його словами, Київ робить все можливе для завершення війни дипломатичним шляхом.

«Але Росія не показує жодному наміру це зробити. Сподіваюся, що Сполучені Штати допоможуть провести Росію за стіл переговорів на трохи сторонній основі для досягнення миру», – додав він.

Читайте також: Зеленський анонсував на завтра розмову з американською стороною

Володимир Зеленський сьогодні заявив, що Росія вимагає, щоб Україна залишила Донбас протягом двох місяців.

В інтерв’ю агентству Reuters, опублікованому ввечері 25 березня, Володимир Зеленський заявив, що Сполучені Штати Америки поставили умову, згідно з якою Україна має вивести свої війська з Донбасу для отримання гарантій безпеки США.

Спецпредставник російського президента Кирило Дмитрієв висловив задоволення тим, що Зеленський «нарешті зрозумів, що США дадуть гарантії безпеки Україні лише, якщо Україна піде з Донбасу». Коментар Зеленського «не може не тішити», сказав Дмитрієв.

Держсекретар США Марко Рубіо назвав неправдивими твердження Зеленського про те, що Вашингтон поставив умову, згідно з якою Україна має вивести свої війська з Донбасу для отримання гарантій безпеки. У відповідь президент України заявив, що показав «меншу частину айсберга».

Сибіга: ще три країни долучилися до створення спецтрибуналу, юридичний мінімум – 16 учасників

Є нові рішення щодо приєднання до угоди про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України – про це заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга на пресконференції 31 березня, передає кореспондент Радіо Свобода.

За його словами, готовність приєднатися до створення трибуналу висловили Німеччина, Велика Британія та Молдова:

«Дякуємо нашим німецьким, британським та молдовським друзям, вже маємо 13 держав-членів Ради Європи та одну країну з-поза Євро. Ми розраховуємо на значно більшу кількість. 16 – це лише юридичний мінімум».

Читайте також: Чотири роки після деокупації Бучі: у поліції заявляють, що розкрили 124 злочини військ РФ

Сибіга закликав колег працювати для розширення цього кола держав. Він висловив надію, що додаткові оголошення пролунають «вже найближчими днями, і ми активно над цим спільно працюємо».

Висока представниця Європейського Союзу із зовнішніх справ Кая Каллас у своєму виступі заявила, що ЄС підтримує створення спецтрибуналу та Міжнародної компенсаційної комісії для України.

«Ми прагнемо досягти нового етапу в обох напрямках до наступного засідання Ради Європи та зустрічі міністрів у травні», – зазначила вона.

Напередодні Сибіга повідомляв про 11 країн, які зголосилися приєднатися до угоди про спецтрибунал – перед тим про такий намір заявила голова МЗС Латвії.

Україна ніколи не спрямовувала дрони у бік Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії – Сибіга

Україна ніколи не спрямовувала дрони у бік Естонії, Латвії, Литви та Фінляндії, Київ перебуває на зв’язку з цими країнами щодо нещодавніх інцидентів з дронами, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

«Ми перебуваємо на зв’язку з Естонією, Латвією, Литвою, а також Фінляндією щодо інцидентів з дронами…Можу запевнити, що ми ніколи не спрямовували дрони в бік цих країн. Ми працюємо разом з нашими партнерами, щоб убезпечити їх від таких інцидентів в майбутньому. Вчора була офіційна заява щодо цього, що нам прикро, жаль, що там трапилося», – сказав він.

Сибіга заявив, що у всіх цих випадках йшлося про «абсолютно свідомі та цілеспрямовані дії Росії».

«Ми маємо дані розвідки, які свідчать про те, що росіяни спеціально відхиляють дрони в бік країн Балтії з метою використання цих інцидентів у своїх інформаційних цілях, цілях пропаганди. Ми маємо разом дати цьому відсіч. Я вдячний нашим балтійським партнерам та фінам, які чітко заявляють, що причина цих інцидентів – у Росія, саме російська війна створила всі ці загрози і саме Росію потрібно примусити до миру», – додав міністр.

Росія висунула нові вимоги щодо Донбасу – Зеленський

Росія вимагає, щоб Україна залишила Донбас протягом двох місяців, заявив президент України Володимир Зеленський.

«Поки що те, що хоче Росія і те, що поширюють з нами партнери – вони бачать закінчення війни або гарячої стадії війни, коли Україна вийде зі Сходу. Питання в тому, що зараз вже нові терміни. Вони говорять, що за два місяці захоплять схід України, захоплять Донбас. І тому є два місяці, щоб вийти. І війна закінчиться. А якщо Україна не вийде, то Росія захопить Донбас і потім будуть інші умови. Якщо вони зможуть захопити Донбас, для чого вони кажуть, що підуть далі потім, будуть інші умови», – сказав Зеленський під час спілкування з журналістами на Бучанському саміті.

Він зауважив, що Україна готова до компромісу – «припинення вогню там, де ми стоїмо».

Читайте також: Зеленський анонсував на завтра розмову з американською стороною

Днями помічник президента Росії Юрій Ушаков заявив, що Росія закликає США натиснути на Україну з метою виконання домовленостей, досягнутих між президентами США та Росії в Анкориджі у серпні минулого року. Ушаков також зазначив, що США «внесли низку цікавих та корисних пропозицій» щодо мирного врегулювання, але вони «поки що не реалізуються». Що це за пропозиції, помічник Путіна не сказав.

Він також не став уточнювати, про які саме домовленості на саміті в Анкориджі йдеться. Російські офіційні особи нерідко згадують «дух Анкориджу» або «розуміння Анкориджу». З їхніх слів випливає, що Дональд Трамп і Володимир Путін домовилися про щось, втіленню чого перешкоджає Україна.

Як правило, в цьому контексті згадується передача всього Донбасу – Донецької та Луганської областей – під контроль Росії, проти чого виступає Україна.

В інтерв’ю агентству Reuters, опублікованому ввечері 25 березня, Володимир Зеленський заявив, що Сполучені Штати Америки поставили умову, згідно з якою Україна має вивести свої війська з Донбасу для отримання гарантій безпеки США.

Спецпредставник російського президента Кирило Дмитрієв висловив задоволення тим, що Зеленський «нарешті зрозумів, що США дадуть гарантії безпеки Україні лише, якщо Україна піде з Донбасу». Коментар Зеленського «не може не тішити», сказав Дмитрієв.

Держсекретар США Марко Рубіо назвав неправдивими твердження Зеленського про те, що Вашингтон поставив умову, згідно з якою Україна має вивести свої війська з Донбасу для отримання гарантій безпеки. У відповідь президент України заявив, що показав «меншу частину айсберга».

Протягом січня й лютого відбулося кілька раундів тристоронніх зустрічей України, США і Росії щодо завершення війни. Про якісь конкретні їхні результати не повідомляли. Однак у результаті зустрічі 5 лютого делегації досягли домовленості щодо обміну військовополоненими – першого за останні п’ять місяців.

Чергова тристороння зустріч, яка планувалася на початку березня в столиці ОАЕ Абу-Дабі, була відкладена на невизначений час через загострення ситуації на Близькому Сході.

ОВА: армія Росії вдарила по авто на Сумщині, загинув чоловік

Російські війська атакували дроном цивільний автомобіль у Великописарівській громаді, повідомив голова Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров 31 березня.

«На жаль, 37-річний чоловік отримав надважкі поранення і помер під час транспортування з небезпечної території до медичного закладу», – заявив він.

Григоров зазначив, що пересування в прикордонних громадах Сумщини залишається вкрай небезпечним, адже російська армія «прицільно атакує цивільних». Він закликав місцевих не наражати себе на небезпеку.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Читайте також: Поліція: кількість поранених через удар по Чугуєву зросла до п’яти

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій .

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.

Армія РФ розширила плацдарм на схід від Слов'янська та Краматорська: загрози

Генштаб ЗСУ повідомляє про значну активізацію сил РФ на Покровському напрямку

Від початку доби 31 березня кількість атак сил РФ на фронті становить 88, половина з них зафіксована на Покровському напрямку, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.

«На Покровському напрямку з початку доби окупанти 44 рази намагалися потіснити наших воїнів із займаних позицій у районах населених пунктів Білицьке, Нове Шахове, Мирноград, Новоолександрівка, Гришине, Покровськ, Удачне, Муравка, Молодецьке, Новопідгороднє, Горіхове та Філія. Три штурмові дії ворога тривають», – ідеться у зведенні станом на 16:00.

Також активними були бойові дії на Костянтинівському напрямку на Донеччині та Гуляйпільському на Запоріжжі.

«На Костянтинівському напрямку загарбники здійснили 16 атак поблизу населених пунктів Софіївка, Іванопілля, Іллінівка, Плещіївка, Русин Яр, Миколайпілля та Костянтинівка. Три ворожі атаки тривають.

На Гуляйпільському напрямку відбулося 11 атак у бік позицій наших захисників у районах Рівнопілля, Оленокостянтинівки, Залізничного, Гуляйполя, Мирного. Авіаударів зазнали райони населених пунктів Воздвижівка, Гуляйпільське, Єгорівка, Долинка, Копані, Кринівка», – вказано в повідомленні.

Бої також тривали на Південно-Слобожанському, Куп’янському, Лиманському, Слов’янському, Краматорському, Олександрівському та Придніпровському напрямках.

У ЄС закликають до відповідальності за злочини російських військових у Бучі

Висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ Кая Каллас та топ-дипломати ЄС відвідали Київ, щоб висловити «непохитну відданість забезпеченню повної відповідальності» Росії за будь-які злочини проти України. Про це йдеться в спільній заяві високої представниці ЄС, міністрів закордонних справ 26 держав-членів і України, опублікованій 31 березня.

Дипломати прибули до України з нагоди роковин масових злочинів у Бучі під час російської окупації в 2022 році.

«Ми вшановуємо пам’ять усіх жертв різанини в Бучі та інших містах, селищах і селах по всій Україні, де цивільне населення зазнало масових убивств, катувань, сексуального насильства, примусових депортацій та інших серйозних порушень міжнародного гуманітарного права та права прав людини. Докази, зібрані після відходу російських військ, підкреслюють необхідність забезпечити повну та всеохоплюючу відповідальність», – йдеться в заяві.

Поліція: кількість поранених через удар по Чугуєву зросла до п’яти

Правоохоронці документують наслідки подвійного обстрілу Чугуєва, повідомила Національна поліція 31 березня.

За даними відомства, перший удар по неробочому підприємству пошкодив цех, техніку та спричинив пожежу.

«Вже за кілька хвилин обстріл повторився. Саме тоді, коли на місці працювали правоохоронці. Постраждали двоє поліцейських відділу реагування патрульної поліції та поліцейський охорони. Їх доставили до медичного закладу», – йдеться в повідомленні.

Також постраждали двоє цивільних. Одній із них, 68-річній жінці, надали медичну допомогу на місці, 43-річну поранену госпіталізували з важкою черепно-мозковою травмою.

За даними поліції, обстріл пошкодив близько 15 приватних будинків. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за статтею про воєнні злочини.


БІЛЬШЕ

XS
SM
MD
LG