Кіпер: у лікарні помер постраждалий через атаку Росії на Одесу 28 березня
Зросла кількість загиблих внаслідок російської атаки на Одесу вночі проти 28 березня, заявив у вівторок голова Одеської області Олег Кіпер.
«У лікарні помер 76-річний чоловік, який отримав тяжкі травми. Його стан від початку залишався вкрай важким. Висловлюю щирі співчуття рідним та близьким загиблого», – повідомив він у своїх соцмережах.
Відтак, підсумував Кіпер, кількість загиблих внаслідок атаки зросла до трьох. Ще 14 людей, у тому числі 9-річний хлопчик, зазнали травм.
У будівлі уряду Бєлгородської області РФ через приліт дрона зазнав поранення чиновник
Безпілотник атакував будівлю уряду Бєлгородської області, повідомив 31 березня голова російського регіону В’ячеслав Гладков. За його словами, дрон був українським, через приліт пошкоджений фасад будівлі. На опублікованих фотографіях видно розбите вікно.
Унаслідок атаки осколкові поранення ніг, живота та руки отримав начальник відділу адміністративно-господарської частини В’ячеслав Безкоровайний. Швидка допомога забрала його до лікарні.
Українські військові наразі не коментували повідомлень із Бєлгорода.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Міська голова Чугуєва повідомила про чотирьох поранених через російську атаку
Російські війська атакували безпілотником непрацююче підприємство в Чугуєві на Харківщині, повідомила міська голова Галина Мінаєва 31 березня.
Спершу було відомо про пошкодження приміщення підприємства та об’єкта критичної інфраструктури. Згодом Мінаєва повідомила про постраждалих:
«Наразі відомо про різні ступені поранення цивільної жінки та трьох співробітників поліції. Пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури, дитячий заклад та близько 15 приватних будинків (переважно скління та дахи)».
Мер міста додала, що більшість районів міста, які залишилися без електроенергії, планується заживити протягом близько двох годин.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Сійярто відреагував на витік його розмови з Лавровим
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто прокоментував оприлюднені в ЗМІ запис його розмови з російським колегою Сергієм Лавровим щодо скасування санкцій Євросоюзу проти окремих осіб у РФ. У публікації в фейсбуці 31 березня Сійярто заявив, що в цих записах – те, про що він заявляє публічно.
«Сьогодні підслуховувачі зробили ще одне величезне «відкриття»: вони довели, що я кажу те саме публічно, що й по телефону… Чудова робота», – написав голова МЗС Угорщини.
Він вкотре заявив, що санкційна політика ЄС – «провальна, вона завдає більше шкоди ЄС, ніж Росії».
«Ми також незліченну кількість разів чітко давали зрозуміти, що ніколи не дозволимо запровадити санкції проти осіб чи компаній, які важливі для безпеки енергопостачання Угорщини чи для досягнення миру, а також проти тих, хто просто не має підстав бути в санкційному списку. І ми продовжуватимемо наполягати на цьому в майбутньому», – додав Сійярто.
Він також зазначив, що регулярно консультується з міністрами закордонних справ «багатьох інших країн, які не входять до ЄС», щодо санкційних заходів.
Раніше сьогодні видання VSquare оприлюднило розшифровку розмови Сійярто з головою МЗС Росії Сергієм Лавровим в серпні 2024 року, в ході якої угорський міністр погодився сприяти виключенню з санкційного списку ЄС сестри російського олігарха Алішера Усманова. Сім місяців потому Гульбахор Ісмаїлову виключили зі списку санкцій ЄС.
Видання зазначає, що стенограми й аудіозаписи розмов Лаврова-Сійярто, а також розмов Сійярто з іншими російськими урядовцями, були отримані й підтверджені консорціумом розслідувачів, до складу якого входять VSquare, FRONTSTORY, Delfi Estonia, The Insider і Слідчий центр Яна Куцяка (ICJK).
Раніше цього місяця видання Politico повідомило, що Європейський Союз вирішив проводити обговорення на теми, пов’язані з підтримкою України й обороноздатністю самого блоку в так званих малих форматах, до яких не запрошуватимуть Угорщину. Ймовірно, це пов’язано не лише з блокуванням Угорщиною надання Україні 90 мільярдів євро, а й із тим, що, за повідомленнями The Washington Post, очільник МЗС Угорщини Петер Сійярто регулярно інформував міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова про перебіг обговорень у ЄС. І хоча сама Угорщина ці звинувачення відкидала, рішення про обговорення «чутливих тем у вузькому колі за зачиненими дверми» вже нібито ухвалене.
Занепокоєння у ЄС викликали тісні контакти Віктора Орбана з очільником Росії Володимиром Путіним, візити міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто до Москви, регулярне спілкування із очільником російської дипломатії Лавровим, попри повномасштабну агресію Росії проти України й різку риторику Кремля щодо Євросоюзу, а також заява Сійярто про «енергетичний тероризм» України.
Каллас розповіла, коли ЄС може затвердити 20-й пакет санкцій проти РФ
Європейський Союз та держави-члени працюють над тим, щоб схвалити 20-й пакет санкцій проти Росії на наступному засіданні Європейської Ради, заявила висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас під час перебування в Бучі на Київщині 31 березня.
«У нас є деякі перешкоди на шляху щодо 20-го санкційного пакета, а також щодо виплати позики. Робота над їхнім подоланням триває, але, на жаль, сьогодні я не можу повідомити гарних новин. Ми все ще працюємо, і сподіваємося, що ми отримаємо це рішення на наступній Європейській Раді (засідання заплановане на 19–20 червня 2026 року – ред.)», – сказала Каллас.
23 лютого міністри закордонних справ ЄС на засіданні Ради ЄС не дійшли згоди щодо 20-го пакета санкцій проти РФ. Перед засіданням міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявляв, що уряд блокуватиме схвалення цього пакета санкцій ЄС, поки не буде відновлений транзит російської нафти трубопроводом «Дружба».
31 березня до Києва разом з міністрами країн ЄС прибула очільниця європейської дипломатії Кая Каллас, щоб вшанувати пам’ять жертв російської окупації в Бучі.
«УЗ»: 4 працівники локомотивного депо поранені через удар РФ по Слов’янську
Російські військові атакували залізничну інфраструктуру Слов’янська на Донеччини, внаслідок чого поранені чотири людини, повідомила 31 березня «Укрзалізниця».
«Пошкоджено інфраструктуру, локомотивне депо, частково вибито вікна вокзалу. Залізничники оперативно пройшли в укриття, однак, на жаль, є інформація про чотирьох поранених працівників локомотивного депо. Одна працівниця перебуває у тяжкому стані. Усіх постраждалих госпіталізовано», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Чотири роки після деокупації Бучі: у поліції заявляють, що розкрили 124 злочини військ РФ
Національна поліція повідомляє, що за чотири роки після деокупації Бучі на Київщині правоохоронці розкрили 124 злочини, скоєні російськими військами, серед яких – 84 вбивства і 40 фактів жорстокого поводження з цивільним населенням.
Крім того, за даними поліції, про підозру повідомили 97 представникам російських військ, ідентифіковано 98,3% загиблих, тіла яких передали родинам для поховання, а окрема пошукова група Нацполіції займається встановленням обставин викрадення і вивезення за межі України понад пів сотні бучанців.
«Зібрані беззаперечні докази, що стало наслідком повідомлення про підозру 59 військовослужбовцям РФ, серед яких 10 командирів. Обвинувальні акти відносно 46 фігурантів скеровано до суду. Загалом встановлено понад 2500 російських військовослужбовців, які перебували в місті, переважна частина яких є військові 234-го десантно-штурмового полку РФ. Також до них були доєднані зведений загін підрозділів Росгвардіїї і підтверджено участь окремого підрозділу ФСБ. Вказані особи мали заздалегідь підготовлені списки та їх діяльність була направлена на пошук і усунення українців з патріотичною позицією й осіб, які підтримували Сили безпеки й оборони України», – йдеться в повідомленні.
Зокрема, за даними поліції, слідчі встановили всіх 12 військовослужбовців 234-го десантно-штурмового полку РФ, які з 5 по 9 березня 2022 року вбили 16 цивільних на перехресті вулиць Вокзальної і Яблунської. «Людей розстрілювали просто на дорозі, коли вони намагалися евакуюватися або знайти їжу. Командира цього підрозділу також ідентифіковано, після чого йому повідомлено про підозру за віддання наказу відкривати вогонь по цивільних», – йдеться в повідомленні.
«Ще один масштабний епізод – масові вбивства у районі вулиць Івана Франка, Максима Ридзанича й Набережної. Російські військові заходили у двори, виганяли людей на вулицю, роздягали їх, перевіряли мобільні телефони, після чого приймали рішення про їх страту. Після розстрілу людей, частину цих тіл окупанти спалили. Рештки обгорілих тіл були виявлені поліцейськими і криміналістами у перші дні деокупації. У подальшому були проведені необхідні слідчі дії, які дозволили ідентифікувати всіх убитих», – зазначили у поліції.
Там додали, що слідчим вдалося встановити виконавців – військовослужбовців 234-го десантно-штурмового полку РФ, шести з яких повідомили про підозру, а матеріали щодо окремих епізодів передані до суду.
«Ці провадження дозволили не лише зафіксувати окремі злочини, а й довести їх системний характер. Саме такі кейси лягли в основу формування практики притягнення до відповідальності командного складу збройних сил РФ. Саме в Бучі вперше застосовано підхід командної відповідальності відповідно до норм Женевських конвенцій, що стало важливим прецедентом для національної практики. Слідчі вже працюють над справами щодо командирів вищого рівня, і питання вже полягає не в можливості притягнення, а в реалізації чіткого плану дій, що робить це питанням часу», – йдеться в повідомленні.
За словами правоохоронців, розслідування щодо дій військових РФ у Бучі триває. «Слідчі зосереджені на доведенні фактів віддання наказів, встановленні ролі вищого командування РФ і розвитку правових інструментів для ефективного розслідування міжнародних злочинів. Паралельно посилюється міжнародна взаємодія, адже ці справи – це не лише про юридичну відповідальність, а про фіксацію правди, яка має значення на глобальному рівні», – заявили у поліції.
Київська область, яка частково перебувала під російською окупацією з 24 лютого до 31 березня 2022 року, була звільнена від російських військ на початку квітня 2022 року. Після відступу військових РФ у визволених містах і селах були зафіксовані масові випадки убивств цивільних жителів і зібрані численні свідчення про звірства військових РФ.
За інформацією Архівного відділу Бучанської міської ради, за період російської окупації в Бучанській громаді загинули 554 цивільних людини.
Росія заперечує причетність своїх військ до масових вбивств цивільних у Бучі. Міністерство оборони РФ стверджувало, що за час перебування російських військ у цьому місті «жоден місцевий житель не постраждав від будь-яких насильницьких дій», а президент РФ Путін назвав масові розстріли у Бучі «фейком» і «провокацією».
Поліція заявляє, що спільно з СБУ запобігла серії вбивств, «організованих агентами РФ»
Національна поліція повідомила 31 березня, що її співробітники спільно з колегами з СБУ запобігли «серії замовних вбивств громадського діяча та представників силових відомств, організованих агентами РФ». За повідомленням, група діяла в Києві та Київській області.
«Координацію діяльності здійснював куратор… який спеціалізується на проведенні розвідувально-диверсійних операцій на території України. Ним виявився 39-річний співробітник 4-го управління центру спеціального призначення «Кубінка» сил спеціальних операцій ворожої спецслужби за позивним «Метеор».
Для втілення злочинних планів він залучив чотирьох осіб, один з яких був правоохоронцем. За наказом куратора вони встановлювали потенційних жертв з-поміж відомих громадських діячів чи представників командування підрозділів Сил оборони України, зокрема Головного управління розвідки, Національної гвардії, добровольчих формувань територіальної громади. Після чого розпочинали виконання «замовлення».
Один з агентів – керівник охоронної фірми, відповідав за забезпечення «команди» транспортом. Наданий ним автомобіль, брендований під службовий та з проблисковими маячками, допомагав швидко залишити місце злочину, не привертаючи зайвої уваги. Кермувала ним 46-річна переселенка із Запоріжжя. Вона повинна була доставити кілера до місця вчинення злочину, а після цього вивезти його до заздалегідь орендованої квартири.
Безпосереднього виконавця, раніше судимого за розбій чоловіка, працівник спецслужби РФ завербував ще у 2022 році в Херсоні через свою резидентку. Вона ж після деокупації міста виїхала разом з ним до Росії, продовжуючи допомагати проводити підривну діяльність та вербувати потенційних агентів», – ідеться в повідомленні.
У поліції вказують, що зброю та боєприпаси члени групи «отримували у заздалегідь облаштованих схронах на території Київської та Черкаської областей».
«Усіх учасників агентурної мережі затримали під час підготовки вбивства командира одного з добровольчих формувань територіальної громади Києва. В ході проведених обшуків у зловмисників правоохоронці вилучили зброю, змінні SIM-картки та мобільні телефони з доказами протиправної діяльності», – вказано в повідомленні.
Затриманим повідомили про підозру за ч. 2 ст. 111 (державна зрада), ч. 2 ст. 15 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 (закінчений замах на умисне вбивство з корисливих мотивів, вчинене на замовлення, за попередньою змовою групою осіб) та ч. 2 ст. 362 (несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї) Кримінального кодексу України.
Їм загрожує від 10 років до довічного ув’язнення з конфіскацією майна.
Дії куратора та його резидентки кваліфіковано за ч. 2 ст. 111 (державна зрада), ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 113 (замах на вчинення диверсії, вчинений за попередньою змовою групою осіб) та ч. 2 ст. 15 п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 (закінчений замах на умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, коли особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, вчинене з корисливих мотивів, на замовлення та за попередньою змовою групою осіб) Кримінального кодексу України. Їм заочно оголошено підозри.
Міненерго: частина споживачів у 5 областях залишаються без світла через атаки РФ
Частина споживачів у Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Полтавській і Харківській областях 31 березня залишилися без електропостачання через російські удари по енергетичній інфраструктурі України, повідомляє Міністерство енергетики.
«Енергетики працюють у посиленому режимі, щоб якнайшвидше повернути електропостачання для всіх абонентів. Відновлювальні роботи тривають цілодобово», – йдеться в повідомленні.
У Міненерго додали, що застосування обмежень 31 березня не прогнозується.
Від початку повномасштабного вторгнення з лютого 2022 року Росія завдає ударів по енергетичній інфраструктурі України. З початком осені 2025 року війська РФ посилили обстріли української енергетики.
Генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив 25 лютого, що скерував до Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду матеріали щодо російських атак на енергетичну інфраструктуру України у період з липня 2025 року по лютий 2026 року.
Служба безпеки України кваліфікує удари Росії по українській енергетичній інфраструктурі як злочини проти людяності. У СБУ раніше зазначили, що від початку цьогорічного опалювального сезону задокументувала щонайменше 256 повітряних атак РФ на енергооб’єкти і системи теплопостачання України.
На початку лютого 2026 року російський міністр закордонних справ Сергій Лавров заявив, що Росія нібито не починала атак на цивільні об’єкти, а саме Україна першою почала бити по її енергооб’єктах.
За даними ООН, станом на січень 2026 року Україна внаслідок окупації та пошкоджень від атак втратила понад половину потужностей з виробництва електроенергії, які мала до повномасштабного вторгнення, залишившись лише з 11 ГВт генерації, що значно менше за необхідні 18 ГВт у період пікового зимового споживання.
Розрив між потужностями генерації і потребами споживання спричинив тривалі перебої з електропостачанням.
Перший віцепрем’єр – міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив 25 березня, що, за оцінками Світового банку, Україні знадобиться майже 91 мільярд доларів протягом наступного десятиліття для відновлення енергетичного сектору.
Тимчасовий захист після 2027 року: у ЄС готують нову реформу для українців. Кого вона торкнеться?
У ЄС вирішили відмовитися від затвердженого минулого літа плану не продовжувати тимчасовий захист для українців після березня 2027 року та взялися обговорювати, як його можна натомість реформувати. Зокрема, обговорюється можливість звузити групи осіб, які підпадатимуть під захист, залежно від їхнього стосунку до мобілізації, а також регіону України, з якого вони походять. Пропозицію Єврокомісія планує підготувати у травні.
Про це проєкт Радіо Свобода «Ти як?» дізнався від кількох європейських чиновників та дипломатів, обізнаних з перебігом дискусій.
Дуров розкритикував Apple за видалення VPN-застосунків для Росії
Засновник месенджера Telegram Павло Дуров прокоментував новину про видалення VPN-додатків із російського App Store.
«Компанія Apple щойно видалила кілька VPN- застосунків із російського App Store – зокрема ті, які допомагали користувачам обходити цензуру на основі DPI у Росії. Це не круто, Apple», – написав Дуров у соцмережі X, коментуючи статтю видання techradar.
У реплаях Дуров додав, що Apple «стоїть на боці російської цензури через те, що боїться втратити прибуток на російському ринку, але це дуже короткострокова стратегія».
28 березня стало відомо, що в російському App Store перестали бути доступні кілька VPN-клієнтів, які можуть використовуватися для обходу блокувань. Йдеться про програми Streisand, V2Box і v2RayTun. Розробники v2RayTun опублікували листа, який, як стверджується, вони отримали від Apple. У ньому компанія повідомляє, що програму видалили з App Store на вимогу Роскомнагляду.
Раніше цього тижня Forbes з посиланням на джерела повідомив, що російське Мінцифри за дорученням лідера РФ Володимира Путіна попросило операторів зв'язку брати з клієнтів плату за трафік при використанні VPN-сервісів. За даними видання, очільник відомства Максут Шадаєв виступив із цим проханням на закритій нараді з операторами зв’язку. Також він вимагає від онлайн-платформ обмежити можливість використання своїх сервісів клієнтами через VPN.
Голова європейської дипломатії й очільники МЗС країн ЄС прибули до Києва
До Києва 31 березня прибули низка міністрів закордонних справ країн Європейського Союзу і голова європейської дипломатії Кая Каллас, їх на залізничному вокзалі зустрів міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
«Приємно бути сьогодні в Києві з міністрами закордонних справ європейських країн. Кожен візит – це потужне нагадування про мужність і стійкість України. Європа – поруч із вами. Ми продовжуватимемо надавати військову, фінансову, енергетичну й гуманітарну підтримку. І ми зробимо все можливе, щоб забезпечити повну відповідальність за злочини Росії», – написала Каллас у соцмережі X.
Андрій Сибіга, раніше анонсуючи візит, вказав на символічне значення його дати – планується вшанувати роковини вбивств військовими РФ цивільних у Бучі й підтвердити намір притягнути винних до відповідальності.
«Така сильна європейська присутність у цей день демонструє, що справедливість за цей та інші російські звірства неминуча. Всеохопна відповідальність за російські злочини є життєво важливою для відновлення справедливості в Європі. І сьогодні ми будемо просувати вперед зусилля на треку справедливості», – написав Сибіга в X 31 березня.
Голова МЗС назвав візит європейської делегації «ознакою справжньої мужності й солідарності з Україною».
Днями Європейська комісія запропонувала країнам Європейського Союзу долучитися до засновників спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Сибіга привітав цей крок, назвавши особливо цінним напередодні роковин вбивств цивільних у Бучі.
Київська область, яка частково перебувала під російською окупацією з 24 лютого до 31 березня 2022 року, була звільнена від російських військ на початку квітня 2022 року. Після відступу військових РФ у визволених містах і селах були зафіксовані масові випадки убивств цивільних жителів і зібрані численні свідчення про звірства військових РФ.
За інформацією Архівного відділу Бучанської міської ради, за період російської окупації в Бучанській громаді загинули 554 цивільних людини.
Росія заперечує причетність своїх військ до масових вбивств цивільних у Бучі. Міністерство оборони РФ стверджувало, що за час перебування російських військ у цьому місті «жоден місцевий житель не постраждав від будь-яких насильницьких дій», а президент РФ Путін назвав масові розстріли у Бучі «фейком» і «провокацією».
Губернатор Ленінградської області РФ заявив про пошкодження в порту Усть-Луга після атаки дронів
Губернатор Ленінградської області Росії Олександр Дрозденко вранці 31 березня повідомив про пошкодження у нафтоналивному порту Усть-Луга після атаки безпілотників.
Деталей він не навів, але зазначив, що на 6:00 російська ППО нібито збила над регіоном 38 дронів.
Від 25 березня 2026 року українські безпілотники майже щодня атакують порт Усть-Луга. Це один із ключових морських портів РФ на Балтиці, через який Росія здійснює експорт сирої нафти й нафтопродуктів, у тому числі з використанням суден так званого тіньового флоту.
Напередодні проєкт Радіо Свобода «Схеми» опублікував супутникові фото Planet Labs, які свідчать, що в російських Приморську й Усть-Лузі продовжуються пожежі на нафтових терміналах. На зображеннях видно, як після українських ударів 29 березня горять резервуари заводу «Новатек-Усть-Луга», які після попередніх атак 25 березня залишалися неушкодженими.
У російському Приморську, згідно з супутниковими фото, догорають нафтові резервуари державної компанії «Транснафта» – вони були уражені під час попередніх атак. На знімках також видно, що було пошкоджено щонайменше 8 з 18 таких резервуарів, кожен з яких, за даними архівованої версії сайту порту, може вміщати до 50 тисяч тонн нафти.
Тим часом губернатор Ленінградської області 30 березня заявляв, що порти регіону «продовжують роботу, відвантажують нафтопродукти, продукцію газохімії, добрива до дружніх країн».
Після початку повномасштабного вторгнення Росії різні об’єкти на території РФ зазнають повітряних ударів. Найчастіше в 2024 і 2025 роках ціллю атак ставали нафтопереробні заводи (НПЗ). Ударів також зазнають російські об’єкти на окупованих територіях України.
Більшість атак Генштаб ЗСУ підтверджував, заявляючи, що Сили оборони України «системно реалізують заходи, спрямовані на зниження бойового потенціалу російських окупаційних військ, а також на примушення РФ до припинення збройної агресії проти України».
«Хижак»: патрульні поліцейські воюють за Костянтинівку
Живу силу і укриття військ РФ знищують у районі Костянтинівки екіпажі БпЛА зведеної бригади «Хижак» при Департаменті патрульної поліції. Усі бійці – патрульні поліцейські.
Кореспондент Радіо Свобода провів добу з екіпажем на бойовій позиції: побачив, в яких умовах відбувається заїзд, поспостерігав за бойовою роботою. Двоє бійців родом з Донеччини, тому, кажуть, мають додаткову мотивацію захищати рідну землю.
На фронті за добу було 140 бойових зіткнень – Генштаб ЗСУ
На фронті протягом минулої доби зафіксовано 140 бойових зіткнень, найбільше російських атак було на Покровському напрямку, повідомив у ранковому зведенні 31 березня Генштаб ЗСУ.
«На Покровському напрямку наші захисники зупинили 29 штурмових дій агресора у районах населених пунктів Торецьке, Мирноград, Родинське, Покровськ, Гришине, Удачне, Новомиколаївка, Новопідгородне, Молодецьке», – йдеться в повідомленні.
Крім того, за даними Генштабу, 17 російських атак було на Костянтинівському напрямку, 13 – на Гуляйпільському, 11 – на Куп’янському. Бойові дії також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Лиманському, Слов’янському, Олександрівському напрямках.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 26 березня заявив, що у Південній операційній зоні тривають інтенсивні бойові дії, а українські військові відстежують перегрупування російських сил.
В інтерв’ю Радіо Свобода від 19 березня командир 5-ї окремої важкої механізованої бригади, підрозділи якої виконують бойові завдання на Покровському напрямку, Руслан Габінет повідомив, що підрозділи Сил оборони продовжують контролювати окремі ділянки Покровська і Мирнограда на Донеччині.
Військові експерти кажуть про посилення бойових дій на фронті російсько-української війни, зокрема, через поліпшення погодних умов, і очікують зростання російських наземних операцій наприкінці березня.
50-річний чоловік постраждав через влучання дрона в багатоповерхівку в Одесі – ОВА
Одна людина постраждала внаслідок російської атаки в Одесі вранці 31 березня, повідомив очільник обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
«У вівторок зранку під час ворожої атаки ударний БпЛА влучив в балкон квартири на третьому поверсі багатоквартирного будинку в Одесі. Внаслідок удару пошкоджено фасад, вибито скління і зруйновано балкони з другого по четвертий поверхи. Виникла пожежа. Її оперативно ліквідували рятувальники», – йдеться в повідомленні.
Кіпер уточнив, що постраждав 50-річний чоловік – у нього різана рана передпліччя.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Повітряні сили: РФ запустила по Україні 289 дронів, зафіксовано влучання 20 БпЛА
Російські військові в ніч проти 31 березня атакували Україну 289 ударними безпілотниками, близько 200 із яких – «шахеди», повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«За попередніми даними, на 08:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 267 ворожих БпЛА типу Shahed, «Гербера», «Італмас» і дронів інших типів», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, зафіксовано влучання 20 ударних безпілотників на 11 локаціях, а також падіння уламків на шести локаціях.
У Повітряних силах попередили, що атака триває, в повітряному просторі фіксують декілька російських БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Генштаб ЗСУ: армія РФ втратила 970 військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 297 670 своїх військових, зокрема 970 осіб – за останню добу, такі дані на ранок 31 березня навів Генштаб ЗСУ.
Серед втрат РФ у техніці в українському командуванні навели такі:
- танки – 11 826 (+2 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 24 324 (+7)
- артилерійські системи – 39 110 (+61)
- РСЗВ – 1 709 (+1)
- засоби ППО – 1 338 (+1)
- літаки – 435
- гелікоптери – 350
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 208 827 (+2 296)
- крилаті ракети – 4 491
- кораблі / катери – 33
- підводні човни – 2
- автомобільна техніка й автоцистерни – 86 359 (+199)
- спеціальна техніка – 4 105.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих.
Тим часом журналісти російського видання «Медіазона», російської служби ВВС і команда волонтерів на березень цього року встановили за відкритими джерелами імена 204 626 тисяч російських військових, які загинули у війні від лютого 2022 року. Як зазначають журналісти, список не є повним, оскільки інформація про загибель не всіх військовослужбовців стає публічно доступною.
Оцінки загальних втрат Росії (поранених і вбитих) із боку міжнародних організацій і розвідок є значно вищими. У грудні 2025 року високопосадовець НАТО на умовах анонімності повідомив російській службі ВВС, що, за даними альянсу, загальна кількість убитих і поранених у російській армії може наближатися до 1,15 мільйона осіб.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни, тепер приблизно раз на рік цю інформацію оприлюднює президент України Володимир Зеленський. На початку лютого 2026 року в інтервʼю France 2 він заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими 55 тисяч українських солдатів. Президент, що також є «велика кількість людей, яких Україна вважає зниклими безвісти».
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський 13 січня цього року заявив, що в 2025 році вдалося зменшити кількість втрат особового складу ЗСУ на 13%. Деталей щодо українських втрат він не навів.
У Полтавському районі одна людина загинула, троє поранені через удар РФ – влада
У Полтавському районі внаслідок падіння уламків російського безпілотника пізно ввечері 30 березня, за уточненими даними, загинула одна людина, ще троє – травмовані, повідомив очільник обласної військової адміністрації Віталій Дяківнич.
За його словами, двох потерпілих шпиталізували, зокрема – одинадцятирічного хлопчика.
Напередодні ввечері Дяківнич повідомляв, що внаслідок падіння уламків був пошкоджений багатоквартирний будинок, й одна людина травмована.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою геноцидних дій.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Артему було 6, коли Росія окупувала Крим. Вивчив українську. І у 18-ть вирішив тікати «на свободу»
18–річний Артем Звенигородський втік з окупованого Росією Криму. Хлопець родом із Запоріжжя, проте коли йому було 5 років, його родина переїхала до Криму. За рік Кримський півострів анексувала Росія. Батьки Артема були лояльними до РФ, він ріс у проросійському середовищі й особливо не розбирався, що насправді стояло за окупацією Криму. Однак усе змінив початок повномасштабного вторгнення Росії на територію України.
- Як Артем самостійно дійшов висновку, що Росія – агресор?
- Чому хлопець вирішив тікати з окупації?
- І хто йому допоміг у цьому?
Артем розповів проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії у Києві.